Рішення № 101876482, 10.12.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14800/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Марач А.В.

з участю:

позивачки - ОСОБА_1

відповідача - - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Просила стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійськ, Донецької області, на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти у розмірі 1/2 частини з усіх видів його доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття. Судові витрати, відповідно до норм чинного законодавства України покласти на відповідача.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що шлюб між нею та відповідачем було зареєстровано 17.07.2004 року відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції, актовий запис за №704.

Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Протягом останніх років шлюбні відносини між ними поступово погіршились, взагалі відсутнє порозуміння та повага. Внаслідок чого Відповідач перестав забезпечувати належне утримання їхніх дітей та допомагати їй вести домашнє господарство, залишив без належної батьківської уваги дітей, унеможливив нормальне спілкування з нею та поклав обов`язок утримання сім`ї лише на неї. Ця поведінка Відповідача продовжується протягом тривалого часу, а останній рік він взагалі проживає за іншою адресою, та перестав відповідати на її дзвінки та повідомлення. Це приносить їй та дітям лише негативні емоції, душевні страждання та значні фінансові витрати. Обов`язок з утримання дітей покладається законом рівною мірою на обох батьків і такий обов`язок є безумовним. Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей. Вона не має змоги самостійно утримувати дітей, а тих коштів, що періодично дає відповідач є занадто мало і вони не покривають навіть часткових витрат на утримання дітей.

На сьогоднішній день відповідач має постійний заробіток, оскільки служить у військовій частині А 1994, АДРЕСА_1 , може утримувати дітей, проте ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

При визначені розміру аліментів, просить врахувати стан здоров`я дітей, а саме, донька ОСОБА_4 частохворіюча дитина та має захворювання невротичного характеру, що потребує періодичного психологічного, медикаментозного, профілактичного лікування та оздоровлення. Син ОСОБА_3 має захворювання органів серцево-судинної системи та опорно-рухового апарату, що також потребує медикаментозного, профілактичного лікування та оздоровлення. Також, з жовтня минулого року він відвідує ортопедичний кабінет кінезітерапії патології хребта, що несе додаткові матеріальні витрати. Просила врахувати ту обставину, що вона не працює з 15.05.2020 та перебувала на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості. В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала у межах доводів позовної заяви, просила позов задовольнити. Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, підтримав поданий до суду письмовий відзив. Просив призначити сплату аліментів на утримання двох дітей - сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 - в розмірі 1/3 його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на утримання кожної дитини відповідного віку. Свою правову позицію обґрунтовує тим, що дійсно шлюб між ним і позивачкою було зареєстровано 17.07.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Шлюбні відносини між ними значно погіршились після його відрядження в червні- липні 2015 року в зону проведення АТО на Сході України.

Твердження Позивача, що він перестав забезпечувати належне утримання їхніх дітей та допомагати їй вести домашнє господарство не відповідає дійсності, оскільки вся його попередня трудова діяльність пов`язана зі службою правоохоронних органах, яка звісно наклала свій відбиток і на сімейне життя, а саме перебування вдома і мала кількість часу на домашні справи, в тому числі і спілкування з дітьми. На даний час діти перебувають з ним лише тоді, коли Позивач сама дозволяє дітям знаходитися разом з ним, він завжди сам бажає постійно бути разом зі своїми дітьми та діти завжди хочуть бути поруч з ним також.

Крім того, весь час його доходом була і є заробітна плата, яка майже вся витрачалась на утримання сім`ї. Після звільнення з попереднього місця роботи у вересні 2020 року, він пішов жити до батьків ( АДРЕСА_2 ). В листопаді 2020 року ним було підписаний контракт на військову служба в Збройних Силах України, після чого з листопада 2020 року по вересень 2021 року він приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганський областях. За час перебування на Сході України три рази приїжджав до Рівного в короткострокову відпустку, в тому числі у зв`язку зі смертю його батька .

При визначені розміру аліментів, просив врахувати, що на даний час він проживає разом зі своєю непрацездатною мамою, яка перебуває у нього на утриманні - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 . Через свій похилий вік та стан здоров`я (інвалід III групи) вона потребує постійного стороннього догляду та піклування.

Вимога Позивача про стягнення з нього 1/2 частини всіх його доходів не відповідає вимогам чинного законодавства, розмір аліментів є необґрунтовано великим, не враховує його реального матеріального положення та інші істотні обставини, що мають значення для вирішення подібного роду питань.

Позивач не надала належних та допустимих доказів, які б свідчили про його матеріальне становище та спроможність сплачувати аліменти у заявленому нею розмірі.

Вважає необхідну, достатню для забезпечення потреб сина і доньки та таку, що він має можливість сплачувати суму аліментів в розмірі 1/3 заробітку (доходу) на двох дітей.

Відповідачем до відзиву також долучено копії письмових документів, на які відповідач посилається як на докази та які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалою Рівненського міського суду від 02.08.2021 р. відкрите спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 17.07.2004 року перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 17.07.2004 року відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції, актовий запис №704.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 30.01.2007 р. відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції був складений відповідний актовий запис № 210, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 15.07.2014 р. відділом ДРАЦС РС Рівненського міського управління юстиції був складений відповідний актовий запис № 1883.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна в Рівненському міському центрі зайнятості з 18.05.2020 року по 31.05.2021 року, що підтверджується оглянутою довідкою № 01-40/1046 від 09.06.2021 р. З оглянутої судом довідки про склад сім`ї та/ або зареєстрованих осіб у житловому приміщенні № 35302 від 13.07.2021 р., виданої Управлінням забезпечення надання адміністративних послуг РМР вбачається, що діти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані за місцем проживання матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 .

З оглянутих судом роздруківок рахунків з АТ КБ "Приватбанк"вбачається, що відповідач періодично надсилав кошти позивачці.

Відповідно ло ч.1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Відповідно до вимог ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення. Згідно з ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.7 ЗУ "Про державний бюджет на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років починаючи з січня 2021р. - 1921 грн., з липня - 2013 грн., з грудня - 2100 грн., на дитину вікoм від 6 дo 18 рокiв починаючи з січня 2021р. - 2395 грн., з липня - 2510 грн., з грудня - 2618 грн. Як зазначено у ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі. Оцінюючи положення статті 180 СК України щодо обов`язку батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття в контексті згаданого законодавства, суд визнає, що забезпечення дитини на рівні не менше встановленого прожиткового мінімуму є спільним обов`язком батьків, тобто матері та батька. Як визначено у статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно з принципами Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року (Резолюція 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року) дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням має бути найкраще забезпечення інтересів дитини. (Принцип 2). Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування. (Принцип 4). Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Він повинен, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. (Принцин 6). Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Згідно статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Оцінивши в сукупності достовірно встановлені судом докази та обставини, суд прийшов до висновку, що підлягають до стягнення з відповідача аліменти на утримання дітей за рішенням суду. Враховуючи загальні засади регулювання сімейних відносин, визначених у статті 7 СК України, а саме, рівність прав і обов`язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї, рівності прав та обов`язків матері та батька щодо неповнолітніх дітей, суд прийшов до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 20.07.2021 року і до досягнення дітьми повноліття, визнаючи такий розмір аліментів справедливим та розумним. Судові витрати - судовий збір підлягає до стягнення з відповідача в прибуток державного бюджету в сумі 908,00 грн. від сплати якого позивачка була звільнена при пред`явленні позову.

Стягнення аліментів у визначеному судом розмірі не позбавляє права в подальшому звертатися до суду з позовом про зміну розміру аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану відповідно до ст.. 192 СК України. Також , той ж батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей, її хворобою тощо), а у разі ухилення від надання на зазначені витрати коштів, у сторони, яка понесла такі витрати виникає право на відшкодування їх судовим рішенням згідно ст. 185 СК України Рішення суду про стягнення аліментів на дітей у межах суми платежу за один місяць з 20.07.2021 р. по 20.08.2021р. допустити до негайного виконання.

Судові витрати - судовий збір підлягає до стягнення з відповідача в прибуток державного бюджету в сумі 908,00 грн., від сплати якого позивачка була звільнена при пред`явленні позову на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». На підставі вищевикладеного, ст.ст. 180, 182, 191 СК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 ЦПК України, суд, - вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 20.07.2021 року і до досягнення дітьми повноліття. Рішення суду про стягнення аліментів на дітей у межах суми платежу за один місяць з 20.07.2021 р. по 20.08.2021р. допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім ) грн. 00 коп. в дохід державного бюджету.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 14.12.2021 р.

Суддя О.В.Панас