Рішення № 10178302, 21.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2010 р. Справа № 63/34-10

вх. № 532/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Сергієнко І.М., довіреність № 50 від 11.02.2010 року; першого відповідача - Кривулькін І.М., дов. № 02/863 від 16.10.09 року; Доценко Л.А., довіреність № 02/315 від 22.04.2010 року; другого відповідача - Лайков С.М., дов. № 03-2465/24 від 04.03.10,

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Ал'таір", м. Харків

до Науково-дослідного, проектно-конструкторського та технологічного інституту мікрографії Державного департаменту страхового фонду документації Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, м. Харків (перший відповідач) та Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи, м. Київ (другий відповідач)

про стягнення 1073649,32 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 1073649,32 грн. заборгованості, з яких: 1060000,00 грн. основний борг, 11906,85 грн. пеня, 1742,47 грн. три відсотки річних, що виникла внаслідок не виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманого устаткування, по договору № 182, укладеного між сторонами 15.09.2009 року. Позов обґрунтовано статтями 509, 526, 527, 530, 536, 610, 611, 612, 625, 629, 692, 712 ЦК України.

26.02.2010 року до господарського суду, через канцелярію, від позивача надійшли уточнення до позовної заяви, в яких він просить суд стягнути з відповідача 1111838,36 грн. заборгованості, з яких: 1060000,00 грн. основний борг, 19080,00 грн. інфляційні, 4181,92 грн. три відсотки річних, 28576,44 грн. пені та залучити до участі у справі в якості другого відповідача Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи (01030, м. Київ, вул. О. Гончара, 55-а).

Ухвалою господарського суду від 01.03.2010 року надані уточнення прийняті судом до провадження, залучено до участі у справі в якості другого відповідача Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи та розгляд справи продовжений з урахуванням наданих уточнень.

18.05.2010 року до господарського суду від позивача надійшли уточнення позовних вимог, в яких він збільшує розмір позовних вимог до 1202940,27 грн., з яких: 1060000,00 грн. - основний борг, 48760,00 грн. - інфляційні, 12023,01 грн. - три відсотки річних, 82157,26 грн. - пеня та просить суд стягнути цю суму з першого відповідача на користь позивача. Крім того, просить суд зобов'язати другого відповідача вчинити певні дії, а саме негайно забезпечити першого відповідача цільовими коштами для погашення суми кредиторської заборгованості перед позивачем та суми санкцій в сумі 1202942,27 грн. У разі не виконання рішення господарського суду у добровільному порядку видати наказ про примусове стягнення з другого відповідача на користь відповідача 1202940,27 грн.

Ухвалою господарського суду від 18.05.2010 року надана заява прийнята судом до провадження та розгляд справи продовжений з її урахуванням.

15.06.2010 року до господарського суду від першого відповідача надійшли пояснення, в яких він просить суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши надані пояснення, долучає їх до матеріалів справи.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні 21.06.2010 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі, з урахуванням наданих уточнень.

В судовому засіданні 21.06.2010 року представники першого відповідача факт наявності боргу визнають, проти задоволення позову заперечують, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та поясненнях по справі. Зокрема посилаються на те, що оплата за договором першим відповідачем не проведена, оскільки головним розпорядником коштів (другим відповідачем) не було проведено фінансування з Державного бюджету та це є ознакою відсутності вини першого відповідача у порушенні зобов'язання.

В судовому засіданні 21.06.2010 року представник другого відповідача проти задоволення позову заперечує, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на те, що другий відповідач взагалі не є стороною спірного договору. Крім того, вказує на те, що у вересні-грудні 2009 року Державне казначейство виділяло кошти лише на захищені статті видатків (соціальні виплати та комунальні платежі), як внаслідок МНС недофінансовано капітальні видатки, які не належать до захищених статей. Фінансування здійснюється за тимчасовим розписом держбюджету. Відповідно до статті 46 Бюджетного кодексу України до прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представників першого відповідача, представника другого відповідача, суд встановив наступне.

У віснику Державних Закупівель № 30 (366)/07/2009 вийшло оголошення № 21838 (тех.) про проведення відповідачем тендеру про закупівлю устаткування за кошти Державного бюджету України, по процедурі відкритих торгів 25.08.2009 року.

26.08.2009 року відбувся тендер в якому приймав участь і позивач.

07.09.2009 року відповідач листом № 02/734 повідомив позивача про те, що його тендерна пропозиція була акцептована.

15.09.2009 року між сторонами було укладено договір постачання № 182 (далі - договір), відповідно до умов якого, постачальник (позивач по справі) зобов'язується поставити та ввести в експлуатацію, а покупець (перший відповідач по справі) прийняти та оплатити устаткування фотографічне КОМ система "SMA 51" (1 шт.) 2009 року випуску, (надалі - устаткування), на умовах, передбаченим цим договором.

Згідно з п. 3.1 договору, позивач отримав замовлення від першого відповідача (вих. номер 02/734 від 07.09.2009 року) та розпочав здійснення заходів щодо поставки устаткування.

09.12.2009 року позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, поставив устаткування на загальну суму 1060000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 13772 від 09.12.2009 року, дорученням серії НБИ № 421012/44 від 01.12.2009 року та актом приймання-передачі від 09.12.2009 року, копії яких досліджені судом та долучені до матеріалів справи (аркуші справи 15-17).

Відповідно до пункту 4.2 договору, оплата за цим договором за умови фінансування з державного бюджету здійснюється першим відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача після поставки устаткування, підписання акта приймання-передачі на підставі товарної накладної не пізніше 31.12.2009 року.

Проте, першим відповідачем свої зобов'язання по договору щодо повної та своєчасної оплати отриманого устаткування виконані не були, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1060000,00 грн.

05.01.2010 року позивач направив на адресу першого відповідача претензію з вимогою погасити існуючий борг (аркуші справи 18-20).

05.01.2010 року між сторонами був підписаний акт звірки в якому сторони визнали існування боргу першого відповідача перед позивачем у розмірі 1060000,00 грн. (аркуш справи 22).

Листом № 02/18 від 13.01.2010 року перший відповідач повідомив позивача про те, що договір між сторонами був укладений на основі затвердженого, відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" заступником міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи В.М. Баранчуком, кошторису бюджетної установи НДІ мікрографії, у якому за КПКВ 3203020 "Створення і зберігання страхового фонду документації", КЕКВ 2210 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" передбачені видатки на закупівлю обладнання. Фінансові зобов'язання своєчасно зареєстровані в Управлінні Державного казначейства у Фрунзенському районі в місті Харкові 18.12.2009 року (реєстр № 133 від 11.12.2009 року), але у зв'язку з недофінансуванням НДІ мікрографії з Державного бюджету кошти перераховані не були. В зазначеному листі перший відповідач завірив позивача в тому, що у подальшому першим відповідачем будуть вжиті усі необхідні заходи щодо виконання у повному обсязі зобов'язань, передбачених умовами договору № 182 від 15.09.2009 року (аркуш справи 21).

Проте, на час звернення позивача до господарського суду борг першим відповідачем погашений не був.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд не погоджується з твердженнями відповідачів про те, що умовою розрахунків за договором було фінансування покупця з державного бюджету, оскільки пунктом 4.2 договору визначено, що оплата за цим договором за умови фінансування з державного бюджету здійснюється першим відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача після поставки устаткування, підписання акта приймання-передачі на підставі товарної накладної не пізніше 31.12.2009 року.

Отже, враховуючи вищевикладене, перший відповідач визнається судом таким, що не виконав своїх зобов’язань, передбачених договором поставки № 182 від 15.09.2009 року, тому суд вважає позовні вимоги в цій частині законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.3 договору за порушення сторонами термінів виконання зобов'язань за договором винна сторона сплачує іншій стороні за кожний день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період за який стягується.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може бути більшим подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем наданий обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 року, тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 82157,26 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу. За таких підстав вимога позивача про стягнення з першого відповідача 48760,00 грн. інфляційних витрат та 12023,01 грн. трьох відсотків річних також обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про зобов'язання другого відповідача вчинити певні дії, а саме негайно забезпечити першого відповідача цільовими коштами для погашення суми кредиторської заборгованості перед позивачем та суми санкцій в сумі 1202942,27 грн. У разі не виконання рішення господарського суду у добровільному порядку видати наказ про примусове стягнення з другого відповідача на користь відповідача 1202940,27 грн.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, відмовляє в задоволенні позову в цій частині позовних вимог, виходячи з наступного.

Другий відповідач - Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи - фінансується з Державного бюджету України. Відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Частиною 2 статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до пункту 5 статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань.

Частиною 2 статті 95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, визначаються виключно Законом України "Про державний бюджет України".

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, 173, 174, 216, 217, 230, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов відносно першого відповідача - Науково-дослідного, проектно-конструкторського та технологічного інституту мікрографії Державного департаменту страхового фонду документації Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - задовольнити повністю.

В задоволенні позову відносно другого відповідача - Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи - відмовити повністю.

Стягнути з Науково-дослідного, проектно-конструкторського та технологічного інституту мікрографії Державного департаменту страхового фонду документації Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (61046, м. Харків, про. Пархоменка, 1/60, код ЄДРПОУ 14321156, р/р 35219001000198 КПКВ 3203020 Спецфонд КПКВ 3201270 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Приватного підприємства "Ал"таїр" (61050, м. Харків, вул. Примерівська, 8, кв. 4, р/р 26006035908200 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харкова, МФО 351005, код ЄДРПОУ 14086815) - 1060000,00 грн. основної заборгованості, 82157,26 грн. пені, 48760,00 грн. інфляційних, 12023,01 грн. трьох відсотків річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Науково-дослідного, проектно-конструкторського та технологічного інституту мікрографії Державного департаменту страхового фонду документації Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (61046, м. Харків, про. Пархоменка, 1/60, код ЄДРПОУ 14321156, р/р 35219001000198 КПКВ 3203020 Спецфонд КПКВ 3201270 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) –12029,40 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Науково-дослідного, проектно-конструкторського та технологічного інституту мікрографії Державного департаменту страхового фонду документації Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (61046, м. Харків, про. Пархоменка, 1/60, код ЄДРПОУ 14321156, р/р 35219001000198 КПКВ 3203020 Спецфонд КПКВ 3201270 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) – 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24 червня 2010 року.