Рішення № 101782614, 09.12.2021, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 154/3422/21

Провадження № 2-а/169/30/21

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді Тітівалова Р.К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови від 10 вересня 2021 року, якою його притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частиною другою статті 122 КУпАП, частиною першою статті 126 КУпАП.

Позов мотивований тим, що 10 вересня 2021 року о 21 годині 00 хвилин в місті Володимир-Волинському по вулиці Ковельській він керував автомобілем марки «ЗАЗ-DAEWOO», номерний знак НОМЕР_1 , та був зупинений поліцейським, який склав на нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за керування автомобілем без увімкнених фар та непред`явлення полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказував, що він є учасником бойових дій та звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України на підставі пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У зв`язку з тим, що постанова серії БАБ № 875640 від 10 вересня 2021 року винесена поліцейським із порушенням вимог чинного законодавства, без з`ясування обставин справи, оскільки він пред`явив працівнику поліції посвідчення учасника бойових дій, проте останній його не врахував, просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другої статті 122 КУпАП, частиною першою статті 126 КУпАП.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені, 08 грудня 2021 року представник позивача Савюк К.О. подала до суду письмову заяву, в якій просила позов задовольнити і розглядати справу за її відсутності та без участі позивача (а. с. 27).

Представник відповідача Головного управління Націальної поліції у Волинській області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений (а. с. 26 на звороті), про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов не подавав.

Враховуючи, що учасники процесу у судове засідання не з`явилися і розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 222 КУпАП органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною першою, другою статті 122 та частиною першою статті 126 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулює Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про національну поліцію» (далі – Закон № 580-VIII).

Пунктом 8 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 14 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі – Закон № 3353-XII) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону № 3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР України).

Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу допустимості, належності і достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що постановою від 10 вересня 2021 року серії БАБ № 875640 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122, частиною першою статті 126 КУпАП та на підставі частини другої статті 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень (а. с. 3).

Відповідно до вказаної постанови 10 вересня 2021 року о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_1 керував в місті Володимир-Волинському по вулиці Ковельській автомобілем марки «ЗАЗ-DAEWOO», номерний знак НОМЕР_1 , без ввімкнених фар ближнього світла та на вимогу працівника поліції відмовився пред`явити поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги пунктів 2.1 (ґ), 19.1 (а) Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою поліцейського, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування цієї постанови.

Відповідно до пункту 2.1. ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб;

ґ) поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні.

Відповідно до вимог пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм належними транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є учасником бойових дій, отже звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України (а. с. 9).

Разом із тим, у рішенні Конституційного Суду України від 23 грудня 2014 року №7-рп/2014 щодо офіційного тлумачення положень пункту 13.1 статті 13 Закону України № 1961-ІУ від 01 липня 2004 року вказано, що транспортними засобами, що належать учасникам бойових дій та інвалідам війни, що визначені законом, інвалідам І групи, є такі наземні транспортні засоби, якими вони володіють не тільки на праві власності, а й на будь-якій іншій правовій підставі (договір підряду, оренди, тощо).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що належить на праві власності ОСОБА_2 , на підставі довіреності від 01 липня 2020 року та мав при собі свідоцтво про реєстрацію на зазначений автомобіль (а. с. 6, 7).

Аналіз наведених обставин дає достатні підстави для висновку, що позивач керував та володів транспортним засобом на законній підставі, у зв`язку з чим доводи позивача про те, що він не порушив вимог пункту 2.1 «ґ» ПДР є обґрунтованими, а притягнення його до відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП – безпідставним.

Крім того, згідно з оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності також за частиною другою статті 122 КУпАП.

Згідно із пунктом 19.1. Правил дорожнього руху України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, мають бути увімкнені такі світлові пристрої: а) на всіх механічних транспортних засобах – фари ближнього (дальнього) світла; б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) – фари або ліхтарі; в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, – габаритні ліхтарі.

Частиною другою статті 122 КУпАП України визначено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У позовній заяві позивач просив скасувати оскаржувану постанову повністю, однак відповідно до вимог статті 160 КАС України жодних обставин та доказів на обґрунтування невідповідності вимогам закону оскаржуваної постанови в частині притягнення його до відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП (керування автомобілем в темну пору доби без увімкнених фар ближнього світла) та спростування порушення ним пункту 19.1 ПДР України не зазначив.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, враховуючи, що при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності факт вчинення позивачем передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП адміністративного правопорушення, суб`єктом владних повноважень не доведено та не спростовано тверджень позивача про безпідставність притягнення його до відповідальності за непред`явлення полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, постанова у справі про адміністративне правопорушення в частині притягнення позивача до відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП – скасуванню, а справа в цій частині – закриттю.

Враховуючи, що передбачені законом умови, за яких суд може вийти за межі позовних вимог, та підстави для скасування оскаржуваної позивачем постанови в частині притягнення до відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП у цій справі відсутні, то оскаржувану позивачем постанову в цій частині та накладення на нього адміністративного стягнення за вказане правопорушення у виді штрафу слід залишити без змін.

Керуючись статтями 2, 77, 242-247, 272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 875640 від 10 вересня 2021 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення в цій частині.

Постанову серії БАБ № 875640 від 10 вересня 2021 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови в цій частині – без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення через Турійський районний суд Волинської області.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивача: Савюк Кристина Олександрівна, адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Волинській області, адреса місця знаходження: вулиця Винниченка, 11, місто Луцьк, Волинська область, код в ЄДРПОУ 40108604.

Повне рішення складено 09 грудня 2021 року.

Головуючий