Рішення № 101809162, 02.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 грудня 2021 р. Справа № 120/11875/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Волинець В.М.,

представника позивача: Драчук Т.М.,

представника відповідача: Тушевської Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови

в с т а н о в и в:

22.09.2021 року ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що постановою Управління Держпраці у Вінницькій області №ВН 3045/488/АВ-ВН4307/П/478/ТД-ФС від 08.09.2021 року на нього накладено штраф в розмірі 180000 грн. за порушення трудового законодавства в частині неналежного оформлення трудових відносин.

На переконання позивача, постанова Управління Держпраці у Вінницькій області №ВН 3045/488/АВ-ВН4307/П/478/ТД-ФС від 08.09.2021 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки виключний перелік підстав, за наявності яких Управління могло здійснити позаплановий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування, визначений у ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", однак підстава, яка слугувала для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 у період з 06.05.2021 року по 20.05.2021 року до них не належить.

Також, позивач вважає, що відповідачем порушено строки проведення позапланового заходу визначені у ч. 4 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Крім того, позивач вважає, що в порушення вимог Порядку №823 та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" працівниками Управління не було пред`явлено об`єкту відвідування ФОП ОСОБА_1 або уповноваженій ним посадовій особі службове посвідчення інспекторів праці, перед підписанням акта інспекційного відвідування не надано копію направлення на проведення інспекційного відвідування, не внесено запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування.

Зауважив, що 05.07.2021 року Управлінням Держпраці у Вінницькій області повторно проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці ФОП ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що відповідачем знову порушено процедуру інспекційного відвідування, оскільки його не повідомлено про інспекційне відвідування до його початку, що позбавило його можливості скористатися наданим йому правом на не допуск посадових осіб органу державного нагляду до здійснення заходу.

Крім того, всупереч п. 21 Порядку № 823, інспектором було надіслано Акт об`єкту відвідування одночасно з Приписом, що позбавило ФОП ОСОБА_1 права надати зауваження, які є невід`ємною частиною Акту.

На переконання позивача, висновки відповідача щодо порушення позивачем законодавства про працю, а саме наявність неоформлених трудових відносин, є необґрунтованими та жодними доказами не підтверджені.

Вищевикладені обставини зумовили позивача звернутись з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 27.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 21.10.2021 року.

20.10.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача вважає доводи відповідача необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. Додатково зазначила, що 13.07.2021 року позивачем прийнято на роботу та укладено трудовий договір з ОСОБА_2 , про що повідомлено Державну податкову службу.

Зауважила, що 15.07.2021 року позивачем отримано припис Управління Держпраці у Вінницькій області від 06.07.2021 року про усунення виявлений порушень законодавства про працю протягом 5 днів після отримання припису. В той же час, ОСОБА_2 прийнята на роботу до отримання припису.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 21.10.2021 року, у зв`язку із ненадходженням на адресу суду відзиву на позовну заяву, у судовому засіданні оголошено перерву до 04.11.2021 року.

22.10.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зокрема вказав про правомірність дій інспекторів Управління Держпраці у Вінницькій області при проведенні інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 та правомірності винесеної за його результатом постанови.

Враховуючи вищевикладене, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

25.10.2021 року представником відповідача долучено до матеріалів справи диск з записом фіксації заходу державного контролю ФОП ОСОБА_1

01.11.2021 року на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи додаткових доказів, а саме копію наказу №1 від 13.07.2021 року про прийняття на постійну роботу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , копію повідомлення про прийняття працівника на роботу та квитанцію про подання повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Ухвалою суду від 04.11.2021 року занесеною секретарем судового засідання до протоколу, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та оголошено перерву до 30.11.2021 року.

30.11.2021 року представником відповідача подано додаткові докази.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 30.11.2021 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 30.11.2021 року, перед дослідженням відео доказів, у судовому засіданні оголошено перерву до 02.12.2021 року.

У судовому засіданні 02.12.2021 року представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечила щодо задоволення позовних вимог та просила у їх задоволенні відмовити з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд встановив, що ОСОБА_1 зареєстрований 16.02.2001 року як фізична особа-підприємець (номер запису про державну реєстрацію: 21470170000000769), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

05.05.2021 року Управлінням Держпраці у Вінницькій області видано наказ "Про проведення заходу державного контролю" №507-о, згідно якого Головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Вінницькій області Новак В.В. за участю начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Товпиги С.Б., головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Жовміра К.О., головного державного інспектора сектору з питань експертизи умов праці Лемця В.О. наказано провести позаплановий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 з питань виявлення неоформлених трудових відносин на підставі переліку питань щодо здійснення заходу контролю, визначених пунктами: 1; 2; 3 додатку 3 встановленої форми акту, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27.10.2020 року №2161 у період з 06.05.2021 року по 20.05.2021 року.

05.05.2021 року Управлінням Держпраці у Вінницькій області видано направлення №240/04-03 на проведення з 06.05.2021 року по 20.05.2021 року заходу державного контролю ФОП ОСОБА_1

06.05.2021 року та 18.05.2021 року посадовими особами Управлінням Держпраці у Вінницькій області проведено інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 , за адресою здійснення господарської діяльності: Вінницька область, Барський район, с. Маньківці, магазин по АДРЕСА_1 та магазин по АДРЕСА_2 .

За наслідками проведеного інспекційного відвідування, посадовими особами Управління складено Акт №ВН 3045/488/АВ від 20.05.2021 року, в якому зафіксовано допуск до роботи осіб без укладення трудових договорів та без подання повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою.

20.05.2021 року Управлінням Держпраці у Вінницькій області видано припис №ВН 3045/488/АВ/П, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунути виявлені інспекційним відвідуванням порушення до 18.06.2021 року.

20.05.2021 року Управлінням Держпраці у Вінницькій області винесено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ВН 3045/488/АВ/П/П79.

В той же час, на адресу позивача направлено документи, а саме направлення на перевірку від 05.05.2021 року №240/04-03, акт від 20.05.2021 року №ВН3045/488/АВ, припис від 20.05.2021 року №ВН 3045/488/АВ/П та попередження №ВН 3045/488/АВ/П/П79.

07.06.2021 року Управлінням Держпраці у Вінницькій області складено акт про відмову від підпису №ВН3045/488/АВ/П/ВП.

На підставі наказу Управління Держпраці у Вінницькій області №376-о від 02.07.2021 року "Про проведення заходу державного контролю" та направлення на проведення заходу державного контролю № 736-о від 02.07.2021 року, посадовими особами Управління проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 щодо виконання вимог припису №ВН 3045/488/АВ/П від 20.05.2021 року.

За наслідками проведеного інспекційного відвідування, посадовими особами Управління 06.07.2021 року складено Акт №ВН 3045/488/АВ-ВН4307/П/478, в якому зафіксовано не виконання ФОП ОСОБА_1 вимог припису №ВН 3045/488/АВ/П від 20.05.2021 року.

08.09.2021 року Управлінням Держпраці у Вінницькій області винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятісь населення № ВН3045/488/АВ-ВН4307/П/478/ТД-ДС, якою на позивача накладено штраф за порушення абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 180000 грн.

Вважаючи постанову Управління Держпраці у Вінницькій області про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі – Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 13 та 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1 - 4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (далі - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Відповідно до положень статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження. (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Абзацом 3 частини 2 цієї ж Статті визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (тексту - Порядок № 509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Пунктом другим вказаного Порядку передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Таким чином, правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу, зокрема, на фізичну особу-підприємця, який використовує найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без належного оформлення трудового договору (контракту) повторно протягом двох років з дня виявлення порушення. При цьому, такий вид порушення повинен бути належним чином зафіксований у акті перевірки та доведений належними доказами.

Як вже встановлено судом, за наслідками проведеного інспекційного відвідування, посадовими особами Управління складено Акт №ВН 3045/488/АВ від 20.05.2021 року, в якому зафіксовано допуск до роботи осіб без укладення трудових договорів та без подання повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою.

20.05.2021 року Управлінням Держпраці у Вінницькій області видано припис №ВН 3045/488/АВ/П, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунути виявлені інспекційним відвідуванням порушення до 18.06.2021 року.

Згідно Акту №ВН3045/488/АВ-ВН4307/П/478 від 06.07.2021 року, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_1 щодо виконання вимог припису №ВН 3045/488/АВ/П, під час проведення інспекційного відвідування 05.07.2021 року та 06.07.2021 року, інспекторами праці здійснено вихід за адресами здійснення позивачем господарської діяльності ( АДРЕСА_3 , біля буд. АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) та встановлено, що 05.07.2021 року в магазині за адресою АДРЕСА_2 , перебувала особа жіночої статі, яка здійснювала продаж товару, ідентифікувала себе, як ОСОБА_2 та усно пояснила, що підміняє в магазині ФОП ОСОБА_1 , товар в магазині його і він її допустив до роботи. ОСОБА_2 усно пояснила, що працює в санаторії вихователем та інколи підміняє ФОП ОСОБА_1 по продажу товару в магазині.

Таким чином, за результатом проведеного інспекційного відвідування посадовими особами відповідача встановлено вчинення позивачем повторно протягом двох років порушення, передбаченого абзацом другим частини 2 статті 265 КЗпП України, а саме допущено працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Згідно положень пункту 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Згідно абзацу третього - сьомого пункту 2 цього Порядку штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Держпраці у Вінницькій області на підставі Акту № ВН3045/488/АВ-ВН4307/П/478 від 06.07.2021 року, встановлено наявність найманого працівника, якого повторно допущено до роботи без укладення трудового договору, у зв`язку із чим, складено постанову №ВН 3045/488/АВ-ВН4307/П/478/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 180000 грн.

Посилання позивача на п.6 Порядку №509, який передбачав необхідність повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи, є безпідставним, оскільки останній виключено на підставі Постанови КМ № 823 від 21.08.2019 року.

Разом з тим, згідно п. 3 Порядку №509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Судом встановлено, що управлінням Держпраці у Вінницькій області відповідно до вимог п.3 Порядку № 509 складено повідомлено позивача про те, що 30.07.2020 року до Управління надійшов акт інспекційного відвідування №ВН3045/488/АВ-ВН4307/П/478 від 06.07.2021 року, року, яким зафіксовано порушення, що тягне за собою відповідальність передбачену ст. 265 КЗпП України.

Отже, Управління Держпраці у Вінницькій області в цій частині діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Порядком №823.

Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року у справі №804/2956/17 дійшов висновку, що даючи оцінку рішенню посадової особи територіального органу Держпраці за наслідками перевірки, окрім правомірності, власне вимог цього рішення (з огляду на правовий статус Держпраці та її територіальних органів), важливим є з`ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб`єкт господарювання про проведення позапланової перевірки з її предметом. Тобто, з`ясування дотримання процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування) є важливим питанням в аналогічних спорах.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 17 березня 2021 року по справі №500/2878/18 дійшов висновку, що недотримання вимог абзацу 9 частини першої статті 6 Закону №877-V та пункту 5 Порядку №295 є порушенням порядку проведення перевірки (інспекційного відвідування) та самостійною підставою для скасування постанов про накладення штрафу, які прийняті на підставі акту, складеного за результатами такої перевірки.

Враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, суд вважає за необхідне з`ясувати чи дотримано відповідачем процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування).

Зі змісту позовної заяви вбачається, позивач вважає, що відповідач провів перевірку з підстав які не передбачені ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з порушенням строку проведення позапланового заходу визначеного ч. 4 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а тому постанова про накладення штрафу, на його думку, є протиправною та підлягає скасуванню.

Як раніше зазначено судом, частиною 4 статті 2 Закону №877-V визначено, що заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Таким чином, Закон №877-V визначає можливість запровадження особливостей під час здійснення заходів контролю у сфері додержання законодавства про працю з урахуванням спеціальних законів у цій сфері.

Одним із спеціальних законів у цій сфері є Кодекс законів про працю України, яким запроваджена Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання частини першої статті 259 КЗпП, України Кабінет Міністрів України 21 серпня 2019 року затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 823 (далі - Порядок №823), який, згідно із пунктом 1 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон).

Пункт 2 Порядку №823 говорить, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань.

Підставами для здійснення інспекційних відвідувань визначені у п. 5 Порядку № 823

Згідно пункту 9 цього Порядку, тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

Пунктами 16, 17, 24 Порядку № 823 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Системний аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.

Судом встановлено, що підставою для прийняття наказу від 05.05.2021 № 507-О про проведення заходу державного контролю, слугувала службова записка головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Іконнікова О.П.

Проаналізувавши вищезазначені положення та дії відповідача щодо прийняття наказу, суд вважає, що ним дотримано процедуру призначення перевірки та підстава, яка слугувала проведенню інспекційного відвідування, є законною, з огляду на наступне.

Конструкція частини першої статті 6 Закону № 877-V свідчить про те, що наведений у ній перелік підстав для здійснення позапланових заходів (у даному випадку інспекційного відвідування) є вичерпним.

В той же час, частина друга названої правової норми передбачає можливість, у випадках, визначених частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V, здійснювати проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених статтею 6 цього Закону.

Варто зауважити й те, що питання стосовно підстав для здійснення позапланових заходів не охоплюється положеннями статті 4 Закону №877-V, яка визначає загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), і у її частині четвертій, наводить вичерпний перелік питань, які встановлюються виключно законами.

Суд звертає увагу на Рішення Конституційного Суду України 09 липня 1998 року № 12-рп/98 у справі № 17/81-97 за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство"), де зазначено, що терміном "законодавство" охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

У мотивувальній частині цього ж Рішення Конституційного Суду України зазначено, що термін "законодавство" досить широко використовується у правовій системі в основному у значенні як сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. Цей термін без визначення його змісту використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, пункт 12 Перехідних положень). У законах залежно від важливості і специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших, передусім кодифікованих, в поняття "законодавство" включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Зважаючи на контекст, у якому в частині четвертій статті 4 Закону № 877-V вжито термін «закон», цю правову норму, ураховуючи її конструкцію, необхідно розуміти так, що нею наводиться виключний і остаточний перелік питань, які у межах правовідносин щодо здійснення державного нагляду (контролю), встановлюються саме законами.

Вказане дає підстави для висновку, що усі, окрім передбачених у частині четвертій статті 4 Закону № 877-V, питання, які пов`язані з здійсненням державного нагляду (контролю), зокрема, за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (наприклад, переліку підстав для проведення Держпраці інспекційних відвідувань), можуть урегульовуватись, як законами, так й іншими актами законодавства, в тому числі постановами Кабінету Міністрів України, прийнятими в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Додатковим підтвердженням цього висновку суду є приписи частини першої статті 259 КЗпП України, яка делегує Уряду України повноваження визначати порядок здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зокрема, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю.

Отже, виходячи з правового режиму регулювання спірних правовідносин й приписів вищезгаданих положень законодавства, у світлі висновків, висловлених Конституційним Судом України, суд вважає, що Управління Держпраці призначаючи інспекційне відвідування позивача з підстав та у строки, визначені у Порядку №823, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно проведення інспекторами праці інспекційного відвідування щодо додержання законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин, за відсутності ФОП ОСОБА_1 або уповноваженої особи та без пред`явлення їм посвідчення (направлення) та службового посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), то суд зазначає наступне.

Під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці в силу вимог пункту 6 Порядку №823 може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема, шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю.

Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.

За змістом пункту 8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Згідно із підпунктами 1, 3, 6 пункту 10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, які стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо -, фото - та відеотехніки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі 1947 року, ратифікованої Законом України №1985-IV від 08.09.2004 (надалі по тексту також - Конвенція №81), інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і у будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, а також наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм.

У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм, суд зазначає про відсутність обов`язку у відповідача повідомляти об`єкт відвідування заздалегідь до проведення такого відвідування. Зазначене правило є логічним, оскільки сенс інспекційного відвідування у багатьох випадках і полягає у раптовості та несподіваності перевірки, завдяки чому у випадку об`єктивної дійсності і можливо виявити певні порушення законодавства про працю, зокрема, і фактичний допуск особи до роботи без укладення трудового договору.

Підпункт 1 пункту 10 Порядку №823 надає безумовне право інспектору праці за наявності службового посвідчення та з підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, проводити інспекційне відвідування без попереднього повідомлення об`єкта відвідування о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Враховуючи вищевикладене, інспекційне відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці може здійснювати без попереднього повідомлення об`єкта відвідування у разі, якщо таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. При цьому інспектор праці не зобов`язаний пред`являти об`єкту відвідування направлення на інспекційне відвідування.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 360/1687/19.

Що стосується доводів позивача про непред`явлення інспекторами Управління Держпраці у Вінницькій області свого службового посвідчення, то такі спростовують відеофіксацією інспекційного відвідування.

Доводи позивача про те, що посадові особи Управління позбавили його можливості подати заперечення на акт перевірки, оскільки одночасно з актом про проведення заходу державного контролю відповідачем винесено припис, суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 23 Порядку №823, у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.

У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.

Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об`єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Поряд з цим , слід зазначити, що позивача неодноразово повідомляли про проведення інспекційного відвідування, про необхідність прибуття для отримання акту та про можливість подання документів на спростування виявлених під час інспекційного відвідування порушень, що підтверджується відеодоказами.

У зв`язку із неможливістю особистого вручення акту проведення інспекційного відвідування позивачу, акт та припис складено одночасно у трьох примірниках. Два примірники акта та припису надіслано об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи зазначене, доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Отже інспекторами Управління Держпраці у Вінницькій області виконано умови діючого законодавства, що встановлюють порядок проведення перевірок суб`єктів господарювання.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 11.11.2021 (справа № 200/4092/19-а), відповідно до якої зазначення у наказі, повідомленні та направленні на проведення інспекційного відвідування лише юридичної адреси позивача та незазначення у цих документах фактичної адреси здійснення інспекційного відвідування (ця адреса вказана в акті інспекційного відвідування) не може свідчити про порушення відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування.

Крім того, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 8 вересня 2021 року № 816/228/17, згідно якого, підставами для скасування рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

На переконання суду, не внесення запису про проведення інспекційного відвідування до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю), відсутність суб`єкта господарювання під час інспекційного відвідування чи інші зазначені позивачем процедурні порушення, які не спростовані судом вище, не могли вплинути на правильність висновків Управління Держпраці у Вінницькій області та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятої за результатом інспекційного відвідування постанови.

Що стосується доводів представника позивача про відсутність факту порушення позивачем законодавства про працю, то суд зазначає, що такі доводи спростовуються фото та відеофіксацією інспекційного відвідування.

Більше того, доводи представника позивача в цій частині суперечать одне одному, оскільки в позовній заяві вона вказує про відсутність порушення законодавства про працю, в той час, як 01.11.2021 року подала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які на її думку, підтверджують виконання вимог припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю, на час винесення оскаржуваної постанови. При цьому, вважаючи, що усунення до винесення оскаржуваної постанови є самостійною підставою для її скасування.

Також, суд вважає, що підтвердженням допуску ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до роботи без укладення трудових договорів та без подання повідомлення про прийняття на роботу є їх працевлаштування 13.07.2021 року

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що наявні у справі докази свідчать про доведеність факту виконання трудових обов`язків ОСОБА_2 за відсутності трудового договору, та як наслідок, правомірності постанови №ВН 3045/488/АВ-ВН4307/П/478/ТД-ФС від 08.09.2021 року.

Суд також зазначає, що згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у пункті 45 рішення в справі "Бочаров проти України", пункті 53 рішення в справі "Федорченко та Лозенко проти України" та пункті 43 рішення в справі "Кобець проти України", при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоб не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення у повному обсязі виготовлене: 10.12.2021 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович