Вирок № 101830151, 13.12.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1686/18

ВИРОК

Іменем України

13 грудня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої - судді Саєнко О.Б, при секретарі - Горячкіній Н.В.

за участю: прокурора - Чайки О.Г.,

захисника - Варчука А.Б.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в режимі відеоконференції з Державною установою "Старобабанівськавиправна колонія(№92)" в залі суду м. Вінниці Вінницької області кримінальне провадження, відомості про яке внесено 11.06.2018 в ЄРДР за №12018020100000595 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Мале Старосілля, Смілянського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою-спеціальною освітою, одруженого, непрацевлаштованого, особи без інвалідності, раніше судимого:

1) 26.06.2003 Смілянським міським судом Черкаської області за ч.2 ст. 289, ст. 75 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з випробування протягом іспитового строку в 1 рік;

2) 25.12.2003 Смілянським міським судом Черкаської області за ч.4 ст. 184, ст.ст. 69, 71 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. 24.10.2005 звільнений умовно-достроково з невідбутим строком покаранням - 1 рік 11 місяців 5 днів;

3) 12.03.2007 Смілянським міським судом Черкаської області за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. 12.06.2009 звільнений умовно-достроково з невідбутим строком покаранням - 7 місяців 14 днів;

4) 10.09.2009 Смілянським міським судом Черкаської області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі. 20.10.2012 звільнений умовно-достроково з невідбутим строком покаранням - 11 місяців 26 днів;

5) 22.01.2014 Першотравневим районним судом м. Чернівці Чернівецької області за ч.1 ст. 309, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 1 року 3 місяців позбавлення волі; 6) 27.05.2014 Смілянським міським судом Черкаської області за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 1 року 10 місяців позбавлення волі. 21.07.2015 звільнений умовно-достроково з невідбутим строком покаранням - 4 місяці 8 днів;

7) 06.10.2016 Шевченківським районним судом м. Чернівці Чернівецької області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186, ст. 70 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;

8) 18.12.2019 Першотравневим районним судом м. Чернівці за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;

9) 20.05.2020 Першотравневим районним судом м. Чернівці за ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, з урахуванням ухвали Чернівецького апеляційного суду від 23.07.2020 , до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

10) 30.07.2020 Шевченківським районним судом м. Чернівці за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 9 місяців;

11) 13.01.2021 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України, остаточно до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.393 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 відбуваючи покарання у ДУ «Стрижавська ВК № 81», яка розташована по вул. Алеї, 30 в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці Чернівецької області від 06.10.2016, за яким його було засуджено за ч.2 ст. 185, ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, згідно постанови начальника ДУ «Стрижавська виправна колонія №81» від 11.08.2017 переведений до дільниці соціальної реабілітації при ДУ «Стрижавська ВК № 81» для подальшого відбуття покарання.

Під час переведення до дільниці соціальної реабілітації Стрижавської виправної колонії (№81) ОСОБА_1 був ознайомлений з кордонами дільниці соціальної реабілітації Стрижавської виправної колонії (№81), порядком та умовами відбування покарання, попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 391-393 КК України.

10.06.2018, близько 19:00 год. обвинувачений ОСОБА_1 , відбуваючи покарання, згідно рознарядки на вивід на роботу засуджених від 04.06.2018, перебував на дільниці по виготовленню дерев`яного вугілля, яка розташована на підсобному господарстві в межах кордонів дільниці соціальної реабілітації ДУ «Стрижавська ВК № 81», та здійснював випал дерев`яного вугілля. В цей час у ОСОБА_1 виник умисел на вчинення втечі. Реалізовуючи свій злочинний намір , ОСОБА_1 , скориставшись відсутністю належного контролю за ним з боку працівників Стрижавської виправної колонії №81 самовільно, діючи умисно , без відповідного дозволу представників адміністрації установи, залишив дільницю по виготовленню дерев`яного вугілля, яка знаходиться в межах кордонів дільниці соціальної реабілітації установи. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 попрямував через ліс в напрямку автодороги Львів-Тернопіль- Кропивницький-Знаменка (об`їзна дорога м. Вінниці) та на попутному транспорті дістався до м. Вінниці Вінницької області .Вжитими першочерговими розшуковими заходами представників адміністрації установи 12.06.2018 місце знаходження засудженого ОСОБА_1 було встановлено та в результаті останнього повернуто до місця відбування покарання. В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 393 КК України визнав у повному обсязі, щиро кається у вчиненому. Суду показав, що дійсно 10.06.2018, близько 19:00 год. він відбуваючи покарання в СВК 81 та працюючи на дільниці по виготовленню дерев`яного вугілля, втік з колонії. Зазначив суду, що вчинив даний злочин за обставин викладених в обвинувальному акті, оскільки бажав побачитися з матерію. Просив суд не призначати йому суворе покарання , оскільки має матір, неповнолітню доньку.

Враховуючи думку учасників судового провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним досліджувати докази по кримінальному провадженню стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд визнав за необхідне обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів стосовно особи обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також судом роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 , вчинив втечу з місця позбавлення волі , як особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі і його дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст. 393 КК України.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину; дані про його особу , який раніше є неодноразово судимий; одружений; не працюючий. Даних про те, що обвинувачений перебуває на обліку у лікарів психіатра та ( або) нарколога- матеріали провадження не містять.

В якості обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд враховує його щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 , суд визнає рецидив злочинів.

Згідно положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючої та обтяжуючої обставин покарання обвинуваченого; відомостей, що характеризують його особу, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.393 КК України , а остаточне покарання , слід призначити з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відповідно до вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2021 визнано винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. Вирок набрав законної сили 12.04.2021, на даний час обвинувачений відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

Підстав для застосування щодо обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження судом не вбачається.

Процесуальні витрати та речові докази у провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.349, 373, 374 КПК України, Суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.393 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 ( три) роки .

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання призначеного за даним вироком та покарання, призначеного за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2021 , призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 9 (дев`ять ) місяців, зарахувавши в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, покарання, відбуте частково за попереднім вироком.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з дня ухвалення даного вироку- 13.12.2021.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та захиснику.

Суддя Олена САЄНКО