Рішення № 101790419, 09.12.2021, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3088/21

ЄУН № 226/3088/21

Провадження №2/226/909/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 грудня 2021 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Клепка Л.І.,

при секретарі Новикової К.В.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Мирноград Донецької області в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування вимог зазначив, що з 05.09.2018 по 30.04.2021 він перебував у трудових відносинах з відповідачем. Згідно наказу відповідача №38/к від 30.04.2021 його було звільнено з посади прохідника підземного 5-го розряду з повним робочим днем у шахті на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням. При звільненні з роботи відповідач в порушення вимог трудового законодавства не виплатив йому заробітну плату та інші належні йому при звільненні виплати, остаточно розрахувався з ним 16.08.2021. Оскільки відповідач прострочив проведення з ним повного розрахунку при звільненні, позивач, посилаючись на вказані обставини, просить суд стягнути з відповідача на його користь відповідно до ст.117 КЗпП України середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 01.05.2021 по 16.08.2021 в розмірі 70669,85 грн.

Розгляд справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін сторони не заявили. Правом на подання відзиву відповідач не скористався, надав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Встановивши характер спірних правовідносин, дослідивши надані суду докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 05.09.2018 по 30.04.2021 перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля». 30.04.2021 наказом № 38/к від 30.04.2021 на підставі ч.1 ст.38 КЗпП його було звільнено з роботи за власним бажанням, що підтверджується записами його трудової книжки (а.с.12).

Згідно довідки ВП «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля» №01-649 від 11.11.2021, станом на час звільнення позивача його заборгованість з заробітної плати становить: за січень 2021 року – 4240,06 грн (перераховано 12.05.2021), за лютий 2021 року – 4174,84 грн (перераховано 12.05.2021), за березень 2021 року – 3147,43 грн (перераховано ь12.05.2021), за квітень 2021 року: 9720,00 грн (перераховано 07.05.2021) і 2834,34 грн. (перераховано 12.05.2021). Нарахована заробітна плата за 05.2021 – 15023,03грн. (262,57грн. – компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плат, 14760,46грн. – компенсація за невикористану відпустку (перераховано 16.08.2021) (а.с.22).

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові суму строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 року №100 (надалі Порядок), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню, а середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період (п.8 Порядку).

Згідно довідки відповідача, з якою погодився позивач, його середньоденний заробіток, розрахований за зазначеною в Порядку формулою, складає 995,35 грн (а.с.15). В день звільнення 30.04.2021 позивач працював, отже, період розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має визначатися з дня його звільнення. На день проведення повного розрахунку з позивачем затримка розрахунку становить 71 робочий день, що в грошовому виразі складає 70691,15 грн (995,35 х 71).

Так як судом встановлено, що відповідач не здійснив виплату позивачу при його звільненні усіх належних йому сум усі належні йому при звільненні виплати, до виплати у визначені законом строки, це є підставою настання відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, а саме - виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно встановлених судом обставин, підтверджених наданою позивачем довідкою відповідача, більша частина заборгованості (24116,67грн) була виплачена позивачу 07.05 та 12.05.2021року, тобто через два тижні після звільнення. Залишок заборгованості 15023,03грн. (після утримання обовязкових платежів 12093,54грн.) сплачено позивачу 16.08.2021року (а.с.22).

За нормами закону, відшкодування, передбачене ст.117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання.

Разом з тим, встановлений ст.117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця. І хоча працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах, водночас розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця має бути дотримано.

Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, а також розміру простроченої заборгованості, періоду затримки її виплати, причини, з якою була пов`язана тривалість такого періоду, дій працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірності розміру виплат, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, та майнових втрат працівника, суд може зменшити розмір такого відшкодування. Відповідні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року в справі № 761/9584/15-ц.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає за необхідне з урахуванням розміру заборгованості з заробітної плати, строку невиплати заборгованості та звернення позивача за захистом своїх трудових прав, зменшити розмір відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за несвоєчасне проведення з ним остаточного розрахунку, до 30000 грн, що сприятиме досягненню справедливого балансу між захистом прав працівника та додержанням принципів справедливості і співмірності у трудових відносинах. Стягнення відшкодування у більшому розмірі з огляду на існуючу заборгованість держави перед вугледобувними підприємствами коштів на виплату заробітної плати суд вважає несправедливим, оскільки це може унеможливити виконання роботодавцем зобов`язань з виплати заробітної плати іншим працівникам.

Вирішуючи питання судових витрат в порядку ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 385,50 грн. (30000 х 908 : 70669,85).

На підставі ст.ст.116, 117, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 13, 259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального Кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля», код ЄДРПОУ 32087941, місце розташування: Донецька область, м.Мирноград, вул.Соборна, буд.1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (податковий номер НОМЕР_1 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 30000 (тридцять тисяч) грн з утриманням з зазначеної суми обов`язкових податків і зборів.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 385,50 (триста вісімдесят п`ять) грн 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.І.Клепка