Рішення № 101810046, 02.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

02 грудня 2021 року № 520/15113/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Волкової Д.С.,

представника позивача - Ілліної А.В.,

представника відповідача - Тищенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області № 555 від 02.07.2021 року про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області в частині застосування дисциплінарного стягнення відносно старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону №1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області № 318о/с від 08.07.2021 року про звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону №1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області;

- поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону №1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області;

- стягнути з ГУНП в Харківській області (Код ЄДРПОУ 40108599, 61002, Харків, вул. Жон Мироносиць, 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14.07.2021 року (наступний день після звільнення) та по день поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходить службу в поліції. Згідно наказу ГУНП в Харківській області № 555 від 02.07.2021 року про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області в частині застосування дисциплінарного стягнення відносно старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону №1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, яке в подальшому було реалізовано у вигляді наказу № 318о/с від 08.07.2021 року про звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 . Однак, позивачем вказано, що таке притягнення його до дисциплінарної відповідальності було здійснено відповідачем протиправно та без дотримання визначеного законодавством порядку, а отже є таким, що порушує його права. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 06.09.2021 року прийнято вищевказаний позов до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов, проти заявленого позову заперечував та зазначив, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулось у зв`язку з тим, що під час проведення службового розслідування установлено вчинення останнім протиправних дій, що виразилось у вчиненні правопорушень.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Під час судового розгляду справи встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 19.02.2007 року, в Національній поліції України з 07.11.2015 року, з 19.03.2021 року - на посаді поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону №1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Також, судом встановлено, що до ГУНП в Харківській області 24.06.2021 надійшла доповідна записка заступника начальника УКЗ ГУНП в Харківській області - начальника ВІОС полковника поліції Тюніна В.О. від 24.06.2021 № 4583/119-12/02-2021, у якій зазначено, що цього ж дня працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтаві, у рамках кримінального провадження, унесеного до ЄРДР за № 42020220000000537 від 17.11.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Харків від 14.06.2021, проводяться обшуки у службових приміщеннях ППОП ГУНП в Харківській області, розташованих за адресою: вул. Карпівська, 3, м. Харків, а також за місцем мешкання поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області старших сержантів поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , сержанта поліції ОСОБА_4 , старшого оперуповноваженого СКП ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_5 , старшого оперуповноваженого СКП ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , старших оперуповноважених ВКП ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_7 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 та оперуповноваженого ВКП ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 .

На підставі наказу ГУНП в Харківській області №1327 від 24.06.2021, з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, що призвели до можливого порушення службової дисципліни з боку позивача, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 02.07.2021.

Згідно змісту висновку, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні позивачем вимог: п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України“Про Національну поліцію”, п. 6, 7 Розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, п. 1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Харківській області від 02.07.2021 №555 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, яке реалізовано відповідно до наказу ГУНП в Харківській області № 318о/с від 08.07.2021 року про звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону №1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" (далі – Закон № 580-VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За визначенням статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Частиною 1 ст. 59 Закону № 580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Статтею 64 Закону № 580-VIII визначена Присяга працівника поліції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

У відповідності до ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України “Про Національну поліцію”, зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейські виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижуючи честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Приписами ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до положень ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Наказом Міністерства внутрішніх Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

Відповідно до ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі – Порядок №893).

Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за на5гвмості достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Приписами п.п.2 та 3 розділу 4 Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України “Про захист персональних даних”, “Про державну таємницю” та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Згідно з п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

На підставі п.1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення

Відповідно до п.4 розділу 6 Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

Положеннями ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно із ч.12 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі висновків службового розслідування позивача за допущення порушень службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог п.п. 1 та 2 ч.1, ч.2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, пунктів 12, 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2019 року №1179, пунктів 1,6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Зі змісту висновку службового розслідування судом встановлено, що під час службового розслідування Дисциплінарна комісія встановила, що відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Харків від 14.06.2021 досудовим розслідуванням установлено, що в період з лютого 2021 року по теперішній час зазначені поліцейські спільно з цивільними особами ( ОСОБА_10 та/або ОСОБА_11 ) на території м. Харків вимагали та отримували неправомірну вигоду від осіб за не притягнення їх до кримінальної відповідальності за ст. 321 Кримінального кодексу України.

Також Дисциплінарною комісією було встановлено, що слідчими ДБР під час провадження досудового розслідування у межах кримінального провадження було встановлено, що в період з лютого 2021 року цивільні особи ( ОСОБА_10 та/або ОСОБА_11 ), діючи спільно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення за попередньою змовою із вищевказаними поліцейськими ГУНП в Харківській області, тобто службовими особами, при використанні ними службового становища за різними адресами на території м. Харкова затримували громадян та погрожуючи кримінальною відповідальністю за вчинення злочину, передбаченого ст. 321 Кримінальним кодексом України, висували вимогу про надання неправомірної вигоди за не притягнення зазначених громадян до кримінальної відповідальності. У подальшому поліцейські ГУНП в області спільно з цивільними особами отримували від громадян грошові кошти за не притягнення до відповідальності.

При цьому поліцейські не повідомляли про виявлене кримінальне правопорушення за скороченим номером екстреного виклику поліції “102” та не інформували шляхом написання відповідних рапортів про вказані обставини керівників органу (підрозділу) поліції, і як наслідок не ініціювали внесення відповідним органом досудового розслідування вказаних відомостей до ЄРДР.

Під час проведення службового розслідування було встановлено, що 24.06.2021 позивачу вручено письмове повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Судом встановлено, що позивач під час проведення службового розслідування від надання пояснень щодо себе відмовився, посилаючись на положення ст. 63 Конституції України, про що 25.06.2021 року було складено відповідний акт про відмову надати пояснення №4627/119/12-2021.

Під час проведення службового розслідування встановлено, що в мережі Інтернет виявлено ряд публікацій критичного характеру щодо викриття 24.06.2021 працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, спільно з працівниками УСБУ в Харківській області під процесуальним керівництвом Харківської обласної прокуратури, поліцейських ГУНП в Харківській області в отриманні неправомірної винагороди від громадян.

Водночас, суд, аналізуючи зміст висновку службового розслідування, приходить до висновку про те, що останній не містить в собі вичерпного опису суті та змісту вчинку ОСОБА_1 , кваліфікованого як дисциплінарного проступку.

При цьому, зі змісту тексту висновку вбачається посилання на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 14.06.2021 р., винесену у рамках кримінального провадження №42020220000000537 від 17.11.2020 р., відповідно до якої досудовим розслідуванням встановлено, що в період з лютого 2021 року по теперішній час конкретні поліцейські (до складу яких входив і позивач) спільно з цивільними особами ( ОСОБА_10 та/або ОСОБА_11 ) на території м. Харків вимагали та отримували неправомірну вигоду від осіб за не притягнення їх до кримінальної відповідальності за ст. 321 КК України.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень у рамках кримінального провадження №42020220000000537 від 17.11.2020 р. Ленінським районним судом м. Харкова 14.06.2021р. винесено ухвали про обшуки у службових приміщеннях ППОП ГУЕП в Харківській області розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а також за місцем мешкання поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області старших сержантів поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , сержанта поліції ОСОБА_4 , старшого оперуповноваженого СКП ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_5 , старшого оперуповноваженого СКП ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , старших оперуповноважених ВКП ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_7 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 та оперуповноваженого ВКП ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 .

Зазначені обставини знайшли своє відображення і в ухвалі Ленінського районного суду міста Харкова від 30.06.2021 р. по справі №642/3473/21 (провадження №1-кс/642/1911/21), повний текст якої виготовлено 05.07.2021 р.

Як встановлено під час розгляду справи, у повідомленні врученому позивачу про підозру від 24.06.2021 року Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, досудовим розслідуванням встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_1 /0083511/, відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції у Харківській області № 399 о/с від 22.11.2019 призначений на посаду поліцейського взводу № 4 роти № 1 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, старший сержант поліції ОСОБА_2 /0083548/, відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції у Харківській області № 399 о/с від 22.11.2019 призначений на посаду поліцейського взводу № 4 роти № 1 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, вирішили залучити раніше знайомого цивільну особу - колишнього працівника Національної поліції ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який достовірно знав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є працівниками поліції, до участі у вчиненні умисних злочинів, а саме отримання неправомірної вигоди від громадян за не притягнення останніх до відповідальності, на що останній надав згоду.

Так, з метою реалізації спільного злочинного умислу, цивільна особа - колишній працівник Національної поліції ОСОБА_10 , діючи спільно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, за попередньою змовою із поліцейськими ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 та ОСОБА_1 тобто службовими особами, та при використанні службового становища останніми, 18.02.2021 о 14 год. 45 хв. біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , затримали ОСОБА_12 , помістили останнього до автомобілю, який ОСОБА_10 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 використовують у своїй злочинній діяльності, а саме Mercedes Benz ML 320, сірого кольору, іноземної реєстрації, VIN: НОМЕР_2 , де висунули погрозу притягнути кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 321 Кримінального кодексу України, застосування штрафу в розмірі 17000 грн., а також поміщення до лікарняного закладу.

Також вказано, що того ж дня, близько о 15 год. 30 хв. неподалік від будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , поліцейський ППОП ГУНП в Харківській області Рак О.О., ОСОБА_1 та цивільна особа ОСОБА_10 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, з використанням наданого службового становища, отримали від ОСОБА_12 неправомірну вигоду в розмірі 900 грн. та 2500 грн. від матері ОСОБА_12 - ОСОБА_13 , на загальну суму 3400 гривень, за неповідомлення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як службовими особами, та цивільною особою ОСОБА_10 інформації, про вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 321 Кримінального кодексу України, за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» та не інформування, шляхом написання відповідних рапортів, про вказані обставини керівників органу (підрозділу) поліції та, як наслідок, не ініціювання внесення відповідним органом досудового розслідування вказаних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду та третьої особи дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Водночас, суд зазначає, що висновок службового розслідування, складений і стосовно позивача містить в собі опис та дослідження обставин скоєного позивачем дисциплінарного проступку, котрий охоплював сукупність реально існуючих фізичних вчинків, які суперечать інтересам служби, вчинені ним самостійно та за відсутності будь-якого впливу.

Позивачем або представником позивача зазначених обставин під час розгляду справи спростовано не було.

Відтак, суд приходить до висновку, що дисциплінарна комісія у даному конкретному випадку всебічно, повно та об`єктивно дослідила та встановила обставини діяння позивача як поліцейського із одночасним вірним встановленням його сутності.

Доказів порушення порядку проведення службового розслідування позивачем до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене суд вважає висновки відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України“Про Національну поліцію”, п. 6, 7 Розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, п. 1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України такими, що знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Таким чином, враховуючи тяжкість проступку та з огляду на те, що наслідки проступку фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд приходить до висновку про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

При цьому, суд зазначає, що відсутність обвинувального вироку суду не спростовує наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, який встановлений в ході службового розслідування і за який відповідач у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів поліції.

Також, суд стосовно доводів позивача про відсутність обвинувального вироку суду зазначає, що його відсутність не свідчить про відсутність в діях позивача порушення службової дисципліни.

Водночас, суд наголошує, що оскільки позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни, що підтверджується самим наказом від 08.07.2021 року №318 о/с, в якому вказаний п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», а не пункт 10 цієї норми, то слід дійти висновку про безпідставність таких доводів позивача.

При цьому, суд зазначає, що законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.

Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 квітня 2021 року у справі №240/2677/20.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування наказу ГУНП в Харківській області № 555 від 02.07.2021 року про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області в частині застосування дисциплінарного стягнення відносно старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону №1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області у вигляді звільнення зі служби в поліції, з огляду на його правомірність.

Стосовно іншої частини позовних вимог суд зазначає, що оскільки останні є похідними від першої позовної вимоги, то з огляду на висновки суду у даній справі задоволенню також не підлягають.

Положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, б. 5, м. Харків, 61002) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 09 грудня 2021 року.

Суддя Мельников Р.В.