Рішення № 101833959, 10.12.2021, Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 952/512/21

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2021 р. Зачепилівський районний суд Харківської області у складі :

головуючого судді Яценка Є.І.,

за участю секретаря судового засідання Оданець С.В.,

представника позивача Орєхової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Зачепилівка Харківської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна; приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх вимог він зазначає, що відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 11.02.2021 р. (ВП №64357945) винесеної приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О. В. при примусовому виконанні виконавчого напису № 2609 вчиненого 28.12.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованості в сумі 34448,00 грн, Харківським обласним військовим комісаріатом, з яким ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах буде здійснюватися утримання коштів із його заробітної плати. Позивач вважає, що виконавчий напис №2609 вчинений 28.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., є таким, що не підлягає виконанню, оскількивін не визнає будь-яких фінансових зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», так як цивільно-правових угод з останнім не укладав, письмових вимог про погашення заборгованості від відповідача ОСОБА_1 не отримував. Тому, позивач просить суд визнати виконавчий напис №2609 вчинений 28.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г.про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованість у розмірі 34448,00 грн, таким, що не підлягає виконанню, оскільки, на думку позивача, приватний нотаріус при вчиненні даного виконавчого напису не пересвідчилась у безспірності вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» до нього.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Орєхова Н.В. в судовому засіданні позовні вимоги позивача просила задовольнити у повному обсязі, не заперечувала проти винесення заочного рішення по справі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, заяв від нього не надходило, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не було подано.

Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, заяв від них та заперечень на позовні вимоги до суду не надходило.

Враховуючи письмову згоду представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статей 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, вислухавши представника позивача та вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом із копії виконавчого напису вчиненого 28 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною та який зареєстрований в реєстрі за № 2609, встановлено, що із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованість за кредитним договором №003-20121-271112 від 27.11.2012 року укладеним між божником та ПАТ «Дельта Банк»(право вимоги за яким перейшло на підставі договору№142/К про відступлення права вимоги за кредитним договором від 26.01.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») за період з 27.01.2018 по 06.11.2020 року у розмірі 33 948,00 грн., яка складається ( прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 14 898,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 19 050,00 грн). Плата за вчинення виконавчого напису становить 500,00 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача за цим виконавчим написом становить - 34 448,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання оспорюваного виконавчого напису №2609, виданого 28.12.2020р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д. Г. про стягнення грошових коштів у розмірі 34 448,00 грн з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського О. В.від 11.02.2021 року звернено стягнення на доходи боржника (ВП № 64357945).

Статтею 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (частина друга статті 50 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до частини першої статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

У частинах першій, другій статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, провадження № 14-557цс19).

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 зробила висновок, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі та чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі».

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і необґрунтованість вимог до боржника.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

В судовому засіданні із матеріалів наданих суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. вбачається, що нею винесено спірний виконавчий напис від 28.12.2020 р. за №2609 на підставі наступних документів, які були додані відповідачем до заяви про вчинення виконавчого напису від 27.11.2020 за вих.№27 11/20-201: оригінал кредитного договору - Заява №003-20121-271112 від 27.11.2012 року; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості станом на 27.11.2020 та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором; статутні документи стягувача; довідка про відсутність у судах спорів між сторонами; копія повідомлення від 07.10.2020 стягувача боржнику про необхідність погашення заборгованості; список №ЛП-015333 від 08.10.2020 направлених згрупованих рекомендованих листів де позивач ОСОБА_1 був у списку на №562. Проте письмового підтвердження про вручення ОСОБА_1 повідомлення стягувача про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором - Заявою №003-20121-271112 від 27.11.2012 року суду ні приватним нотаріусом, ні відповідачем надано не було, що свідчить про недоведеність Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» обізнаності позивача про існуючу заборгованість між сторонами, та те, що дана заборгованість була безспірною.

В порушення п. 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 письмова вимога про усунення порушень позивачу не направлялась.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Як зазначила Велика палата Верховного суду у Постанові від 15 січня 2020 року, ухваленій в цивільній справі № 305/2082/14-ц, провадження № 14-557 цс 19, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з пунктом 1.1. вказаної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, віднесено до таких документів нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Як встановлено судом, оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 28.12. 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

З копії кредитного договору, що міститься у матеріалах справи та який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, вбачається, що кредитний договір - Заява №003-20121-271112 від 27.11.2012 року не був посвідчений нотаріально, що є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус також при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зазначені обставини свідчать про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами, що виникли між сторонами, та вказують на наявність спору, який може бути вирішений лише в судовому порядку.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області від 21.07.2021 позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п.13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 гривень.

Також в судовому засіданні встановлено, що ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області від 21.07.2021 в порядку забезпечення позову зупинено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 вжиті постановою від 11.02.2021 (ВП №64357945) приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського О.В. спрямовані на виконання виконавчого напису №2609 вчиненого 28.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д. Г. Сторони не заявили клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Тому слід зазначити, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області від 21.07.2021, продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набранням рішенням суду законної сили, або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі викладеного, керуючись статями 10,12,13,141,158,247,259,263,264,265,280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна; приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 28 грудня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 2609, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною, про стягнення із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»заборгованості в розмірі 34 448,00 гривень.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, б. 6, - на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн, який перерахувати до Державного бюджету України: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області від 21.07.2021, продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набранням рішенням суду законної сили, або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його оголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Заочне рішення набирає законної сили якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко