Рішення № 101796990, 02.12.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/4493/21

2/465/2830/21

РІШЕННЯ

Іменем України

02.12.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої - судді Марків Ю.С.

за участі секретаря судового засідання Чапля В.С.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Акцент-Банк", третя особа - приватний нотаріус Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Кісельова Віталіна Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою до відповідача, за участі третіх осіб, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та повернення вже стягнутого за виконавчим написом.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що 12 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кісельовою В.В. відкрито виконавче провадження № 65449269 на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича № 22347, виданого 03.02.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" заборгованості в розмірі 72937,94 грн. Основною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є те, що спірний виконавчий напис вчинений на підставі п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172, який є нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2017 року. Відтак, оскільки договір, який наданий приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, виконавчий напис не міг бути вчинений. Окрім цього, приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не дотримано вимог щодо спливу 30-денного строку з моменту надіслання банком письмової вимоги до боржника, з долучених до виконавчого напису документів вбачається, що вимога про усунення порушення кредитних зобов`язань відсутня та така на адресу позичальника взагалі не направлялась. Відтак, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, який вчинено 03 лютого 2021 року та зареєстровано в реєстрі за № 22347 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С, а також стягнути з Акціонерного товариства "Акцент-Банк" на його користь безпідставно стягнуті у виконавчому провадженні кошти у розмірі 3094,46 грн.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, хоча й були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення такого.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча неодноразово належним чином повідомлявся про час та місце такого, відзиву, а також будь-яких клопотань на адресу суду не направляв.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, незважаючи на те, що неодноразово, належним чином повідомлялися про час та місце такого, а тому, суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна заява позичальника №А322СТ1551081064 від 27.10.2016 року, відповідно до якої ОСОБА_1 просить надати йому кредит у сумі 27497,50 грн. на строк 24 місяці.

17.05.2021 року представником позивача - адвокатом Васівим Ю.М. направлено адвокатський запит приватному нотаріусу Гораю О.С. про надання копії виконавчого напису №22347, виданого 03.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай О.С. щодо ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №А322СТ1551081064 від 27.10.2016 року, укладеним з АТ "Акцент-Банк", копії усіх документів, на підставі яких було видано зазначеий вище виконавчий напис, а також копію постанови про відкриття виконавчого провадження №65066246.

Окрім цього, 17.05.2021 року представником позивача - адвокатом Васівим Ю.М. направлено адвокатський запит приватному виконавцю Кісельовій В.В. щодо надання копії виконавчого напису №22347, виданого 03.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай О.С. щодо ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №А322СТ1551081064 від 27.10.2016 року, укладеним з АТ "Акцент-Банк", а також копію постанови про відкриття виконавчого провадження №65066246.

Як вбачається з відповіді приватного виконавця Кісельової В.В. на вищевказаний адвокатський запит, такою відмовлено у наданні копій виконавчого напису та постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки у ЗУ "Про виконавче провадження" не закріплено обов`язку виконавця надавати стороні виконавчого провадження копій матеріалів виконавчого провадження.

Постановою приватного виконавця м.Києва Кісельовою В.В. від 08.04.2021 року відкрито виконавче провадження №65066246 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-Банк" в розмірі 72937,94 грн.

Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 12.04.2021 року в межах виконавчого провадження №65066246 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 у розмірі 20% від заробітної плати до виплати загальної суми боргу в розмірі 80731,72 грн., включаючи борг, основну винагороду приватного виконавця та витрати виконавчого провадження.

Як вбачається з довідки, виданої ОСОБА_1 , такий працює на ПрАТ "Львівський локомотиворемонтний завод" на посаді майстра ремонтно-механічного цеху з 03.02.2017 по даний час.

Зі звіту про здійснені відрахування ОСОБА_1 №1567 від 14.05.2021 року та розрахункового листа за квітень 2021 року, згідно постанови ВП №65066246 від 12.04.2021 року на ОСОБА_1 проведено відрахування 20% із зарплати за квітень 2021 рік в сумі 1547,23 грн.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1ст. 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон) порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (частина друга статті 50 Закону України «Про нотаріат»).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано та визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 03.02.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яку було відповідно до ухвали Вищого адміністративно суду України залишено без змін.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати беззаперечна заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й встановити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 та від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмового повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Так, у своїй постанові від 15 квітня 2020 року в справі № 554/6777/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Зважаючи на те, що укладений між АТ "Акцент-Банк" та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, всупереч вищезазначеним нормам не був посвідчений нотаріально, а також беручи до уваги наявний спір щодо вказаної заборгованості, суд вважає, що наявні всі підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Слід зазначити, що саме до такого висновку прийшов Верховний Суд при вирішенні аналогічного спору у своїй постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18, провадження № 61-16749св19.

Щодо стягнення із АТ "Акцент-Банк" безпідставно набутих коштів на суму 3094,46 гривень, суд враховує, що згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Позивач звернувся до суду з вимогою також і про повернення безпідставно стягнутих з нього сум заборгованості за виконавчим написом, який визнається судом таким, що не підлягає виконанню.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню інший стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Як свідчить аналіз матеріалів справи, відповідно до звіту про здійснені відрахування ОСОБА_1 №1567 від 14.05.2021 року та розрахункового листа за квітень 2021 року, згідно постанови ВП №65066246 від 12.04.2021 року на ОСОБА_1 проведено відрахування 20% із зарплати за квітень 2021 рік в сумі 1547,23 грн.

Тому, враховуючи вказане, суд вважає, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача власне суми основного боргу в розмірі 1547,23 грн., які відраховано з заробітної плати позивача за квітень 2021 року на виконання виконавчого напису нотаріуса, який визнається таким, що не підлягає виконанню.

Стосовно стягнення суми в розмірі 1547,23 грн. за відрахування 20% заробітної плати за травень 2021 року суд зазначає, що особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, однак не за захистом тих, які, на її думку, матимуть місце в майбутньому, відтак позивачем не підтверджено належними доказами відрахування 20% заробітної плати за травень 2021 року, відтак в цій частині слід відмовити.

Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до положень статей 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 908,00 гривень, сплачена за подання позовної заяви, а також 454,00 грн. - за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,223,247,263,265,280,354, Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Акцент-Банк", третя особа - приватний нотаріус Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Кісельова Віталіна Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 03 лютого 2021 року №22347 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства "Акцент-Банк" на користь ОСОБА_1 в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом нотаріуса безпідставно набуті кошти у розмірі 1547 (одна тисяча п`ятсот сорок сім) гривень 23 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Акцент-Банк" на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір по справі в сумі 908,00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Акцент-Банк" на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454,00 грн.

Заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса №22347 від 03.02.2021 року продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк", код ЄДРПОУ 14360080, адреса: Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11.

Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса: м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, буд.35.

Третя особа: Приватний виконавець Кісельова Віталіна Володимирівна, адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 07.12.2021 року.

Суддя Ю.С. Марків