Рішення № 101871094, 01.12.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/102/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2021 Справа № 908/1537/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, при секретарі судового засіданні Хрипко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69005 м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кухтарєвої Алли Миколаївни ( АДРЕСА_1 ), РНОКПП НОМЕР_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" (69032 м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11).

про стягнення 5 268 грн. 69 коп.

за участю

представник позивача: не з`явився

представник відповідача: не з`явився

представник третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кухтарєвої Алли Миколаївна 5268 грн. 69 коп. основного боргу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1537/21 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 31.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1537/21, присвоєно справі номер провадження 27/102/21 розгляд справи по суті призначено на 30.06.2021.

Справа № 908/1537/21 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

30.06.2021 судом проведено судове засідання у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.06.2021, відповідно до ст. 216 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 29.07.2021.

29.07.2021 судом продовжено судове засідання у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.07.2021, на підставі ст. 250 ч.6 ГПК України суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загально позовного провадження та призначив підготовче засідання на 31.08.2021.

Від відповідача 31.08.2021 подано письмові пояснення щодо претензії по даній справі, відповідно до яких вк4азано, що теплопостачання на спірне приміщення було припинено.

Ухвалою суду від 31.08.2021 підготовче провадження відкладено, судове засідання призначено на 27.09.2021.

Ухвалою суду від 27.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження. Відкладено підготовче засідання на 04.10.2021. Залучено до участі у справі у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7".

Від відповідача 04.10.2021 надійшли заперечення на позов у справі № 908/1537/21, відповідно до яких просив суд відмовити в задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 04.10.2021 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 26.10.2021.

У судовому засіданні 26.10.2021 оголошувалася перерва (без винесення ухвали) на 02.11.2021.

Ухвалою суду від 02.11.2021, відповідно до ст. 185 ГПК України, підготовче провадження у справі № 908/1537/21 закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 16.11.2021.

16.11.2021 судом розпочато розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 16.11.2021 судом в порядку ст. 216 ГПК України відкладено розгляд справи по суті до 01.12.2021.

У судовому засіданні 01.12.2021 року справу розглянуто, прийнято рішення.

Представники позивача, відповідача та третьої особи в судове засідання 01.12.2021 не з`явились, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судових засідань були повідомлені належним чином, зокрема, позивач та відповідач шляхом підписання розписки про дату та час судового засідання, на адресу третьої особи надсилалась відповідна ухвала.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи № 908/1537/21.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до Статуту Концерну "Міські теплові мережі", основною метою діяльності Концерну "МТМ" (позивача у справі) є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Згідно з пунктом 2.2 Статуту Концерну "МТМ" предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут.

Статтею ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії та частини 1 статті 25 цього Закону, теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання", закріплено права та основні обов`язки споживача теплової енергії, яка містить обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Згідно з пунктом 4 "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору, а пунктом 14 Правил передбачений обов`язок споживача до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір. Споживач зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40).

З матеріалів справи вбачається, що 01 листопада 2015 року між Концерном «Міські теплові мережі» (Теплопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем Кухтарєвою Аллою Миколаївною (Споживач) укладено Договір № 101559 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді (Договір).

Відповідно до умов якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами Договору та Додатками до Договору, що є його невід`ємними частинами.

Договором визначено, що договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді, укладено для об`єкту розташованого за адресою м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 22, (об`єкт теплопостачання).

Позивач посилався на те, що на виконання умов Договору Теплопостачальна організація відпустила теплову енергію за період з грудня 2019 по березень 2021 року на загальну суму 5 268,69 грн. в свою чергу, відповідач не здійснив жодних оплат основного боргу за спірний період, тому сума заборгованості складає 5 268,69 грн.

Відповідно до умов Договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом згідно договірних навантажень.

Розрахунковим періодом між сторонами є календарний місяць, а підставою для розрахунків між Теплопостачальною організацією та Споживачем є рахунок та акт приймання - передачі (п.п. 6.2, 6.3 Договору).

Згідно п. 6.7 Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Адмірала Нахімова 4, документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.

Позивач вказував на те, що отримання зазначених документів покладено Споживача, який не з`являвся до теплопостачальної організації для отримання зазначених документів в порядку, визначеному Договором. А тому, Концерн «Міські теплові мережі» направив розрахункові документи за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу Споживача поштовою кореспонденцією, хоча такий обов`язок не покладається на Теплопостачальну організацію умовами Договору.

Споживач, згідно п. 6.7.1 Договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання.

Концерном «Міські теплові мережі» були зроблені помітки на актах згідно п. 6.7.1 Договору. Отже, на думку позивача, оформлені таким чином акти вважаються погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію № 597/05-юр від 20.04.2021 з вимогою оплатити суму боргу в розмірі 5268 грн. 69 коп. відповіді на вказану вище претензію матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що відповідач не сплатив суму боргу за отриману теплову енергію, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 5268 грн. 69 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Судом встановлено, що 27.11.2003 Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (Орендодавець) та ПП Кухтарєвою А.М. (Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 336,80 кв.м., за адресою: бул. Гвардійський, 22, що значиться на балансі КП «ВРЕЖО №13».

Як вже було встановлено вище, 01 листопада 2015 року між Концерном «Міські теплові мережі» (Теплопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем Кухтарєвою Аллою Миколаївною (Споживач) укладено Договір № 101559 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді (Договір) для об`єкту розташованого за адресою м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 22.

Додатковою угодою від 22.07.2021 сторони Договору оренди припинили дію Договору з 01.07.2021.

Споживачем було подано теплопостачальній організації 20.08.2021 заяву про надання даних про проходження теплоносія через лічильник тепла PICOCAL № 93699339, інвентарний номер 12040, встановлений в підвальному приміщенні гастронома за адресою: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 22, за опалюваний період 2020 р. - 2021 р.

На вказаний лист, Концерн «Міські теплові мережі» надав відповідь № 4719/42-6352 від 30.08.2021, відповідно до якої вказано, що прилад обліку теплової енергії типу PICOCAL № 93699339, інвентарний номер 12040, встановлений в підвальному приміщенні житлового будинку номер 22 по бул. Гвардійський, 22 Концерном «Міські теплові мережі» на комерційний облік не приймався, відповідно інформація щодо даних про проходження теплоносія через лічильник тепла на підприємстві відсутня.

В свою чергу, п. 5.1 Договору встановлено, що облік споживання теплової енергії на потреби опалення проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлялись акти приймання-передачі теплової енергії з позначенням кількості спожитої теплової енергії, відповідно до якої було зроблено розрахунок вартості спожитої теплової енергії.

Натомість, відповідачем надано суду фото встановленого лічильника тепла.

Також споживач вказував про звернення до теплопостачальної організації для створення комісії для надання даних про проходження теплоносія через лічильник тепла, однак така комісія створена не була.

Представник позивача в судових засіданнях не надав обґрунтованих пояснень, яким чином було здійснено розрахунок теплової енергії, якщо Споживач своєю відповіддю підтвердив, що прилад обліку теплової енергії на комерційний облік не приймався, відповідно інформація щодо даних про проходження теплоносія через лічильник тепла на підприємстві відсутня, а фактично відповідач наполягав та підтверджував фотоматеріали про існування такого лічильника в спірному приміщенні.

Відповідно до п. 2.1 Договору теплова енергія відпускається Споживачу згідно з Додатком 1 на потреби опалення, вентиляцію, підігрів води, кондиціювання, технологічні потреби.

Крім того, ні в Актах, ні в рахунках не вказано, що вони виставлені відповідачу саме за втрати тепла, а фактично в них зазначено за опалення.

Стосовно алгоритму розрахунку вартості та обсягу опалення, зазначеного в рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії за період з грудня 2019 по березень 2021, позивач письмових пояснень суду не надав.

Представник позивача в судових засіданнях не зміг пояснити на підставі яких нормативно-правових документів був виконаний розрахунок вартості та обсягу опалення відповідачу за спірний період, за якою формулою, на підставі яких даних, чим підтверджуються нараховані суми в рахунках та актах.

Враховуючи викладене, суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість наданого розрахунку теплового навантаження, а також заявленого позивачем до стягнення боргу за відпущену теплову енергію.

Позивач не надав суду належних доказів на підтвердження обсягу помісячного постачання теплової енергії у відповідному обсязі та доказів на підтвердження її вартості.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних, допустимих та вірогідних доказів споживання відповідачем теплової енергії за спірний період.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

За таких обставин, суд здійснивши у сукупності оцінку фактичних обставин справи та поданих доказів, не знайшов достатніх правових підстав для їх задоволення з тих підстав, які заявлено, тому у позові відмовляється у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю обставин, на які посилається позивач у справі.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Концерну "Міські теплові мережі" до Фізичної особи-підприємця Кухтарєвої Алли Миколаївни відмовити.

Рішення оформлено та підписано 13.12.2021.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.