Ухвала суду № 101887869, 13.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання заміни стягувача

13 грудня 2021 р. справа № 520/1416/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Старосєльцевої О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021р. у справі №520/1416/21 позов було задоволено частково з виходом за межі позову, визнано протиправною та скасовано оформлену листом від 28.01.2021р. відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у перерахунку пенсії ОСОБА_2 за зверненням від 30.12.2020р.; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) провести з 01.04.2019р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) відповідно ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», на підставі довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.12.2020р. №ФХ-112904 виходячи з розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та з урахуванням фактично виплачених сум; позов у решті вимог - залишено без задоволення; стягнуто на користь ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місце знаходження – м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, код ЄДРПОУ - 14099344) витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

01.04.2021 року мала подія смерті заявника.

Рішення суду набрало законної сили 26.05.2021 року.

Учасники справи були завчасно та належним чином сповіщені про дату, час та місце розгляду заяви про заміну стягувача, однак до суду не прибули, заявником подано заяву про слухання без її участі.

Суд, на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Вирішуючи по суті заяву про заміну стягувача, суд відзначає, що ці відносини прямо унормовані ст.379 КАС України, ст.ст.1 і 15 Закону України "Про виконавче провадження", а також додатково регламентовані ст.ст.1216, 1219, 1227 Цивільного кодексу України, ст.91 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” (далі за текстом - Закон №1788-ХІІ), ст.52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі за текстом - Закон №1058-IV).

Так, у силу ч.1 ст.379 КАС України необхідною передумовою для заміни сторони виконавчого провадження є існування правонаступництва між позивачем та зацікавленою особою.

За визначенням ч.1 ст.1 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, у силу ч.1 ст.1 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження" необхідною передумовою для заміни сторони виконавчого провадження є існування судового рішення, котре набрало законної сили і підлягає виконанню.

Між тим, у спірних правовідносинах відсутнє рішення суду, яке підлягає виконанню, адже позивач дійсно отримував пенсію у порядку Закону України "Про порядок пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", знаходився на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області і у межах справи №520/1416/21 оскаржив до суду діяння пенсійного органу з приводу не проведення перерахунку пенсії за оновленою довідкою.

Відтак, позивачу до порушення справи №520/1416/21 не нараховувалась пенсія в оскарженій частині, за ненарахованою пенсією відсутній борг.

Рішення суду у справі №520/1416/21 було постановлено - 03.03.2021р.

01.04.2021р. (тобто до набрання цим рішенням суду законної сили) позивач помер.

Таким чином, позивач не набув жодного права на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021р. у справі №520/1416/21.

У розумінні п.3 ч.1 ст.39 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження" смерть фізичної особи - громадянина унеможливлює виконавче провадження.

За матеріалами справи судом встановлено, що зацікавлена особа - ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 (позивачем у даній справі).

Доказів призначення ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника - ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.

Суд зважає, що у розумінні ст.1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Отже, право на пенсію є індивідуальним особистим правом кожного громадянина і не підлягає передачі у порядку спадкування.

Разом із тим, відносини з приводу набуття спадкоємцями померлого пенсіонера права власності на кошти, котрі у якості пенсії не були отримані пенсіонером за життя, регламентовані низкою норм права як із кола публічного законодавства, так і з кола приватного (тобто цивільного) законодавства.

Згідно з ст.1216 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Дане правило отримало подальший розвиток у положеннях публічного законодавства з приводу соціального забезпечення громадян у формі виплати пенсій, а саме: ст.91 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” (далі за текстом - Закон №1788-ХІІ), ст.52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі за текстом - Закон №1058-IV), ст.61 Закону України від 09.04.1992р. № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом – Закон № 2262-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону №1788-ХІІ суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

За положеннями ст. 52 Закону №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.<…>. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Згідно з ст.61 Закону № 2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. В разі смерті пенсіонера членам його сім`ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п`ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звідси слідує, що вищевказаними положеннями запроваджено спеціальне правило публічного законодавства, у силу якого недоодержана за життя пенсія пенсіонера не включаються до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера; 3) дружині (чоловіку) померлого пенсіонера; 4) членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Отже, однією з умов виплати пенсії вказаним вище особам, що не включається до складу спадщини, є те, що пенсія повинна бути недоодержана за життя померлого пенсіонера, тобто має існувати таке, що набрало законної сили за життя пенсіонера рішення суду про спонукання пенсійного органу до нарахування пенсії і виплаті боргу за пенсією.

Згідно листа ГУ ПФУ в Харківській області від 21.10.2021 року №14387-22016/С-02/8-2000/21 перерахунок пенсії на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021р. у справі №520/1416/21 пенсійним органом не проводився, оскільки позивач - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання рішенням законної сили (26.05.2021р.).

Отже, за даними пенсійного органу відсутні залишок недоодержаної за життя померлого пенсіонера - ОСОБА_2 .

Відсутність недоплати пенсії, зумовлена подією смерті позивача до набрання законної сили рішенням суду про зобов`язання провести перерахунок і виплату пенсії, призводить до відсутності права вимоги, тобто до відсутності підстав для заміни стягувача, де потенційний стягувач помер до набрання рішенням суду законної сили.

Відсутність спадщини позивача в контексті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021р. у справі №520/1416/21 як такої (навіть у формі розумних очікувань та адекватних сподівань на отримання майна у майбутньому) унеможливлює заміну стягувача.

До того ж, з комп`ютерної програми суду "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що виконавчі листи по даній справі не видавались; доказів відкриття виконавчого провадження з виконання рішення суду у даній справі до суду не надано.

Суд не знаходить підстав для врахування перелічених у заяві заявника правових висновків постанов Верховного Суду у справах №2-а-1864/10 та №815/1303/17, позаяк обставини даної справ є різними по відношенню до спірних відносин в зазначених справах.

За таких обставин, суд вважає, що підстави для заміни стягувача у даній справі відсутні, а тому заява ОСОБА_1 про заміну стягувача підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-9, 241-243, 248, 256, 294, 295, 297, 379 КАС України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у справі №520/1416/21 - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Суддя О.В.Старосєльцева