Рішення № 101876542, 14.12.2021, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3366/21

Номер провадження 2/570/1183/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Гречки О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку заочного розгляду) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відсотків та 3% річних за розпискою , -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 01.06.2018 року ОСОБА_2 позичив у неї 16 000 (шістнадцять тисяч) доларів США під 3 % щомісячно на період з 01.06.2018 р. по 31.12.2018 р., про що свідчить розписка від 01.06.2018 року. Всупереч зазначеному відповідач своїх зобов`язань не виконав, борг не повернув. За наведених обставин, позивачка просить стягнути з відповідача наявну заборгованість - 16 000 доларів США, заборгованість по відсотках - 2880 доларів США, 3 % річних - 1236,16 долари США, а всього 20116,16 доларів США.

Позивачка в судове засідання не з`явилась.

Представник позивачки в судове засідання не з`явилась. Згідно поданої заяви позов підтримує та просить справу розглядати без його участі. В разі неявки відповідача не заперечує щодо можливості проведення заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 не з`явився в судове засідання. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду даної цивільної справи на офіційному сайті Судова влада. Така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідач мав можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без його участі, відзив на позов до суду не подав.

Судом враховується практика ЄСПЛ, зокрема позиція, викладена у справі "Пономарьов проти України", в межах якої Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також враховуються висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", де зазначено: заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Суд вважає, що справу можливо розглянути на підставі наявних доказів, участь сторін у справі не є обов`язковою. Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості проведення заочного розгляду справи.

Дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд вважає що позов підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, 01.06.2018 року відповідач ОСОБА_2 , позичив у ОСОБА_1 16 000 (шістнадцять тисяч) доларів США під 3% щомісячно на період з 01.06.2018 р. по 31.12.2018 р., про що свідчить розписка від 01.06.2018 року (копія розписки додається).

З розписки, наданої позивачці відповідачем, вбачається, що відсотки (3%) в сумі 480 (чотириста вісімдесят) доларів США підлягають сплаті в період з 1 по 10 число кожного місяця, а всю суму позики відповідач зобов`язується повернути до 01.01.2019 року. Також у розписці зазначено, що у разі прострочення зобов`язання, відповідач зобов`язується сплачувати пеню у розмірі 5% від суми боргу за кожен день прострочення.

Станом на день подання позовної заяви відповідач ОСОБА_2 борг та відсотки не повернув. На звернення з проханням повернути гроші відповідач жодним чином не реагує.

Суд установив, що наявність між сторонами позикових відносин підтверджується наявною у позивачки розпискою ОСОБА_2 від 01.06.2018 року, яка підтверджує як факт отримання боржником коштів за договором позики, так і зобов`язання повернути ці кошти у визначений у розписці термін та у визначеному розмірі.

За своєю суттю розписка про отримання в борг коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах ВСУ від 18.09.2013 року та 02.07.2014 року.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст.1049 ЦК встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов`язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Згідно із ч.2 ст.1047 ЦК на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконав: він не повернув заборгованості за борговою розпискою. Через це утворилася заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Аналогічну правову позицію було висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 373/2054/16-ц від 16 січня 2019 року.

Приймаючи до уваги вищевказане та враховуючи, що ОСОБА_2 взяте на себе зобов`язання щодо повернення позивачці отриманої позики в розмірі 16000 доларів США під 3% щомісячно, розмір щомісячного платежу за відсотками у сумі 480 доларів США на день розгляду справи не виконва, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума боргу за договором позики саме у тій валюті, в якій отримана позика.

Заборгованість ОСОБА_2 становить - 16 000 доларів США, заборгованість по відсотках - 2880 доларів США, 3 % річних - 1236,16 долари США, а всього 20116,16 доларів США, що на час постановлення рішення за офіційним курсом гривні щодо долара США, встановленим Національним банком України станом на 14 грудня 2021 року складає 540 814 грн. 90 коп., а тому 20 116, 16доларів США еквівалентно 540 814 грн. 90 коп. (курс 1/26,8846).

Відповідно до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором, або законом.

Передбачене ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12, і Великої Палати Верховного Суду.

Варто зауважити, що суд погоджується з розрахунком 3% річних, наданим позивачкою, який полягає в наступному: за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України та розраховуватись за формулою:

16 000 тис. доларів СШАх 3 х Д :365 : 100 = 1236 доларів США.

1236 доларів СШАза офіційним курсом гривні щодо долара США, встановленим Національним банком України, станом на 14 грудня 2021 року становить 33 229 грн. 36 коп.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.

Позивачка була звільнена від сплати судових витрат, тому судові витрати слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відсотків та 3% річних за розпискою - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики : 16000 доларів США - сума позики, 2880 доларів США - заборгованість по відсотках, 1236,16 доларів США - 3% річних, а всього 20116,16 доларів США (що еквівалентно 540 814 грн. 90 коп. станом на 14.12.2021 р.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Рівненського районного суду Рівненської області за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Рівненській області / Рівненський район / 22030101, Код отримувача (ЄДПРОУ): 38012494 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Номер рахунку(IBAN): UA728999980313151206000017295, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, судові витрати (судовий збір), сума - 5 408 грн. 15 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 19.07.2011 року, мешканка АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП суду невідомий; паспорт НОМЕР_2 , виданий 20.07.1998 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; проживає за адресою: АДРЕСА_3 ).

Суддя Красовський О.О.