Рішення № 101887465, 13.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 грудня 2021 р. справа № 520/19933/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)" (пров. Вишневий, 16, м.Харків, 61124, код ЄДРПОУ 08680891) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30 вересня 2021 року №0206262416 про застосування штрафних санкцій у розмірі 22737,06 грн. (двадцять дві тисячі сімсот тридцять сім грн. 06 коп.) та нарахування пені у розмірі 2445,80 грн. (дві тисячі чотириста сорок п`ять грн.. 80 коп.) за несплату ( неперерахування) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 25182,86 грн. (двадцять п`ять тисяч сто вісімдесят дві грн.. 86 коп.).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зважаючи на наявність відзиву на позовну заяву та те, що тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі сплинув, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 04.10.2021 року за вхідним №61 позивач отримав Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату ( неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30.09.2021 №0206262416 Головного управління ДПС у Харківській області, яким застосовано штраф у розмірі 22737,06 грн. за період з 21.03.2018 до 21.01.2020 та нараховано пеню у розмірі 2445,80 грн. на загальну суму 25182,86 грн. Позивач вважає, що Рішення №0206262416 від 30.09.2021р. не містить розрахунку, а тому не вбачаються конкретні підстави для застосування штрафної санкції та нарахування пені. З огляду на викладене, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що відповідно до ІТС «Податковий блок» станом на 21.03.2021 у позивача з єдиного внеску виник борг внаслідок несплати узгодженої суми у сумі 257,06 грн. у зв`язку з поданням платником звіту з ЄСВ додаток 4 №9036122651 від 05.03.2018 та після погашення боргу нараховано штрафні санкції та пеня. Так, 30.09.2021 контролюючим органом сформовано рішення № 0206262416 про застосування штрафних санкцій нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.03.2018 до 21.01.2020 в сумі 25182,86 грн. (у т.ч. штрафна санкція 22737,06 грн. та пеня в розмірі 2445,80 грн). Відповідач вважає, що наведені обставини свідчать про відсутність порушення контролюючим органом прав та інтересів позивача та про правомірність винесеного рішення. З огляду на викладене, просив відмовити Державному підприємству "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)" в адміністративному позові.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позицію висловлену в адміністративному позові.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)» ( код 08680891) (далі за текстом - Позивач, Підприємство) зареєстровано як юридична особа, що підтверджується Випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач з 15.09.1995 узятий на облік в органах державної податкової служби та перебуває в теперішній час на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області за № 64.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)» за період з 01.01.2017 по 30.09.2021 було самостійно нараховано до сплати єдиний внесок що підтверджується звітами про суми нарахування доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску поданими позивачем до контролюючого органу.

26.02.2020 року контролюючим органом прийнято Рішення № 0003485806 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.03.2018 до 21.01.2020 в сумі 25271,86 грн. (у т.ч. штрафна санкція 22737,06 грн. та пеня в розмірі 2534,47 грн).

Не погоджуючись з рішенням від 20.02.2020 № 000348806 підприємство звернулося зі скаргою до ДПС України. Рішенням ДПС України від 13.04.2020 № 12997/6/99-00-06-01-06 за результатами розгляду скарги вирішила, що рішення від 20.02.2020 №000348806 підлягає скасуванню, оскільки винесено без врахування заяв про перерахування помилково сплачених коштів, поданих Скаржником (20.01.2020 № 6/9/30/Кл, № 6/9/31/Кл, № 6/9/3З/Кл), що призвело до невірного розрахунку штрафної санкції та пені, тому рішення від 20.02.2020 №000348806 підлягає скасуванню та вважається відкликаним, скаргу позивача задоволено частково, зобов`язано ГУ ДПС у Харківській області винести та направити нове рішення, з урахуванням вищевказаного, згідно вимог чинного законодавства.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання Рішення ДПС України від 13.04.2020 №12997/6/99-00-06-01-06 за результатами розгляду скарги, контролюючим органом інтегрована картка платника 06.09.2021 була приведена у відповідність, винесено та направлено нове рішення.

Так, 30.09.2021 контролюючим органом сформовано рішення №0206262416 про застосування штрафних санкцій нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.03.2018 до 21.01.2020 в сумі 25182,86 грн. (у т.ч. штрафна санкція 22737,06 грн. та пеня в розмірі 2445,80 грн).

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області 30.09.2021 рішенням №0206262416 застосовано штрафні санкції та нараховано пеню на підставі наступного:

21.03.2018 виник борг у сумі 257,06 грн. у зв`язку з поданням платником звіту з ЄСВ додаток 4 № 9036122651 від 05.03.2018 та після погашення боргу нараховано ш/с у сумі 51,41 грн. і пеню у сумі 2,57 грн.;

21.09.2018 виник борг у сумі 1663,42 грн. у зв`язку з поданням платником звіту з ЄСВ додаток 4 № 9199351078 від 17.09.2018 та після часткового погашення боргу нараховано ш/с 224,39 і пеню у сумі 15,71 грн., потім після погашення боргу 04.10.18 у сумі 1121,95 грн. нараховано ш/с у сумі 108,29 грн. і пеню у сумі 7,58 грн.;

23.10.18 виник борг у сумі 375,62 грн. у зв`язку з поданням платником звіту з ЄСВ додаток 4 № 9225348658 від 16.10.2018 після погашення боргу нараховано ш/с у сумі 75,12 грн. та пеня у сумі 3,38 грн.;

21.02.2019 виник борг у сумі 497,44 грн. у зв`язку з поданням платником звіту з ЄСВ додаток 4 № 9024323360 від 18.02.2019, потім після погашення боргу нараховано ш/с у сумі 99,49 грн. та пеня у сумі 3,48 грн.;

21.03.2019 виник борг у сумі 4437,24 грн. у зв`язку з поданням платником звіту з ЄСВ додаток 4 № 9049775866 від 19.03.2019, потім після погашення боргу нараховано ш/с у сумі 887,45 грн. та пеню у сумі 8,87 грн.;

21.01.2020 виник борг після подання звіту з ЄСВ додаток 4 № 9318550448 від 08.01.2020 після часткового погашення боргу нараховано ш/с у сумі 6084,35 грн. і після повного погашення боргу нараховано ш/с у сумі 10437,49 грн. та пеню у сумі 1541,93 грн.;

21.12.2019 виник борг у сумі 23665,39 грн. у зв`язку з поданням платником звіту з ЄСВ додаток 4 № 9289282673 від 04.12.2019 після часткового погашення боргу нараховано ш/с у сумі 23,95 грн. та пеня у сумі 2,87 грн., після часткового погашення податкового боргу нараховано ш/с 1183,6 грн. і пеню у сумі 153,87 грн., після часткового погашення боргу нараховано ш/с у сумі 3525,52 грн. і пеню у сумі 705,54 грн.

При цьому, з інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2018 рік вбачається, що станом на 21.03.2018 рахувалась недоїмка з єдиного внеску у розмірі 257,06 грн. за бюджетним рахунком №37194201012032, вказаний факт не заперечується позивачем.

Не погоджуючись з рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30.09.2021 року № №0206262416, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин судом встановлено наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року N 2464-VI (далі - Закон України N2464) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі Закону України №2464 розроблено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 8 та ст. 12 Закону N 2464, єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6, п.8 ст.9 Закону України №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 12 статті 9 Закону України №2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.

Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України № 2464 передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 2 пункту 2 розділу VIІ Інструкції 449, розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску виноситься за даними інформаційної системи та без проведення перевірки.

З матеріалів справи судом встановлено, що у позивача станом на 21.03.2018 виник борг у сумі 257,06 грн. у зв`язку з поданням платником звіту з ЄСВ додаток 4 № 9036122651 від 05.03.2018 та після погашення боргу нараховано штрафні санкції та нарахована пеня.

Також відомості з інтегрованої картки платника податків з єдиного внеску підтверджують факт несвоєчасної сплати позивачем зобов`язань з єдиного внеску, а також факт нарахування в момент погашення недоїмки в автоматичному режимі сум штрафу та пені.

Факт несвоєчасної сплати позивачем сум єдиного внеску, нарахованих контролюючим органом станом на 21.03.2018 та подальшому не заперечується позивачем.

Отже, позивачем не доведено факту щодо своєчасної сплати єдиного внеску за період з 21.03.2018 по 21.01.2020 включно, а тому рахувалася недоїмка з єдиного внеску.

Суд відмічає, що відповідно до ч.6 ст.25 Закону № 2464-УІ за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до п.8 розділу VI Інструкції №449 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Отже, за рахунок сум єдиного внеску, які вносилися позивачем щомісячно, відповідачем погашалися суми недоїмки у порядку календарної черговості їх виникнення, що у свою чергу унеможливлювало їх зарахування в тому місяці, в якому їх було сплачено та що в подальшому призвело до порушення строків сплати єдиного внеску протягом 2017 - 2019 року.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.25 Закону № 2464-УІ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464-УІ є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464-УІ за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) сум єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст. 25 Закону № 2464-УІ).

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч.13 ст.25 Закону № 2464-УІ),

Відповідно до ч.15 ст.25 Закону № 2464-УІ рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Згідно з пп. 2 п. 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІТС. При застосуванні штрафів, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).

Таким чином, суд приходить до висновку, що підстави для визнання протиправним рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30 вересня 2021 року №0206262416 про застосування штрафних санкцій у розмірі 22737,06 грн. (двадцять дві тисячі сімсот тридцять сім грн. 06 коп.) та нарахування пені у розмірі 2445,80 грн. (дві тисячі чотириста сорок п`ять грн.. 80 коп.) за несплату ( неперерахування) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 25182,86 грн. (двадцять п`ять тисяч сто вісімдесят дві грн. 86 коп.) - відсутні, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки у позивача станом на 21.03.2018 виник борг у сумі 257,06 грн. у зв`язку з поданням платником звіту з ЄСВ додаток 4 № 9036122651 від 05.03.2018 з яким погоджується позивач та після погашення боргу позивачем нараховано штрафні санкції та нарахована пеня відповідно до вимог чинного законодавства.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)" (пров. Вишневий, 16, м.Харків, 61124, код ЄДРПОУ 08680891) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 13.12.2021 року.

Суддя Біленський О.О.