Рішення № 101855501, 09.12.2021, Вишгородський районний суд Київської області

09.12.2021 Справа № 363/2435/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 грудня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Сергієнко А.О.,

прокурора Кривошеї С.В.,

представника третьої особи Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Вишгородської окружної прокуратури Є.Конієнка, в інтересах держави в особі комунального закладу Петрівської сільської ради «Центр надання соціальних послуга» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Служба у справах дітей Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2021 року заступник керівника Вишгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі комунальної установи Петрівської сільської ради «Центр надання соціальних послуг», звернувся до суду із вказаною позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунальної установи Петрівської сільської ради «Центр надання соціальних послуг» аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування заявлених вимог у позовній заяві зазначено, що на вихованні у комунальному закладі Петрівської сільської ради «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Територія Добра» (далі по тексту - Центр) перебуває дитина, позбавлена батьківського піклування - ОСОБА_2 , щодо якої відсутнє рішення суду про стягнення аліментів на її утримання.

Рішенням Вишгородського районного суду від 23 жовтня 2019 року у цивільній справі № 363/694/19 задоволено позовні вимоги Органу опіки та піклування Вишгородської районної державної адміністрації в інтересах дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 до ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської державної адміністрації, Орган опіки та піклування Катюжанської сільської ради, Вишгородський районний дитячий будинок «Любисток» та КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини міста Боярка» про позбавлення

ОСОБА_1 батьківських прав у відношенні її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такої, що ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дітей. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 12 листопада 2017 року, батько ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, судом питання щодо стягнення аліментів із

ОСОБА_1 у вказаній справі не вирішувалось, та на даний час Центр не звернувся до суду щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь Центру на утримання малолітнього ОСОБА_2 до досягнення дитиною повноліття.

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації № 632 від

11 грудня 2019 року малолітньому ОСОБА_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та влаштовано до Вишгородського районного дитячого будинку «Любисток» (на даний час - КЗ Петрівської сільської ради «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Територія Добра»).

Петрівською сільською радою прийнято рішення №108 від 16 січня 2021 року про припинення юридичної особи - комунального закладу Петрівської сільської ради «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Територія Добра» шляхом приєднання до комунальної установи Петрівської сільської ради «Центр надання соціальних послуг». На даний час КЗ Петрівської сільської ради «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Територія Добра», ліквідовано.

Комунальною установою Петрівської сільської ради «Центр надання соціальних послуг», як правонаступником Комунальної установи Петрівської сільської ради «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Територія Добра» з 11 грудня 2019 року (з часу прийняття Вишгородською районною державною адміністрацією розпорядження про влаштування малолітнього ОСОБА_2 до дитячого будинку) не вжито жодних заходів до стягнення аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_2 , який перебуває на вихованні в Центрі, а також, згідно листа Центру від 25 березня 2021 року № 5, ним не подавався позов щодо стягнення аліментів на користь комунального закладу на утримання дітей та не може бути поданим у зв`язку з відсутністю в штаті кваліфікованих юристів для підготовки позовів до суду. Зважаючи на наведені факти бездіяльності щодо охорони дитинства, зокрема щодо забезпечення соціальних прав дітей, позбавлених батьківського піклування є підставою для звернення прокурора з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь Центру на утримання малолітнього ОСОБА_2 до досягнення ним повноліття.

Враховуючи, що відповідно до частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справа про стягнення аліментів є малозначною, вона розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, встановленому статтею 274 ЦПК України.

Після виконанням вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду від 19 липня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження та призначено до розгляду на 1 вересня 2021 року, про що учасників провадження повідомлено у встановленому законом порядку.

У судове засідання з`явилися прокурор, представник комунальної установи Петрівської сільської ради «Центр надання соціальних послуг» та представник третьої особи.

Відповідач до суду не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом надсилання процесуальних документів та судової повістки про виклик до суду, проте відповідно до конверту, який міститься у матеріалах справи, судову кореспонденцію адресатом не було отримано із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою». У зв`язку з неявкою відповідача, а також поверненням до суду документів, які відповідачем не отримано, для повторного виклику відповідача та надсилання їй судової повістки, розгляд справи було відкладено на 28 жовтня 2021 року.

28 жовтня 2021 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено 9 грудня 2021 року. При цьому,

28 жовтня 2021 року до суду представником третьої особи, подано заяву про розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

У судове засідання 9 грудня 2021 року з`явилися прокурор та представник третьої особи.

Прокурора та представник третьої особи підтримали позовну заяву та просили її задовольнити.

Представник Центру до суду не з`явився, при цьому, з урахуванням думки учасників справи та присутності у судовому засіданні прокурора, судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності представника органу в інтересах якого подано позов до суду.

Відповідач до суду також не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом надсилання судових повісток про виклик до суду, та відповідно до конвертів, які містяться у матеріалах справи, судова кореспонденція адресатом не була отримана із зазначенням - «адресат відсутній за вказаною адресою». Враховуючи, що місце фактичного проживання відповідача встановити не є можливим, а також положення частини одинадцятої статі 128 ЦПК України, відповідач також була повідомлена про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про її виклик до суду на

28 жовтня та 9 грудня 2021 року. Таким чином, суд ужив усіх можливих заходів для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників провадження, дослідивши письмові матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Як встановлено судом, за позовною заявою Органу опіки та піклування Вишгородської районної державної адміністрації в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 до ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської державної адміністрації, Орган опіки та піклування Катюжанської сільської ради, Вишгородський районний дитячий будинок «Любисток» та КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини міста Боярки» про позбавлення батьківських прав, рішенням Вишгородського районного суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 363/694/19 позбавлено ОСОБА_6 батьківських прав відносно його дитини ОСОБА_3 , позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав відносно її дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , як такої, що ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дітей. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від

12 листопада 2017 року, батько ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації №632 від 11 грудня 2019 року малолітньому ОСОБА_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та дитину влаштовано до КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини міста Боярка».

Відповідно до списку вихованців Комунального закладу Петрівської сільської ради «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Територія Добра» від 13 січня 2021 року, перебуває, зокрема, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з Акту Комунального закладу Петрівської сільської ради «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Територія Добра» №7 від 31 березня 2021 року про відвідування ОСОБА_2 з 7 лютого 2019 року ніхто з рідних та близьких не відвідував, життям, здоров`ям, навчанням не цікавився і участі у вихованні не брав.

Рішенням Петрівської сільської ради №108 від 16 січня 2021 року припинено юридичну особу - комунальний заклад Петрівської сільської ради «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Територія Добра» шляхом приєднання до комунальної установи Петрівської сільської ради «Центр надання соціальних послуг», та комунальний заклад Петрівської сільської ради «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Територія Добра» ліквідовано, а його правонаступником є комунальна установа Петрівської сільської ради «Центр надання соціальних послуг».

З досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків щодо утримання своєї малолітньої дитини. Вказані правовідносини регулюються нормами Конвенції про права дитини, Сімейного кодексу України та Закону України «Про охорону дитинства».

Згідно із частиною четвертою статті 5 СК України держава бере під свою охорону кожну дитину-сироту і дитину, позбавлену батьківського піклування.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Згідно із статями 167, 170 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави у випадку та порядку, встановлених законом.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 56 ЦПК України).

Відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 89-XII від 27 лютого

1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина друга статті 6 цієї Конвенції).

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції ООН про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно із статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини другої статті 166 СК України особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Аналогічна норма закріплена у частині четвертій статті 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Водночас, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №759/10277/18).

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Крім цього, відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50 % заробітної плати цієї особи.

Згідно із частиною першою статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися в якості аліментів на дитину, визначається судом.

Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (частина друга статті 193 СК України).

Згідно положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства соціальної політики України від

10 вересня 2012 року №995/557 керівник інтернатного закладу виконує обов`язки опікуна (піклувальника) на час утримання дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування в інтернатному закладі.

Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Задовольняючи позов та визначаючи розмір аліментів, який потрібно стягувати з відповідача, суд виходить з того, що відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Отже, аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об`єктивності та справедливості, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дитини, позбавленої батьківського піклування, у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь комунальної установи Петрівської сільської ради «Центр надання соціальних послуг», оскільки на сьогоднішній день відсутня будь-яка особа, яка б могла отримувати аліменти від відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи приписи статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 гривень.

Керуючись статтями 5, 166, 180-183, 191, 193 СК України, статтями 2, 12, 13, 19, 76-83, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву заступника керівника Вишгородської окружної прокуратури Є.Корнієнка, в інтересах держави в особі комунального закладу Петрівської сільської ради «Центр надання соціальних послуга» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Служба у справах дітей Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунальної установи Петрівської сільської ради «Центр надання соціальних послуг» аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 червня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 908 гривень.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 14 грудня 2021 року.

Позивач: Заступник керівника Вишгородської окружної прокуратури Є.Корнієнко, код ЄДРПОУ Київської обласної прокуратури 02909996, адреса: 07301, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, 5; адреса електронної пошти: vyshgorod@kobl.gov.ua;

Особа в інтересах якої подано позов: Комунальна установа Петрівської сільської ради «Центр надання соціальних послуг», код ЄДРПОУ 34710166, адреса: 07354, Київська область, Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці вул. Новокиївська, 123, адреса електронної пошти: nscsssdm@ukr.net;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Третя особа: Служба у справах дітей Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, код ЄДРПОУ 44031242, адреса: 07354, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, 171.

Суддя О.П. Лукач