Рішення № 101833736, 09.12.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/8865/21

Провадження №2/428/1742/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року Сєвєродонецький міський суд

Луганської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання незаконними дії щодо невиплати грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01.05.2015р. по 13.03.2018р., зобов`язання виплатити грошові кошти у вигляді недоотриманої пенсії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ГУПФУ в Луганській області про визнання незаконними дії щодо невиплати грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01.05.2015р. по 13.03.2018р., зобов`язання виплатити грошові кошти у вигляді недоотриманої пенсії. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_2 .. Відповідач не виплачував ОСОБА_2 пенсію з 01.05.2015 року. При оформленні спадщини державному нотаріусу було надано недостовірну інформацію щодо суми недоотриманої пенсії померлої у розмірі 49869,64грн., а фактично позивач отримала виплати у розмірі 47126,01грн.. У виплаті решти грошових коштів відповідач відмовив, посилаючись на те, що виплаті підлягає лише пенсія, яка нарахована за три роки до дня звернення за її виплатою. Таким чином, відповідач незаконно перешкоджає в отриманні позивачем усього належного йому спадкового майна. Тому, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом і просить суд: 1) визнати незаконними дії УПФУ в Попаснянському районі Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Голіцино Московської області Россійської Федерації, за період з 01.05.2015р. по 13.03.2018р.; 2) зобов`язати ГУПФУ в Луганській області виплатити ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Голіцино Московської області Россійської Федерації, за період з 01.05.2015р. по 13.03.2018р.; 3) стягнути з ГУПФУ в Луганській області на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору.

22.10.2021р. електронною поштою на адресу Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшов відзив ГУПФУ в Луганській області на позовну заяву. Проте, оскільки всупереч вимогам п.2 ч. 5, ч. 6 ст. 178 ЦПК України зазначений відзив не містить документів, які підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи та відсутній документ, що підтверджує повноваження представника відповідача (або довіреність), то суд не приймає його до уваги.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача ГУПФУ в Луганській області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

У зв`язку із неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15.03.2021 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на спадщину, яка складається з недоотриманої пенсії у розмірі 49869,64грн., яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі листа Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 03.02.2021 року за №1229-0102-8/836.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).

У відповідності до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст ч. 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суд враховує, що при вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.

Суд зазначає, що компетентним органом Пенсійного фонду України 01.05.2015 року, тобто ще за життя ОСОБА_2 , припинено їй нарахування та виплату пенсії. При цьому, суд не оцінює дану обставину, як підставу для не нарахування чи невиплати пенсії. Проте, варто відмітити, що остання у встановленому законом порядку не оскаржила дії компетентного органу ПФУ, тобто за життя не виявила інтересу та волі на те, щоб відновити нарахування щомісячної грошової суми пенсійних виплат, а отже, вказані суми їй за життя не нараховувались і вони не увійшли до складу спадщини, яка відкрилась після її смерті.

До складу спадкового майна входить лише нарахована сума пенсійних виплат, яка не була одержана спадкодавцем, а право на її отримання та виплату згідно зі статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входить.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто через п`ять років від дати припинення виплати їй пенсії. При цьому вона мала можливість для оскарження у встановленому законом порядку дій (бездіяльності) щодо не нарахування та невиплати їй пенсії особисто або через представника, проте за життя цим правом не скористалась та не оскаржила бездіяльність компетентного органу ПФУ.

Отже, позивач як спадкоємець не має права на те, що за життя спадкодавця не було їй нараховано. Посилання представника позивача на те, що припинення пенсійних виплат матері позивача було здійснено без законної підстави є неспроможними, адже за час свого життя баба позивача не оскаржила таку бездіяльність з приводу припинення пенсійних виплат.

При цьому суд враховує висновок Верховного Суду, зроблений у справі №428/12730/19 за подібними правовідносинами.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки суд відмовив в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -

вирішив:

Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання незаконними дії УПФУ в Попаснянському районі Луганської області щодо невиплати грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Голіцино Московської області Россійської Федерації, за період з 01.05.2015р. по 13.03.2018р.; зобов`язання виплатити грошові кошти у вигляді недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Голіцино Московської області Россійської Федерації, за період з 01.05.2015р. по 13.03.2018р. та стягнення понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І. О. Юзефович