Ухвала суду № 101815246, 13.12.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 2314/382/12

Провадження № 6/711/354/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді: Скляренко В.М.

при секретарі Гладиш О.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання.

В обґрунтування заяви вказує, що Придніпровським районним судом м. Черкаси було видано виконавчий лист по справі № 2314/382/12 від 08.05.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 11170496000 від 15.06.2007 року.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 2314/382/12 було замінено сторону у виконавчому листі Придніпровського районного суду м. Черкаси №2/2314/382/12 від 23.05.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості по Кредитному договору №11170496000 від 15.06.2007 року в розмірі 796 412 грн. 33 коп., 3 219 грн. судового збору, що всього становить 799 631 грн. 33 коп., а саме: стягувача – Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія».

Також, вказує, що ТзОВ Українська факторингова компанія» звернулось до відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Черкаській області Центрального МУ МЮ із запитом про надання інформації щодо стану виконавчого провадження з приводу виконання виконавчого листа № 2314/382/12 на що було отримано відповідь про те, що 26.02.2018 року виконавче провадження № 45176859 звершене відповідно до п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ разом із постановою надіслано на адресу ПАТ «УкСиббанк», проте стягувач оригінал виконавчого листа та постанови не отримував. Від попереднього кредитора новий стягувач отримав всі наявні процесуальні документи по справі, проте оригіналу вказаного виконавчого листа № 2/2314/382/12 та постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, серед них не було, а отже, є підстави вважати, що документ був втрачений, тому ТзОВ «Українська факторингова компанія» не мало змоги повторно пред`явити виконавчий документ до ДВС для виконання та пропустило строк для його пред`явлення. Таким чином, втрата виконавчого документа та пропущення строку його пред`явлення відбулося за умов, що не залежали від ТзОВ «Українська факторингова компанія».

А тому, враховуючи викладене, просить суд видати дублікат виконавчого листа по справі № 2314/382/12 від 08.05.2012 року, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором №11170496000 від 15.06.2007 року в сумі 799 631 грн. 33 коп. та поновити строк пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа.

В судове засідання представник ТзОВ «Українська факторингова компанія» не з`явився, але попередньо направив до суду клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами справи.

Інші учасники процесу (представник ПАТ «Уксиббанк» та боржник ОСОБА_1 ) в судове засідання не з`явилися, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду заяви були повідомлені в установленому законом порядку.

Суд, дослідивши письмові матеріали заяви про видачу дубліката виконавчого документу, та поновлення строків для його пред`явлення, а також матеріали цивільної справи № 2314/382/2012, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в ред. з 15.12.2017 року) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано судове рішення та чи не втратило воно законної сили.

В судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.05.2012 року у справі №2314/382/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитом та відсотками, задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за Кредитним договором №11170496000 від 15.06.2007 року в розмірі 796 412 грн. 33 коп., судовий збір в розмірі 3 219 грн., а всього 799 631 грн. 33 коп.

На виконання вказаного рішення Придніпровським районним судом м. Черкаси 23.05.2012 року був виданий виконавчий лист №2/2314/382/12, який був звернутий до примусового виконання.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.03.2021 року у справі №2314/382/12 було замінено сторону у виконавчому листі Придніпровського районного суду м. Черкаси №2/2314/382/12 від 23.05.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за Кредитним договором №11170496000 від 15.06.2007 року в розмірі 796 412 грн. 33 коп., 3 219 грн. судового збору, а всього 799 631 грн. 33 коп., а саме: стягувача – Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія».

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що на виконанні в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області ЦМУМЮ (м. Київ) в період з 20.10.2014 року по 26.08.2018 року перебувало виконавче провадження № 45176859 з примусового виконання виконавчого листа № 2/2314/382/2012, виданого 23.05.2012 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» боргу в сумі 553 292 грн. 69 коп. Дане виконавче провадження 26.02.2018 року було закінчене з підстав, передбачених п. 2, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» і виконавчий документ разом з постановою про закінчення виконавчого провадження направлений на адресу стягувача – ПАТ «УкрСиббанк», а саме: вул. О.Дашковича, 20, м. Черкаси. Вказане стверджується відповіддю Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області ЦМУМЮ (м. Київ) від 17.09.2021 року № 39285/4-21 (а.с. 191).

Відповідно до роз`яснень, викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 року «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, за змістом норм діючого законодавства дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачений.

Наданий заявником – ТзОВ «Українська факторингова компанія» лист Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області ЦМУМЮ (м. Київ) від 17.09.2021 року № 39285/4-21, досліджений в судовому засіданні, не доводить беззаперечно втрату вказаного вище виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 2/2314/382/2012 від 23.05.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за Кредитним договором, оскільки з нього (з листа) лише вбачається, що 26.02.2018 року виконавче провадження було закінчене з підстав, передбачених п. 2, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» і виконавчий документ разом з постановою про закінчення виконавчого провадження був направлений на адресу стягувача – ПАТ «УкрСиббанк», а саме: вул. О.Дашковича, 20, м. Черкаси. Однак підтверджень такого направлення чи підтвердження про вручення чи не вручення зазначених документів первісному стягувачу (ПАТ «УкрСиббанк») заявником суду не надано.

Разом з тим, положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Таким чином, вирішуючи питання чи можливо видати дублікат вказаного виконавчого листа та поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання суд виходить із наступного.

За загальним правилом ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням кредитором дій до заміни його правонаступником, переходить до правонаступника, тож правонаступник має довести, що пропуск строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання стався з причин, які є об`єктивно непереборними, і можуть бути визнані судом поважними.

Статтею 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

Доведеність поважності причин пропуску цього строку за правилами статті 81 ЦПК України покладається на заявника.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суддя відповідно до ст. 89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Оцінюючи надані заявником докази, суд вважає за необхідне зазначити, що, укладаючи Договір факторингу №180 від 21.12.2020 року з попереднім стягувачем – ПАТ «УкрСиббанк», у заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» не було жодних перешкод в отриманні інформації про стан виконання рішення суду, а також не було перешкод зробити це і при підготовці для звернення до суду із заявою від 29.01.2021 року про заміну первісного стягувача у виконанні рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.05.2012 року по справі №2314/382/12, в тому числі дізнатися, як у первісного стягувача так і у державного виконавця про повернення вищевказаного виконавчого листа первісному стягувачеві та отримати докази, які б підтверджували зазначені обставини. Однак останній цього не зробив. Посилаючись на інформацію Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області ЦМУМЮ (м. Київ) про те що вищезгаданий виконавчий лист був повернутий 26.08.2018 року на адресу стягувача ПАТ «УкрСиббанк», заявник не переконався в тому, що такий виконавчий лист не був отриманий первісним стягувачем. Тому, доводи заявника про те, що виконавчий лист Придніпровського районного суду м. Черкаси №2314/382/12 від 08.05.2008 року є таким, що втрачений, на даний час є безпідставними та не підтвердженими належними доказами.

Разом з тим, суд враховує і те, що оскільки виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа 26.02.2018 року було закінчене з підстав, передбачених п. 2, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» з поверненням виконавчого документу первісному стягувачеві, відповідно строк на пред`явлення такого виконавчого листа до виконання був перерваний, а відтак строк на повторне пред`явлення цього виконавчого документу до виконання закінчився 26.08.2021 року.

Звертаючись до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення до виконавчого вищевказаного виконавчого листа, заявник, як на поважність причин пропуску такого строку посилався на те, що ТзОВ «Українська факторнгова компанія» набуло права вимоги лише в березні 2021 року та при отриманні документів від первісного стягувача, серед не було виявлено вищезгаданого виконавчого, тому відповідно пред`явити його до виконання не мало можливості, і зможе це зробити лише після видачі дублікату такого виконавчого листа, тому пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання має бути поновлений.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 року).

Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).

Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Суд вважає, що наведені заявником доводи не свідчать про поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки виконавчий лист був повернутий стягувачу без виконання ще 26.08.2018 року, тому термін пред`явлення виконавчого листа до виконання сплинув 26.08.2021 року. Договір про відступлення права вимоги укладено 21.12.2020 року. Тому, як і первісний стягувач, так і його правонаступник – ТзОВ «Українська факторингова компанія» мали достатньо часу, щоб з`ясувати де ж все-таки знаходиться вищевказаний виконавчий лист (чи він перебуває на виконанні, чи повернутий стягувачеві, чи є втраченим) та своєчасно вжити заходів для видачі його дублікату (в межах строку на його пред`явлення до виконання), у випадку, якщо він дійсно був втрачений.

Судом враховується передбачене законодавством право сторони судового провадження здійснювати контроль щодо виконання судового рішення та його обов`язок сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Суд виходить з того, що поважними причинами пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання вважаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними чи унеможливили своєчасне звернення позивачем виконавчого документа до примусового виконання у межах передбаченого законом строку, тобто з 26.08.2018 року і до 26.08.2021 року.

Посилання заявника на те, що він був позбавлений можливості реалізувати таке право в зв`язку із втратою вищевказаного виконавчого листа, не заслуговують на увагу, оскільки останній не був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, відразу після переходу до нього права вимоги, та своєчасно (в межах строку до 26.08.2021 року) пред`явити його до примусового виконання. Окрім того, заявник не надав суду і належних доказів, які підтверджували факт втрати вищевказаного виконавчого листа, а тому його посилання на втрату виконавчого листа, як на підставу для поновлення строку на пред`явлення такого виконавчого листа до виконання, без підтвердження цього належними доказами, є безпідставними.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що заявником не доведено належними доказами, що оригінал виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 2/2314/382/12 від 23.05.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за Кредитним договором дійсно був втрачений, а також не доведено належними доказами і поважності причин пропуску строку для пред`явлення до виконання такого виконавчого документу, тому приходить до висновку, що заява ТзОВ «Українська факторингова компанія» про видачу дубліката виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 2/2314/382/12 від 23.05.2012 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за Кредитним договором №11170496000 від 15.06.2007 року в сумі 799 631 грн. 33 коп. та поновлення строку для його пред`явлення є такою, що не підлягає до задоволення.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що заявник не позбавлений права повторно звернутися до суду з відповідною заявою, надавши суду докази, які б підтверджували наведені ним обставини.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 18, 55, 76, 77, 81, 442, 433 ЦПК України, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 13.12.2021 року.

Головуючий: В.М. Скляренко