Рішення № 10178176, 22.06.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2010 р. Справа № 20/55

Суддя Василишин А.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Теплотранссервіс” Рівненської міської ради

до відповідача підприємця ОСОБА_1

про стягнення в сумі 4 127 грн. 70 коп..

Від позивача: Бондар Ю.М. (дов. № 01-10/55 від 04.01.10р.).

Від відповідача: ОСОБА_1.

Прокурор: Рожук Ю.Я. (посв. № 78 від 18.12.09р.).

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Рівне (надалі Прокурор) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з підприємця ОСОБА_1 (надалі Відповідач) на користь Комунального підприємства “Теплотранссервіс” Рівненської міської ради (надалі - Позивач) заборгованість за відпуск теплової енергії по договору № 1413 від 1 травня 2004 року (а.с. 6-9; надалі - Договір) в сумі 4 127 (чотири тисячі сто двадцять сім) грн. 70 коп..

16 квітня 2010 року Відповідач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав пояснення на позов від 16 квітня 2010 року (а.с. 20-22), в якому просить, з підстав наведених в останньому, враховуючи часткову оплату заборгованості, позов задоволити частково.

В судовому засіданні від 11 травня 2010 року представником Позивача було подано, погоджену з Прокурором, заяву про збільшення позовних вимог № 01-10/877 від 11 травня 2010 року (а.с. 59), в якій Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь 5014 (пять тисяч чотирнадцять) грн. 85 коп. заборгованості.

21 травня 2010 року відповідач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав відзив на позов від 21 травня 2010 року (а.с. 66), в якому, з урахуванням часткової оплати, позов визнає частково.

Ухвалою суду від 25 травня 2010 року (а.с. 80), за спільною заявою сторін (а.с. 78), судом продовжено розгляд справи на термін більш тривалий ніш це передбачено частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу. Розгляд спору продовжено до 25 червня 2010 року.

15 червня 2010 представник Позивача, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав пояснення № 01-10/3016 від 8 червня 2010 року (а.с. 94-95) та погоджену з Прокурором заяву про збільшення позовних вимог № 01-10/3017 від 8 червня 2010 року (а.с. 97-98), в якій Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь 5014 (пять тисяч чотирнадцять) грн. 85 коп. заборгованості, 47 (сорок сім) грн. 60 коп. річних, 147 (сто сорок сім) грн. 58 коп. інфляційних та 325 (триста двадцять пять) грн. 47 коп. пені.

В судовому засіданні від 22 червня 2010 року Прокурор та представник Позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, а Відповідач не заперечив проти позовних вимог в частині стягнення основного боргу, в решті позовні вимоги не визнає.

Заслухавши пояснення Прокурора, представника Позивача та Відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення. При цьому суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що 1 травня 2004 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір, згідно пункту 1.1 якого, Позивач зобовязується надати Відповідачу теплову енергію, а Відповідач, в свою чергу, зобовязується здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на умовах даного Договору.

Згідно пункту 1.4 Договору та додатку до Договору (а.с. 10): теплова енергія постачається в магазин Відповідача за адресою АДРЕСА_2; загальною площею 73,2 м2 ; з максимальним тепловим навантаженням 3 956,05 ккал/год.

Відповідно пункту 5.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.

На підставі пункту 5.2 Договору, а згодом на підставі рішення Рівненської обласної ради № 60 від 14 квітня 2009 року (а.с. 14-14 зворот) було встановлено розміри щомісячної плати за опалення та гаряче водопостачання по Договору в розмірі 16 (шістнадцять) грн. 05 коп. за 1 м2 опалювальної площі в місяць.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться на підставі рахунків, які направляються Відповідачу.

У відповідності до пункту 5.4 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно наявних у матеріалах справи рахункам (а.с. 41-46 та 74), які за словами Відповідача він отримував, станом на 22 червня 2010 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за надані послуги з теплопостачання за період з 1 жовтня 2009 року по 7 травня 2010 року становить 5014 (пять тисяч чотирнадцять) грн. 85 коп..

Доказів погашення боргу Відповідач суду не подав.

З врахуванням вищевказаного, на основі статтей 509, 525-527, 530 Цивільного Кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 5014 (пять тисяч чотирнадцять) грн. 85 коп. правомірні, ґрунтуються на Договорі та законі і підлягають до задоволення.

Згідно пункту 6.3.3 Договору, Відповідач несе відповідальність за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ,

Позивачем на підставі пункту 6.3.3 Договору нараховано Відповідачу пеню в сумі 325 (триста двадцять пять) грн. 47 коп. (розрахунок а.с. 97). Суд погоджується з вірністю проведеного Позивачем розрахунку пені.

Відповідно до пункту 6.3.3 Договору, статті 232 Господарського кодексу України та статтей 546-551, 611 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 325 (триста двадцять пять) грн. 47 коп. пені.

Згідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем Відповідачу нараховано 147 (сто сорок сім) грн. 58 коп. інфляційних та 47 (сорок сім) грн. 60 коп. річних (а.с. 98). Суд погоджується з вірністю проведеного Позивачем розрахунку інфляційних та річних.

У відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 147 (сто сорок сім) грн. 58 коп. інфляційних та 47 (сорок сім) грн. 60 коп. річних.

Суд критично оцінює твердження Відповідача стосовно того, що Позивачу не подавався акт технічної готовності обєкту системи теплопостачання та теплоспоживання, а тому Позивач не мав права здійснювати теплопостачання; стосовного того, що Позивач не повідомив Відповідача про зміну тарифів, як того вимагають умови Договору; стосовно нарахування Позивачем Відповідачу пені, річних та інфляційних.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що Позивач здійснює відпуск теплової енергії після представлення Відповідачем акту технічної готовності обєкту системи теплопостачання та теплоспоживання, підписаного представниками Відповідача.

Проте, як вказує Відповідач, їм не подався Позивачу акт технічної готовності обєкту системи теплопостачання та теплоспоживання.

В поясненні № 01-10/3016 від 8 червня 2010 року Позивач зазначає, що згідно розділом VII правил підготовки теплових господарств до опалюваного періоду, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10 грудня 2008 року № 620/378 відповідальність за технічний стан внутрішньобудинкової системи опалення несе балансоутримувач. Балансоутримувачем будинку по АДРЕСА_2, до якого постачається теплова енергія є Житлово-комунальне підприємство “Промислове”, а не Відповідач, саме тому паспорт готовності до роботи в опалювальний період (а.с. 92-93) складався Житлово-комунальним підприємством “Промислове”.

Стосовно повідомлення про зміну тарифів суд зауважує, що на виконання пункту 2.2.1. Договору, який зобовязує Позивача повідомляти письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів, Позивачем було здійснено опублікування в друкованому засобі масової інформація в газеті “7 днів” рішення Рівненської обласної ради № 60 від 14 квітня 2009 року про затвердження тарифів на послуги з теплопостачання (докази опублікування а.с. 90-91).

Суд зазначає, що Позивач нарахував Відповідачу пеню, річні та інфляційні відповідно до умов Договору та норм чинного законодавства, що встановлено в даному рішенні.

Також суд критично оцінює доводи Відповідача про те, що за його зверненнями договір не було розірвано, оскільки Відповідач не надав суду належних доказів таких звернень до Позивача, Відповідач не довів виконання ним пункту 7.1. Договору.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, 33016, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства “Теплотранссервіс” Рівненської міської ради, 33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, 27, р/р 260053018100 в Філії РОУ ВАТ “Ощадбанк”, МФО 333368, код 30841056 5014 (пять тисяч чотирнадцять) грн. 85 коп. заборгованості, 325 (триста двадцять пять) грн. 47 коп. пені, 147 (сто сорок сім) грн. 58 коп. інфляційних, 47 (сорок сім) грн. 60 коп. річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по держмиту та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 29.06.2010р.

Суддя