Рішення № 101888096, 13.12.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/7294/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо призначення та виплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, виходячи з відсоткового розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення;

- стягнути з ГУ ПФУ в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 908 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу протиправно призначена пенсія за вислугу років на підставі ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 70% відповідного грошового забезпечення. Позивач зазначає, що так як його вислуга років у пільговому обчисленні становить 39 років, то він станом на момент проходження служби в органах ОВС, мав законні очікування на призначення йому пенсії у максимально допустимому розмірі – 90% відповідних сум грошового забезпечення, як то було передбачено приписами ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у відповідній редакції). На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.11.2021р. відкрито провадження в справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За змістом поданого відзиву, відповідач не погоджується із доводами позовної заяви, з посиланням на приписи ст. 13 Закону №2262 (у редакції, яка діяла станом на момент призначення позивачу пенсії) просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавств, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

З 01.09.1989р. по 14.12.2014р. позивач проходив службу в ОВС України.

Станом на момент звільнення з УМВС України в Херсонській області, вислуга років позивача у календарному обчисленні становила 29 років, у пільговому – 39 років, що відповідачем не заперечується.

З 15.12.2014р. позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Дізнавшись з листа ГУ ПФУ в Херсонській області від 02.11.2021р. №2100-0307-8/53361 про призначення позивачу пенсії у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, а не 90%, останній звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Згідно частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до пункту «а» частини 1, частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивача, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".

Законом України від 27.03.2014р. №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності в цій частині 01 травня 2014 року, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено в наступній редакції: "максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".

Таким чином, на момент проходження служби в органах внутрішніх справ у позивача були законні очікування того, що він матиме право на пенсію у максимально допустимому розмірі 90%, враховуючи його вислугу років у пільговому обчисленні – 39р. (50% за 20р. служби + 3% * 19р. за кожний рік понад 20р. = 107%, при допустимих 90%).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Пунктами 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) визначено, що Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (“STRETCH v. THE UNITED KINGDOM” № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини»). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність (“MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY” № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У пункті 52 рішення у справі «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак, суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Скордіно проти Італії» («Scordino v. Italy» № 36813/97).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, належними та допустимими доказами, відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо призначення та виплати позивачу пенсії у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, тому наведені дії Головного управління судом визнаються протиправними.

Так як занижена пенсія призначена та виплачується позивачу з 15.12.2014р., порушене право ОСОБА_1 має бути поновлене саме з відповідної дати, шляхом зобов`язання Головного управління призначувати і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.

За таких обставин, позовні вимоги позивача суд задовольняє у повному обсязі.

Судові витрати по справі розподіляються між сторонами, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Таким чином, керуючись статтями 2, 9, 12, 14, 139, 241 - 246, 205, 255 КАС України, суддя

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. Армії, 6) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо призначення та виплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, виходячи з відсоткового розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України Херсонської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень), шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 112010201