Рішення № 101862832, 14.12.2021, Млинівський районний суд Рівненської області

№566/1263/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року смт.Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі : головуючого судді Феськова П.В.

при секретарі: Грановській М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Млинів Рівненської області справу за позовом ОСОБА_1 до Ярославицької сільської ради Дубенського району Рівненської області про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Ярославицької сільської ради Дубенського району Рівненської області про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . На момент смерті з нею проживала дочка ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, зокрема на земельну частку (пай) загальною площею 3,95 гектара, що перебуває у колективній власності КСП ім.Лесі Українки. Дане спадкове майно належало спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №0069242, виданого на ім`я ОСОБА_4 . (у сертифікаті помилково зазначено по батькові особи)

Відповідно до заповіту, посвідченого головою виконавчого комітету Ярославицької сільської Ради народних депутатів за №4 від 05 березня 1996 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: усе її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, в тому числі: житловий цегляний будинок, жилою площею 60 м.кв., цегляний сарай, літню кухню, льох заповіла їй.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла її дочка – ОСОБА_3 , яка проживала на момент смерті разом із нею. ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Боремець Дубенського району Рівненської області померла ОСОБА_3 .

Згідно заповіту, посвідченого головою виконавчого комітету Ярославицької сільської Ради народних депутатів за №26 від 24 листопада 1995 року ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: житловий цегляний будинок, жилою площею 60 м.кв., цегляний сарай, літню кухню зі шлаку, льох та все, що на день смерті належатиме їй за законом, що знаходиться в с.Боремець Млинівського району заповіла їй.

В даний час виникла необхідність в оформленні спадкового майна у нотаріуса, куди вона звернулася, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину, у видачі якого їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа.

Просить суд визнати за нею, право власності на спадкове майно за заповітом, а саме: на земельну частку (пай) в розмірі 3,95 умовних кадастрових гектарів із земель КСП ім.Лесі Українки, що належала ОСОБА_2 , на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РВ №0069242, зареєстрованого 31.10.1996 року за № 10778, виданого на ім`я ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, від представника позивача надійшло письмове клопотання у якому зазначено, що ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує з підстав зазначених у позовній заяві, просить розглядати справу у його відсутності. (а.с.43)

Представник відповідача – Ярославицької сільської ради Дубенського району Рівненської області в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою в якій вказав, що позовні вимоги визнає в повному обсязі. Просить справу розглядати за його відсутності, а позов задовольнити. (а.с.40).

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права.

Згідно ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до ст.392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18 травня 2017 року, актовий запис №2. (а.с.6)

Відповідно до заповіту, посвідченого головою виконавчого комітету Ярославицької сільської Ради народних депутатів за №4 від 05 березня 1996 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: усе її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, в тому числі: житловий цегляний будинок, жилою площею 60 м.кв., цегляний сарай, літню кухню, льох заповіла позивачу – ОСОБА_1 . (а.с.5)

Згідно довідки Ярославицької сільської ради Млинівського району Рівненської області від 07.04.2021 року №224 ОСОБА_3 постійно проживала разом із ОСОБА_2 на час смерті останньої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14)

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією виданого свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 25 листопада 2005 року, актовий запис №42. (а.с.8)

Згідно заповіту, посвідченого головою виконавчого комітету Ярославицької сільської Ради народних депутатів за №26 від 24 листопада 1995 року ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: житловий цегляний будинок, жилою площею 60 м.кв., цегляний сарай, літню кухню зі шлаку, льох та все, що на день смерті належатиме їй за законом, що знаходиться в с.Боремець Млинівського району заповіла позивачу – ОСОБА_1 . (а.с.7)

08 червня 2006 року позивач отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом за №786 та №788 на житловий будинок з належними до нього господарським спорудами та спорудами : сарай, сарай-літня кухня, льох, що розташований в АДРЕСА_1 та грошові вклади і компенсації по вкладах, що знаходяться на рахунках в Млинівському відділенні Ощадбанку України в Рівннеській області. (а.с.9-10)

Як вбачається з заяви позивача №9 від 01.06.2021 року оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №0069242 було втрачено. (а.с.21 зворот)

Порядок видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) регулювалось Указом Президента України від 08.08.1995 №720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 №801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)». Разом з тим даними нормативно-правовими актами не було передбачено процедури та механізмів видачі дублікату сертифіката на право на земельну частку (пай) взамін загубленого або пошкодженого.

Відповідно до п.5 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" передбачена видача сертифікатів на право на земельну частку.

Згідно ст. 1-2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", зі змінами станом на 02.10.2012 року, право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: - рішення суду про визнання права на земельну частку (пай)". Маючи земельну частку (пай), її власник може вимагати виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) з видачею державного акту на право власності на землю (свідоцтва про право власності на земельну ділянку). Для виділення земельної частки (паю) в натурі потрібно, щоб її власник виявив таке бажання шляхом подання до відповідної ради заяви про виділення земельної частки (паю) у натурі.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 "Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. Право громадян як співвласників колективної власності на землю набувається з дня видачі в установленому порядку державного акту на право колективної власності на землю з обов`язковим додатком-списком громадян, які є членами сільськогосподарського підприємства.

З копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №0069242 реєстраційний номер, вбачається, що він виданий на ім`я ОСОБА_4 , згідно розпорядження голови Млинівської районної державної адміністрації №357 від 18.09.1996 року. (а.с.4)

З інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадстру у Рівненській області від 20.05.2021 №260/0/6-21 вбачається, що згідно інформації Відділу у Млинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 12.05.2021 року №170/412-21-0.28, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РВ №0069242 площею 3,95 умовних кадастрових гектарів, реєстраційний номер 10778 від 18.09.1996 року, виданий на ім`я ОСОБА_4 згідно розпорядження голови Млинівської районної державної адміністрації №357 від 18.09.1996 року. Головне управління не має повноважень вносити зімни до сертифікатів на право на земельну частку (пай) та правовстановлюючих документів. (а.с.20)

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 серпня 2021 року встановлено факт належності правовстановлюючого документа – сертифіката на право власності на земельну частку (пай) серії РВ №0069242, виданого на підставі рішення Млинівської районної державної адміністрації від 18.09.1996 року №357 на ім`я ОСОБА_4 , про належність земельної частки (паю) розміром 3,95 умовних кадастрових гектари, що перебуває в колективній власності КСП ім.Лесі Українки – ОСОБА_2 . (а.с.23-24)

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом та заповітом відповідно до статті 1217 ЦК України.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами статті 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади, та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно п. 4.15 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом №296/5 Мінюсту від 22.02.2012 року), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тому, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 належним чином набула право на земельну частку (пай) із земель КСП ім.Л.Українки на території Ярославицької сільської ради Дубенського району Рівненської області.

Таким чином, беручи до уваги неможливість оформлення спадкових прав у встановленому законом порядку, враховуючи визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява позивача про повернення половини сплаченого судового збору підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнав, про що подав відповідну заяву, то згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1225 ЦК України, ст.131 ЗК України, ст.ст.30, 133, 141, 258-268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ярославицької сільської ради Дубенського району Рівненської області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на спадкове майно за заповітом, а саме: на земельну частку (пай) в розмірі 3,95 умовних кадастрових гектарів із земель КСП ім.Лесі Українки, що належала ОСОБА_2 , на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РВ №0069242, виданогозгідно рішення Млинівської районної державної адміністрації від 18.09.1996 року №357 на ім`я ОСОБА_4 , зареєстрованого 31.10.1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 10778.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , жительці АДРЕСА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого відповідно до квитанції № 0.0.2283730026.1 від 29.09.2021 року, в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Апеляційну скаргу може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ: П.В.Феськов