Постанова № 10178747, 23.06.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2010 року Справа № 07/407-09

Колегія суддів у складі:

головуючого судді –Пушай В.І. суддів –Барбашової С.В., Плужник О.В.

при секретарі –Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача –не з’явився

відповідача –не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. № 1528 Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 29.03.10 року по справі № 07/407-09

за позовом - ТОВ "Моноліт-Донецьк", м. Донецьк

до - ТОВ "Торгова компанія "Інтермаркет", м. Харків

стягнення 3631,45 грн.,-

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в якому просить стягнути з відповідача 3631,45 грн. заборгованості та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором № ТП-634 від 02.01.08 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.03.10 року по справі № 07/407-09 (суддя Інте Т.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач з обставинами, викладеними в рішенні не погодився, просить його скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на те, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Як зазначає позивач у своїй скарзі між сторонами був укладений договір постачання № ТП-634 від 02 січня 2008р.

Відповідно до умов та в порядку встановлених договором позивач поставляв відповідачеві визначений договором товар - домашній текстиль.

Так, позивачем було поставлено партію товару на суму 6785.52 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000708 від і 8 червня 2008р.

За отриманий товар відповідач повністю не розрахувався, однак було здійснено повернення товару:

16.12.2008 р. на суму 177,00 грн. (накладна на повернення ВН-81216001:

16,12.2008р. на суму 282,83 грн (накладна на повернення ВН-81216002);

16,12.2008р. на суму 2 080,19 грн. (накладна на повернення ВН-81216003);

16.12.2008р. на суму 109,34 грн. (накладна на повернення ВН-81216004):

16.12.2008р. на суму 64,08 грн. (накладна на повернення ВН-81216005);

16.12.2008р. на суму 120,82 грн. (накладна на повернення ВН-8 і 216006).

Всього на суму 754,07 грн.

Також, відповідачем за отриманий товар було частково сплачено:

11.07.2008 р. - в розмірі 900,00 грн. (банківська виписка БВ-0000272); 30.09.2008 р. - в розмірі 1 500,00 грн. (банківська виписка БВ-0000375); Всього на суму 2 400.00 грн.

З грудня 2008 року відповідач товар не повертав, сплат не здійснював.

Таким чином, станом на 04 листопада 2009 р. сума боргу відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 3631,45 грн.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунки за кожну поставлену партію товару один раз в 30 днів за реалізований товар з моменту отримання товару від позивача, але протягом дії договору поставки відповідач звітів щодо залишків нереалізованого товару, або інформації щодо реалізації поставленого товару позивачу не надав.

Так як інформація про дату реалізації товару відсутня, відповідно, строк виконання зобов'язання не визначений та повинен відраховуватися у відповідності до норм ст.530 ЦК України як 7 днів з моменту пред'явлення вимоги постачальника.

На виконання вимог ст. 230 ЦК України та намагаючись вирішити питання про повернення відповідачем заборгованості та підписати акт звірок взаємних розрахунків позивач звернувся до відповідача з претензією від 30 грудня 2008 р.

Отримання претензії підтверджується поштовим повідомленням №12374561 від 03 січня 2009 р., однак відповіді відповідача у вказаний в претензії строк Позивач не отримав і сума боргу сплачена не була.

Свого представника в засідання судової колегії позивач не направив. В заяві до скарги просить розглянути справу без участі свого представника.

Відповідач, також свого представника в засідання судової колегії не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи за поданою скаргою тому, скарга по справі розглядається за наявними в ній доказами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, між сторонами було укладено договір № ТП-634 від 02.01.08 р. (ас. 6-7), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався на умовах та в порядку, визначених цим договором, систематично поставляти покупцю (відповідачу) визначений цим договором товар (текстиль), а покупець зобов'язався на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названий товар та оплачувати його.

На виконання умов вказаного договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 6785,52 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН - 0000708 від 18.06.08 р. (а.с. 8-9).

Відповідач оплатив поставлений позивачем товар частково, в сумі 2400,00 грн. та повернув товар на суму 754,07 грн. (а.с. 10-17).

Відповідно до п. 2.7 вказаного договору, постачальник зобов'язаний поставляти і передавати у власність товари з усією товаросупровідною документацією, а саме: товарна накладна, товарно - транспортна накладна, податкова накладна, сертифікати відповідності, гігієнічні висновки, інструкції з використання. Суд першої правомірно визнав, що відповідачу був переданий у власність певний товар, однак безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу товаро супровідної документації, а саме: податкової накладної, сертифікатів відповідності та гігієнічних висновків. Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, саме відповідач повинен був надати суду докази та довести обставини невиконання умов договору щодо сплати, або повернення отриманого у власність товару.

Як обґрунтовано зазначає позивач у своїй скарзі, товар був прийнятий Відповідачем без будь-яких претензій щодо товаросупровідних документів і підтверджується тим, що Відповідачем було підписано товаро-транспортну накладну без будь-яких зауважень.

Оригінал товаро-транспортної накладної, яка свідчить про приймання товару відповідачем, та є первинним документом надавався до суду. Цей документ свідчить про виникнення зобов'язань щодо сплати відповідачем отриманого товару.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи на адресу відповідача була направлена претензія від 30 грудня 2008р. з вимогою сплатити борг.

Претензія відповідачем була отримана, що підтверджується поштовим повідомленням №12374561 від 03 січня 2009 р.

Відповідач, за наявності в нього аргументів щодо причин несвоєчасної сплати за отриманий товар, (в т. ч. якщо йому не були надані йому будь-які документи за договором), мав право та можливість надати позивачу та суду першої інстанції мотивовану відповідь (докази) щодо невиконання умов договору по сплаті отриманого у власність товару, або його повернення.

Однак, відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до судової колегії апеляційної інстанції таких доказів не надано.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 29.03.10 року по справі № 07/407-09 прийнято без урахування фактичних обставин справи та діючого законодавства, тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст. 530, 629, Цивільного Кодексу України, ст.ст. 33, 49, 99, 101, п.2 ст.103, ст.ст.104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, –

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення господарського суду Харківської області від 29.03.10 року по справі № 07/407-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Стягнути з ТОВ "Торгова компанія "Інтермаркет" (м. Харків, пр. Гагаріна,7 кімн.1; код ЄДРПОУ 13827416) на користь ТОВ "Моноліт-Донецьк" (м. Донецьк, пос. Горького, вул. Домобудівельна,7; код ЄРПОУ 33161355) –3631,45 грн., 102,00 грн. держмита за подання позову, 51,00 грн. за подання апеляційної скарги та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Головуючий суддя Пушай В.І.

судді Барбашова С.В.

Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 23.06.2010 року.