Рішення № 101862051, 14.12.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18373/21

Номер провадження 2/522/8468/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Суворової О.В.

за участю секретаря судового засідання – Довгань Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» в особі Відділення «Одеське №9» Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа на боці відповідача без самостійних вимог – Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту,-

ВСТАНОВИВ:

24.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» в особі Відділення «Одеське №9» Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа на боці відповідача без самостійних вимог – Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту, відповідно до якого просить суд зняти арешт з усього рухомого та нерухомого майна та заборону на відчуження майна, в т.ч. рахунків в банківських установах, що належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 , накладений Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час примусового виконання листа Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 2604/3112/2012, виданого 31.05.2012р. про стягнення на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту №2006/670/131 від 01.11.2006р., в розмірі 497 398,65грн.

Ухвалою суду від 29.09.2021 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, позивачу надано 10-денний строк для усунення недоліків позову.

На виконання ухвали до суду 20.10.2021 року надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Соколенко А.О. з усуненням недоліків.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 23.10.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні з викликом сторін з призначенням підготовчого судового засідання на 12.11.2021 року.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 12.11.2021 року закрито підготовче засідання у даній справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 08.12.2021 року.

Представник позивача надав суду заяву про проведення судового засідання згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Доказів поважності причин неявки до суду не надавали.

Згідно до п.п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач вказує, що від банківської установи йому стало відомо, що його майно (в т.ч. банківські рахунки) є арештованими Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі-Відділ).

13.07.2021 р. представник позивача звернувся до Відділу із заявою, в якій просив зняти арешт з майна та банківських рахунків позивача, оскільки своїм листом AT «Укрсоцбанк» від 02.11.2018р. за № б/н, повідомило, шо претензій до позивача за договором кредиту № 2006/670/131 від 01.11.2006р. банк не має, оскільки заборгованість за кредитним договором погашена за рахунок предмета іпотеки, на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку», банк скористався своїм правом та задовольнив свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором № 2006/670/131 від 01.11.2006 р.

Однак, своїм листом від 23.07.2021 р. за № 24375, Відділ повідомив, що підстав для зняття арешту, встановлених ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ним не встановлено, а тому арешт належить знімати в судовому порядку, що передбачено ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, що у провадженні Відділу в період з 23.10.2015 р. по 27.06.2017 р. перебувало виконавче провадження № 49175913, відкрите за заявою ПАТ «Укрсоцбанк», про примусове виконання виконавчою листа Дніпровського районного суду м. Києва від 31.05.2012р. за №2604/3112/2012.

Виконавчий лист був виданий па підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 13.04.2012 р., якою вирішено видати виконавчий лист на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 06.07.2011 року у справі № 428/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості у розмірі 497 298,65грн. за договором кредиту № 2006/670/131 від 01.11.2006р.

У цьому ж провадженні, постановою від 04.01.2016 р. було накладено арешт на все майно ОСОБА_1 та банківські рахунки.

Постановою державного виконавця від 27.06.2017 р. виконавче провадження було завершене, а виконавчий лист був повернутий ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Арешт у виконавчому провадженні не був знятий.

Крім того, у провадженні Відділу в період з 06.10.2017 р. по 07.12.2017 р. перебувало виконавче провадження № 54790434, вдруге відкрите за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» , про

примусове виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 31.05.2012р. за № 2604/3112/2012.

Постановою державного виконавця від 07.12.2017 р. виконавче провадження було завершене, а виконавчий лист був повернутий ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону (оскільки у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місце проживання, перебування боржника - фізичної особи). Арешт з майна боржника не був знятий.

13.07.2021 р. представник позивача звернувся до Відділу із заявою, в якій просив зняти арешт з майна та банківських рахунків позивача, оскільки своїм листом AT «Укрсоцбанк» від 02.11.2018р. за № б/н, повідомило, шо претензій до позивача за договором кредиту № 2006/670/131 від 01.11.2006р. банк не має, оскільки заборгованість за кредитним договором погашена за рахунок предмета іпотеки, на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку», банк скористався своїм правом та задовольнив свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором № 2006/670/131 від 01.11.2006р.

Однак, своїм листом від 23.07.2021р. за № 24375, Відділ повідомив, що підстав для зняття арешту, встановлених ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ним не встановлено, а тому арешт належить знімати в судовому порядку, що передбачено ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.2 статті 50 ЗУ «Про виконавче провадження» (старої редакції):- У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Однак, державним виконавцем Відділу була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, а не постанова про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, повідомлено, що у державного виконавця немає підстав для скасування арешту, накладеного постановою від 04.01.2016 р. в межах виконавчого провадження № 49175913 відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, запропоновано звернутися до суду з заявою для скасування арешту, накладеного постановою від 04.01.2016 р. в межах виконавчого провадження № № 49175913 відносно ОСОБА_1 .

Листом AT «Укрсоцбанк» від 02.11.2018р. за № б/н, останнє повідомило, шо претензій до ОСОБА_1 за договором кредиту № 2006/670/131 від 01.11.2006 р. банк не має, оскільки заборгованість за кредитним договором погашена за рахунок предмета іпотеки, на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку», банк скористався своїм правом та задовольнив свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором № 2006/670/131 від 01.11.2006 р.

Як вбачається з матеріалів справи постановою державного виконавця від 07.12.2017 р. виконавче провадження було завершене, а виконавчий лист був повернутий ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Інших даних встановлено не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що предметом даного судового розгляду є питання захисту права власності позивача на грошові кошти.

Відповідно до статті 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно зі статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Гроші є особливою категорією об`єктів цивільного права, відповідно до положень ЦК України - є власністю фізичної особи.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» (попередньої редакції) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції) у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Оцінюючи в сукупності всі докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість даного позову та звільнення з-під арешту грошових коштів належного позивачу на праві власності.

При цьому судом враховується, що виконавче провадження з виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 2604/3112/2012, що виданий 31.05.2012 р. про стягнення на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту №2006/670/131 від 01.11.2006 р., в розмірі 497 398,65 грн., постановою державного виконавця від 07.12.2017 р. було завершене, а виконавчий лист був повернутий ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». У банку до позивача відсутні претензії за договором кредиту № 2006/670/131 від 01.11.2006 р., тому існування арешту є недоцільним та суттєво порушує права позивача, як власника.

Таким чином, слід зняти арешт з рухомого та нерухомого майна та заборону на відчуження майна в тому числі рахунків в банківських установах, що належить ОСОБА_1 , накладений Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва по справі №2604/3112/2012, виданого 31.05.2012 року про стягнення на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту №2006/670/131 від 01.11.2006 року в розмірі 497 398,65 грн.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ: 23494714, м.Київ, вул. Васильківська,100) в особі Відділення «Одеське №9» Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (адреса: м.Одеса, вул. Решельєвська, 11), третя особа: Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту (ЄДРПОУ: 41405395, адреса: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 42) про зняття арешту - задовольнити.

Зняти арешт з рухомого та нерухомого майна та заборону на відчуження майна в тому числі рахунків в банківських установах, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ), накладений Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва по справі №2604/3112/2012, виданого 31.05.2012 року про стягнення на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту №2006/670/131 від 01.11.2006 року в розмірі 497 398,65 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 14 грудня 2021 року.

Суддя О.В. Суворова