Рішення № 101790420, 07.12.2021, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1292/21

Справа № 226/1292/21

Провадження № 2/226/467/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Попенко І.І.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради, ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів Мирноградської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, в обґрунтування якого вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (колишній б.2а). Цей будинок належав дідові на праві приватної особистої власності відповідно до договору на право забудови будинку та безстрокового користування земельною ділянкою від 19.06.1950, посвідченого державним нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори 21.06.1950, реєстр № 4649, та зареєстрованого в Красноармійському БТІ 09.07.1951, реєстровий № 1351. Після смерті діда спадкоємцями першої черги за законом були його дружина ОСОБА_5 та донька (її мати) ОСОБА_6 . На момент смерті та після смерті діда ОСОБА_5 продовжила проживати у вказаному будинку, у перебігу шестимісячного строку вона утримувала, володіла та управляла цим майном на власний розсуд, здійснювала ремонт, змінила замки, двері та вікна, підтримувала будинок у належному стані, сплачувала за водопостачання, освітлення та розпоряджалась речами звичайної домашньої обстановки та вжитку. Водночас її мати ОСОБА_7 не проживала разом зі своїм батьком та не зверталась до нотаріуса з приводу прийняття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 , яка не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . Згідно зі спадковою трансмісією внаслідок смерті її матері, яка померла до закінчення шестимісячного строку прийняття спадщини, вона звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті її бабусі ОСОБА_5 . Її брат ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи неповнолітнім, також прийняв цю спадщину у зв`язку зі спадковою трансмісією. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 помер, він проживав окремо зі своїм батьком ОСОБА_3 , який у свою чергу не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у зв`язку зі смертю свого сина ОСОБА_8 і ніяким чином не претендує на частину спірного будинку, що залишилася після смерті його сина. З березня 2008 року вона разом з сім`єю оселилась у спадковому будинку, де проживає по цей час. На протязі тринадцяти років вона відкрито, добросовісно, постійно та безперервно користується та володіє спірним будинком, оплачує усі комунальні послуги, здійснює поточні ремонти та доглядає за будинком. Окрім неї ніхто не виявляє наміру визнати частину цього будинку своїм майном. Через втрату правовстановлюючих документів на спадкове майно нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Отримати дублікат договору на право забудови будинку та безстрокового користування земельною ділянкою не має можливості, оскільки всі документи, які зберігалися в архіві нотконтори до 01.01.2002, були передані до Донецького обласного державного нотаріального архіву, який залишився на території непідконтрольної влади України в м.Донецьку.

Тому позивач просить суд встановити факт її проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з березня 2008 року по цей час; встановити факт прийняття ОСОБА_5 спадщини у вигляді жилого будинку з надвірними спорудами та побудовами за вказаною адресою після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 ; визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 на спадкове майно, яке складається з Ѕ частини жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; та визнати за нею право власності за набувальною давністю на Ѕ частину вказаного будинку.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, обгрутовуючи їх обставинами, викладеними у позові, просили суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій зазначив, що він не має інтересу до частини спірного будинку, яка була успадкована його сином ОСОБА_8 , оскільки він не має ніякого відношення до вказаного майна та жодним чином не претендує на нього, позов визнає в повному обсязі та просить суд розглядати справу без його участі.

Представник відповідача Мирноградської міської ради також до суду не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, не заперечуючи проти позовних вимог, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність за наявними у справі доказами.

Згідно з ухвалою судді від 05.05.2021 позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху для усунення недоліків.

Згідно з ухвалою судді від 17.05.2021 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначене підготовче засідання та за клопотанням позивача витребувані письмові докази у державного нотаріуса Мирноградської державної нотаріальної контори.

Згідно з ухвалою суду від 21.07.2021 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Згідно з ухвалою суду від 10.09.2021 до участі у справі залучено в якості співвідповідача ОСОБА_3 .

Заслухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_9 є донькою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження, про шлюб, Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с.12, 21, 25).

ОСОБА_12 у зв`язку з розірванням шлюбу 10.06.1974 з ОСОБА_10 і реєстрацією 06.07.2011 нового шлюбу змінила своє прізвище на ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу, Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу(а.с.22, 24).

У шлюбі з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 у матері позивача ОСОБА_7 народився син ОСОБА_8 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с.26).

Мати позивача ОСОБА_7 є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які з 15.12.1935 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копіями свідоцтв про народження, про укладення шлюбу (а.с.20, 23).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь позивача ОСОБА_4 (а.с.18).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається з жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Цей будинок належав ОСОБА_4 на праві приватної особистої власності на підставі договору на право будівництва будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 19.06.1950, посвідченого державним нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори 21.06.1950, реєстр № 4649, та зареєстрованого в Красноармійському БТІ 09.07.1951, реєстровий № 1351.

Станом на 24.06.2020 загальна площа цього будинку складає 37,3 кв.м, у тому числі житлова – 23,5 кв.м; на земельній ділянці розташовано наступні господарчо-побутові будівлі та споруди: Б-1 літня кухня, б-1 навіс, В-1 літня кухня, в-1 тамбур, Д-1 гараж, Є-1 вбиральня, З-1 сарай, Ж-1 сарай, № 1 огорожа, № 2 ворота, І водопровід, які побудовані до 05.08.1992 і не відносяться до самочинного будівництва.

Ці обставини підтверджується копією договору на право будівництва, відомостями КП «БТІ» Мирноградської міської ради від 09.11.2020 та від 25.06.2020, копією технічного паспорту на будинок (а.с.13-15, 28-30, 32).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивача ОСОБА_5 (а.с.17).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_7 (а.с.19).

ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 18 років помер помер брат позивача ОСОБА_8 (а.с.16).

Відповідно до акту Координаційного комітету самоорганізації населення м.Мирнограда від 15.04.2021 ОСОБА_5 була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого продовжила фактично мешкати за вказаною адресою до часу своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконуючи ремонт у цьому будинку, прибирання та догляд за присадибною ділянкою. В період з 1976 по 1984 роки ОСОБА_5 за вищевказаною адресою фактично мешкала сама (а.с.34).

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 18.08.2021 ОСОБА_8 на момент своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , разом зі своїм батьком ОСОБА_3 (а.с.98).

Відповідно до акту Координаційного комітету самоорганізації населення м.Мирнограда від 15.04.2021 ОСОБА_6 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично не мешкала за місцем реєстрації з 1976 по 1984 роки. За вказаною адресою була зареєстрована та фактично проживала з 30.03.1951 по 02.08.2006 ОСОБА_5 (а.с.33).

Позивач ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_4 , фактично не проживає з березня 2008 року по теперішній час.

ОСОБА_1 з березня 2008 року по теперішній час фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Ці обставини підтверджуються актами ОСББ «Сузір`я» від 23.12.2020 та Координаційного комітету самоорганізації населення м.Мирнограда від 17.12.2020 (а.с.35, 36).

Заборгованість по оплаті комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня, що підтверджується довідками КП «Компанія «Вода Донбасу» від 21.12.2020, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» від 08.02.2021 та БОКГ Мирноградської міської ради (а.с.38).

Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 64874702 від 25.05.2021 та № 64874691 від 25.05.2021 на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 спадкова справа не відкривалась, заповіти від імені ОСОБА_4 не посвідчувалися (а.с.53, 56-57).

Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 64874801 від 25.05.2021 та № 64874826 від 25.05.2021 на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відкрита спадкова справа № 3/2007 за заявою про прийняття спадщини (спадкова трансмісія) від імені онуки померлої ОСОБА_1 , інших заяв не було; заповіти від імені ОСОБА_5 не посвідчувалися (а.с.31, 53, 54-55).

Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 64875092 від 25.05.2021 та № 64874877 від 25.05.2021 на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкова справа не відкривалась, заповіти від імені ОСОБА_7 не посвідчувалися (а.с.53, 58-65).

Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 64875160 від 25.05.2021 та № 64875129 від 25.05.2021 на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкова справа не відкривалась, заповіти від імені ОСОБА_14 не посвідчувалися (а.с.53. 66-67).

Відповідно до постанови державного нотаріуса Мирноградської державної нотаріальної контори від 01.12.2020 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний жилий будинок після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки оригінал правовстановлюючого документу не зберігся, а його дублікат неможливо отримати у зв`язку з тим, що всі документи Донецького обласного державного нотаріального архіву, передані на зберігання до 31.12.2014, залишилися на території, непідконтрольній владі України, а саме – в м.Донецьку (а.с.27).

Свідок ОСОБА_15 в суді пояснила, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , і є головою ОСББ «Сузір`я». Її сусідка з квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_16 не проживає в їх будинку з 2008 року, вона переїхала мешкати у батьківський будинок у приватний сектор в м.Мирнограді, де з того часу постійно проживає.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що з 1981 року він мешкає за адресою: АДРЕСА_6 , на той час позивач ОСОБА_18 (дівоче прізвище) Свєта була ще маленькою. Її мати ОСОБА_19 проживала зі старенькою бабусею по АДРЕСА_1 . Дідуся він не застав. Щонайменше з 2008 року позивач після смерті своєї бабусі і матері постійно проживає в їх будинку, житло доглянуто, у дворі прибрано.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_7 , по сусідству з ОСОБА_1 , яка мешкає по АДРЕСА_1 . В цьому будинку колись проживала бабуся позивача ОСОБА_21 , з якою вона була знайома. Дідуся, фронтовика, який помер у 1978 році вона не застала. Після смерті чоловіка ОСОБА_21 продовжила проживати в їх будинку до своєї смерті, вона доглядала за будинком і городом. ОСОБА_21 померла влітку 2006 року, після чого приблизно через рік-півтора в будинок бабусі переїхала ОСОБА_1 , в якому вона постійно мешкає до теперішнього часу. Якби не позивач, хату б вже давно розтягли, та вона б розпалася.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.58 Конституції України (справа про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за № 1-рп/99 від 09.02.1999 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі. Дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася до ІНФОРМАЦІЯ_7 , застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Згідно зі ст.524 ЦК УСРС спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ст.529 ЦК УСРС спадкоємцями першої черги за законом є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

Згідно зі ст.549 ЦК УРСР спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Аналіз наведених суду доказів дає суду підставу вважати доведеним той факт, що ОСОБА_5 прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , фактично вступивши у перебіг шестимісячного строку після смерті чоловіка в управління та володіння спадковим майном, продовжуючи проживати у будинку померлого, доглядати та утримувати цю нерухомість.

За приписами ч.2 ст.548 ЦК УСРС прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилася після 01.01.2004, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу України 2003 року.

Згідно зі ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія), що відповідає приписам ч.1 ст.1276 ЦК України.

Судом встановлено, що позивач шляхом звернення до нотаріуса з відповідною заявою прийняла спадщину, яка залишилася після смерті її бабусі ОСОБА_5 , за спадковою трансмісією внаслідок смерті своєї матері, яка померла до закінчення шестимісячного строку прийняття спадщини та не встигла її прийняти.

Її рідний брат ОСОБА_8 прийняв спадщину відповідно до ст.1268 КПК України, будучи неповнолітнім на момент смерті своєї матері ОСОБА_7 .

З огляду на ст.1267 ЦК України, якою передбачено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, позивач має право на одержання свідоцтва про право на спадщину на Ѕ частину спірного будинку.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з п.216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцю.

Як пояснила у суді позивач, вона не може надати нотаріусу оригінал договору на право будівництва будинку і безстрокового користування земельною ділянкою, через те, що він не зберігся. Те, що цей документ існував, підтверджено вищенаведеними доказами.

З огляду на ст.392 ЦК України, якщо право власності оспорюється або не визнається іншою особою, до суду може бути подано позов про визнання цього права.

Оскільки у позивача існують перешкоди для оформлення своїх спадкових прав у нотаріальному порядку, беручи до увани встановлені обставини та наведені правові норми, суд вважає позовні вимогив в частині визнання за позивачем права власності в порядку спадкування на Ѕ частину спадкового будинку такими, що підлягають задоволенню.

Щодо визнання за позивачем права власності за набувальною давністю на іншу Ѕ частину житлового будинку.

Згідно зі ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п.п.13, 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також ч.4 ст.344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник.

Беручи до уваги встановлені обставини та надані суду докази, суд приходить до висновку, що позивач добросовісно заволоділа чужим майном, розпочавши користуватися спірною частиною будинку за життя його спадкоємця, який права на спадкування не заявляв, і понад 13 років продовжує відкрито, тобто очевидно для всіх інших осіб, безперервно користуватися спірном жилим будинком, вживаючи необхідні заходи для утримання його в належному стані, сплачуючи комунальні послуги, інші особи на цю нерухомість не претендують і ніколи не претендували, а тому суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на вказане нерухоме майно за набувальною давністю.

На підставі ст.ст. 524, 529, 548, 549 ЦК УСРС, ст.ст.16, 328, 344, 392, 1216, 1218, 1261, 1267, 1268, 1246, 1296 ЦК України, та керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, 200, 259, 263-265, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мирноградської міської ради (юридична адреса: Донецька область, м.Мирноград, вул.Центральна, б.9, ЄДРПО 04052956), ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , з березня 2008 року по цей час.

Встановити факт прийняття ОСОБА_5 спадщини у вигляді жилого будинку з надвірними спорудами та побудовами, позначеними у технічному паспорті, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 , на Ѕ частину жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 37,3 кв.м, в тому числі жилою площею 23,5 кв.м, позначеного в технічному паспорті, виготовленому за станом на 24 червня 2020 року, літерою А-1, з надвірними спорудами та побудовами позначеними: Б-1 літня кухня, б-1 навіс, В-1 літня кухня, в-1 тамбур, Д-1 гараж, Е-1 вбиральня, З-1 сарай, Ж-1 сарай, № 1 – огорожа, № 2 – ворота, І – водопровід.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на Ѕ частину жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 37,3 кв.м, в тому числі жилою площею 23,5 кв.м, позначеного в технічному паспорті, виготовленому за станом на 24 червня 2020 року, літерою А-1, з надвірними спорудами та побудовами позначеними: Б-1 літня кухня, б-1 навіс, В-1 літня кухня, в-1 тамбур, Д-1 гараж, Е-1 вбиральня, З-1 сарай, Ж-1 сарай, № 1 – огорожа, № 2 – ворота, І – водопровід.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складання повного рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.12.2021.

Суддя Ж.Є.Редько