Рішення № 10178424, 14.06.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2010 р.           Справа № 4/17.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехмонтаж”

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області

про стягнення заборгованості –43503,71 грн.

Суддя О. Г. Проскурняк

Представники:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача –Богарчук О.В.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантехмонтаж” звернулося з позовом до Управління Пенсійного фондкраїни в Сокирянському районі Чернівецької області про стягнення заборгованості у сумі 43503,71 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 4 січня 2007 року між ТОВ “Сантехмонтаж” та Управлінням пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області укладений договір №1 на капітальний ремонт приміщення Пенсійного фонду по вул. Центральній, 74 м. Сокиряни Чернівецької області. Всі роботи згідно затвердженого кошторису, позивач виконав, про що свідчать акти виконаних робіт та довідка КБ-3, а також підтверджується рішенням господарського суду Чернівецької області № 10/163 від 2 вересня 2009 року. Далі позивач зазначає, що виданий судом наказ №10/163 від 11 листопада 2009р. про стягнення основного боргу у сумі 59072,00 грн., держмита 590,72 грн. та ІТЗ - 92,20 грн. відповідачем не виконаний та борг не сплачений. У зв’язку з чим позивач, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України нарахував три відсотки річних у сумі 3239,05 грн., інфляційні у сумі 14691,06 грн., а також згідно пункту 12.3. договору № 1 від 4 січня 2007 року нараховано пеню у сумі 24594,21 грн. При цьому, позивач просить стягнути держмито за подачу касаційної скарги у сумі 315 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що позовні вимоги ТОВ “Сантехмонтаж” про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних були предметом судового розгляду по справі № 10/163, в задоволенні яких відмовлено. Окрім того, відповідач вказує на безпідставність посилання позивача щодо прострочення виконання зобов’язання, оскільки згідно пункту 14.4 договору зазначено, що розрахунок за фактично виконані роботи провести по додатково укладеному договору, на підставі даного в квітні 2008, однак жодних додаткових угод в квітні 2008 року та в подальшому не укладалось.

31 травня 2010 року позивач звернувся до суду із змінами до позовної заяви згідно яких просить стягнути три відсотки річних у сумі 3239,05 грн., інфляційні у сумі 14691,06 грн., пеню у сумі 6005,11 грн., держмито за подачу касаційної скарги у сумі 315 грн., та 664,39 грн. судових витрат.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, виходячи з наступного.

4 січня 2007 року між ТОВ “Сантахмонтаж” та Управлінням пенсійного фонду України в Сокирянському районі укладено договір № 1 на підрядні роботи на капітальний ремонт приміщення управління на суму 59072,00 грн.

Згідно рішення господарського суду Чернівецької області від 21 січня 2009 року по справі 10/163 за позовом ТОВ “Сантехмонтаж” до Управління Пенсійного фонду в Сокирянському районі про стягнення заборгованості у сумі 75670,98 грн. та визнання договору недійсним, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 2 вересня 2009 року встановлено, що роботи по ремонту приміщення УПФУ у Сокирянському районі на суму 59072 грн. виконані саме позивачем і вартість цих робіт відповідачем не оплачена. При цьому суд дійшов висновку, що відповідач зобов’язаний оплатити позивачеві роботи на суму 59072,00 грн. і в цій частині задовольнив позовні вимоги.

Окрім того, рішенням суду від 21 січня 2009 року по справі 10/163 встановлено, що вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних та інфляційних задоволенню не підлягають з огляду на те, що в період до пред'явлення претензії від 10.04.2008 р. у відповідача не виникало грошове зобов'язання з оплати робіт, оскільки договором № 1 від 04.01.2007 р. оплату виконаних робіт передбачено провести в квітні 2008 року, а період нарахування процентів та інфляційних визначений позивачем по березень 2008 року включно.

Згідно пункту 14.4 договору № 1 від 04.01.2007 р. розрахунок за фактично виконані роботи провести по додатково укладеному договору, на підставі доного у квітня 2008 року.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що відповідач з квітня 2008 року зобов’язаний сплатити на користь позивача 59072 грн. боргу за виконані підрядні роботи.

Так, відповідач заборгованість у сумі 59072 грн. на користь позивача не сплатив, у зв’язку з чим прострочив виконання зобов’язання щодо оплати вартості виконаних робіт.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно пункту 14.2 договір вступає в силу з дня надходження бюджетних асигнувань Пенсійного фонду на капітальний ремонт приміщень і діє до повного виконання зобов’язань сторін даного договору.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 12.3 договору передбачено, що генпідрядник самостійно нараховує пеню за несвоєчасно сплачені Замовником суми.

За таких обставин, позивач правомірно нарахував три відсотки річних у сумі 3239,05 грн., інфляційні у сумі 14691,06 грн. та пеню у сумі 6005,11 грн.

Безпідставним є посилання відповідача, стосовно того, що стягнення трьох відсотків річних, інфляційних та пені було предметом позову у справі 10/163, оскільки минулі нарахування стосувались іншого періоду, тобто до квітня 2008 року.

При цьому, суд припиняє провадження у справі у частині позову щодо скасування пені і штрафу у сумі 7558,04 грн. нарахованої Пенсійним фондом на заборгованість ТОВ “Сантехмонтаж” по пенсійним внескам, оскільки даний спір не підлягає розгляду у господарському суді, а є предметом розгляду в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Окрім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення державного мита за подання касаційної скарги у сумі 315,00 грн., оскільки означені судові витрати повинні стягуватись в порядку передбаченому статтею 49 ГПК України по справі 10/163.

За таких обставин, суд дійшов висновку позов задовольнити частково та судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 49, 84, 85, пунктом 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Управління пенсійного фонду України у Сокирянському районі, вул. Центральна,74, м. Сокиряни, Чернівецька область, код 21430609, р/р 25608701135 УДК в Чернівецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехмонтаж, вул. Гастелло, 40, м. Сокиряни, Чернівецька область, код 31396772, р/р 26009301827010 у ПІБ, МФО 356163 –6005,11 грн. пені, 3239,05 грн. 3% річних, 14691,06 грн. інфляційних, 239,35 грн. державного мита, 232,93 грн. оплати витрат за інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити у задоволенні позову у частині стягнення 315,00 грн. державного мита за подання касаційної скарги.

4.          Припинити провадження у справі у частині позову щодо скасування пені і штрафу у сумі 7558,04 грн.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                         Проскурняк Олег Георгійович