Ухвала суду № 101842915, 13.12.2021, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1213/21

номер провадження 2-з/546/66/21

УХВАЛА

про забезпечення позову

13 грудня 2021 року м. Решетилівка

Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області, розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову,-

встановив:

07 грудня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Павлюк І.О., до подання позовної заяви звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом:

- заборони Решетилівській міській раді Полтавської області до набрання сили судовим рішенням у даній справі здійснювати державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:001:0214 у відповідності до рішення Решетилівської міської ради Полтавської області № 734-13-VIII від 22.10.2021,

- заборони Державним кадастровим реєстраторам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснювати державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:001:0214 у відповідності до рішення Решетилівської міської ради Полтавської області № 734-13-VIII від 22.10.2021,

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ОСОБА_1 у встановленому чинним законодавством України порядку, виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Решетилівської міської ради Полтавської області. З метою отримання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 звертався до відповідача із клопотанням про затвердження проекту землеустрою, однак проект не було затверджено. Крім того, 22.10.2021 Решетилівська міська рада прийняла рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:001:0214. Представник заявника вбачає ознаки протиправності в діях відповідача, а тому невжиття заходів забезпечення позову фактично позбавить ОСОБА_1 можливості на завершення оформлення у власність спірної земельної ділянки.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд в судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи).

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається суддею не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , надійшла до суду 09.12.2021.

Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2021, призначення судді не відбулося, у зв`язу із зайнятістю згідно табелю.

13 грудня 2021 року справа розподілена судді Зіненку Ю.В.

Розгляд заяви про забезпечення проводився 13.12.2021 із врахуванням положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суддя, розглянувши в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України заяву про забезпечення позову та дослідивши матеріали, додані до заяви, доходить наступних висновків.

У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вищенаведена норма дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Стаття 150 ЦПК України визначає види забезпечення позову. Одними із видів забезпечення позову, який визначений в п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, є, зокрема, заборона вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У заяві про забезпечення позову, заявник вказує, що з огляду на поведінку відповідача, невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити здійснення ефективного захисту прав позивача та припускає, що у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки позивач не зможе оформити своє право щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:001:0214.

Європейський суд з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 420/3397/19 заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Суддею встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 2726-СГ від 14.03.2021 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га пасовищ земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Згідно Завдання на розроблення проекту землеустрою, підставою виконання роботи ФОП ОСОБА_3 є наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 2726-СГ від 14.03.2021, проект землеустрою розроблено щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:001:0214 за замовленням ОСОБА_1 .

Як встановлено зі змісту рішення Решетилівської міської ради Полтавської області № 734-13-VIII від 22.10.2021, Решетилівській міській раді затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, кадастровий номера яких: 5324255100:00:001:0213, 5324255100:00:001:0214, 5324255100:00:001:0215, площею 2,000 га кожна, зі зміною цільового призначення із «для ведення особистого селянського господарства» на «землі загального користування», які розташовані за межами с. Колотії Полтавського району Полтавської області.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що обраний захід забезпечення позову відповідає критеріям співмірності вимогам, з якими позивач має намір звернутися до суду з позовом, тому з метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів особи в судовому порядку, суддя вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Суддею не встановлено підстав для обов`язкового застосування судом зустрічного забезпечення, як це передбачено ст. 154 ЦПК України.

На підставі вищезазначеного, та керуючись ст. 149, 150-153, 157, 247, 260, 353 ЦПК України, роз`ясненнями, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суддя, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити Решетилівській міській раді Полтавської області до набрання сили судовим рішенням у даній справі здійснювати державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:001:0214 у відповідності до рішення Решетилівської міської ради Полтавської області № 734-13-VIII від 22.10.2021.

Заборонити Державним кадастровим реєстраторам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснювати державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:001:0214 у відповідності до рішення Решетилівської міської ради Полтавської області № 734-13-VIII від 22.10.2021.

У порядку ч. 2 ст. 157 ЦПК України копію даної ухвали направити ОСОБА_1 для відому та Решетилівській міській раді Полтавської області для виконання.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання – 13 грудня 2021 року, та підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження», для пред`явлення виконавчого документа.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала судді може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Ю.В. Зіненко