Рішення № 101890212, 23.11.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/1701/21

Провадження № 2/331/2523/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Світлицької В.М.,

за участю секретаря – Рухлової М.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначив, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. 24.11.2017 відповідач звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 24.11.2017 року, яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 70 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, а тому станом на 22.12.2020 р. має заборгованість 148 806,25 грн., яка складається з: 124 496,73 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 24 309,52 грн. - заборгованість за пенею та комісією. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.05.2021 року позов було задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.11.2017 року в розмірі 148 806 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шість) гривень 25 копійок, яка складається з: 124 496,73 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 24 309,52 грн. - заборгованість за пенею та комісією та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 гривень 00 копійок.

30.08.2021 року ухвалою суду заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення було задоволено, скасовано заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.05.2021 року по цивільній справі за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

03.09.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 24 листопада 2017 року не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, а також розміру, підстав та порядку нарахування процентів, штрафів, пені, а тому договір про споживчий кредит не укладено. Факт користування кредитними коштами відповідачем визнається, окрім цього підтверджується наданою копією виписки по картковому рахунку. Зазначає, що відсутні докази на підтвердження ознайомлення його саме з тими Умовами та правилами на які вказує позивач, а також те, що вказані документи на момент отримання ним кредитних коштів взагалі не містили умови, зокрема й щодо користування кредитними коштами та щодо сплати пені та комісії за користування кредитними коштами, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до матеріалів справи розмірах і порядках нарахування. Вказує, що всі кошти ним отримані, повернуті позивачу, заборгованість за договором відсутня. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд в позові АТ «Універсал Банк» відмовити.

09.09.2021 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що відсутність підпису боржника на паперовому екземплярі Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифів за карткою Monobank, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорті споживчого кредиту «Карта monobank» не свідчить про неукладеність договору про споживчий кредит. Договір укладено в електронній формі з застосуванням цифрових підписів. Розрахунок заборгованості є належним доказом, містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів та ін. Використовуючи доступний ліміт розстрочки, відповідач оформив розстрочки: 21.06.2018 р. на суму 59 696,00 грн., 06.07.2018 р.на суму 13 104,00 грн. Виписка є належним доказом заборгованості. Посилаючись на зазначені обставини, просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду разом з позовною заявою подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі відповідача, проти задоволення позову заперечують в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект Monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю проекту Monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрат у розстрочку.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення.

24.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим, підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 24.11.2017 року.

Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

Згідно з п. 3 анкети-заяви, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

До кредитного договору банк додав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів.

Згідно з наданим банком розрахунком, за вказаним кредитним договором, станом на 22.12.2020 року, заборгованість відповідача становить 148 806,25 грн., яка складається з: 124 496,73 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 24 309,52 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

З розрахунку заборгованості, наданої позивачем та руху коштів по рахунку ОСОБА_1 , долученого відповідачем, судом встановлено, що АТ «УніверсалБанк» нараховувало відповідачу відсотки, комісію та пеню на підставі Умов і правил обслуговування фізичних осіб та з карткового рахунку ОСОБА_1 відбувалось автоматичне списання неустойки та відсотків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 24.11.2017 р., посилався на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, розміщених на сайті: https://www.monobank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, що саме з даними Умовами та правилами відповідач ознайомився і погодився, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо користування кредитними коштами та щодо сплати пені та комісії за користування кредитними коштами, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до матеріалів справи розмірах і порядках нарахування.

У цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першоїстатті 634 ЦК Україниза змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути; укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача(www.monobank.ua) змінювалися АТ «Універсал Банк».

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату пені та комісії за користування кредитними коштами надані банком Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Зазначений висновок узгоджується з висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для нарахування на рахунок відповідача процентів за користування коштами, пені та комісії.

За таких обставин, суд не приймає до уваги розрахунок заборгованості, долучений до позовної заяви, оскільки нарахування заборгованості, яке прослідковується по розрахунку заборгованості та виписці по картковому рахунку в частині відсотків, пені, комісії, здійснювалось банком неправомірно, проте було враховано при визначенні заборгованості за тілом кредиту.

Крім того, визначаючи розмір заборгованості за тілом кредиту, АТ «Універсал Банк» посилається на те, що згідно п. 5.23 п. 5 Розділу ІІ Умов та правил у разі якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення щомісячного платежу, банк має право самостійно збільшити кредитний ліміт на суму заборгованості за Договором та направити відповідні грошові кошти на здійснення щомісячного мінімального платежу, погашення відсотківза користування кредитним лімітом та неустойки за прострочені платежі згідно Тарифів.

Однак, зважаючи на те, що судом оцінено як неналежний доказ надані позивачем Умови та Правила банківських послуг, про що зазначено вище, відсутні підстави для задоволення вимог банку щодо збільшення кредиту на підставі наведеного положення Умов.

Вирішуючи питання про існування та розмір заборгованості за кредитним договором, суд зазначає, що стягненню може підлягати лише сума отриманих та неповернутих коштів.

При цьому, суд дійшов висновку, що сума, яка була стягнута з ОСОБА_1 в позасудовому порядку, шляхом автоматичного списання з його карткового рахунку, підлягає врахуванню при визначенні загального розміру заборгованості, оскільки стягненню з відповідача підлягає сума саме неповернутих коштів.

Наведене також узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2019 року по справі № 545/2248/17.

Отже, з аналізу наданої суду виписки про рух коштів та висновку спеціаліста аудитора від 11.11.2021 р., долученого до матеріалів справи відповідачем, вбачається, що сума використаних коштів відповідачем у період 24.11.2017 – 22.12.2020 р. складає 364 924,22 грн., сума повернених коштів у період 24.11.2017 – 22.12.2020 р. складає 371 557,98 грн., сума нарахованих процентів, штрафів, пені у період 24.11.2017 – 22.12.2020 р. складає 121 970,25 грн.

Таким чином, сума повернутих коштів перевищує суму використаних коштів на 6 633,76 грн., що свідчить про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем.

Щодо заборгованості за розстрочками суд зазначає наступне.

Позивач вказує на надання ОСОБА_1 розстрочки LIQPAY*MagazinBARIST від 21.06.2018 р. на суму 59 696,00 грн. та розстрочку LIQPAY*MagazinBARIST від 06.07.2018 р. на суму 13 104,00 грн.

Як на докази надання вказаних розстрочок посилається на додані до матеріалів справи заяв та паспортів споживчого кредиту «Розстрочка», а також виписку про щомісячні платежі.

Однак, суд приходить до висновку про недоведеність надання грошових коштів відповідачу у вигляді розстрочок у розмірі 72 800,00 грн., оскільки з виписки про рух коштів наявної в матеріалах справи не вбачається зарахування коштів у вказаних сумах та строки.

Натомість вбачається здійснення щомісячних списань за розстрочками на загальну суму 64 079,00 грн.

Таким чином, оскільки суду не надано жодного первинного документу бухгалтерського обліку на підтвердження надання відповідних сум відповідачу, враховуючи відсутність відображення вказаних операцій у виписці про рух коштів, надані позивачем заяви та паспорти споживчого кредиту «Розстрочка» не можуть бути взяті до уваги, як докази існування вказаних обставин.

Вказані та відображені у виписці щомісячні списання позивачем з рахунку відповідача грошових коштів на погашення заборгованості за розстрочками не можуть бути належним та допустимим доказом видачі грошових коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором про надання банківських послуг від 24.11.2017 р.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволенню не підлягають.

Крім того, згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В.М. Світлицька