Рішення № 101885302, 14.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/22723/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Шелінської Юлії Андріївни про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного виконавця Шелінської Юлії Андріївни, згідно якої просить суд :

- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А., які полягали у винесенні постанови від 29.09.2021 про накладення арешту неправомірними в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку, який призначений для виплати пенсії;

- скасувати Постанову про арешт майна боржника від 29.09.2021 року винесену приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Ю.А. в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку, який призначений для виплати пенсії.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 2.12.2021 судом було звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору по адміністративній справі №380/22723/21 та прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. полягали у винесенні постанови від 29.09.2021 про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку, який призначений для виплати пенсії. Вказаний рахунок для виплати пенсій заблокований, що позбавляє права позивача на доступ до пенсії, яка є єдиним засобом для існування. Просила позов задовольнити.

Позиція відповідача викладена у письмовому відзиві на позов. Відповідач зазначає, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що згідно з чинним законодавством пенсії, соціальні допомоги можуть пересилатися поштовими переказами. Стверджує, що арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання пенсії ним, за його бажанням, готівкою поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), а тому висновок позивача про те, що накладення арешту на рахунок боржника позбавляє його доступу до пенсії є необгрунтованим. AT «Ідея Банк» на який нормами ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати статус рахунку та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунки виконав - наклав арешт на рахунки позивача. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав ці рахунки та кошти на них такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. За таких обставин, зазначені рахунки не відносяться до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на яких заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу, отже постанову про арешт коштів боржника вважає правомірною. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. перебуває виконавче провадження ВП №66971607 з примусового виконання виконавчого напису № 4284, виданого 19.08.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк" невиплачені в строк грошові кошти на підставі Кредитного договору №R01.00210.006826494 від 08.07.2020 року, укладеного між AT "Ідея Банк" та ОСОБА_1 , строк платежу за яким настав 22.11.2019 року; стягнути з ОСОБА_1 за період з 23.12.2019 року по 06.07.2021 року включно у розмірі: 66669,37 грн. - строковий основний борг; 4312,13 грн. прострочений основний борг; 19116,99 грн. - прострочені проценти; 952,70 грн. - строкові проценти; 1 900,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму - 92 951,19 грн.

29.09.2021 року виконавцем прийнято постанови: про відкриття виконавчого провадження; про арешт майна боржника; про арешт коштів боржника та скеровано в банківські установи до виконання - АТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299; АТ “Кредобанк”, МФО 325365; АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335; АТ “Ощадбанк”, МФО 300465; АТ “Альфа¬банк”, МФО 300346; АТ “Укрексімбанк”, МФО 322313; АТ "УкрСиббанк", МФО 351005; АТ “Універсал Банк”, МФО 322001; АБ “Укргазбанк”, МФО 320478; АТ “ПУМБ”, МФО 334851; АТ "A-Банк", МФО 307770; АТ "Таскомбанк", МФО 339500; AT "ОКСІ БАНК", МФО 325990; ПАТ "АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849; ПАТ "Банк Восток", МФО 307123; АТ "ПроКредит Банк", МФО 320984; АТ "ОТП Банк", МФО 300528; АТ АКБ "Львів", МФО 325268; АТ "АКБ "Конкорд", МФО 307350; АТ "Ідея Банк", АТ "Агропросперіс Банк", МФО 380548.

Не погоджуючись із постановою про арешт майна боржника від 29.09.2021 року в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку, який призначений для виплати пенсії, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016, який набрав чинності 05.10.2016 (далі - Закон №1404-VІІІ).

Частиною другою статті 74 Закону №1404-VІІІ обумовлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Статтею 1 Закону № 1404 встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини першої - другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною третьою статті 18 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону №1404-VIII вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Статтею 48 Закону № 1404-VIII встановлено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Відповідно до частини четвертої цієї статті на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

При цьому стаття 48 Закону № 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Згідно з частиною першою - четвертою статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Суд зазначає, що статтею 52 Закону №1404-VIII встановлено заборону для виконавця накладати арешт на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Законом №1404-VIII визначено окремий порядок здійснення відрахувань з заробітної плати, встановлено відповідні заборони у відсотковому визначенні для таких стягнень.

Суд встановив, що відповідач 29.09.2021 року виніс постанову про арешт на всі рахунки, що можуть бути відкриті боржником в банківських установах: АТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299; АТ “Кредобанк”, МФО 325365; АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335; АТ “Ощадбанк”, МФО 300465; АТ “Альфа¬банк”, МФО 300346; АТ “Укрексімбанк”, МФО 322313; АТ "УкрСиббанк", МФО 351005; АТ “Універсал Банк”, МФО 322001; АБ “Укргазбанк”, МФО 320478; АТ “ПУМБ”, МФО 334851; АТ "A-Банк", МФО 307770; АТ "Таскомбанк", МФО 339500; AT "ОКСІ БАНК", МФО 325990; ПАТ "АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849; ПАТ "Банк Восток", МФО 307123; АТ "ПроКредит Банк", МФО 320984; АТ "ОТП Банк", МФО 300528; АТ АКБ "Львів", МФО 325268; АТ "АКБ "Конкорд", МФО 307350; АТ "Ідея Банк", АТ "Агропросперіс Банк", МФО 380548.

Приватний виконавець визначила банківським установам порядок виконання зазначеної постанови, із застереженням щодо неможливості накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.

Відповідно до електронної відповіді AT «Ідея Банк» від 29.09.2021 року арешт на рахунки накладений, в боржника наявні відкриті рахунки в банку: НОМЕР_1 залишок коштів на рахунку 1.37 грн.; НОМЕР_2 залишок коштів на рахунку 0,00 грн; НОМЕР_3 залишок коштів на рахунку 0,00 грн.; НОМЕР_4 залишок коштів на рахунку 0,00 грн; НОМЕР_5 залишок коштів на рахунку 0,07 грн.; НОМЕР_6 залишок коштів на рахунку 0,00 грн.

Суд встановив, що AT «Ідея Банк» на який нормами ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати статус рахунку та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунки виконав - AT «Ідея Банк» накладено арешт на рахунки:

НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 .

Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав ці рахунки та кошти на них такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

Суд враховує, що Акціонерним товариством «Ідея банк» не було повідомлено відповідача про спеціальний режим вказаних рахунків, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , а також про заборону законом звернення стягнення на такі рахунки.

Документальне підтвердження що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом відповідачу не було надано.

Судом встановлено також, що Позивач також не звертався до виконавчої служби з заявою про неможливість накладення арешту на його рахунок у зв`язку з отриманням пенсії, а також з проханням зняти такий арешт у зв`язку з цим.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що дії приватного виконавця щодо прийняття постанови від 29.09.2021 про накладення арешту неправомірними в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку, який призначений для виплати пенсії та постанову про арешт майна боржника від 29.09.2021 року вчинені та прийняті згідно з вимогами Закону №1404.

Під час судового розгляду справи судом не встановлено порушення відповідачем порядку прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що оскаржувана постанова приватного виконавця прийнята відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”, а позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України судовий збір з сторін не стягується.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 293, 295 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) до Приватного виконавця Шелінської Юлії Андріївни (79041, м. Львів, вул. Окружна, буд.57а, каб.207) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.М. Брильовський