Постанова № 101877825, 14.12.2021, Нововодолазький районний суд Харківської області

Справа № 631/701/21

Провадження № 3/631/271/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року смт Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Пархоменко І. О., при секретарі судового засідання Бондаренко І. М., за участю захисника Орди С. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововодолазького районного суду Харківської області матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській областістосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонер, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області від Відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області надійшов адміністративний матеріал щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказаний адміністративний матеріал з єдиним унікальним № 631/701/21 (провадження № 3/631/271/21) відповідно до Контрольного журналу судових справ і матеріалів, передано на розгляд судді Пархоменко І. О.

У судове засіданні особа, щодо якої ставиться питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Захисник Орда С. Б. 14.12.2021 через канцелярію суду надав клопотання зареєстроване за вхідним № 7103/21-вх про закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні захисник Орда С. Б. клопотання про закриття провадження у справі підтримав та пояснив що ОСОБА_1 заперечує викладені в протоколі та його поясненні обставини управління ним транспортним засобом в стані сп`яніння. Вказані документи складені з грубим порушенням його прав на захист, оскільки під час складання протоколу, огляду на стан сп`яніння, надання пояснень він знаходився в безпорадному стані після вживання спиртного на місці зупинки автомобіля. Зазначив що ОСОБА_1 дійсно їхав по автодорозі Москва-Сімферополь у вказану дату на автомобілі CHERY AMULET. В дорозі в нього виникли проблеми зі здоров`ям і тому йому прийшлося часто зупинятися. Останній раз він зупинився в місцевості, якої не знає, близько тієї частини дороги, яка можливо знаходиться в с. Просяне. Потім при виїзді на основну дорогу не побачив автомобіля і тому допустив порушення, не пропустив автомобіль, який їхав по основній дорозі, почав нервувати і в той же час гадав як позбавитися хворобливого стану. Вирішив стати на узбіччі дороги, заспокоїтися, від того, що міг допустити дорожньо-транспортну пригоду, випити спиртного щоб заспокоїти хворобливі процеси в шлунку та відпочити, поки пройде хворобливий стан та стан сп`яніння. Відразу випив з пляшки, котра була в автомобілі, велику кількість горілки для обеззараження шлунка. До нього підходив якийсь чоловік та питав чи не потрібна йому допомога. Від допомоги ОСОБА_1 відмовився та став відпочивати на місці зупинки. Від хворобливого стану і випитого спиртного відразу заснув. Подальші події пам`ятає дуже погано. Автомобілем в стані сп`яніння до місця зупинки не управляв. Нібито поліцейський автомобіль стояв позаду його автомобіля, але що говорив і що підписував не пам`ятає. Відеозапису подій працівниками поліції не надано. Зауважив що свідок ОСОБА_2 у своєму поясненні не пише в який час ОСОБА_1 вживав спиртне. Свідки підтверджують тільки факт огляду водія на стан сп`яніння та його результати і їх свідчення зафіксовані шляхом підкреслювань на раніше підготовлених бланках. На погляд захисника, подія викладена в протоколі не підтверджується наявними в справі доказами і він доходить висновку, що ОСОБА_1 автомобілем в стані сп`яніння не управляв і вжив спиртне на місці зупинки, де стояв до приїзду поліції. На його думку не можна рахувати належними доказами документи, які були складені працівниками поліції та підписані ОСОБА_1 на місці зупинки,, оскільки останній на час підписання вказаних документів знаходився в безпорадному стані. ОСОБА_1 був у стані сильного сп`яніння, що підтверджується актом його огляду(2,43 промілле). У такому стані він не усвідомлював своїх дій, не керував ними, не орієнтувався в навколишній обстановці, був в стані безпорадності. Посилаючись на приписи ст. ст. 18, 29 – 33, 41 Закона України «Про поліцію» зазначив, що документи складені поліцейськими з порушенням законодавства України та діючих відомчих нормативних актів, що є підставою для визнання їх незаконними і тому вони не можуть покладатися судом в основу звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Наголосив, що знаходження особи в стані сп`яніння за кермом нерухомого автомобіля не свідчить, що ця особа керує автомобілем. Просив закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Суддя, вислухавши захисника Орду С. Б., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступного.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення Серії ДПР18 № 163162 вбачається, що 15 липня 2021 року о 15 годині 20 хвилин на автодорозі Харків- Сімферополь 58 км. біля с. Просяне ОСОБА_1 керував транспортним засобом CHERY AMULET, державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки у присутності двох свідків за допомогою алкотестера «Драгер 6820 № ARL-0253, що підтверджується тестом № 179, результат якого становить 2.43 промілле, чим порушив вимоги 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-XII від 30 червня 1993 року встановлені обов`язки учасників дорожнього руху, зокрема знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

За п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 2 липня 2015 року (зі змінами та доповненнями) поліція, відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

З протоколу Серії ДПР18 № 163162 від 15 липня 2021 вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху, тобто вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, визначено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Не дивлячись на заперечення ОСОБА_1 вини, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами, дослідженими суддею.

Так, за відомостями, що містить протокол про адміністративне правопорушення Серії ДПР18 № 163162 від 15 липня 2021 ОСОБА_1 керував транспортним засобом CHERY AMULET, державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер» у присутності двох свідків.

З відомостями цього протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його короткий особистий підпис.

Свідок ОСОБА_2 в своїх письмових поясненнях зазначив, що 15.07.2021 він рухався на автомобілі ГАЗ 2705, державний номерний знак НОМЕР_2 з м. Харкова у сторону м. Краснограда на трасі Харків-Сімферополь близько13:25 години. Коли проїжджав с. Просяне з другорядної дороги виїхав автомобіль CHERY AMULET, державний номерний знак НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль їхав неадекватно попереду нього, і близько через 50 метрів зупинився після перехрестя. Він також зупинився, та підійшов до водія, запитав, чи все у нього добре. Під час спілкування йому здалося, що водій CHERY AMULET у стані алкогольного сп`яніння, після чого він зателефонував до поліції. Також ОСОБА_2 зазначив, що його було залучено у якості свідка при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. У його присутності водій авто марки CHERY AMULET держаний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 пройшов огляд з використанням приладу «Drager Alkotest 6810» за результатами якого встановлено, щ вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 2,43 промілле (ар. 5, 6).

Свідок ОСОБА_3 в своїх письмових поясненнях від 15.07.2021 зазначив, що його було залучено у якості свідка при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. У його присутності водій авто марки CHERY AMULET держаний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 пройшов огляд з використанням приладу «Drager Alkotest 6810» за результатами якого встановлено, що вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 2,43 проміле (ар. 7).

За актом огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: явний запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння очей, незв`язна мова, за допомогою пристрою «Драгер» № 0253. Результат огляду позитивний, 2,43 проміле. Вказаний акт складений за присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та містить власноручний короткий підпис ОСОБА_1 щодо згоди з результатом (ар. 2).

З роздруківки тестування на алкоголь до протоколу № 163162 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою приладу «Drager Alkotest 6810», вбачається показання 2,43 проміле (ар. 2).

Особа стосовно якої ставиться питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності, під час складання протоколу надавала особисті пояснення, згідно з якими 15.07.2021 ОСОБА_1 рухався на своєму автомобілі CHERY AMULET по трасі Харків - Сімферополь, та проїхавши смт Нова Водолага заїхав до с. Просяне пообідати в автомобілі. З ним була пляшка горілки об`ємом 0,5 літрів, яку він випив та сів за кермо свого автомобіля, розпочав рух та при виїзді з с. Просяне на трасу він зробив незрозумілий маневр, після чого водій авто Газель, який проїжджав попутно та помітив, що він керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, викликав поліцію. По прибуттю працівників поліції він погодився на проходження тесту на алкоголь на приладі «Драгер», результат якого склав 2,43 проміле (ар. 4).

Щодо дослідження письмових пояснень свідків суддя вважає за потрібне зазначити, що заяв щодо допиту свідків у судовому засіданні або інших клопотань ОСОБА_1 не надавав.

Питання щодо необхідності виклику та допиту у судовому засіданні особи що склала протокол та свідків з`ясовувалось у захисника Орди С. Б., проте захисник зазначив що не вважає за необхідне допитувати свідків у судовому засіданні, бо зазначені особи не бачили чи керував ОСОБА_1 автомобілем, а бачили лише момент освідування на стан сп`яніння.

Оскільки з адміністративного матеріалу вбачається що на місці події дійсно були присутні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 що надавали пояснення, підписували протокол про адміністративне правопорушення Серії ДПР18 № 163162 від 15 липня 2021 та акт огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а тому відсутні будь-які підстави ставити під сумнів їх письмові пояснення.

Суддя критично сприймає твердження захисника Орди С. Б., що ОСОБА_1 не керував автомобілем, вважає їх такими, що не відповідають дійсності та спростовуються доказами, дослідженими суддею.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 29.06.2007 року по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Згідно з ч. ч. 3, 4 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Належить врахувати те, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія внаслідок складання ним іспиту на знання вимог ПДР України, а тому, суддя вбачає цей випадок, як свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто, керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Невизнання своєї вини ОСОБА_1 суддя розцінює, як спосіб захисту, обраний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та намагання уникнути відповідальності.

Також суддя не приймає до уваги доводи захисника Орди С. Б. щодо відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, бо вони спростовуються матеріалами справи та доказами, дослідженими суддею.

Окрім того, суддя зазначає, що при дослідженні доказів по справі не встановлено, що ці докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а тому не бере до уваги твердження захисника Орди С. Б. з приводу того, що докази, надані по справі є недопустими.

Відеозапис, наявний у матеріалах провадження суддя визнає неналежним доказом, бо зазначений відеозапис не стосується обставин вчинення ОСОБА_1 15 липня 2021 адміністративного правопорушення.

Приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено поняття адміністративного правопорушення.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення – передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Ураховуючи викладене, суддя доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зауважив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обираючи вид адміністративного стягнення, суддя враховує приписи ст. 23 КУпАП, якими визначено, що адміністративне стягнення застосовується не тільки з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, й бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, стан його здоров`я, майновий стан та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП а також, що обтяжують відповідальність, з урахуванням положень ст. 35 КУпАП, суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до вимог ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 33 - 35, 40-1, 130, 245, 251, 252, 279, 280, 283 - 285, 287, 291 КУпАП, суддя,–

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень 00 копійок (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.), який потрібно сплатити за наступними реквізитами: Номер рахунку (IBAN) : UA 168999980313020149000020001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Отримувач: ГУК Харківської області- код -21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947; Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП) – електронне адміністрування податку) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 454 грн. 00 коп. судового збору, який потрібно сплатити за наступними реквізитами: Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783; Банк отримувача -Казначейство України (ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN) - UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету – 22030106, Отримувач -ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106.

Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якої її винесено.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький суд Харківської області протягом десяти днів з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І. О. Пархоменко