Ухвала суду № 101857645, 09.12.2021, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2021 Справа № 423/3133/21

Провадження № 1-кп/425/630/21

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі головуючого – судді Коваленка Дениса Сергійовича, секретарка судових засідань: Брудницька О.В., здійснюючи підготовче судове провадження по кримінальному провадженню№22021130000000212, в якому ОСОБА_1 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Алчевськ Луганської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 110, частиною 2 статті 260, частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України,

сторонами та іншими учасниками кримінального провадження є: з боку обвинувачення - прокурор: Архипов Станіслав Олександрович, з боку захисту – обвинувачений: ОСОБА_1 та його захисник: адвокат – Шурхно Кирило Анатолійович,

розглянувши клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

в с т а н о в и в:

На розгляді Рубіжанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження №22021130000000212, в якому ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 110, частиною 2 статті 260, частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України.

Прокурор Архипов Станіслав Олександрович подав до Рубіжанського міського суду Луганської області клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці (60 днів), а також просив суд в разі призначення розміру застави, встановити максимальний розмір, передбачений для вказаної категорії тяжкості злочинів. Тож суд вирішував це питання на підставі клопотання сторони обвинувачення.

Позиція прокурора. Обвинувальний акт та зібрані у кримінальному провадженні №22021130000000212 докази підтверджують наявність обґрунтованої підозри; крім того наявними є ризики того, що: обвинувачений може переховуватись від суду (про що свідчить тяжкість покарання, у разі визнання обвинуваченого винним; з початку збройної агресії на сході України, а саме, понад сім років він проживав на тимчасово непідконтрольній українській владі території Луганської області; відсутність будь-якого місця працевлаштування та сім`ї, відсутність придатного місця проживання на території підконтрольній органам державної влади України свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується (адже знаходячись на волі, має можливість продовжити вчинювати вказані злочини, вчинити інші подібні проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки).

Крім того прокурор вказав що особисте зобов`язання не може бути застосоване у зв`язку з тим, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину, особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Обирати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки він не має постійного місця проживання на території України й останні сім років мешкає на непідконтрольній українській владі на території Луганській області, а також вказаний вид запобіжного заходу не зможе гарантовано запобігти ризикам. А тому з метою забезпечення кримінального провадження та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Позиція захисника обвинуваченого – адвоката Шурхна К.А. та обвинуваченого ОСОБА_1 полягала в тому, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання буде достатнім для досягнення дієвості вказаного провадження.

Оцінка суду.

Положення частини 1 статті 131 КПК України передбачають, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

На підставі ухвали судді Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленка Д.С. від 08 грудня 2021 року у кримінальному провадженні

№ 22021130000000212, в якому ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 110, частиною 2 статті 260, частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, призначено підготовче судове засідання, яке триває.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

А отже, з метою досягнення дієвості цього провадження заходи його забезпечення можуть бути застосованими. Проте суд відзначає, що за положеннями частини 1 статті 177 КПК України метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжного заходу, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам (на які вказував прокурор): 1) переховуватися від суду; 2) вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у яких він обвинувачується. При цьому частина 2 статті 177 КПК України вказує на те, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. І ці ризики, в силу положень частини 2 статті 183 КПК України повинен довести прокурор.

З огляду на зміст обвинувального акту, клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу та обставин затримання обвинуваченого, які він не оспорював, суд вважає, що у своїй сукупності, за своїм змістом, вони підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 110, частиною 2 статті 260, частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України.

Суд згоден із тим, що прокурор довів наявність ризику переховування обвинуваченого від суду, оскільки з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його судом винним, його проживання понад сім років виключно на тимчасово окупованій території України, відсутність офіційного працевлаштування та місця проживання і сім`ї на території, що контролюється Україною, у своїй усукпності, дійсно вказує на ризик переховування обвинуваченого від суду.

І оскільки розгляд справи наразі триває, вказаний ризик є реальним. Проте суд не згоден із тим, що прокурор довів наявність ризику того, що перебуваючи на волі, обвинувачений зможе вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Отже суд погоджується із тим, що прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень та наявність одного із двох вказаних ним ризиків, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, зокрема ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду.

Проте суд відзначає, що за положеннями частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден більш м`який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Однак зважаючи на викладені вище норми закону, і з мотивів вказаних судом вище, суд погоджується із тим, що сама суть всіх інших більш м`яких запобіжних заходів, зокрема: особисте зобов`язання (стаття 179 КПК України), особиста порука (стаття 180 КПК України), застава (стаття 182 КПК України), домашній арешт (стаття 181 КПК України, з урахуванням частини 3 статті 196 КПК України) не зможуть запобігти доведеному прокурором ризику. А тому суд не вважає за можливе задовольнити клопотання обвинуваченого та його захисника про обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді особистого зобов`язання.

Суд також враховує, що за положеннями частини 2 статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. А обвинувачений обвинувачується у вчиненні трьох злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Окрім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходи у вигляді тримання під вартою повинен бути визначений розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

В клопотанні прокурор просив суд визначити максимальний розмір застави.

Згідно з частиною 5 статті 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином враховуючи що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні одразу трьох тяжких злочинів, а також те що з 1 грудня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481 гривні, суд вважає за доцільне визначити обвинуваченому заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 гривень, та задовольнити в цій частини клопотання прокурора.

Таким чином, на підставі частини 2 статті 183 КПК України та з мотивів, що викладені судом вище, які суд у їх сукупності враховує і як обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу та передбачені частиною 1 статті 178 КПК України, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, але частково.

Суд погоджується із тим, що обвиунваченому слід обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту та встановити заставу у максимальному розмірі. Але прокурор просив суд обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у конкретному слідчому ізоляторі, зокрема Старобільському слідчому ізоляторі. А тут суд виходить із того, що визначення судом конкретного місця тримання під вартою є недоцільним, у зв`язку з тим, що існує низка ризиків у зв`язку з якими, вказана ухвала не зможе бути виконаною в разі визначення конкретного місця тримання під вартою, наприклад реорганізація слідчого ізолятора чи навіть його перейменування. Крім того, при переміщенні будь-якої людини із слідчого ізолятора в суд та у зворотньому напрямку, людина може триматись у ізоляторах тимчасового тримання з метою забезпечення прибуття обвинуваченого до суду та у зворотньому напрямку.

Тобто, клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити, для чого обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, по 06 лютого 2022 року. Визначивши обвинуваченому заставу у розмірі 198 480 гривень, в разі внесення якої на обвинуваченого слід покласти такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до Рубіжанського міського суду Луганської області; повідомляти прокурора Луганської обласної прокуратури - Архіпова С.О. та Рубіжанський міський суд Луганської області про зміну свого місця проживання та роботи. При цьому визначаючи тільки вказані обов`язки, суд виконує положення частини 5 статті 194 КПК України, за якими, суд зобов`язує обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких доведена прокурором, бо прокурор довів необхідність виконання обвинуваченим тільки вказаних обов`язків.

Отже, керуючись статтями 2,7-29, 30-33, 36, 37, 42, 45-47, 55-57, 73, 75-83, 84-117, 131-132, 133-146, 176-206, 276-279, 291-293, 314-372, 376, 392-395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, по 06 лютого 2022 року. Відмовити у визначенні конкретного місця тримання обвинуваченого під вартою.

Визначити ОСОБА_1 заставу, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, яка може бути внесена у будь-який момент як самим обвинуваченим, так і іншими особами (фізичними або юридичними), у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок (отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області; код отримувача (код ЄДРПОУ): 26297948; банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672; призначення платежу: застава, ухвала суду у справі №425/3133/21; прізвище, ім`я та по-батькові платника застави, ЄДРПОУ суду: 05381449.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

У разі внесення застави, уповноважена службова особа місця тримання ОСОБА_1 під вартою, повинна негайно звільнити його з-під варти та повідомити про це прокурора Луганської обласної прокуратури - Архіпова С.О. та Рубіжанський міський суд Луганської області.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти, у зв`язку із внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 на строк 2 (два) місяця покладаються наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до Рубіжанського міського суду Луганської області;

- повідомляти прокурора Луганської обласної прокуратури - Архіпова С.О. та Рубіжанський міський суд Луганської області про зміну свого місця проживання та роботи;

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до Рубіжанського міського суду Луганської області без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала, в частині обрання запобіжного заходу, має строк дії з 09 грудня 2021 року по 06 лютого 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено і оголошено 14 грудня 2021 року о 08 годині 45 хвилин.

Суддя Д.С. Коваленко