Рішення № 101792169, 09.12.2021, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2021/21

Провадження № 2-а/163/51/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві ОСОБА_1 просить скасувати постанову серії ЕАО № 4722790 від 03 вересня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП.

Заявлені вимоги обґрунтував тим, що в основу оскаржуваної постанови посадовою особою відповідача покладено доказ, який в силу законодавчих норм не може бути допустимим, достовірним і достатнім. Цією постановою його притягнуто до відповідальності за те, що 03 вересня 2021 року о 16:16 годині в селі Переспа на 117 км дороги М19 він рухався автомобілем "БМВ", номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 121 км/год, перевищивши встановлене обмеження швидкості в населеному пункті на 71 км/год. Зазначена швидкість вимірювалась приладом TrueCAM, який знаходився в руках поліцейського, що суперечить вимогам ст.40 Закону України "Про національну поліцію України", оскільки такий прилад повинен функціонувати стаціонарно вмонтованим способом. Тому вважає, що визначена у спосіб, який суперечить законодавчим вимогам, швидкість руху не може прийматися до уваги.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

В судове засідання сторони не з`явились.

Позивач в канцелярію суду подав заяву про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте свого представника в судове засідання не направив, про причини неможливості прийняття участі у судовому розгляді не сповістив, заяв по суті позову і процедури його розгляду не подав.

З огляду на викладене суд розглянув справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України, оскільки не вбачає перешкод для такого розгляду.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

03 вересня 2021 року інспектор поліції УПП у Волинській області Парфенюк С.В. щодо позивача ОСОБА_1 виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 4722790, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1 700,00 гривень.

За змістом цієї постанови позивач ОСОБА_1 03 вересня 2021 року о 16:16 годині в селі Переспа на 117 км автодороги М19, керуючи автомобілем "БМВ", номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження швидкості в населеному пункті на 71 км/год., а саме, рухався зі швидкістю 121 км/год, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху. Швидкість руху вимірювалась за допомогою приладу TrueCAM LTI 20/20 TC008357.

Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху визначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частиною 4 статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину.

Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Перелік доказів, якими доводиться вина особи у справах про адміністративні правопорушення, визначений ч.1 ст.251 КУпАП.

Відповідно до даної норми доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що до неї додається фото порушення.

Проте цього доказу, як і інших можливих доказів у відповідності до ст.251 КУпАП на підтвердження винуватості позивача та самих обставин події відповідач суду не надав, своїх прав згідно ст.ст.44, 47 КАС України не реалізував.

Фактично у справі для розгляду і оцінки наявна лише сама оскаржувана постанова.

Проте одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а вказав на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх дока-зів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, всупереч вищевказаним вимогам законодавства відповідач не довів правомірності винесеної інспектором поліції постанови.

В той же час встановлені у справі фактичні обставини свідчать про недоведеність належними і допустимими доказами винуватості позивача у вчинені передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП адміністративного правопорушення, а відтак неправомірність винесення інспектором поліції оскаржуваної постанови.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вищенаведене дає підстави для задоволення позову.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір згідно квитанції № 57716 від 09 вересня 2021 року в сумі 454,00 гривень. Такий розмір сплаченого судового збору узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 та Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік".

Отже, зважаючи на задоволення позовних вимог, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.242-247КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову інспектора поліції УПП у Волинській області Парфенюка С.В. від 03 вересня 2021 року серії ЕАО № 4722790 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 1 700,00 гривень скасувати.

Провадження в справі за постановою про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4722790 закрити.

Стягнути з Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення.

Ім`я позивача – ОСОБА_1 ; місце проживання – АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_2 .

Найменування відповідача – Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції; місце знаходження - вулиця Залізнична, буд.15, місто Луцьк Волинської області; код ЄДРПОУ – 40108646.

Головуючий: суддя С.С.Чишій