Рішення № 101791858, 09.12.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3818/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Береза П.Р.

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ:19390819) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із вказаним позовом. Обґрунтовуючи позов покликається на те, що 30.10.2018 між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» було укладено Кредитний договір № Р24.00606.004485911. АТ «Ідея Банк» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича із заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 78 957,77 грн боргу. 23.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, було вчинено виконавчий напис №5677, у зв`язку із боргом за кредитним договором, на підставі якого запропоновано задовольнити вимоги АТ «Ідея банк» у розмірі 78 957,77 грн. Крім того, 24.05.2017 між ОСОБА_1 та AT «Ідея Банк» було укладено угоду С20.185.73804, за умовами якої Банк відкриває клієнту поточний рахунок у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках угоди, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій здійснених з використанням електронного платіжного засобу. Банк налає клієнту коштп шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по поточному рахунку. AT «Ідея Банк» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича із заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 151 407,25 грн боргу. 23.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, було вчинено виконавчий напис 25787, у зв`язку із боргом за угодою, на підставі якого запропоновано задовольнити вимоги AT «Ідея банк» у розмірі 151 407,25 грн. Позивач звертаєувагу суду, що ані кредитний договір № Р24.00606.004485911 від 30.10.2018, ані угода С20.185.73804 від 24.05.2017 не посвідчені нотаріально. При цьому вищевказані виконавчі написи вчинено на підставі пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безпірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, проте на момент вчинення виконавчого напису пункт 2 Переліку було визнано незаконним. Враховуючи наведене, просить визнати таким, що не підлягає виконанню, оспорювані виконавчі написи №25787 та № 25677.

Ухвалою суду від 12 травня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача ОСОБА_2 скерував на адресу суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначає, що АТ «Ідея Банк» не погоджується із позовом, вважає його безпідставним та необгрунтовним, натомість виконавчі написи, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, таким, що в повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають виконанню. Зазначає, що Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі. Оскільки позичальник згідно кредитних договорів, власних зобов`язань належним чином не виконував, у нього утворилась заборгованість, а тому AT «Ідея Банк» звернулось до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. із заявами про вчинення виконавчих написів про стягнення із відповідача боргу за Кредитними договорами та плати за вчинення виконавчого напису. На виконання вимог Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться убезспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, AT «Ідея Банк» надало нотаріусу всі необхідні документи для вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису. Стверджує, що спірні виконавчі написи відповідають всім вимогам Закону України «Про нотаріат», Порядку та Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а відтак вважають, що виконавчі написи є законними та підлягають виконанню.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у ньому.

Представник відповідача – АТ «Ідея Банк» у судове засідання не з`явився, однак у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи здійснювати за відсутності відповідача. Відтак, суд вважає можливим проводити судове засідання та винести рішення по справі у відсутності зазначеного представника.

Третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Відтак, суд вважає причини неявки третьої особи неповажними. Є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень третьою особою відсутня, а відтак, суд вважає можливим проводити судове засідання та винести рішення по справі у відсутності зазначеної сторони.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 30.10.2018 між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» було укладено Кредитний договір № Р24.00606.004485911, згідно пункту 1.1. якого Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 58 500,00 грн а Позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору.

АТ «Ідея Банк» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича із заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 78 957,77 грн боргу.

23.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, було вчинено виконавчий напис №25677, у зв`язку із боргом за кредитним договором, на підставі якого запропоновано задовольнити вимоги АТ «Ідея банк» у розмірі 78 957,77 грн.

21.12.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчуком Андрієм Анатолійовичем, на підставі виконавчого напису № 25677 від 23.11.2020 року, було відкрито виконавче провадження № 63972905.

Крім того, 24.05.2017 між ОСОБА_1 та AT «Ідея Банк» було укладено угоду С20.185.73804, за умовами якої Банк відкриває клієнту поточний рахунок у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках угоди, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій здійснених з використанням електронного платіжного засобу. Банк налає клієнту кошти шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по поточному рахунку.

AT «Ідея Банк» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича із заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 151 407,25 грн боргу.

23.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, було вчинено виконавчий напис 25787, у зв`язку із боргом за угодою, на підставі якого запропоновано задовольнити вимоги AT «Ідея банк» у розмірі 151 407,25 грн.

21.12.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчуком Андрієм Анатолійовичем, на підставі виконавчого напису №5787 від 23.11.2020 року, було відкрито виконавче провадження №63973531.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Спірні правовідносини у цій справі регулюються ЦК України із застосуванням норм Закону України «Про нотаріат».

Відповідно ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стягнення заборгованості у безспірному порядку проводиться відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» зі змінами та доповненнями (далі - Перелік документів).

Згідно п.1 Переліку, нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Однак, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Виконання судового рішення про присудження полягає у вчиненні певних дій або в утриманні від певних дій, передбачених судовим рішенням. Наприклад, за судовим рішення про стягнення коштів відповідач повинен сплатити позивачу відповідну суму; за рішенням про припинення дії, яка порушує право, відповідач повинен утриматись від відповідних дій тощо. Водночас інші судові рішення, зокрема рішення про визнання права, про зміну правовідношення, виконанню не підлягають, оскільки такі судові рішення безпосередньо створюють відповідний правовий ефект: призводять до усунення правової невизначеності, змінюють правовідношення.

Безпосередній правовий ефект створює і судове рішення про визнання незаконним та нечинним нормативно-правового акта: такий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням. Указане судове рішення не потребує його виконання.

Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить висновки: 1) про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині; 2) про зобов`язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині. Отже, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими було передбачено зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов`язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Таким чином, вчиняючи оспорювані виконавчі написи, приватний нотаріус неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21)

Таким чином, пунктом 1 Переліку передбачено, що нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як встановлено судом, кредитні договори було укладено в простій письмовій формі, що виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Отже, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., при вчиненні оскаржуваних виконавчих написів, не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів, вже не є чинні.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правового висновку, викладеного у постановах Верховного суду України від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17 та від 29 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічний висновок міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18).

Судом встановлено, що позивач не згідний з наявністю у нього заборгованості перед АТ «Ідея банк».

Крім того, позивач не погоджується з розрахунком та сумою заборгованості, що визначена в оспорюваному виконавчому написі, вважає її штучно збільшеною, а отже такою, що не є безспірною.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису відповідачем надано нотаріусу письмову нотаріальну форму кредитного договору, що суперечить приписам пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. Крім того, відповідачем не надано доказів інформування позивача про намір звернення до нотаріуса із заявою про видачу виконавчого напису та про наявну суму заборгованості.

Вказані обставини свідчать про недотримання приватним нотаріусом вказаних вимог Порядку чим було порушено права позивача.

За таких обставин, визначена відповідачем заборгованість не може вважатися безспірною.

З урахуванням наведеного, оскільки встановлено недотримання приватним нотаріусом під час вчинення спірних виконавчих написів вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, а також встановлено наявність підстав, які свідчать, що борг не є безспірним, позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з задоволенням позову, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 454 гривень.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 23.11.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 25677, про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 таким, що не підлягає виконанню.

Визнати виконавчий напис від 23.11.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 25787, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , таким, шо не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ:19390819) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 454 грн.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Р. Волоско