
Справа № 136/743/21
провадження № 2/136/175/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
"02" грудня 2021 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Шпортун С.В.,
за участю секретаря судового засідання Белінської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІ ЗАЙМИ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Директор Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІ ЗАЙМИ" (далі - позивач) звернувся до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), обґрунтовуючи підставність вимог тим, що 04.04.2018 між ТОВ "ПРОСТІ ЗАЙМИ" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг № 180404-081738 на суму 3000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 60,00 грн. за кожен день такого користування строком на 16 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача. Кредитний договір було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в електронній формі.
ТОВ "ПРОСТІ ЗАЙМИ" є фінансовою установою та здійснює діяльність щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
ТОВ "ПРОСТІ ЗАЙМИ" виконало свої зобов`язання щодо надання грошових коштів обумовлених договором відповідачеві шляхом перерахування на банківську картку позичальника (відповідача) платіжною системою ТОВ фінансова компанія "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" (WayForPay), яка є учасником внутрішньодержавної платіжної системи "FLASHPAY", однак відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку із чим станом на 02.04.2021 виникла заборгованість у сумі 72 574,91 грн, яка складається з наступного: сума кредиту 3 000,00 гри, проценти за користування кредитом - 64 740,00 гри, пеня - 600,00 грн, індекс інфляції за весь період прострочення - 1 099,68 грн та три проценти річних від простроченої суми - 3 135,23 грн., які у добровільному порядку відповідач не сплачує, що послугувало підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 20.05.2021 було відкрито провадження у справі вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з`явився, направив до суду клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без участі представника банку, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Судом встановлено, що поштові відправлення спрямовані на адресу відповідача про день та час розгляду справи на 28.09.2021 та 0.,12.2021 було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою про «відсутність адресата за вказаною адресою».
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, ч.2, 4, 6, 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв`язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, відмовою адресата від одержання, тощо, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Ухвалою суду від 02.12.2021 вирішено здійснювати заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи вищевикладене, суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалює заочне рішення, на підставі наявних в справі даних та письмових доказів, при цьому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про часткове задоволення позову.
Так, судом встановлено, що 04.04.2018 між ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №180404-081738, шляхом заповнення в електронній формі заяви-анкети на сайті відповідача, згідно умов якого відповідач отримав кредит на особисті потреби у розмірі 3000 грн. строком на 16 днів - до 19.04.2018 та зобов`язався його повернути і сплатити відсотки у розмірі 960,00 грн. (розмір відсотків: 2% за кожен день користування кредитом, (730 відсотків річних). Дата початку нарахування відсотків розпочинається з 04.04.2018. При виникненні заборгованості позичальник також зобов`язався сплатити неустойку у вигляді штрафу у розмірі 3% за кожен день користування у межах встановленого строку та пеню у розмірі 3,64% від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, на 15-й день - 5,02 %, на 30-й - 7,67 % (а.с.14).
Відповідно до п.п. 4-6 заяви-анкети відповідач підтвердив, що доступ до заповнення від його імені заяв-анкет на офіційному сайті Товариства (pzaim.zp.ua або www.bistrozaim.ua) належить лише йому, ніякі інші особи не мають можливості скористатись від його імені можливістю отримання інтернет-кредиту у Товаристві; всі заяви-анкети, що надходять від його імені на сайт pzaim.zp.ua абоwww.bistrozaim.ua, є дійсними та надані ним особисто; всі заявки на видачу кредитних коштів на його картковий рахунок надані з його особистого мобільного телефону є дійсними та надані ним особисто.
З інформаційної довідки щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладення електронного договору, вчинених Товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій, убачаються дані відповідача ОСОБА_1 , його прізвище, ім`я та по батькові, номер телефону, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорта, дата та орган його видачі, адреса реєстрації та фактичного місця проживання, відомості про місце роботи, щомісячний дохід, сімейний стан та номер банківської картки(а.с.16, 17).
Відповідно до довідки, наданої Товариством з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» на підтвердження виконання переказу, 04.04.2018 о 8:23:09 відповідачу були перераховані грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн (а.с. 15).
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 02.04.2021 заборгованість відповідача за даним кредитним договором перед банком становить 72 574,91 грн, яка складається з наступного: сума кредиту 3 000,00 гри, проценти за користування кредитом - 64 740,00 гри, пеня - 600,00 грн, індекс інфляції за весь період прострочення - 1 099,68 грн та три проценти річних від простроченої суми - 3 135,23 грн.
Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правила про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Отже між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором та укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» в електронній формі.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) та нараховані відсотки за користування позикою не повернув станом на 18.04.2018.
Крім того, як було встановлено позичальник також зобов`язався сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі визначеному договором при виникненні заборгованості.
Із розрахунку наданого позивачем встановлено, що 19.04.2018 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем було сплачено 960,00 грн в рахунок погашення нарахованих відсотків та пеню в розмірі 900 грн. за період з 19.04.2018 по 02.05.2018 із нарахованої 1 500, 00 грн.
Таким чином, вимога позивача ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов`язанням, яка складається із суми позики у розмірі 3000,00 грн. та пені у розмірі 600,00 грн (1500, 00 грн. що нараховано з яких 900,00 грн. сплачно позичальником добровільно та зараховано позивачем) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Що стосується нарахованих позивачем відсотків з 19.04.2018 по 02.04.2021, то суд виходить з наступного.
Згідно ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Відповідно до умов укладеного сторонами кредитного договору між сторонами цього спору, ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ», як фінансова установа, надало відповідачу суму позики, у розмірі 3000,00 грн., яку він зобов`язувався повернути у повному обсязі до 19.04.2018.
Таким чином, позикодавець ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки.
Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача, в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, штрафних санкцій, а саме індексу інфляції за весь період прострочення та 3% річних від простроченої суми, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ураховуючи заборгованість за тілом кредиту в сумі 3000,00 грн та процентів за користування кредитом, в межах строку кредитування за період з 04.04.2021 по 19.04.2018, яка становить 960, 00 грн., оскільки проценти відповідачем було сплачено після визначеного сторонами строку кредитування, суд вважає, що відповідно до проведених розрахунків за період прострочення грошового зобов`язання, що становить 1080 днів слід стягнути із відповідача на користь позивача 774,84 грн. інфляційне збільшення та 351,19 грн. % річних від простроченої суми відповідно до розрахунків проведених судом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» заборгованість за кредитним договором від 04.04.2018, яка виникла станом на 02.04.2021 в розмірі 4726, 03 грн., що складається із: 3 000 грн - сума кредиту, 600, 00 грн. - пеня, 774,84 грн. - індекс інфляції за період прострочення з 19.04.2018 по 02.04.2021, 351,19 грн. - 3 % річних від простроченої суми за період з 19.04.2018 по 02.04.2021.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 147, 82 грн.. (2 270 грн. х 4726,03 грн. / 72574,91 грн.).
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 274, 354 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» (місцезнаходження: вул. Незалежної України, буд. 39-А, офіс 24, м. Запоріжжя, Запорізька обл., 69037, ЄДРПОУ 40858239) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №180404-081738 від 04.04.2018 станом на 02.04.2021 в сумі 4 726 (чотири тисячі сімсот двадцять шість) гривень 03 коп., що складається із: 3 000 грн - сума кредиту, 600,00 грн. - пеня, 774,84 грн. - індекс інфляції за період прострочення з 19.04.2018 по 02.04.2021, 351,19 грн. - 3 % річних від простроченої суми за період з 19.04.2018 по 02.04.2021.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 147 (сто сорок сім) гривень 82 коп..
Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Шпортун
Судове рішення № 101817494, Липовецький районний суд Вінницької області було прийнято 02.12.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 136/743/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: