
Справа № 136/842/21
провадження № 2-а/136/8/21
РІШЕННЯ
іменем України
"27" жовтня 2021 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шпортун С.В.
за участю секретаря судового засідання Белінської С.І..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дністровського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача Щавінськй К.С. звернувся до суду із вищевказаним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, підставність якого обґрунтував тим, що 14.05.2021 постановою серія БАБ №862590 винесену інспектором групи реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області Продан Олександром було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., за порушення п. 9.2 (а) ПДР, зокрема, що при зміні напрямку руху з додаткової дороги на головну ОСОБА_1 не ввімкнув правий покажчик повороту.
Представник позивача вказує у позові, що рішення посадової особи суб`єкта владних повноважень є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, розгляд справи не було проведено взагалі, а лише констатовано факт його винуватості, що вказує на спрощений підхід та стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 03.06.2021 розгляд даної адміністративної справи було призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні, а також витребувано у Департаменті патрульної поліції матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП, у якій було винесено постанову серії БАБ №862590 від 14.05.2021.
Ухвалою суду від 13.08.2021 за клопотанням представника позивача було замінено у справі відповідача з Департаменту патрульної поліції на Дністровський районний відділ поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області.
Відповідач своїми правами на подання відзиву на адміністративний позов не скористався.
Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідач також не надав.
За таких обставин суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, за відсутності клопотань будь-якої зі сторін про інше, за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши усі зібрані у справі докази, судом встановлено, що 14.05.2021 інспектором групи реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (м. Сокиряни) Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області Продан Олександром було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №862590, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Із постанови встановлено, що 14.05.2021 о 15:03 годині в м. Новодністровськ, ОСОБА_1 керував транспортним засобом "ВАЗ 2109" реєстраційний номер НОМЕР_1 при зміні напрямку руху з додаткової дороги на головну не ввімкнув правий покажчик повороту, чим порушив п. 9.2 (а) ПДР України.
Позивач, не погодившись із рішенням посадової особи суб`єкта владних повноважень, вважаючи його незаконним, звернувся до суду із даним позовом про оскарження індивідуального акту.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ст. 77 КАС України).
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Статтею 251 КУпАП визначено поняття доказів у справі про адміністративне правопорушення.
На виконання вимог ухвали суду від 03.06.2021 відповідачем не було надано відзиву, не надано матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , у якій було винесено оскаржувану постанову, не надано жодних доказів на спростування обставин наведених у позові.
Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП настає у разі порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог пункту 9.2 (а) Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою.
Статтею 251 КУпАП визначено поняття доказів.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
Аналізуючи зібрані у справі докази, судом встановлено, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, у тому числі у вигляді відеозаписів з камер закріплених на форменому одязі чи службових транспортних засобах, тощо на підтверджують факту порушення позивачем п.9.2. ПДР, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП.
При цьому, суд враховує позицію ВС викладену у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17, де зазначено, що для підтвердження порушення Позивачем Правил дорожнього руху України відповідач (Управління патрульної поліції), відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки із відповідними замірами відстані автомобіля від пішохідного переходу тощо. Посилання на оскаржувану постанову про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
З огляду на викладене, наведене розцінюється судом як не доведення правомірності прийнятого відповідачем як посадовою особою суб`єкта владних повноважень рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах вказано у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі № 201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17, від 24 липня 2019 по справі № 161/10598/16-а, від 17 липня 2019 року по справі № 295/3099/17, від 07 серпня 2019 року по справі № 754/10826/16.
Що стосується доводів позивача у позовній заяві про спрощений порядок розгляду справи відповідачем, то суд враховує позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі N487/2179/17 адміністративне провадження N К/9901/6150/18, де зазначено, що діючим законодавством на час виникнення спірних відносин було передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене нормами КУпАП. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо. Крім того, колегія суддів зазначає, що реалізація права позивача щодо можливості скористатися правовою допомогою забезпечується під час оскарження безпосередньо рішення суб`єкта владних повноважень у суді.
За таких обставин, суд вважає, що в цій частині доводи позивача спростовуються викладеним вище.
Утім за встановлених судом обставин у ході судового розгляду, які були перевірені зібраними у справі доказами, суд дійшов до переконання, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 КУпАП є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі слід закрити за недоведеності висунутого позивачеві обвинувачення.
За таких обставин суд задовольняє позов.
Питання про судові витрати суд вирішує з урахуванням приписів ст.139 КАС України, а також позиції Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, а оскільки позов задоволено, позивач при пред`явлені даного позову до суду був звільнений від сплати судового збору, тому суд присуджує із відповідача в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідного органу.
Керуючи ст. 2, 9, 72-78, 245, 246, 255, 271, 272, 286 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Дністровського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області (місцезнаходження: 60100, смт. Кельменці, вул. Бассарабська, 30) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №862590 від 14.05.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 (п`ятсот десять) гривень 00 коп., а провадження у справі - закрити.
Стягнути з Дністровського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 коп..
Апеляційні скарги на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення (ч.4 ст.286 КАС України) безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Судове рішення за наслідками розгляду судом першої інстанції справи, визначеної статтею 286 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя С.В. Шпортун
Судове рішення № 101817489, Липовецький районний суд Вінницької області було прийнято 27.10.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 136/842/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: