Рішення № 101832482, 01.12.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/7159/21

Провадження №2/521/3543/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря: Черненко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю, визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Одеської міської ради, в якому просила встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 по день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтований наступними обставинами. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , що складається в цілому з двох житлових кімнат, загальною площею 43,7 кв. м., в тому числі житлової площі 27,5 кв. м. Спадкове майно належало померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 18 червня 1993 року № 4-2942, зареєстровано в ОМБТІ в реєстровій книзі 67 пр.-стор. 152 -р. № 358. В цілому квартира належала ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер внук позивача ОСОБА_5 , спадкоємцями якого були - мати ОСОБА_3 та син - ОСОБА_6 спадщину вказані особи не оформили. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла дочка позивача - ОСОБА_3 . У встановленому законом порядку позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частину квартири. В обґрунтування позову позивач зазначає, що з ОСОБА_2 вона проживала однією сім`єю з 1985 року по день смерті останньої, піклувалася та доглядала її, займалася організацією поховання. Після смерті ОСОБА_2 прийняла спадщину, оскільки вступила в права спадкування, та всі витрати по утриманню квартири взяла на себе, робила періодичні ремонти, сплачувала платежі за надання житлово-комунальних послуг. У встановленому законом порядку позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , однак постановою нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину із роз`ясненням права звернення до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача Одеської міської ради в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на відсутність доказів спільного ведення позивачем із спадкодавцем господарства, виконання взаємних прав та обов`язків, спільних покупок та витрат, участі в утриманні житла тощо.

Представник третьої особи Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі у відкрите судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника третьої особи.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що була приятелькою позивача. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зі слів свідка, були близькими подругами, проживали разом, усі свята відзначали разом. ОСОБА_1 доглядала за ОСОБА_2 , в квартирі було охайно, їх сім`я мала багато сімейних традицій.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що знайома з ОСОБА_1 з 1985 року, була її сусідкою, пояснила, що у спірній квартирі проживали позивач із ОСОБА_2 та внуком позивача.

Суд, вивчивши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити з наступних підстав.

Правовідносини між сторонами виникли внаслідок виникнення права на спадкування, та регулюються книгою шостою Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що Жовтневим відділом запису актів громадянського стану видано свідоцтво про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зроблено актовий запис № 9015 ( а. с. 5).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 18 червня 1993 року (а. с. 6).

Судом встановлено, що право власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано в установленому законом порядку.

Крім ОСОБА_2 , свідоцтво про право власності на спірну квартиру було видано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які доводяться позивачу дочкою та внуком.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер внук позивача - ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла дочка позивача - ОСОБА_3 .

19 лютого 2021 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після ОСОБА_3 на ј частку квартири (а. с. 11).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживала із ОСОБА_2 однією сім`єю більш, ніж п`ять років до часу відкриття спадщини, що підтверджено наявними матеріалами справи та показаннями свідків.

Із відповіді Одеського державного нотаріального архіву № 3828/01-20 від 05.11.2020 року вбачається, що за результатами перевірки Алфавітних книг спадкових справ Третьої одеської державної нотаріальної контори за 1993-2004 року, відомості щодо заведення спадкової справи до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні (а. с. 88).

18 лютого 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори Баранової О.В. із заявою про видачу свідоцтво про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , однак, нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину (а. с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положенням ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Задовольняючи позов, суд вважає, що сумісне проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_2 знайшло своє підтвердження наявними у справі доказами та показаннями свідків.

Задовольняючи позов в частині визнання за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , суд керується наступним.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

За правилами ч. ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Зазначені дії, що свідчать про намір спадкоємця прийняти спадщину, повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст. 1270 Цивільного кодексу України).

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 1296, 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту порушеного права, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, а право власності спадкоємця на спадкове майно оспорюється або не визнається іншою особою та при відсутності правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати їм документа, який засвідчує його право власності.

При таких обставинах суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому їх необхідно задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України ст. ст. 3, 12-16, 20, 29, 1216 - 1218, 1258, 1264, 1268 ЦК України, ст. ст. 12, 76, 78, 81, 90, 258, 259, 263-265 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 до Одеської міської ради, ЄДРПОУ 26597691, адреса місцезнаходження: м. Одеса, пл. Думська, 1, за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі про встановлення факту, визнання права власності- задовольнити.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 по день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі під АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 13 грудня 2021 року.

Суддя: Ю.В. Тополева