Рішення № 101850741, 13.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 року Справа № 480/9238/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Савицької Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар`єр кварцитів» до Головного управління Державної податкової служби в Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар`єр кварцитів» ( далі - позивач, ТОВ «Глухівський кар`єр кварцитів») звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, і просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідачів, що полягає у не відшкодуванні позивачеві сум бюджетного відшкодування, в строки, які визначені законодавством; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з податку на додану вартість по декларації за липень 2016 року, у розмірі 1 104 437 грн 25 коп. Крім того, позивач просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Сумській області судові витрати.

Після надходження позовної заяви до суду, судом було залишено позовну заяву без руху, про що 13.09.2021 було постановлено відповідну ухвалу. 27.09.2021 позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного провадження без повідомленням сторін.

Позивач 19.10.2021 надав до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. У задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено, про що 22.10.2021 судом постановлено відповідну ухвалу.

21.10.2021 Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області надало до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що ним не порушено жодного нормативно-правового акту з питань повернення з бюджету податку на додану вартість, тим самим не вчинено незаконних дій та не допущено протиправної бездіяльності по відношенню до позивача, що могло б порушити його права (а.с.71).

26.10.2021 позивач надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що до відзиву не долучено жодного доказу на спростування позиції позивача у справі та не заперечуються викладені позивачем обставини.

12.11.2021 Головне управління Державної податкової служби в Сумській області надало до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує. Зокрема зазначає, що позивач мав право звернення до суду щодо стягнення пені за несплату бюджетної заборгованості за період з 04.10.2016 по 23.06.2017 до 03.10.2019 та 21.06.2020 відповідно, але до суду звернувся із вимогами лише 16.09.2021, тобто поза межами 1095 днів, які встановлені пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України. Крім того, було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, однак вказане не враховано позивачем при розрахунку пені (а.с.85-86). У відзиві відповідач просить суд вважати строк звернення позивача до суду пропущеним, а тому відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

16.11.2021 позивачем надані додаткові пояснення по справі (а.с.90-91).

22.11.2021 позивач надав до суду відповідь на відзив Головного управління Державної податкової служби в Сумській області (а.с.94-96).

23.11.2021 Головне управління Державної податкової служби в Сумській області надало до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву. Позивачем 24.11.2021 до суду було надано заяву про не врахування відзиву відповідача при розгляді справи.

Судом задоволено клопотання Головного управління Державної податкової служби в Сумській області про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, про що 25.11.2021 постановлено відповідну ухвалу суду.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується відомостями з реєстру платників ПДВ (а.с.14-15).

16.08.2016 позивач подав до Шосткинської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області податкову декларацію з ПДВ за липень 2016 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.16-22).

У заяві про повернення суми бюджетного відшкодування позивач просив перерахувати суму бюджетного відшкодування, визначену у податковій декларації за липень 2016 року, у розмірі 2 324 064 грн на банківський рахунок позивача.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС в Сумській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2016, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ (а.с.23-24). Позивач оскаржив вказане рішення до суду.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 по справі № 818/75/17 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 залишено без змін. Вказаною постановою повідомлення-рішення від 28.12.2016 визнано протиправним та скасовано (а.с.25-39).

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано постанову Верховного Суду від 02.11.2021 по справі № 818/75/17, якою залишено без змін вищезазначені рішення першої та апеляційної інстанцій (а.с.92-93).

Заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ на суму 2 314 416 грн 18 коп була погашена органами казначейства 11.08.2021, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача та платіжним дорученням від 04.08.2021 (а.с.40-41).

Враховуючи те, що узгоджена сума бюджетного відшкодування перерахована на рахунок позивача із порушенням строків встановлених законодавством, позивач вважає, що вказане порушує його права позивача як платника податків, а тому, керуючись ст. 102 та п. 200.23 ст. 200 ПК України, звернувся до суду з даним позовом про стягнення пені, нарахованої на заборгованість бюджету з ПДВ за 1095 днів, що передують зарахуванню грошових коштів на рахунок позивача у банку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Суд погоджується з доводами позивача, що при обчисленні пені має враховуватись облікова ставка НБУ, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку дії такої пені, включаючи день погашення. Облікова ставка фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни ставки протягом строку нарахування, такі зміни при обчисленні не враховуються.

Статтею 102 ПК України встановлено строк 1095 днів протягом якого платник податків може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, в тому числі, з вимогою про стягнення пені нарахованої на заборгованість бюджету з ПДВ.

Як встановлено судом, заявлена до відшкодування сума у розмірі 1 672 589 грн стала узгодженою за результатами закінчення процедури судового оскарження результатів документальної перевірки, відповідно до п. 200.12 та п. 200.13 ст. 200 ПК України. Решта суми заявленої до відшкодування (651 205 грн) стала узгодженою після проведення камеральної перевірки, за результатами якої не надсилалось податкове повідомлення-рішення від 20.09.2016 відповідно до п. 200.10 та п. 200.11 ст. 200 ПК України.

Із врахуванням положень ст. 200 ПК України, граничний термін для подання висновку контролюючим органом було 26.09.2016, а з 03.10.2016 – граничний термін для перерахування бюджетного відшкодування на рахунок позивача. Таким чином, граничною датою перерахування узгодженої суми бюджетного відшкодування у розмірі 651 205 грн на рахунок позивача в банку є 03.10.2016, а датою виникнення права на нарахування пені – 04.10.2016.

Право позивача на бюджетне відшкодування у сумі 1 672 859 грн підтверджене ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 по справі №818/75/17, яка отримана відповідачем 14.06.2017. Тобто, 15.07.2017 контролюючий орган мав внести дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування і 22.06.2017 є останнім днем для перерахування на банківський рахунок позивача бюджетного відшкодування.

Відповідач стверджує, що позивач мав право на звернення до суду з позовом про стягнення пені за несплату бюджетної заборгованості за період з 04.10.2016 по 23.06.2017 до 03.10.2019 та 21.06.2020 відповідно, але до суду з позовними вимогами звернувся лише 16.09.2021, тобто поза межами 1095 днів, після отримання права на таке відшкодування.

Суд погоджується з доводами позивача, що строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, слід обчислювати з наступного дня після її фактичного погашення.

Тобто, строк звернення (а не період, за який може нараховуватися пеня) з позовними вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, полягає в тому, що цей строк в 1095 днів слід обчислювати саме з наступного дня після її фактичного погашення, тобто після фактичного відшкодування суми податку на додану вартість.

З огляду на вказане, строк звернення до суду з вимогами щодо стягнення пені не може розпочати свій облік раніше, ніж дата погашення зазначеної заборгованості. Отже, строк у 1095 днів повинен обчислюватися з дня погашення заборгованості, а таке погашення відбулось лише 11.08.2021.

Вищезазначена правова позиція міститься також у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 810/1227/17 та від 11 квітня 2019 року у справі № 810/1228/17, від 02.02.2021 по справі № 810/1506/17.

Тому вказані аргументи відповідача є необгрунтованими та судом до уваги не приймаються.

Суд також погоджується з доводами позивача, що пеня нарахована на несвоєчасно повернену суму бюджетного відшкодування не є надміру сплаченим грошовим зобов`язанням, а тому п. 102.5 ст. 102 та п. 43.3 ст. 43 ПК України не може бути застосована до спірних правовідносин.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не враховано, що згідно податкового повідомлення-рішення від 28.12.2016 № 0002311405 було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно декларації з податку на додану вартість за липень 2016 року (№9147650544 від 17.08.2016) у сумі 1 596 726 грн, при цьому при обрахунку суми пені на суму бюджетного відшкодування товариство нараховує пеню на суму бюджетної заборгованості у розмірі 1 672 859 грн.

Суд погоджується з аргументами позивача, що по декларації за липень 2016, позивачу до 11.08.2021 не була відшкодована заявлена до відшкодування сума (2 324 064 грн), і лише частина коштів у розмірі 76133 грн узгоджувалась за результатами камеральної перевірки, а не за результатами судового оскарження ППР від 28.12.2016 (а.с.96).

Таким чином, по декларації за липень 2016 року, позивачу до 11.08.2021 не була відшкодована вся сума заявлена до відшкодування. При цьому сума, яка стала узгоджена за результатами камеральної перевірки – 727338 грн (651205 грн + 76133 грн); сума, яка стала узгоджена за результатами судового оскарження ППР від 28.12.2016 – 1 596 726 грн (1 672 859 – 76 133 грн).

За встановлених у справі обставин, суд доходить висновку про те, що права позивача були порушені, позивач звернувся до суд в межах строку, який встановлений чинним законодавством, а тому вимога позивача про стягнення пені є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Сумській області на користь позивача суму судового збору у розмірі 16 566,58 грн, яка підлягала сплаті при зверненні до суду із даним позовом.

Керуючись ст.ст. 2,77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар`єр кварцитів» до Головного управління Державної податкової служби в Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби в Сумській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, що полягає у не відшкодуванні Товариству з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар`єр кварцитів» сум бюджетного відшкодування, у строки, визначені законодавством.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар`єр кварцитів» (вул. Заводська, 18А, с.Баничі, Глухівський район, Сумська область, 41462, код ЄДРПОУ 14015554) пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з податку на додану вартість по декларації за липень 2016 року у розмірі 1 104 437 грн 25 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар`єр кварцитів» (вул. Заводська, 18А, с.Баничі, Глухівський район, Сумська область, 41462, код ЄДРПОУ 14015554) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) судовий збір у розмірі 16 566 (шістнадцять тисяч п`ятсот шістдесят шість) грн 58 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька