Постанова № 10178682, 24.06.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2010 р.Справа № 2/214/09

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді - Лашина В.В.

Суддів - Єрмілова Г.А., Воронюка О.Л.;

при секретарі - Хом'як О.С.

за участю представника Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області - Дудар О.В., довіреність № 4443/8/10-003 від 31.05.2010р.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Баштанському районі

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.04.2010року

зі справи № 2/214/09

кредитори:

1. Державна податкова інспекція у Баштанському районі

2.Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Баштанському районі Миколаївської області

3.Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області

4.Баштанський районний центр зайнятості

боржник Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Бєларусь”

ліквідатор Соломаха В.І.

про банкрутство

Встановила:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02 листопада 2009 р. за заявою Державної податкової інспекції у Баштанському районі м. Баштанка (далі ДПІ у Баштанському районі) було порушено провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бєларусь»(далі СТОВ «Бєларусь») у порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Миколаївської області від 26.11.2009 р. визнані грошові вимоги ДПІ у Баштанському районі в сумі 2950 грн.; СТОВ «Бєларусь»визнано банкрутом як відсутнього боржника, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Спиридонова О.О. (ліцензія серії АВ № 397315); ліквідатора зобовязано здійснити ліквідацію банкрута відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом».

Заявою від 15.03.2010 р. ДПІ у Баштанському районі просило визнати поточні кредиторські вимоги в сумі 5931 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів, обґрунтовуючи це тим, що за результатами невиїзної документальної перевірки, яка оформлена актами від 11.12.2009 р. № 1318/15-03765111 та від 15.01.2010 р. № 13/23-03765111 було виявлено неподання СТОВ «Бєларусь»податкових декларацій на прибуток у встановлений законодавством строк за 15 податкових періодів 2006-2009 років, а також не подання банкрутом податкових розрахунків податку з власників транспортних засобів за 2007, 2008 та 2009 роки, у звязку з чим прийняті податкові повідомлення рішення від 11.12.2009 р. № 0005471501/0 на суму 2550 грн. та від 29.01.2010 р. № 0003541701/0 на суму 3381 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.04.2010 р. (суддя Моргулєнко Т.Є.) у задоволенні заяви ДПІ у Баштанському районі про визнання поточних грошових вимог в сумі 5931 грн. було відмовлено.

Не погоджуючись з цією ухвалою, ДПІ у Баштанському районі в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального права, оскільки кредиторські вимоги ДПІ у Баштанському районі виникли у звязку з прийняттям останньою податкових повідомлень-рішень від 11.12.2009 р. та від 29.01.2010 р., які боржником не оскаржувались та є узгодженими податковими зобовязаннями і є поточними грошовими вимогами, на яких згідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі Закон про банкрутство) не поширюється дія мораторію.

У судове засідання з`явився лише представник ДПІ у Баштанському районі. Інші учасники судового процесу не прибули, своїми процесуальними правами не скористалися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

Заслухавши пояснення представника ДПІ у Баштанському районі, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних під став.

Приймаючи оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні заяви ДПІ у Баштанському районі, місцевий господарський суд виходив з того, що ДПІ у Баштанському районі в силу положень ст. 52 Закону про банкрутство повинна була в місячний термін здійснити позапланову перевірку банкрута та подати заяву про визнання грошових вимог, однак цього не зробила, тоді як ДПІ звернулась з такою заявою 15.03.2010 р. з порушенням встановленого законом строку.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції невірно встановлені обставини справи, внаслідок чого дана неправильна юридична оцінка.

Частиною 5 ст. 52 Закону про банкрутство встановлено те, що ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута. Між тим, зазначений строк не є граничним і може бути поновлений судом на підставі ст. 52 ГПК України (аналогічну правову позицію займає Вищий господарський суд України, що втілено в його постанові від 27.01.2010 р. по справі № 14/51/09).

Кредиторами в розумінні Закону (ч. 6 ст. 1) можуть бути органи державної податкової служби та інші державні органи, що здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно зі ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позаплановою виїзною перевіркою органами податкової служби своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться, у тому числі, - при проведенні реорганізації (ліквідації) підприємства.

Тому факт проведення ліквідації підприємства - платника податків викликає необхідність проведення позапланової перевірки органами державної податкової служби повноти нарахування та сплати підприємством податків.

Оскільки кредитор в силу ст. ст. 25, 52 Закону про банкрутство зобов'язаний в місячний термін з дня отримання повідомлення про визнання боржника банкрутом заявити грошові вимоги до банкрута, то державна податкова інспекція повинна в цей термін здійснити позапланову перевірку банкрута. Аналогічна правова позиція відображена у листі Вищого господарського суду України від 05.02.2010 р. № 05-06/520/78.

Водночас, відповідно до вимог ст. 1 Закону про банкрутство до поточних кредиторів відносяться кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами невиїзної документальної перевірки, проведеної ДПІ у Баштанському районі з питань своєчасності подання податкової звітності, оформленої актом від 11.12.2009 р. № 1318/15-03765111, та позапланової виїзної перевірки СТОВ «Бєларусь»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, яка була проведена з 29.12.2009 р. по 12.01.2010 р. та оформлена актом від 15.01.2010 р. № 13/23-03765111, встановлені порушення боржником вимог п. 16.4 ст. 16, п. 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 4.1.4. п. 4.1. ст.. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами», а також ст. ст. 1, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів».

11.12.2009 р. ДПІ у Баштанському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005471501/0 на суму 2550 грн., а 29.01.2010 р. податкове повідомлення-рішення № 0003541701/0 на суму 3381 грн.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковим боргом визнається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 4.2.1. п. 4.2. ст. 4 зазначеного Закону передбачено, що, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Отже, з моменту прийняття на підставі акту перевірки податкового повідомлення-рішення виникає податкове зобовязання у платника податків. Проте, суми, нараховані таким податковим повідомленням-рішенням, не є узгодженими. Лише після процедури їх узгодження нарахована сума стає податковим боргом. У випадку ж оскарження такого повідомлення-рішення у платника податку не виникає обовязку сплатити визначену ним суму податкових платежів до моменту його узгодження, тобто до моменту перетворення податкового зобовязання в податковий борг.

Цим обставинам суд першої інстанції належної оцінки не дав.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Миколаївської області не відповідає обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 103-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Баштанському районі м. Баштанка задовольнити, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.04.2010 р. по справі № 2/214/09 скасувати.

Справу передати для подальшого розгляду господарському суду Миколаївської області.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк

Постанова підписана 25.06.2010р.