Ухвала суду № 101810037, 09.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

09 грудня 2021 року Справа № 520/17034/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,

В С Т А Н О В И В :

Харківський університет Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: стягнути з відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт: НОМЕР_1 , виданий Московським РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області 26.06.2015), ІПН НОМЕР_2 , на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UA418201720313271001201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов`язані з утриманням, у сумі 58034 (п`ятдесят вісім тисяч тридцять чотири) грн. 95 коп.

Ухвалою суду від 29.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. Через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 24.11.2021 року, не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач або представник відповідача в судове засідання, призначене на 24.11.2021 року, не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. Через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

У поданому до суду відзиві на позов відповідачем, зокрема, заявлено клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на неприбуття сторін у судове засідання, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за правилами письмового провадження.

Водночас, суд зазначає, що відповідачем через канцелярію суду було подано відзив на позов, в якому зокрема заявлено декілька клопотань, а саме: про здійснення розгляду справи у порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу часу для усунення відповідних порушень, повернення позову особі, яка його подала.

Судом встановлено, що в обґрунтування заявленого клопотання про повернення позову особі, яка його подала відповідачем вказано, що адміністративний позов від імені позивача підписано представником Бондаренко Н.М. та на підтвердження повноважень до позову додано довіреність, яку підписано ректором Харківського національного університету внутрішніх справ. Відповідачем вказано, що за Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить відомостей про особу, яка підписала адміністративний позов, як не містить і відомостей Єдиний реєстр адвокатів України щодо того, що особа, якою підписано позов, є адвокатом. Вказане, на думку відповідача свідчить про те, що до позову не додано доказів наявності у Бондаренко Н.М. повноважень на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені позивача у розумінні приписів ст.59 КАС України.

Також, судом встановлено, що в обґрунтування заявленого клопотання про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу часу для усунення відповідних порушень відповідачем вказано, що позивач зазначає в якості відповідача ОСОБА_2 , замість правильного Георгіївну. При цьому, відповідачем вказано, що позивачем не додано до позовної заяви документів, що посвідчують правовий статус позивача як юридичної особи, у зв`язку з чим суддя позбавлений можливості перевірити адміністративну процесуальну правосуб`єктність позивача, його керівника товариства та перевірити повноваження представника за довіреністю.

Суд, дослідивши заявлені відповідачем клопотання та наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.

Стосовно клопотання відповідача про повернення позову особі, яка його підписала суд дійшов наступного висновку.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ” (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень КАС України внесені зміни.

Згідно із частинами першою та третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Суд зазначає, що приписами Закону № 1401, що набрав чинності 30 вересня 2016 року, Конституцію України доповнено статтею 131-2, у якій передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Вказаним Законом розділ XV “Перехідні положення” Конституції України було доповнено пунктом 16-1, у підпункті 11 якого визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

Положення ч.2 ст.57 КАС України визначають, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи можуть бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що представництво органів державної влади і органів місцевого самоврядування під час розгляду адміністративної справи має здійснюватися адвокатом з 01 січня 2020 року в справах, провадження у яких відкрито після 30 вересня 2016 року. Якщо провадження розпочате до 30 вересня 2016 року, то представництво у судах апеляційної інстанції може здійснюватися представниками, які не мають статусу адвоката.

Водночас, винятком з цього правила є окремі категорії справ, до яких віднесені трудові спори, спори щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, малозначні справи, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Суд зазначає, що відповідно до положень п.20 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частин другої та третьої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч.4 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ці ж категорії справ зазначено і в частині четвертій статті 12 КАС України, згідно з якою вони розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що предметом цієї справи є стягнення грошових коштів, пов`язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, а саме грошових коштів на суму 58034,95 грн.

З огляду на те, що характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, зазначену категорію адміністративної справи можна віднести до малозначних або справ незначної складності.

Водночас, зазначена справа не входить до переліку справ, які можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження відповідно до переліку, визначеного частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України.

Відтак, на переконання суду, оскільки ця категорія справ не розглядається виключно за правилами загального позовного провадження, а натомість є малозначною справою з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмету доказування та складу учасників, позовна заява у справі № 520/17034/21 підписана уповноваженою особою Харківського національного університету внутрішніх справ.

Отже, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність клопотання відповідача.

Одночасно, суд зазначає, що відповідачем не наданого до суду обґрунтованих доказів того, що розгляд даної справи необхідно здійснювати в порядку загального позовного провадження, у зв`язку з чим клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального провадження також задоволенню не підлягає.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про залишення позову без руху суд зазначає, що оскільки останнє обґрунтовано наявністю фактично технічної помилки у позовних вимогах, а наявні в матеріалах справ докази дають можливість встановити вірні дані відповідача, то у суду відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху з зазначених підстав.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 79, 80, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотань відповідача - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Мельников Р.В.