Рішення № 101879364, 08.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 грудня 2021 р. Справа № 120/10934/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Маслоід О.С.,

за участю:

секретаря судового засідання: Карпінської Т.В,

представника відповідача: Костенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, б. 10, м. Вінниця, 21050)

про: визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 04.08.2021 року № 126 о/с про звільнення зі служби в поліції позивача, поновлення на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 05.08.2021 року з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з жовтня 2019 року проходив службу у відповідача на посаді капрала поліції поліцейського сектору реагування патрульної поліції Могилів-Подільського районного відділу поліції. Наказом відповідача від 04.08.2021 року № 126 о/с звільнено з займаної посади за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію», у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення. Позивач з вказаним наказом не погоджується, так як досудове розслідування з приводу вчинення ним кримінального правопорушення ще не завершилося, відповідно його вина не встановлено. Це й стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 13.09.2021 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 30.09.2021 року.

28.09.2021 року за вх. № 61259/21 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з позовними вимогами та обставинами, викладеними у позовній заяві. По суті спірних правовідносин повідомив, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугував висновок службового розслідування від 15.07.2021 року, яким було встановлено обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Підставою для призначення службового розслідування став не факт затримання позивача чи вимагання та отримання неправомірної вигоди, а вчинення ним дій, сутність яких полягає у порушенні службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості та дій, які суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Наведене указує про реальну наявність у поведінці позивача ознак дисциплінарного проступку. Матеріалами службового розслідування констатовано, що скоєння дисциплінарного проступку позивачем стало можливим унаслідок проявленої особистої недисциплінованості, ігнорування та недотримання ним вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ЗУ «Про Національну поліцію», ЗУ «Про запобігання корупції», Правил етичної поведінки поліцейських. Своїми діями позивач вчинив проступок, який підриває довіру й авторитет Національної поліції України серед громадськості, і є несумісним з подальшим проходженням ним служби в поліції. Заперечує відповідач й проти стягнення витрат на правничу допомогу.

У судове засідання 30.09.2021 року позивач та його представник не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причин неявки суду не повідомили. Представник відповідача у судовому засіданні 30.09.2021 року щодо можливості розгляду справи за даної явки поклався на розсуд суду. Судове засідання відкладено на 13.10.2021 року.

04.10.2021 року за вх. № 63145 позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві, а також розрахунок витрат на правову допомогу.

12.10.2021 року за вх. № 65601 відповідачем подано заперечення на позов, в яких останній наголосив, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов`язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності.

13.10.2021 року за вх. № 65989/21 представником позивача подано заяву про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні 13.10.2021 року представник відповідача надала пояснення по суті спірних правовідносин. Судове засідання відкладено на 03.11.2021 року.

У судовому засіданні 03.11.2021 року представником відповідача надано пояснення стосовно доводів, що містяться у відповіді на відзив, наголошені інші заяви по суті. Судове засідання відкладено на 08.12.2021 року.

У період з 18.10.2021 року по 25.10.2021 року, з 08.11.2021 року по 26.11.2021 року суддя Маслоід О.С. згідно з наказом Вінницького окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року № 146-в/к перебувала у щорічній основній відпустці.

У судовому засіданні 08.12.2021 року здійснено дослідження доказів.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, заслухавши представника відповідача, суд встановив наступне.

Позивач у період до 04.08.2021 року проходив службу на посаді капрала поліції поліцейського сектору реагування патрульної поліції Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл. ГУНП у Вінницькій області.

Наказом відповідача від 23.06.2021 року № 928 призначено службове розслідування та утворення дисциплінарної комісії.

Підставою для проведення службового розслідування стала інформація, яка надійшла із Вінницького управління ДВБ НП України, про можливі протиправні дії та порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, зареєстрованого в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України», єдиному обліку ГУНП у Вінницькій області від 22.06.2021 року за вх. № 687.

Згідно повідомленої інформації, 22.06.2021 року в ході реалізації матеріалів кримінального провадження № 620221240040000088, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, затримано у порядку ст. 208 КПК України позивача, після отримання ним неправомірної вигоди в сумі 10 000 грн. 00 коп. за не притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України та повернення раніше вилученого посвідчення водія і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

23.06.2021 року позивачеві повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.06.2021 року у справі № 127/16132/21 позивачеві обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з моменту затримання (до 20.08.2021 року) з правом внесення застави у розмірі 181 600 грн. 00 коп..

В подальшому, дисциплінарною комісією ГУНП у Вінницькій області, на підставі наказу ГУНП від 23.06.2021 року № 928, проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни позивачем.

За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок від 15.07.2021 року, у якому, крім іншого, комісія уважає, що проведеним службовим розслідуванням установлено порушення службової дисципліни у діях, зокрема, капрала поліції ОСОБА_1 ; що за порушення службової дисципліни, вимог ч. 1, п. 1, 3, 4, 5 та 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», ст. 24 ЗУ «Про запобігання корупції», абз. 1, 2 та 5 п. 1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, абз. 2 п. 3 р. ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом ГУНП у Вінницькій області № 1318 від 16.07.2021 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Могилів Подільського РВП ГУНП у вінницькій області», зокрема п. 1, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції за порушення службової дисципліни, вимог ч. 1, п. 1, 4, 5, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», ст. 24 ЗУ «Про запобігання корупції», абз. 1, 2 та 5 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, абз. 2 п. 3 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026.

Наказом начальника ГУНП у Вінницькій області від 04.08.2021 року № 126 о/с відповідно п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) ЗУ «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції з 04.08.2021 року.

Позивач вважаючи наказ відповідача в частині звільнення зі служби протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію", Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" та Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року № 1179.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про Національну поліцію" Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 17 ЗУ "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Положеннями ч. 1 ст. 59 ЗУ "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 ЗУ "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно ст. 18 ЗУ "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Додаткові обов`язки, пов`язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Ст. 64 ЗУ "Про Національну поліцію" передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

На поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 року (далі - Статут).

Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Згідно зі ст. 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (ст. 1 Статуту).

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 ЗУ "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Відповідно до ст. 11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Ст. 13 Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Ст. 14-19 Статуту, а також Наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2018 року № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за № 1355/32807, яким затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (набув чинності 21.12.2018 року), унормовано порядок призначення та проведення службового розслідування, створення, повноваження дисциплінарних комісій, строки проведення службового розслідування, відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади), забезпечення поліцейському права на захист, порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Аналогічні підстави призначення службового розслідування містяться і у Порядку проведення службових розслідувань.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч. 7,8 ст. 19 Статуту).

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п. 1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179 (далі - Правила) під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.

Системний аналіз наведених норм доводить, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.

Крім того, законодавець чітко визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у ст. 13 Статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Службова дисципліна в органах поліції досягається дотриманням поліцейськими Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також неупередженим, гідним та сумлінним виконанням поліцейськими своїх обов`язків та утриманням від вчинення дій, що підривають авторитет поліції.

Так, суд зазначає, що звільнення позивача зі служби в поліції відбулось саме у зв`язку з порушенням останнім службової дисципліни, що виявилось у порушенні вимог Присяги працівника поліції, ЗУ «Про Національну поліцію», Статуту тощо.

Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли особою скоєно проступок, який підриває довіру та авторитет органів влади і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Відповідач при визначенні виду дисциплінарного стягнення мав враховувати тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяну шкоду, попередню поведінку особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи встановлено, що оскаржуваний наказ відповідача від 04.08.2021 року № 126 о/с, яким позивача звільнено зі служби в поліції прийнятий за наслідком проведеного службового розслідування, оформленого висновком від 15.07.2021 року.

Згідно з вказаним висновком, під час службового розслідування встановлено обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Як вбачається з висновку службового розслідування, в його межах було встановлено, що 22.06.2021 року приблизно о 21.00 год. в ході реалізації матеріалів кримінального провадження № 62021240040088, відомості про яке 22.06.2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за адресою: Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н., с.Мазурівка, вул. Незалежності, б. 102 , задокументовано факт отримання неправомірної вигоди у розмірі 10 000 грн. 00 коп. позивачем за вирішення питання, щодо складання відносно ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та повернення посвідчення водія і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Крім того, службовим розслідуванням установлено, що відповідно до Книги нарядів Могилів-Подільського РВП № 221, О. Пруський та позивач 21.06.2021 року о 18.05 год. заступили на чергування у складі групи реагування патрульної поліції. Згідно Журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації поліції позивач отримав портативний відеореєстратор (інв. № 101482439), про що свідчить його підпис у журналі. Однак після завершення чергування позивач портативний відеореєстратор до підрозділу не здав, а забрав із собою, де у подальшому залишив за місцем проживання своєї дівчини, хоча у журналі наявний підпис відповідальної особи про прийняття відеореєстратора.

Також встановлено, що позивачеві вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Так, у висновку службового розслідування зазначено: «Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності капрала поліції ОСОБА_1 являється дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні ним службової дисципліни».

Поряд із цим, в рамках проведення службового розслідування, було проведено моніторинг мережі Інтернет на предмет публікацій з приводу зазначеної події.

В ході здійснення вищевказаного заходу встановлено, що надзвичайна подія за участю позивача викликала чималий суспільний інтерес, так як її обставини оприлюднені в значній кількості засобів масової інформації, зокрема на інтернет сайті «Na Парижі» під заголовком «Патрульного з Могилів-Подільського підозрюють в отриманні 10 000 тисяч хабара», на інтернет сайті «Вінниця.info» під заголовком «В Могилів-Подільському районі патрульного впіймали на хабарі 10 тисяч гривень» та на інтернет сайті vitatv.com.ua під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », чим підірвано авторитет поліції серед населення.

Отже, за наслідками проведеного службового розслідування зроблено висновки про порушення позивачем службової дисципліни, а саме: за порушення службової дисципліни, вимог ч. 1, п. 1, 4, 5, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», ст. 24 ЗУ «Про запобігання корупції», абз. 1, 2 та 5 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, абз. 2 п. 3 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026.

Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Відсутність обвинувального вироку суду на час прийняття оскаржуваного наказу не виключає можливості притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, що є самостійною підставою для звільнення із служби в поліції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.12.2020 року у справі № 802/2046/18-а та у постанові Верховного Суду від 16.10.2020 року у справі № 814/2622/13-а.

За змістом ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у вчиненні дій, що компрометують звання поліцейського, підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Таким чином, саме за скоєння дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Згідно п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Приписами ч. 2 ст. 16 Статуту передбачено, що у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Ця норма права не встановлює заборони проводити службове розслідування, коли вже розслідується кримінальне провадження стосовно працівника поліції.

Дисциплінарна та кримінальна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності.

Притягнення до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за одні і ті ж самі дії не суперечить приписам ст. 61 Конституції України.

Отже, провівши службове розслідування і встановивши беззаперечні докази вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, відповідач не повинен чекати набрання законної сили рішенням суду про притягнення позивача до кримінальної відповідальності, щоб притягнути його до дисциплінарної відповідальності на підставі припису п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону.

Таким чином, доводи позивача щодо порушення відповідачем принципу презумпції невинуватості є безпідставними, оскільки звільнення позивача відбулось до встановлення його вини обвинувальним вироком суду, не ґрунтуються на вимогах законодавства, адже підставою звільнення позивача було порушення ним Дисциплінарного статуту, а не наявність кримінального провадження, чи доведення вини останнього у вчиненні злочину. Тобто, оскаржуваним наказом позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, при цьому не з підстав скоєння кримінального правопорушення, а через вчинення дій, які є дисциплінарним проступком.

Даючи правову оцінку доводам позивача стосовно того, що підставою для звільнення його зі служби слугувала оголошена підозра про вчинення кримінального правопорушення за відсутності при цьому рішення суду, яким би було визнано позивача винним у вчиненні такого кримінального правопорушення та яке б набрало законної сили, суд зважає на наступне.

Так, представник позивача посилається на те, що п. 10 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про національну поліцію» передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Але суд звертає увагу, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та його звільнення не були висновки про вчинення поліцейським кримінального правопорушення, а висновки про порушення позивачем відомчих нормативних актів та законів, а саме вимог ч. 1, п. 1, 4, 5, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», ст. 24 ЗУ «Про запобігання корупції», абз. 1, 2 та 5 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, абз. 2 п. 3 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026.

Відповідно до ст. 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За вчинення дисциплінарного проступку до особи порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення із служби в поліції.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Таким чином, однією з підстав для звільнення з органів поліції є дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, є окремими підставами для звільнення із органів внутрішніх справ, не пов`язаними (не зумовленими) із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності.

Суд звертає увагу на те, що вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема, дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.

Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до працівників поліції, установлені у ст. 13 Статуту.

Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходу за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим особою діянням.

При цьому, вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Суб`єкт владних повноважень, у свою чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому, саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) не є порушенням ст. 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Отже, суд дійшов висновку про те, що у випадку, що розглядається, відсутність обвинувального вироку в кримінальній справі відносно позивача не впливає на наявність чи відсутність у його діянні складу дисциплінарного проступку.

Зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, можна зробити висновок, що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Позивач прийняв присягу працівника поліції та добровільно взяв на себе підвищені вимоги, які пред`являються до працівників поліції при проходженні служби і які він повинен дотримуватися.

Отже, наведені фактичні обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи, підтверджені належними доказами, які були досліджені та долучені до матеріалів справи, свідчать про те, що позивачем у справі було допущено грубе порушення службової дисципліни, а саме вимог . 1, п. 1, 4, 5, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», ст. 24 ЗУ «Про запобігання корупції», абз. 1, 2 та 5 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, абз. 2 п. 3 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наказ відповідача від 04.08.2021 року № 126 о/с про звільнення зі служби в поліції позивача прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені діючим законодавством, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Що стосується вимоги позивача про скасування наказу відповідача від 04.08.2021 року № 126 о/с про звільнення зі служби в поліції позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок визнання протиправним акту індивідуальної дії та його скасування у повному обсязі чи частково. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання акту індивідуальної дії протиправним, неминучим є його скасування в повному обсязі чи частково.

З огляду на те, що суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним наказу відповідача від 04.08.2021 року № 126о/с про звільнення зі служби в поліції позивача, відповідно позовна вимога щодо його скасування також не підлягає задоволенню, як похідна.

Стосовно позовної вимоги поновити позивача на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 05.08.2021 року з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Разом з тим, оскільки позовні вимого про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 04.08.2021 року № 126о/с про звільнення зі служби в поліції позивача залишено без задоволення, як наслідок відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині поновлення позивача на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 05.08.2021 року з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані докази, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись Конституцією України, Законом України "Про Національну поліцію", Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" та Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року № 1179 та ст. 2, 9, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 04.08.2021 року № 126 о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 та поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 05.08.2021 року з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач - Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, б. 10, м. Вінниця, 21050)

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 13.12.2021 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна