Ухвала суду № 101823806, 07.12.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2184/21 Провадження № 1-кп/450/332/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Кукси Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

за участю прокурора Лущанець Х.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Грабовець С.В.

зацікавленої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити в межах кримінального провадження за ч.1 ст. 286 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140270000622 від 29.05.2020 року стосовно ОСОБА_1 , клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна,-

встановив:

15.09.2021 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшло клопотання ОСОБА_2 в межах кримінального провадження за ч.1 ст. 286 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140270000622 від 29.05.2020 року стосовно ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання особа, яка подала клопотання, зазначає, що у зв`язку з дорожньо - транспортною пригодою, яка відбулася 28.05.2020 року на автодорозі Київ - Чоп за участі автомобіля марки Ауді А4, д.н.з. НОМЕР_1 , даний автомобіль визнано речовим доказом в кримінальному провадженні та на нього накладено арешт.

Вказаний автомобіль належить ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі - продажу від 04.02.2019 року.

Повідомляє, що автомобіль марки Ауді А4, д.н.з. НОМЕР_1 , був переданий йому органом досудового розслідування на відповідальне зберігання. Враховуючи те, що усі необхідні для слідства дії із автомобілем слідством виконані, для розмитнення автомобіля необхідним є скасування накладеного на нього арешту. У підтвердження своїх прав на транспортний засіб долучив до клопотання ряд документів, зокрема копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копію договору купівлі - продажу автомобіля від 04.02.2019 року та інші документи, складені іноземною мовою.

В судовому засіданні ОСОБА_2 подане клопотання підтримав, просив задоволити.

Прокурор, обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Грабовець С.В. у задоволенні клопотання просили відмовити.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання про скасування арешту майна та долучені до нього документи, суд приходить до переконання, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

За приписами ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч. 1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право суду на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед судом їх переконливості.

Подане клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що він є власником транспортного засобу марки Ауді А4, д.н.з. НОМЕР_1 відповідно до договору купівлі - продажу від 04.02.2019. В підтвердження права власності на транспортний засіб ним долучено до клопотання ряд документів, які складені польською мовою.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Разом з тим ст. 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова. Вищевказана норма кореспондується зі ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Відповідно до частини ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 з метою вдосконалення порядку ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. Так, ст. 1 вказаної Інструкції визначено, що вхідна кореспонденція це документи, а також судові справи й матеріали, що надходять до суду. При цьому ст. 8 Інструкції передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 при зверненні до суду з даним клопотанням на підтвердження фактичних обставин подав письмові документи, які складені іноземною мовою без перекладу на державну мову. Вказані документи, що є письмовим доказом, неможливо дослідити судом з метою встановлення об`єктивної істини у справі, оскільки інформація у цих документах є викладеною на іноземній мові, що унеможливлює суд зробити висновок про належність та допустимість цих доказів, встановити, чи мають ці документи відношення до предмету доказування у даному кримінальному провадженні.

З урахуванням виключного переліку суб`єктів, які мають право на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна, даний факт свідчить про не доведення такою особою наявності правомочності останньої на звернення до суду з поданим клопотанням.

На підставі викладеного, враховуючи необґрунтованість клопотання про скасування арешту майна, не підтвердження викладених у ньому обставин належними та допустимими доказами, суд приходить до переконання, що дане клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 98, 100, 170, 174, 309, 372, 376 КПК України, суд, -

постановив:

у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні за ч.1 ст. 286 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140270000622 від 29.05.2020 року стосовно ОСОБА_1 , - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяД. А. Кукса