Рішення № 10178319, 22.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2010 р. Справа № 63/148-10

вх. № 4359/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився; відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства " Троїцьке-Агро", смт.Троїцьке

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Водомер", м. Харків

про стягнення 33782,26 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 33782,26 грн., що були помилкового перераховані позивачем на рахунок відповідача. Судові витрати: державне мито - 337,82 грн. та інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу - 236,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

22.06.2010 року до господарського суду, через канцелярію, надійшло клопотання в якому позивач просить суд прийняті уточнення до позовної заяви та просить суд зобов'язати відповідача повернути позивачу безпідставно отриману суму грошових коштів у розмірі 33782,29 грн.

Суд, дослідивши клопотання, враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, приймає надані уточнення до провадження та продовжує розгляд справи з їх урахуванням.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

17 листопада 2009 року позивач помилково перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 33782,26 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9908JAGHJ від 17.11.2009 року, копія якого досліджена судом та долучена до матеріалів справи (аркуш справи 105).

18 листопада 2009 року позивач листом (вих. номер 241) звернувся до відповідача з вимогою повернути помилково перераховані кошти.

Листом від 25 листопада 2009 року (вих. номер 371) відповідач повідомив позивачу про те, що повернути кошти не має можливості, оскільки на рахунок на який вони були перераховані, відповідно до постанови № 328/11-09 Фрунзенського ВДВС Харківського міського управління юстиції від 09.10.2009 року, накладний арешт на виконання постанови Фрунзенського ВДВС Харківського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2009 року.

Відповідно до листа відповідача № 368 від 20.11.2009 року ніяких відносин між сторонами не існує, договори не укладались, поставки не здійснювались.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", помилковий переказ - це рух певної суми коштів, в результаті якого за помилкою банку чи іншого суб'єкта переводу відбувається її списання з рахунку неналежного платника або зарахування до неналежного отримувача.

Відповідно до п. 1 ст. 32 цього Закону, неналежним отримувачем є особа, яка не має законних підстав на отримання від платника суми по переводу, котра внаслідок помилкового переводу надійшла на його рахунок.

Відповідно до Постанови № 22 від 21.01.2004 року "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно з законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачу 33782,26 грн. помилково перерахованих грошових коштів обґрунтована, вона підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, враховуючи те, що спір виник з вини відповідача - покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 27, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Водомер" (61091, м. Харків, вул. Танкопія, б. 9/2, кв. 43, код ЄДРПОУ 24669601) повернути Закритому акціонерному товариству "Троїцьке-Агро" (92100, Луганська область, Троїцький район, смт. Троїцьке, вул. Калова, 85, п/р 26001200231007 в ПАТ "Сіті банк Україна", МФО 300584, код ЄДРПОУ 31844409) безпідставно отриману суму грошових коштів у розмірі 33782,29 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Водомер" (61091, м. Харків, вул. Танкопія, б. 9/2, кв. 43, код ЄДРПОУ 24669601) на користь Закритого акціонерного товариства "Троїцьке-Агро" (92100, Луганська область, Троїцький район, смт. Троїцьке, вул. Калова, 85, п/р 26001200231007 в ПАТ "Сіті банк Україна", МФО 300584, код ЄДРПОУ 31844409) –337,82 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 22 червня 2010 року