Ухвала суду № 101871086, 13.12.2021, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.12.2021 Справа № 908/3606/21

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни, розглянувши матеріали позовної заяви №10/3105 від 06.12.2021 (вх.№3862/08-07/21 від 09.12.2021)

за позовом Акціонерного товариства «МетаБанк» (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 30, ідентифікаційний код 20496061)

до відповідача-1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача-2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

до відповідача-3: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )

про солідарне стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Акціонерне товариство «МетаБанк» з позовом до відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та до ОСОБА_3 про солідрне стягнення 6.739,26 грн з яких: 4501,83 грн інфляційні втрати та 2237,43 грн 3% річних.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, що є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме: позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Частиною 2 ст. 164 ГПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Виходячи з положень наведених статей, до позовної заяви мають бути додані докази, які підтверджують певні юридичні факти з викладенням їх суті. Зазначені обставини необхідно не лише зазначити, а й обґрунтувати відповідним чином, що випливає зі змісту ст. 74 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У позовній заяві має міститися обґрунтований розрахунок суми, що стягується, який складається із зазначенням застосованих методів, періодів нарахування, тощо.

Предметом позову є солідарне стягнення з відповідачів інфляційних втрат та 3% річних нарахованих позивачем у зв`язку з невиконанням відповідачами зобов`язань за кредитним договором №32-30-08/0010-МК від 14.03.2008 та договорами поруки №32-30-08/0010-МК/П/1 від 14.03.2008 та №№32-30-08/0010-МК/П/2 від 14.03.2008.

Позивач у позові зазначає, що факт наявності грошового зобов`язання у відповідачем підтверджено в судовому наказі Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.06.2009 у справі №2-н-586/09.

Будь-яких встановлених фактів, окрім посилання на суми боргу боржників перед банком, судовий наказ Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.06.2009 у справі №2-н586/09 не містить.

При цьому, згідно з копій кредитного договору №32-30-08/0010-МК від 14.03.2008 та договорів поруки №32-30-08/0010-МК/П/1 від 14.03.2008 та №№32-30-08/0010-МК/П/2 від 14.03.2008, доданих до позовної заяви, договори укладено між банком та фізичними особами. Кредитний договір укладено і підписано громадянкою ОСОБА_1 .

Доказів в підтвердження укладення кредитного договору саме з приватним підприємцем (фізичною особою-підприємцем) ОСОБА_1, як зазначено у позові, до позову не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України підставою застосування передбаченої цією нормою відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтями 251, 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу викладеного слідує, що для оцінки правильності нарахування позивачем інфляційних витрат та 3% річних слід встановити не тільки суб`єктний склад сторін та документально підтверджену суму боргу, а й дату коли зобов`язання мало бути виконано, тобто з`ясувати момент початку прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Прострочення слід розглядати як юридичний склад, що тягне за собою зміну правовідносин сторін по зобов`язанню, яке не виконано в строк. Складовими прострочення при цьому є такі юридичні факти: наявність між сторонами договірних відносин, настання строку виконання зобов`язання, невиконання стороною зобов`язання у встановлений строк.

Згідно з розрахунком позовних вимог, позивач здійснив нарахування заявлених до стягнення сум за період прострочення з 01.01.2019 по 31.10.2021.

Будь-яких пояснень щодо правомірності визначення періоду прострочення виконання відповідачем(ами) грошового зобов`язання та наявність правових підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України саме за цей період позивач не зазначив та документально не підтвердив.

Відсутність зазначених доказів унеможливлює визначення судом правильності та правомірності нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Таким чином, позивачем не дотримано положень ст. 162 ГПК України.

В преамбулі позовної заяви зазначено адресу відповідача-2 фізичної особи ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , яка була вказана в договорі поруки № №32-30-08/0010-МК/П/1 від 14.03.2008.

Частиною 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

З метою дотримання наведеної вище норми права суд здійснив запит щодо з`ясування фактичного місця проживання відповідача-2 фізичної особи ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання фізичної особи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначена особа зареєстрована у АДРЕСА_5 .

Частиною 1 ст. 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Статтею 172 ГПК України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Позовні матеріали містять докази направлення позивачем копії позовної заяви від 06.12.2021 на адресу відповідача-2 ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Доказів або письмових пояснень щодо правильного визначення адреси для листування з відповідачем-2 суду не надано.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, що є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України.

За змістом п. 19 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (з наступними змінами та доповненнями), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до п. 61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Як слідує з пункту 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12.05.2006р. № 211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення (ф. 107) передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.

Так, належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу(ам) та іншим учасникам справи відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.

Приймаючи до уваги не вірне зазначення позивачем фактичної адреси відповідача-2 та відповідно не надання належних доказів направлення на цю адресу копії позовної заяви з додатками, суд дійшов висновку про те, що позивачем не дотримано положень п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України та Правил надання послуг поштового зв`язку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені судом недоліки позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства «МетаБанк» №10/3105 від 06.12.2021 (вх.№3862/08-07/21 від 09.12.2021) залишити без руху.

2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати:

- нормативне та документальне обґрунтування підстав подання даної позовної заяви саме до господарського суду;

- всі матеріали, які були подані до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя для видачі судового наказу;

- докази в підтвердження правового статусу та інших реквізитів відповідачів у справі;

- письмові пояснення з документальним та нормативним підтвердженням правильності та правомірності нарахування 3% річних та інфляційних втрат за вказаний у позові період;

- докази звернення до виконавчої служби для примусового виконання судового наказу;

- докази надсилання на адресу відповідача-2 копії позовної заяви з поіменним переліком додатку до позовної заяви або обґрунтування щодо листування з відповідачем-2 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- докази надсилання вищеперелічених документів на адресу відповідача(ів) (оригінали відправки надати суду для приєднання до матеріалів справи)..

3. Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набрала законної сили 13.12.2021 та не підлягає оскарженню.

Суддя О.В. Федорова