Ухвала суду № 101874318, 01.12.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7592/21

Категорія 38

2/295/2178/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого – судді Кузнєцова Д.В.

при секретарі судового засідання Карпішиній С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Богунського районного суду м. Житомира із указаним позовом, в якому просить:

1) виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С., зареєстрований в реєстрі за №2909, про звернення стягнення з громадянина України – ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості в розмірі 30 089,22 грн. за кредитним договором № 630876544 від 06.03.2018 року та витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису в сумі 650,00 грн., на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким П.В. було відкрито виконавче провадження АСВП № 64939784, визнати таким, що не підлягає виконанню;

2) виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С., зареєстрований в реєстрі за №2910, про звернення стягнення з громадянина України – ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості в розмірі 23 522,02 грн. за кредитним договором № 630796712 від 30.11.2017 року та витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису в сумі 650,00 грн., на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким П.В. було відкрито виконавче провадження АСВП № 64939812, визнати таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 07.09.2021 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 в судове засідання 09.11.2021 року не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, а саме шляхом направлення судової повістки за адресою проживання, яка зазначена особисто позивачем, проте на адресу суду повернувся конверт, адресований на ім`я ОСОБА_1 , із зазначенням причини невручення: «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 70).

01.12.2021 року позивач повторно не з`явилася в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином – шляхом направлення судової повістки за адресою проживання, яка зазначена особисто позивачем, проте на адресу суду повернувся конверт, адресований на ім`я ОСОБА_1 , із зазначенням причини невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 115).

Представник відповідача АТ «Альфа-Банк» - адвокат Михніцький Г.Ю. у судове засідання не з`явився, у свої письмових поясненнях на позову заяву ОСОБА_1 зазначив, що АТ «Альфа-Банк» не визнає позовних вимог повністю, оскільки позивач не довела в чому полягає спірність суми боргу, натомість банком були надані всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, а тому вважає позовні вимоги такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві України.

Треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. та приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький П.В. у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду невідомі.

Повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання проводиться відповідно до вимог статей 128-130 ЦПК України.

Згідно з частинами 3, 5, 6, 7 статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, яких викликають, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

В силу вимог частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

За правилами частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз указаних статтей свідчить про те, що нез`явлення позивача не перешкоджає вирішенню спору виключно у разі наявності заяви останнього про розгляд справи за його відсутності.

Процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути й поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші законодавцем не застосовані. Отже, не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.

Отже, відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України в разі повторної неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а також не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов`язаний залишити позов без розгляду.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

Відтак суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що позивач, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явилася у судові засідання, заява про розгляд справи за відсутності позивача на адресу суду не надходила, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, – залишити без розгляду.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.

Суддя Д.В. Кузнєцов