Рішення № 10178272, 01.06.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2010 р.Справа № 11/42-743 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі Гусятинського управління з експлуатації газового господарства, вул. Суходільська, 67, смт. Гусятин, Тернопільська область, 48201.

до відповідача: Виправної колонії №112 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Тернопільській області, вул. Шевченка, 94, м. Копичинці, Гусятинського району Тернопільської області.

про стягнення заборгованості на суму 410 693,39 грн.

За участю представників сторін

Позивача: Панчук Г.М. - юрисконсульт.

Відповідача: Корінь П.В. –юрисконсульт

Суть справи: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі Гусятинського управління з експлуатації газового господарства, вул. Суходільська, 67, смт. Гусятин, Тернопільська область звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Виправної колонії №112 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Тернопільській області, вул. Шевченка, 94, м. Копичинці, Гусятинського району Тернопільської області про стягнення 410693 грн. 39 коп., із них 386850 грн. 71 коп. боргу за поставлений газ, 14515 грн. 10 коп. пені, 2125 грн. 43 коп. –3% річних та 7202 грн. 15 коп. інфляційних втрат.

В обґрунтування своїх позовних вимого позивач надав господарському суду належним чином засвідчені копії договору №06 Д/-04 від 01.01.2009 року; обґрунтований розрахунок заборгованості, пені, річних та інфляційних нарахувань; актів прийому-передачі природного газу за листопад, грудень 2009 року, січень, лютий березень 2010 року.

Відповідач по справі надав суду письмовий відзив на позов в якому позовні вимоги визнає частково в сумі 302193,39 грн., посилаючись на те, що платіжними дорученнями №290 від 29.04.2010 року, №308 від 12.05.2010 року, №364 від 27.05.2010 року, № 365 від 27.05.2010 року провів часткову оплату заборгованості за поставлений природний газ на загальну суму 108500,00 грн. Крім того відповідач заявив клопотання про відстрочку виконання рішення суду на 3 місяці та зменшення розміру нарахованої пені за несвоєчасне виконання грошового зобов‘язання, посилаючись на те, що Копичинецька ВК №112 є бюджетною установою і розпоряджається коштами бюджету, що надходять на утримання установи в межах затверджених асигнувань і здійснює розрахунки за спожитий газ відповідно до тимчасового розпису кошторису. Проте виділені кошти на оплату за спожитий газ не відповідають фактичним потребам установи, а інших джерел доходів для погашення заборгованості немає. В обґрунтування своїх заперечень та клопотань відповідач надав господарському суду належним чином засвідчені копії платіжних доручень №290 від 29.04.2010 року, №308 від 12.05.2010 року, №364 від 27.05.2010 року, № 365 від 27.05.2010 року; копію тимчасового кошторису на перше півріччя 2010 року; копії листів голові Державного департаменту України з питань виконання покарань з проханням виділення додаткових коштів для погашення заборгованості за спожитий газ.

В розпочатому судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз’яснено належні сторонам права та обов’язки, передбаченні ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

01.01.2009 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі Гусятинського управління з експлуатації газового господарства (далі Постачальник) та Копичинецькою ВК №112 (надалі Покупець) був укладений договір №06 д/-04 на постачання і транспортування природного газу (далі Договір).

Відповідно до п.п. 1; 6.1. Договору Постачальник продає природний газ, а покупець приймає та оплачує вартість газу і його транспортування. Розрахунки за газ здійснюються Покупцем попередньою оплатою не пізніше ніж за п‘ять банківських днів до початку місяця поставки газу в розмірі 100% вартості заявленого газу та послуг по його транспортуванню. Остаточний розрахунок проводиться до 10 числа наступного за звітним місяця шляхом перерахування грошових коштів на розподільчий рахунок Постачальника в національній валюті України чи за домовленістю сторін.

Пунктом 11.1. передбачено –даний договір вступає в силу з часу підписання і діє до 31.12.2009 року, а в частині розрахунків – до повного їх виконання. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за 15 (п'ятнадцять) днів до закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені цим договором.

Згідно з вищевказаним договором позивач в період з листопада 2009 року по березень 2010 року надавав послуги з постачанню та транспортуванню природного газу відповідачу.

Факт виконання постачальником своїх договірних зобов’язань підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 30 листопада 2009 року, 21 грудня 2009 року, 01 лютого2010р., 28 лютого 2010 року, 31 березня 2010 року.

Однак відповідач своїх зобов’язань за укладеним договором належним чином не виконав і станом на день звернення позивача до господарського суду допустив заборгованість перед позивачем за спожитий природний газ в сумі 386 850 грн. 71 коп., що підтверджується обґрунтованим розрахунком стягуваної суми, актами прийому-передачі природного газу, іншими матеріалами справи.

Після порушення провадження у справі відповідач частково оплатив заборгованість за постачання та транспортування природного газу в сумі 109 200,00 грн., що підтверджується представленими відповідачем копіями платіжних доручень та банківськими виписками представленими позивачем. Станом на день розгляду справи сума заборгованості відповідача перед позивачем за спожитий газ та послуги за його транспортування становить 277 650 грн. 71 коп.

У відповідності до ст.ст.526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Враховуючи те, що відповідачем проведено часткову оплату заборгованості за спожитий газ, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача 109 200,00 грн. заборгованості за поставлений природний газ та його транспортування на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) визначено у ст. 217 Господарського кодексу України як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/ або правові наслідки; такими засобами є відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п.7.2 Договору за порушення терміну оплати згідно п.6.1. договорів покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі наведеного, за несвоєчасне здійснення розрахунків за спожитий природний газ відповідачу нараховано 14515 грн. 10 коп. пені, 2125 грн. 43 коп. –3% річних та 7202 грн. 15 коп. інфляційних втрат, що підтверджується обгрунтованим розрахунком нарахованих штрафних санкцій.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова Верховного суду України від 16.05.2006 р. у справі №10/557-26/155).

Відповідно до ст.ст. 549, 550, 551 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом може бути збільшений у договорі.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву, та заявлене представником відповідача безпосередньо в судовому засіданні про зменшення розміру нарахованої до стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань та відстрочку виконання рішення господарського суду, судом встановлено, що відповідач по справі Копичинецька ВК №112 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Тернопільській області є бюджетною установою і розпоряджається коштами бюджету, що надходять на утримання установи в межах затверджених асигнувань і здійснює розрахунки за спожитий газ відповідно до тимчасового розпису кошторису, оскільки постійний кошторис загального фонду в установу не поступив згідно довідки Копичинецької ВК 112. Відповідач неодноразово звертався до Державного департаменту України з питань виконання покарань з проханням виділення додаткових коштів для погашення заборгованості за спожитий газ та включення їх у постійний кошторис. На день розгляду справи кошти з державного бюджету на погашення заборгованості за спожитий газ відповідачу не надійшли, внаслідок чого відповідач неспроможний погасити існуючу заборгованість перед позивачем. Крім того, із належних до сплати коштів за поставлений природний газ в сумі 386850 грн. 71 коп. Копичинецькою ВК №112 сплачено на користь позивача 109 200,00 грн., що унеможливлює стверджувати про злісне ухилення відповідача від виконання своїх зобов’язань за укладеним договором.

Вищевикладене свідчить про те, що в діях відповідача щодо несплати в обумовлений договором строк повної вартості отриманого від позивача природного газу відсутній прямий умисел, оскільки зазначена ситуація стала наслідком вищевказаних обставин.

Відповідно до вимог ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. При цьому, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З огляду на вищезазначені вимоги ст. 233 ГК України та враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд вважає за доцільне зменшити розмір нарахованої позивачем до стягнення пені на 50% від заявленої суми.

Відповідно до ст. 83 ГПК України Господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи викладене, господарський суд, прийшов до висновку що відсутність у відповідача постійного кошторису та коштів для погашення заборгованості за спожитий газ, можуть ускладнити виконання рішення господарського суду, а тому суд вважає за необхідне відстрочити виконання рішення на два місяці.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі Гусятинського управління з експлуатації газового господарства в частині стягнення з відповідача 277 650 грн. 71 коп. заборгованості за надані послуги з постачання та транспортування природного газу; 7 257 грн. 55 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань; 2 125 грн. 43 коп. –3% річних; 7 202 грн. 15 коп. інфляційних нарахувань обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49, 82,83,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виправної колонії №112 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Тернопільській області, вул. Шевченка, 94, м. Копичинці, Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 08564475 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі Гусятинського управління з експлуатації газового господарства, вул. Суходільська, 67, смт. Гусятин, Тернопільська область, ідентифікаційний код 34905584 –277650 грн. 71 коп. заборгованості за надані послуги з постачання та транспортування природного газу; 7 257 грн. 55 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань; 2 125 грн. 43 коп. – 3% річних; 7 202 грн. 15 коп. інфляційних нарахувань; 4 106 грн. 93 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті частині позовних вимог провадження у справі припинити.

4. Відстрочити виконання рішення господарського суду терміном на два місяці до 01.08.2010р.

5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання) через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 04.06.2010р.