Вирок № 101859437, 13.12.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/4511/17

Провадження № 1-кп/265/54/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Гноєвого С.С.,

за участю секретарів судового засідання: Федорової А.С., Онищук О.Є., Гавшиної А.С., Аргунової М.В., Лапоног Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі в залі суду кримінальне провадження за №42017051120000072 від 04.04.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, який проходив військову службу у військовому званні «капітан» на посаді заступника військового комісара - начальника відділення комплектування Маріупольського міського об`єднаного військового комісаріату, працюючого в ТОВ «Богдан-Авто» юристом, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Сластіна М.С., Пічунова К.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників обвинуваченого - адвокатів Комарова І.О., Пудак Д.В.,

В С Т А Н О В И В:

Державним обвинуваченням ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення (змінене) у тому, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника військового комісара - начальника відділення комплектування Маріупольського міського об`єднаного військового комісаріату, будучи відповідальним за організацію призову громадян на строкову військову службу, медичне забезпечення, підготовку документів призовної комісії та формування особових справ призовників, з корисних мотивів, з метою особистого збагачення вирішив шляхом обману заволодіти чужим майном - грошовими коштами призовника ОСОБА_3 .

Так, під час медичного огляду військо-лікарською комісією лікарем-хірургом ОСОБА_4 призовника ОСОБА_3 направлено для проходження рентген знімків стоп, за рентген знімків стоп, за результатами, 29 березня 2017 року йому видано довідку за №3935, де зазначено діагноз: «полі стопи».

Зазначену довідку 04 квітня 2017 року о 09 годині 30 хвилин призовник ОСОБА_3 приніс до військомату Маріупольського об`єднаного міського військового комісаріату, що знаходиться за адресою: вулиця Ломізова, 8, м. Маріуполь Донецька область та надав лікарю-хірургу ОСОБА_4 , що проводив медичний огляд та є членом військово-лікарської та призовної комісії.

На підставі статті 62-а графи 1, розкладу хвороб наказу №402 від 14.08.2008 року особа за діагнозом: «полі стопи» отримує висновок військово-лікарської комісії та у подальшому, призовної комісії «непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку».

Дізнавшись про зазначений діагноз, 03 квітня 2017 року близько 15 години 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи біля Маріупольського об`єднаного міського військового комісаріату, що знаходиться за адресою: вулиця Ломізова, 8, м. Маріуполь Донецька область, з корисних мотивів, з метою особистого збагачення та заволодіння чужим майном шляхом обману повідомив призовника ОСОБА_3 про необхідність надати йому грошові кошти у розмірі 800 доларів США за підготовку та подання документів на засідання військово-лікарської та призовної комісії для звільнення призовника ОСОБА_3 від призову на строкову військову службу за станом здоров`я як непридатного для проходження строкової військової служби зі зняттям із військового обліку та видачу йому військового квитка, що без зазначеної суми здійснено не буде.

У подальшому, 10 квітня 2017 року близько 11 години 49 хвилин, перебуваючи у дворі будинку №38 по проспекту Перемоги у місті Маріуполі Донецької області за кермом легкового автомобіля Mitsubishi Lancer 9, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить йому на праві користування, ОСОБА_1 , з корисних мотивів, з метою особистого збагачення та заволодіння чужим майном шляхом обману, одержав від призовника ОСОБА_3 , який діяв під контролем правоохоронних органів, грошові кошти у розмірі 8 купюр по 100 доларів США, а саме: KB 78453760C, HB 97066831Q, KB03745090M, AB 65229517J, HB 02505598C, HL 64533515G, HB 47093053Q, HB 39743537R, всього 800 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становило 21 546 гривень, за підготовку та подання документів на засідання військово-лікарської та призовної комісії для звільнення останнього від призову на строкову військову службу за станом здоров`я як непридатного для проходження строкової військової служби зі зняттям із військового обліку та видачу військового квитка, при тому, що зазначені дії не входять до повноважень ОСОБА_1 , а призовник з діагнозом «полі стопи» строкову військову службу не проходить, оскільки звільняється на підставі висновку військово-лікарської комісії призовною комісією, до якої ОСОБА_1 не входить та не має відношення до неї.

Тим самим, ОСОБА_1 , обвинувачується в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.1 КК України.

Під час досудового розслідування дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.3 ст. 368 КК України, а саме за одержання службовою особою, яка має відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії, з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням.

В ході розгляду вказаного кримінального провадження дії ОСОБА_1 , відповідно до обвинувального акту від 05 жовтня 2021 року, прокурором були перекваліфіковані з ч.3 ст. 368 КК України на ч.1 ст. 190 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, а також за раніше пред`явленим обвинуваченням за ч.3 ст. 368 КК України не визнав та пояснив, що на час зазначений в обвинувальному акті, він дійсно займав посаду заступника військового комісара - начальника відділення комплектування Маріупольського міського об`єднаного військового комісаріату. З призовником ОСОБА_3 він був знайомий раніше, оскільки його просили відправити на військову службу за контрактом, однак він відмовився. В 2017 році отримавши повістку з призовом до військової служби ОСОБА_3 зайшов до нього і він його пригадав. Останній повідомив, що він не може проходити військову службу і що лікар відправив його на обстеження до міської лікарні №4. Після його візиту, він повідомив про виникли обставини з призовником ОСОБА_3 свого безпосереднього керівника - військового комісара ОСОБА_5 , який направив його до лікаря ОСОБА_4 .. Останній повідомив йому, що у ОСОБА_3 проблеми із ногою і що він повинний дочекатись дослідження з міської лікарні №4. На при кінці березня 2017 року ОСОБА_3 знов прийшов до нього і повідомив, що лікар після обстеження, сказав йому, що він не придатний до військової служби, у зв`язку із проблемами з ногами, чим був дуже задоволений. Тоді ж ОСОБА_3 виявив бажання надати волонтерську допомогу, при цьому про гроші він нічого не говорив. Він розповів ОСОБА_3 , що у них в військкоматі проблеми із комп`ютерами і що допомогу, в разі бажання, він повинний надавати через фінансовий відділ. Під час цієї розмови був присутній свідок - солдат ОСОБА_6 , який написав ОСОБА_3 данні фінансового відділу і після чого останній пішов. Після вказаної розмови він повідомив про наміри ОСОБА_3 в наданні волонтерської допомоги військового комісара. 08 квітня 2017 року його матір потрапила до реанімації і військовий комісар дозволив йому вільне відвідування свого робочого місця. Не дивлячи на дозвіл, він з`являвся у військкоматі, оскільки шов призов. 10 квітня 2017 року ОСОБА_3 знов прийшов до військкомату та намагався поговорити із ним у коридорі. ОСОБА_3 повідомив, що у нього є документи на комп`ютери, але вони знаходяться вдома на площі Перемоги і їх необхідно забрати заїхавши за ними. Оскільки йому було потрібно їхати у лікарню до матері, він погодився підвезти ОСОБА_3 додому і попросив його чекати біля автомобіля. Попередивши керівництво, що йому необхідно від`їхати, він разом із ОСОБА_3 поїхали до його будинку. В машині ОСОБА_3 почав незрозумілі йому розмови з приводу грошей, при цьому ніяких розмов між ними з цього приводу не було і це його насторожило. Під`їхавши до будинку ОСОБА_3 , він попросив останнього скоріше впоратись, оскільки він поспішає і взяти із собою зошит. Через деякий час ОСОБА_3 повернувся до машини і вони від`їхали від будинку, в цей час ОСОБА_3 відкрив зошит і він побачив у ньому валюту, після чого, зупинившись, він жестом попросив ОСОБА_3 покинути машину. Останній не став сперечатись, скрутив зошит у трубку і залишив автомобіль. Це сталось на виїзді із двору і він після того направився до лікарні. Після відвідування лікарні він повернувся на роботу і приблизно через тридцять хвилин знов зібрався від`їхати. Коли він вийшов на вулицю та підійшов до свого автомобіля, до нього підбігли працівники прокуратури та поліції та звинуватили його в отриманні неправомірної вигоди та зазначили, що грошові кошти знаходяться в його автомобілі. На їх прохання, для проведення обшуку, він відкрив свій автомобіль, оскільки був впевнений, що ніяких грошових коштів там немає. Фактично, під час проведення обшуку йому було відмовлено в присутності адвоката. Сам обшук в автомобілі проводився тривалий час, при цьому його особисто не доглядали, оглянули лише його кофту, яка знаходилась в автомобілі. Грошові кошти у сумі 400 доларів США були виявлені у підлокітнику, який під час обшуку оглядався неодноразово. Після виявлення грошових коштів, був складений акт, а потім вони проїхали до військової прокуратури де складались протоколи, при цьому понятих які були присутні під час проведення обшуку там не було. Під час досудового розслідування слідство проводилось однобоко, оскільки на чисельні клопотання сторони захисту про проведення експертиз їм було відмовлено. Вважав, що відеозапис долучений прокурором до матеріалів кримінального провадження піддався обробці, оскільки при огляді відеозапису під час досудового розслідування, в присутності захисника, вбачалось, що ОСОБА_3 виходив з автомобіля із зошитом у руках. Пов`язував своє кримінальне переслідування із конфліктними ситуаціями із різними посадовцями які відбувались за час його роботи на вказаній посаді.

Сторона обвинувачення свій висновок щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, обґрунтувала сукупністю доказів, в тому числі поясненнями допитаних у судовому засіданні свідків.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що із ОСОБА_1 він познайомився в 2017 році, коли прийшов до військкомату за повісткою про призов. У військкоматі йому сказали проходити медичну комісію. На виході, біля місця знаходження чергового він вперше зустрів ОСОБА_1 , який запитав, чи бажає він проходити військову службу. На запитання ОСОБА_1 він відповів, що не дуже бажає. Після вказаної розмови він пішов проходити медичну комісію. Чи зустрічався він із ОСОБА_1 під час проходження комісії він не пам`ятає. Під час вказаної комісії, лікарем йому було надано напрямок на проведення рентгена ніг, який він проходив у міський лікарні №4. Після отримання рентгенівських знімків, можливо у квітні 2017 року, він знов прийшов до лікаря - хірурга у військкомат. Після огляду знімків, лікар направив його до кабінету ОСОБА_1 .. В розмові із останнім ОСОБА_1 розповів йому, що вирішив питання із тим щоб він не проходив військову службу і за це попросив 800 доларів США. Оскільки у нього не було вказаної суми він відповів що її необхідно збирати. ОСОБА_1 сказав збирати необхідну суму грошей та надав номер мобільного телефону за яким йому було потім необхідно зателефонувати. З приводу вказаних дій ОСОБА_1 , за порадою знайомих, він вирішив звернутись до правоохоронних органів із заявою, де написав відповідну заяву. Через деякий час, працівниками правоохоронних органів йому були видані грошові кошти у сумі 800 доларів США, складено протоколи із зазначенням номерів купюр, в яких він розписався. Після того він зателефонував ОСОБА_1 і останній сказав прийти до військкомату. Того дня прийшовши до військкомату він зустрівся із ОСОБА_1 і на його запитання щодо грошей відповів, що вони знаходяться у нього вдома. ОСОБА_1 з початку хотів дати йому телефон якоїсь жінки для передачі грошей, але потім передумав і сказав чекати його біля автомобіля. Через деякий час ОСОБА_1 вийшов із будівлі і вони вдвох, на автомобілі останнього поїхали к будинку ОСОБА_3 . В машині ОСОБА_1 всіляко лавірував з приводу вказаних грошей, однак сказав покласти грошові кошти у зошит. Біля будинку ОСОБА_1 дав йому одну хвилину очікування інакше він поїде. Зайшовши до квартири він поклав грошові кошти у сумі 800 доларів США у зошит і знов спустився до автомобіля ОСОБА_1 . Після того, на автомобілі вони направились у сторону вулиці Пашковського, де біля виїзду з двору, ОСОБА_1 забрав зошит із грошима та направився у бік школи. Більше він ОСОБА_1 не бачив.

Відповідаючи на запитання сторони захисту пояснював, що до вказаних подій він з ОСОБА_1 знайомий не був, раніше військову службу за контрактом не проходив. Про прізвище, ім`я, по батькові ОСОБА_1 та його посаду він дізнався у військкоматі, але коли точно не пам`ятає і можливо про його посаду дізнався від працівників поліції. Звернутись саме до відділу економічної безпеки йому порадили знайомі. Грошові кошти у сумі 800 доларів США, купюрами по 100 доларів вручались йому працівниками правоохоронних органів у будівлі яка знаходиться у місті у присутності понятих. Також на нього було встановлено спецпристрій, до якого він не торкався. Чи проводився з цього приводу інструктаж, він не пам`ятає. Усю підготовку планували працівники правоохоронного органу. Грошові кошти, видані йому, він спочатку поклав у кишеню, а потів виклав їх у себе вдома. Грошові кошти у сумі 800 доларів США, для передачі ОСОБА_1 він поклав у зошит, а потім передав вказаний зошит в автомобілі, але яким саме чином він не пам`ятає. З автомобіля ОСОБА_1 він виходив вже без зошиту. Допускав, що його інструктували з приводу передачі грошей, а також з приводу провокації, але точно він не пам`ятає. Вказував, що коли він прийшов писати заяву до правоохоронних органів, він знав, що непридатний до військової служби, але казав чи ні про це працівникам поліції він не пам`ятає. Вважав, що ОСОБА_1 шляхом обману хотів заволодіти його грошовими коштами. Причин для обмови ОСОБА_1 та лікаря у нього немає.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили, що в ранці 10 квітня 2017 року вони були запрошенні працівниками правоохоронних органів в якості понятих при проведенні слідчих дій, на що вони надали свою згоду. Після того, вони проїхали до будівлі розташованої по АДРЕСА_1 де в їх присутності працівниками правоохоронних органів були оглянуті та переписані грошові кошти у сумі 800 доларів США, а потім були передані особі на прізвище ОСОБА_3 , який повинний був передати вказані грошові кошти воєнкому ОСОБА_1 за визнання непридатним для проходження військової служби. За результатами вказаних дій було складено протокол, в якому розписались усі учасники, а також і вони вдвох. Того ж самого дня, після обіду, вони також приймали участь у якості понятих при проведенні обшуку автомобіля ОСОБА_1 , який розташовувався біля військкомату. Обшук транспортного засобу проводив слідчий, окрім них там були присутні інші працівники правоохоронних органів, а також ОСОБА_1 . Під час проведення обшуку вони всюди слідували за слідчим та бачили його дії, крім того проводилась відео фіксація. В ході обшуку вказаного транспортного засобу, який проводився тривалий час, слідчим, під чохлом підлокітника, були знайдені грошові кошти у сумі 400 доларів США. ОСОБА_1 з приводу знайдених грошових коштів нічого не пояснював. Подальший обшук та особистий огляд слідчим не проводився. За результатами проведеного обшуку та затримання ОСОБА_1 , в прокуратурі, слідчим було складено відповідні протоколи в яких вони розписались.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він є лікарем - хірургом та членом призивної комісії військового комісаріату. ОСОБА_1 на час вказаних подій займав посаду начальника відділення військового комісаріату і з ним по роботі вони не стикались, оскільки у них були різні обов`язки. Особові справи призовників зберігаються у картотеці і він виключає можливість того, що ОСОБА_1 міг йому особисто заносити будь яку справу призовника. Прізвище призовника ОСОБА_3 йому знайоме, оскільки останній у 2017 році проходив медичну комісію і він особисто надавав призовнику напрямок для проходження рентгенографії стоп у лікарні. З приводу вказаного призовника, ОСОБА_1 до нього із проханнями не звертався. Після отримання рентгенографії стоп ОСОБА_3 , був виставлений діагноз, який унеможливлює проходження останнім військової служби. Свідок зазначив, що ОСОБА_1 ніяким чином його роботи не стосується та не має впливу на лікарську комісію.

Зазначені обставини з приводу діагнозу ОСОБА_3 , який унеможливлює проходження останнім військової служби, а також з приводу відсутності можливості впливу заступника військового комісара на висновки лікарської комісії, були підтверджені в судовому засіданні свідком ОСОБА_11 , який на той час займав посаду лікаря - хірурга у призовної комісії із функціями обласної.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , який займає посаду військового комісару Маріупольського міського об`єднаного військового комісаріату, пояснив, що ОСОБА_1 займав посаду заступника військового комісара - начальника відділення комплектування. В обов`язки ОСОБА_1 входило вести облік призовного ресурсу, зараховування на службу, здійснення підбору кандидатів для проходження служби. Ніяких доручень щодо матеріально-технічного забезпечення військкомату він ОСОБА_1 не надавав. Свідок зазначив, що залишення працівниками військкомату свого робочого місця у робочий час можливо, але тільки з його дозволу. Чи надавав він дозвіл на залишення ОСОБА_1 свого робочого місця 10.04.2017 року він не пам`ятає, однак при роботі ОСОБА_1 іноді особисто займався сповіщенням кандидатів. Начальник відділу комплектування не має відношення до лікарської комісії.

Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які займали посади заступників військового комісара, суду пояснили, що ОСОБА_1 , як заступник військового комісара - начальник відділення комплектування немає ніякого відношення до матеріально-технічного забезпечення військкомату. Ніяких доручень керівництва про збір грошових коштів з призовників чи отримання від них якоїсь допомоги у 2017 році не надавались. Працівники військкомату та члени лікарської комісії у своєї діяльності взаємодіють, однак лікарська комісія не підпорядковується керівництву військкомату.

Допитані свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 суду пояснили, що свідками вчинення кримінального правопорушення вони не були. Їм відомо, що в автомобілі ОСОБА_1 , який займав посаду заступник військового комісара - начальник відділення комплектування проводився обшук з приводу отримання хабара. У виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_1 особисто спілкувався із кандидатами та призовниками на військову службу. Про існування будь яких скарг на дії ОСОБА_1 при виконанні ним своїх обов`язків, а також з приводу матеріально-технічного забезпечення військкомату їм нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що в квітні 2017 року вона працювала діловодом відділу комплектування військкомату та безпосередньо підпорядковувалась начальнику відділу комплектування. В її службові обов`язки входило комплектування справ призовників. Особові справи призовників зберігаються у картотеці і вони не можуть брати їх особисто, передачею справ до медичної комісії взагалі займаються медичні сестри. Начальник відділення відповідає за роботу свого відділення, він може прийти до картотеки та ознайомитись з матеріалами справи, якщо справу необхідно винести, про це робиться відповідний запис у журналі. Їй особисто не відомо чи доручав військовий комісар ОСОБА_1 виконувати доручення не пов`язані із його обов`язками. Матеріально-технічне забезпечення військ комісаріату станом на 2017 рік було задовільним. На скільки часто ОСОБА_1 залишав своє робоче місце їй не відомо. Прізвище призовника ОСОБА_3 вона почула коли розпочалось слідство, раніше вона його не знала. За період спільної роботи із ОСОБА_1 вона не чула що б він зловживав своїми повноваженнями.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що він за дорученням керівництва, в якості спеціаліста який здійснює відеозапис, приймав участь під час проведення обшуку в автомобілі ОСОБА_1 .. В день проведення вказаної дії він прибув на вулицю Георгіївську, 63, де слідчим йому була видана відеокамера та повідомлено, що буде відбуватись передача неправомірної вигоди у сумі 800 доларів США. Після того він разом із слідчим та понятими поїхали на Лівий берег, де зупинились неподалік від військкомату та стали чекати. Через декілька годин вони побачили, що ОСОБА_1 підійшов до свого автомобіля і вони усі разом вийшли з автомобіля та підбігли до ОСОБА_1 .. Там слідчий представившись повідомив останнього про слідчі дії, що проводяться. ОСОБА_1 проти проведення слідчої дії не заперечував, сам відкрив автомобіль та добровільно надав згоду на його огляд. Під час всієї слідчої дії він, як оператор, здійснював відеозапис та знаходився поряд із слідчим, бачив його руки та дії останнього. Також поряд із ними знаходились двоє понятих та сам ОСОБА_1 . Окрім слідчого ніхто автомобіль більше не оглядав. Під час проведення вказаної слідчої дії, слідчим під чохлом підлокітника було знайдено 400 доларів США. Чи проводився після того подальший огляд автомобіля чи особистий огляд ОСОБА_1 , а також чи звіряв слідчий купюри, він не пам`ятає. Чому на відеозаписі з відеокамери відсутні дата та час йому не відомо.

Такі показання свідків є допустимим джерелом доказів, оскільки отримані за процедурою згідно з положеннями КПК України, вони вказують на обставини, які мали місце під час проведення слідчих (розшукових) дій.

На обґрунтування висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, прокурором надані письмові та речові докази, які були ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги, а саме.

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до якого 04.04.2017 року до ЄРДР були внесені відомості за ч.3 ст. 368 КК України з приводу вимагання військовою посадовою особою одного із військових комісаріатів Донецької області «А» від гр. ОСОБА_21 неправомірної вигоди в розмірі 800 доларів США за не призив останнього на військову службу. Указаному кримінальному провадженню присвоєний № 42017051120000072. (т.1, а. с. 108)

В ході розгляду вказаного кримінального провадження дії ОСОБА_1 , відповідно до обвинувального акту від 05 жовтня 2021 року, були кваліфіковані прокурором за ч.1 ст. 190 КК України.

Заява ОСОБА_3 від 04.04.2017 року, із якою останній звернувся до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, написана власноруч. (т.1, а.с.110)

Повістка про виклик ОСОБА_3 до Маріупольського міського об`єднаного військового комісаріату на 09 годину 20.03.2017 року. (т.1, а.с.112)

Лист начальника Управління захисту економіки в Донецької області від 07.04.2017 року на ім`я Військового прокурора Маріупольського гарнізону про спрямування грошових коштів в сумі 800 доларів США купюрами по 100 доларів для проведення оперативних заходів за кримінальним провадженням № 42017051120000072 від 04.04.2017 року та квитанція №12021969 від 07.04.2017 року про здійснення валютно-обмінної операції. (т.1, а.с. 114, 115)

Постанова про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 10.04.2017 року, у кримінальному провадженні № 42017051120000072 від 04.04.2017 року, а саме грошових коштів 800 доларів США, номіналом по 100 доларів США, з наступними серіями та номерами, KB 78453760C, HB 97066831Q, KB03745090M, AB 65229517J, HB 02505598C, HL 64533515G, HB 47093053Q, HB 39743537R. (т.3, а.с.11,12)

Протокол огляду та вручення грошових коштів від 10.04.2017 року, складений у період з 09:20 год. по 09:29 год., слідчим військової прокуратури Маріупольського гарнізону Магола О.Я. про використання заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, за участю понятих: ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , заявника ОСОБА_3 , відповідно до якого оглянуті 800 доларів США, номіналом по 100 доларів США, з наступними серіями та номерами, KB 78453760C, HB 97066831Q, KB03745090M, AB 65229517J, HB 02505598C, HL 64533515G, HB 47093053Q, HB 39743537R, із копіюванням на 4 аркушах А-4 копій зазначених купюр, які у подальшому видані заявнику ОСОБА_3 (т. 1, а. п. 116-121).

Протокол огляду від 10.04.2017 року, складений слідчим військової прокуратури Маріупольського гарнізону Магола О.Я., з якого вбачається, що слідчим у період з 14:16 год. по 15:28 год., за участю понятих ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , прокурора військової прокуратури Маріупольського гарнізону Борисочева Я.Ю., оперативних уповноважених УЗЕ в Донецької області Макаренка Д.Ф., ОСОБА_23 , Красовського А.І., за участю спеціаліста ОСОБА_20 та користувача транспортного засобу Mitsubishi Lancer 9, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , проведеного огляд вказаного транспортного засобу. В ході огляду автомобіля під чохлом підлокітника водія виявлено грошові кошти номіналом по 100 доларів в загальній сумі 400 доларів США. Під час проведення огляду використовувались технічні засоби фіксації, а саме: відеокамера Panasonic HDC-HS60 із пам`яттю жорсткого диску 120 гб. та вмонтована у мобільний телефон камера мобільного телефону Samsung Duos SM-G361H/DS із записом на вмонтовану внутрішню пам`ять. (т.1, а.с.122-124)

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 11.04.2017 року задоволено клопотання слідчого військової прокуратури Маріупольського гарнізону Магола О.Я. та надано дозвіл на проведення обшуку в автомобілі марки Mitsubishi Lancer 9, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_24 та фактично використовується ОСОБА_1 , для відшукання грошових коштів у сумі 800 доларів США, які ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_3 , який було проведено 10 квітня 2017 року. (т.1, а.с.177)

З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів, які містяться на чотирьох DVD-R дисках, зроблених 10.04.2017 року відеокамерою Panasonic HDC-HS60 та камерою мобільного телефону Samsung Duos SM-G361H/DS, під час проведення огляду транспортного засобу Mitsubishi Lancer 9, вбачається, що слідчим під чохлом підлокітника водія, вказаного автомобіля виявлено грошові кошти в сумі 400 доларів США, зафіксовано їх серії та номери, та які в подальшому вилучено та опечатано.(т.1, а.с.125, 126, 128, 129)

Реєстраційна картка транспортного засобу та копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, з яких вбачається, що транспортний засіб Mitsubishi Lancer 9, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований та належить ОСОБА_24 (т.1, а.с.137, 138)

Протокол проведення слідчого експерименту від 28.06.2017 року та таблиця ілюстрацій до нього, з якого вбачається, що ОСОБА_3 на місці скоєння кримінального правопорушення, за участю понятих, детально показав та розповів про обставини скоєного ОСОБА_1 злочину та які в частині розмови з приводу грошових коштів та факту їх передачі ОСОБА_1 , повною мірою узгоджуються із показаннями даними в судовому засіданні. (т.1, а.с.139-153)

Висновок судово-технічної експертизи №1/6-100 від 03.05.2017 року з якої вбачається, що надані на дослідження банкноти номіналом 100 доларів США серії № HB 39743537R зразка 2006 року; HB 97066831Q зразка 2006 року; AB 65229517J зразка 1996 року; KB 78453760C зразка 2006 року - відповідають аналогічним зразкам банкнот номіналом 100 доларів США зразка 1996, 2006 років, які знаходяться в офіційному обігу на території України. (т.2, а.с.136-139)

Вартість проведення судово-технічної експертизи №1/6-100 від 03.05.2017 року становить 989,60 гривень. (т.2 а.с.135)

Постанова про проведення негласної слідчої (розшукової дії) - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 06 квітня 2017 року у кримінальному провадженні № 42017051120000072 від 04.04.2017 року. (т.2, а.с.158-160)

Клопотання слідчого, погоджені з прокурором про дозвіл на проведення НСРД, на підставі якого ухвалами слідчого судді Апеляційного суду Донецької області від 06.04.2017 року було надано дозволи на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо -, відео контролю особи; візуального спостереження за особою, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження у публічно доступних місцях; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у відношенні ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 161-166).

Постанова про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні № 42017051120000072 від 04.04.2017 року. (т.2, а.с.169-171)

Постанова військового прокурора Маріупольського гарнізону про розсекречення матеріальних носіїв інформації від 04.05.2017 року. (т.2, а.с.172-173)

Протоколи від 19.04.2017 року про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, проведених працівниками УОТЗ ГУНП України в Донецькій області із застосування спецзасобів для аудіо -, відео фіксації: малогабаритного відео-аудіо реєстратора «Unika AVR-12» (№52, інвентарний номер 104/т942) малогабаритного відео накопичувача «Unika AVR-11G» (інвентарний номер 10498142), згідно ухвал Апеляційного суду Донецької області від 06.04.2017 року, в яких зафіксовані зміст розмов ОСОБА_3 та ОСОБА_1 під час проведення НС(Р)Д 10.04.2017 року. (том 2 а.с.142-153, 154).

Оглянутий в судовому засіданні відеозапис, якій міститься на DVD-R диску, зроблений 10.04.2017 року із застосування спецзасобів для аудіо -, відео фіксації, під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у кримінальному провадженні № 42017051120000072 від 04.04.2017 року, надав суду можливість пересвідчитись в особі ОСОБА_1 як учасника подій під час проведення вказаний слідчих (розшукових) дій, змісту розмов ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з приводу грошових коштів, зазначених у протоколах від 19.04.2017 року про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, факту передачі ОСОБА_3 зошиту із грошовими коштами та залишення ОСОБА_3 транспортного засобу без зошиту у руках.

Інформація яка міститься у листах Територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03.08.2021 року та 06.08.2021 року з яких вбачається, що будь-яких домовленостей, волонтерських допомог, добровільних внесків, які суперечать діючому законодавству, Маріупольському ОМВК не існувало, а також, що заступник військового комісара - начальник відділення комплектування ОСОБА_1 згідно своїх функціональних обов`язків не мав відношення до прийняття рішення про непридатність призовника до військової служби. (т.4, а.с.225, 229)

Під час розгляду справи судом, за участі сторін кримінального провадження, досліджено речові докази сторони обвинувачення - грошові кошти у сумі 400 доларів США, номіналом по 100 доларів з серіями та номерами HB 39743537R; HB 97066831Q; AB 65229517J; KB 78453760C; особова справа призовника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 Маріупольського ОМВК.

Окрім того, прокурором в судовому засіданні, були долучені наступні документи: протокол огляду службового кабінету ОСОБА_1 від 10.04.2017 року; протокол огляду та вилучення від 10.04.2017 року; копія особистого плану ОСОБА_1 на квітень 2017 року; протокол огляду мобільних телефонів ОСОБА_1 від 23.04.2017 року; копія алфавітної книги, протоколів засідання призовної комісії, копія книги відвідувачів Маріупольського ОМВК, функціональні обов`язки заступника військового комісара Маріупольського ОМВК ОСОБА_1 ; список військовослужбовців та працівників Маріупольського ОМВК від 10.04.2017 року.

Вказані документи були досліджені під час розгляду кримінального провадження і суд дійшов до висновку, що вищевказані документи не містять інформаційного змісту та доказового значення до кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.

Судом також досліджені характеризуючи данні обвинуваченого ОСОБА_1 , надані стороною обвинувачення долучені до матеріалів кримінального провадження.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визначеним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (ст..5,8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЕСПЛ, викладена у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст..190 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст.190 КК України, а саме за заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), оскільки як було встановлено судом в судовому засіданні сам факт захворювання та наявного у ОСОБА_3 діагнозу не свідчить про категоричне звільнення останнього від подальшої військової служби, оскільки висновки лікарської комісії могли носити і інший характер, будь то «тимчасово непридатний», «непридатний до військової служби в мирний час, придатний у воєнний час» та інше.

Вказані фати, на думку суду, свідчать про те, що ОСОБА_3 міг не усвідомлювати факту застосування щодо нього обману з боку ОСОБА_1 , а тому між діянням ОСОБА_1 і помилкою ОСОБА_3 , який добровільно передав обвинуваченому грошові кошти, є причинний зв`язок.

Наведені вище обставини та досліджені докази, у їх сукупності, дають суду можливість критично віднестись до показань обвинуваченого ОСОБА_1 даних останнім у судовому засіданні та відповідно дають підстави розцінювати їх, як один із способів захисту від висунутого обвинувачення у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Доводи сторони захисту з приводу тривалості проведення огляду транспортного засобу, яким користувався ОСОБА_1 , відсутності факту особистого огляду ОСОБА_1 після проведення огляду транспортного засобу, відсутності підтвердження огляду ОСОБА_3 під час вручення грошових коштів, а також відсутність підтвердження самого факту передачі ОСОБА_3 грошових коштів ОСОБА_1 суд вважає надуманими, оскільки вказані обставини спростовуються самим фатом виявлення та вилучення грошових коштів в автомобілі Mitsubishi Lancer 9, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_1 на той час, зафіксованим в протоколі огляду від 10.04.2017 року, матеріалами НС(Р)Д, відеозаписами долученими до протоколів слідчих дій, а також іншими доказами які були безпосередньо дослідженні під час розгляд вказаного кримінального провадження.

Не є слушними твердження сторони захисту щодо обізнаності ОСОБА_1 про діагноз ОСОБА_3 , щодо непридатності його до військової служби, оскільки вказаний факт не заперечувався самим обвинуваченим ОСОБА_1 під час надання пояснень у судовому засіданні.

Доводи сторони захисту про те, що відеозапис долучений до протоколів від 19.04.2017 року про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій є недопустимим доказом через відсутність оригінальних примірників технічних носів, не засновані на приписах закону.

Відповідно до статей 86, 87 КПК доказ визнається допустимим, якщо його отримано в порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Як вбачається з матеріалів провадження, наданий стороною обвинувачення під час розгляду справи DVD-R-диск з відеозаписами проведення негласних слідчих (розшукових) дій за участю ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_1 був виготовлений під час досудового розслідування, опечатаний у паперовий конверт на якому мається підпис прокурора та долучений до протоколів.

У частині 3 ст. 99 КПК законодавець визначив, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - ще і його відображення, якому надається таке ж значення як документу. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації.

Ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія.

Для виконання завдань кримінального провадження, з огляду на положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», допустимість електронного документа як доказу не можна заперечувати винятково на підставі того, що він має електронну форму (ч. 2 ст. 8). Відповідно до ст. 7 цього Закону у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом і датою створення. Питання ідентифікації електронного документа як оригіналу можуть бути вирішені уповноваженою особою, яка його створила (за допомогою спеціальних програм порахувати контрольну суму файлу або каталогу з файлами - CRC-сума, hash-сума), або за наявності відповідних підстав шляхом проведення спеціальних досліджень.

Розглядом справи встановлено, що об`єктивні дані про те, що DVD-R-диск з відеозаписом негласних слідчих (розшукових) дій, долучений в якості додатку до вказаних протоколів, містить електронні документи створені не під час проведення слідчих (розшукових) дії від 10.04.2017 року, а в інший час, чи за інших обставин чи не уповноваженою особою, відсутні.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст..ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, при обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що відповідно до ст..12 КК України, останній обвинувачується у скоєні кримінального проступку, не визнання вини останнім у вчинені вказаного кримінального правопорушення та як слідство відсутність розкаяння, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках в лікувальних та профілактичних закладах не перебуває, працюючого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується виключно позитивно.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

З врахуванням наведеного, конкретних обставин скоєного кримінального правопорушення, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції статті кримінального закону, із застосуванням вимог ст.ст.75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

За викладених вище обставин строк притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, встановлений ст. 49 КК України, закінчився.

Одночасно матеріали справи не містять відомостей про те, що строк давності, встановлений ст. 49 КК України будь-яким чином призупинявся або переривався.

Враховуючи викладене, відповідно до положень ч.5 ст. 74 КК України, суд приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_1 від покарання на підставі ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності.

Судом було встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 12 квітня 2017 року обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 30 травня 2019 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

В останній раз запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов`язання, відповідно до ухвали суду від 10 серпня 2020 року, було обрано до 10 жовтня 2020 року.

В подальшому запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не продовжувався та не обирався, тобто на час постановлення вироку запобіжний захід відсутній.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст..100 КПК України.

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 14 квітня 2017 року на майно обвинуваченого ОСОБА_1 , підлягає скасуванню.

З обвинуваченого на користь держави підлягають відшкодуванню судові витрати на залучення експертів у сумі 989,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст. 190 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання за ч.1 ст. 190 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі з випробуванням строком на 1 (один) рік, на підставі ч.5 ст. 74, ст.. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності.

Речові докази: чотири DVD-R диски із відеозаписами долучені до протоколу огляду від 10.04.2017 року, один DVD-R диск з відеозаписом негласних слідчих (розшукових) дій, долучений до протоколів від 19.04.2017 року, зберігати разом із матеріалами кримінального провадження; грошові кошти у сумі 400 доларів США, долучені до матеріалів кримінального провадження, повернути до Управління захисту економіки в Донецької області; особову справу призовника ОСОБА_3 повернути до Маріупольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Арешт накладений, відповідно до ухвал слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 14 квітня 2017 року, а саме: домоволодіння із часткою 7/10 по АДРЕСА_1 ; домоволодіння із часткою 1/1 по АДРЕСА_2 ; причеп марки «Скиф М2 81064», державний номерний знак НОМЕР_2 ; легковий автомобіль «Chevrolet Niva», державний номерний знак НОМЕР_3 ; легковий автомобіль «Toyota Land Cruiser 200» державний номерний знак НОМЕР_4 ; причеп марки «EZ Loader 14-17 1650», державний номерний знак НОМЕР_5 ; грошові кошти у сумі 400 доларів США, номіналом по 100 доларів, з номерами та серіями HB 39743537R; HB 97066831Q; AB 65229517J; KB 78453760C - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у сумі 989,60 гривень за залучення експертів Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддя Гноєвой С.С.