Рішення № 10178076, 29.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.10                                                                                           Справа№ 14/70

За позовом: Приватного підприємства “БЕРТА ПЛЮС”, м. Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім «Олеська мінеральна вода”, смт. Олесько, Буський район, Львівська область

про стягнення 12 592,30 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар: Хороз І.Б

Представники:

від позивача: Антоненко В.А –представник (довіреність від 19.04.10р.)

від відповідача: не з”явився

Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, позивачу роз”ясювались. Заяви про відвід судді від сторін не поступали.

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством “БЕРТА ПЛЮС”, м. Львів , до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім «Олеська мінеральна вода”, смт. Олесько, Буський район, Львівська область , про стягнення 12 592,30 грн. заборгованості, в тому числі: 9 527,75 грн. основного боргу, 20 % річних в сумі 1241,53 грн., 643,82 грн. інфляційних втрат, 1179,20 грн. - пені, позивач просить також відшкодувати судові витрати по справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.04.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 18.05.2010 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов»язковою явку повноважних представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 18.05.2010р. сторони забезпечили явку повноважних представників.

Представник позивача вимоги ухвали суду від 30.04.10р. про порушення провадження у справі виконав повністю: в додаток до листа від 17.05.2010 року вих.№15/133 подав витребовувані документи.

Представником відповідача в додаток до листа від 18.05.2010 року долучено до матеріалів справи копію Довідки з ЄДРПОУ від 24.12.2009 року стосовно відповідача; копію свідоцтва про державну реєстрацію ТзОВ «Торговий дім «Олеська мінеральна вода»; копію статуту відповідача у новій редакції , який зареєстрований 24 грудня 2009 року за № 1394105 0012 000362.

Відповідачем не подано відзиву на позовну заяву; у клопотанні від 18.05.2010 року про відкладення розгляду справи представник відповідача повідомив, що «не зможе виконати вказану вимогу суду, оскільки позивач, всупереч ст.56 ГПК України не надіслав відповідачу копії документів, які додані до позовної заяви та обґрунтовують позовні вимоги ПП «Берта Плюс»»; просить розгляд справи відкласти та «зобов»язати ПП «Берта Плюс»надіслати ТзОВ «Торговий Дім «Олеська мінеральна вода» копії документів, які додаються до позовної заяви».

Розглянувши клопотання представника відповідача від 18.05.2010 року, оглянувши додані до позовної заяви документи, заслухавши доводи та міркування представників сторін, з метою створення сторонам у відповідності до ч.3 ст.4-7 ГПК України необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд вбачав за доцільне задоволити клопотання представника відповідача, відтак, ухвалою від 18.05.2010 року розгляд справи відкладено на 01.06.2010 року та зобов»язано позивача скерувати відповідачу позовну заяву та копії документів, що до неї додані ( якщо цих документів немає у відповідача), про що до справи подати опис документів, вкладених у поштове відправлення; повторно зобов»язано відповідача подати відзив на позовну заяву, платіжні доручення ( оригінали для огляду та належно засвідчені копії до справи) по яких проводилось перерахування коштів позивачу за отриманий товар; явка повноважних представників сторін визнана судом обов»язковою.

28 травня 2010 року від представника відповідача в канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справ з тих мотивів, що відповідач не зможе взяти участь у судовому засіданні 01.06.2010 року, оскільки перебуватиме у відрядженні у м.Скадовськ Херсонської області та поскільки станом на 28 травня 2010 року відповідач жодних документів, в тому числі позовної заяви з додатками , від позивача не отримував.

31 травня 2010 року від позивача в канцелярію суду поступив лист за №15/134, в додаток до якого долучено докази скерування 21.05.2010 року відповідачу : копії договору №S603 від 16 вересня 2009 року; розрахунку заборгованості ТзОВ «Торговий дім «Олеська мінеральна вода»; розрахунку пені; розрахунку 20% річних за користування чужими грошовими коштами; розрахунку збитків від інфляції станом на 01.04.2010 року; копію накладної №С00191 від 18.09.2009 року; копію накладної №С00197 від 01.10.2009 року; копію вимоги №15/83 від 19.03.2010 року; копію відповіді відповідача від 07.04.2010 року на вимогу позивача №15/83 від 19.03.2010 року.

Позивач в судове засідання 01.06.2010р явку повноважного представника забезпечив; позовні вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві .

Відповідач в судове засідання 01.06.10р. не з»явився, відзиву та витребуваних судом документів не подав.

За таких обставин, ухвалою від 01.06.2010 року розгляд справи відкладено на 16.06.2010 року; повторно зобов»язано відповідача виконати вимоги ухвал по справі від 30.04.10 р , від 18.05.10 р і подати відзив та витребовувані судом документи. Явка повноважних представників сторін визнана судом обов»язковою.

В засідання 16.06.10 р. позивач забезпечив явку повноважного представника, позовні вимоги підтримав повністю; просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з”явився, в канцелярії господарського суду Львівської області 08.06.10р. зареєстровано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, у зв»язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання та , оскільки станом на 08 червня 2010 року ТзОВ «ТД «О.М.В.»не отримало додатків до позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача з клопотанням відповідача ознайомлений, письмово висловив заперечення проти відкладення розгляду справи, розцінюючи це як затягування розгляду справи.

Однак, з підстав зазначених в ухвалі від 16.06.2010 року суд вбачав за необхідне ще раз відкласти розгляд справи на 29.06.2010 року.

22 .06.2010 р в канцелярію суду від позивача поступив лист за вих.№15/135 в додаток до якого долучено до матеріалів справи докази скерування 22.06.10 року позовної заяви №15/117 від 29.04.2010 р.

В судове засідання 29.06.2010 року позивач явку повноважного представника забезпечив. Позивачем виконано в повному обсязі вимоги ухвал суду. Представник позивача просить позов задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив; відзив та витребовувані документи від відповідача до суду не поступили; з клопотаннями , заявами відповідач до суду не звертався.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Рішення оформлено відповідно до ст.84 ГПК України , підписано та скеровано сторонам по справі 01.07.2010 року.

Розглянувши документи і матеріали справи, заслухавши представника позивача, з»ясувавши фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

16 вересня 2009 року між Приватним підприємством “БЕРТА ПЛЮС” (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім «Олеська мінеральна вода ” (відповідачем у справі) було укладено договір № S 603, відповідно п.1.1.1. даного договору продавець (позивач у справі) зобов»язується передати у власність покупця (відповідачу у справі) продукти харчування в асортименті відповідно до переданої продавцем комерційної пропозиції та/або прас-листа, (надалі-товар), а покупець (відповідач) зобов”язується прийняти товар і оплатити його.

Предметом цього договору є товар, який є у продавця на момент укладення договору, а також товар, який буде придбаний продавцем протягом терміну дії цього Договору.(1.1.2.)

Купівля-продаж товару за цим договором здійснюється партіями відповідно до узгоджених продавцем замовлень покупця. ( 1.1.3.).

Відповідно до п.1.1.4. кількість та асортимент товару, що передається у власність покупцеві, визначається відповідно до складених і підписаних уповноваженими особами сторін накладних (товарно-транспортних накладних чи інших документів) про приймання-передачу товару.

Пунктом 1.2.1. договору передбачено, що покупець зобов»язується без зволікань протягом 30 хвилин з моменту доставки прийняти повар і оформити з свого боку накладні (товарно-транспортні або інші документи ) про приймання-передачу товару.

Обов»язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару уповноваженому представнику покупця і підписання останнім накладних (товарно-транспортних накладних або інших документів) про приймання передачу товару. Моментом прийняття товару покупцем є дата і час отримання товару уповноваженим представником покупця і підписання останнім накладних (товарно-транспортних накладних або інших документів) про приймання –передачу товару (.1.2.4.).

Сторонами обумовлено, що покупець зобов»язаний оплатити продавцю прийнятий від останнього товар протягом 14 календарних днів з моменту прийняття цього товару. У випадку прострочення оплати продавець має право вимагати оплати товару і сплати покупцем 20% річних за користування чужими грошовими коштами від простроченої оплати за кожен день прострочення. (п. 1.7.1.)

Відповідно до п. 1.7.2. договору № S 603 вартість товару до оплати визначається на підставі накладної (товарно-транспортної накладної чи іншого документу) про приймання –передачу товару. При здійсненні покупцем оплати посилання в платіжному документі на цей договір і накладну (товарно-транспортну накладну чи інший документ) є обов»язковим.

Пунктом 1.7.3. передбачено, що покупець зобов»язаний оплатити продавцю прийнятий від останнього товар шляхом безготівкового перерахунку повної вартості прийнятого, але неоплаченого товару , на банківський рахунок продавця, який вказаний у цьому договорі.

Договір № S 603 від 16.09.09р. набрав чинності з моменту його укладення (підписання уповноваженими представниками сторін) та діє до 31 грудня 2010р. (.п3.1.)

Пунктом 4.1. договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на умовах та в порядку, визначених законодавством України та цим договором.

За порушення (прострочення виконання) зобов»язань за п.1.7.1. цього договору , покупець повинен сплатити продавцеві неустойку в розмірі 0,5 % від несплаченої суми (суми заборгованості) за кожен день порушення (просторочення). (.п.4.2.)

В додатку № 1 від 16.09.09р. до договору № 603 від 16.09.09р.сторонами узгоджено місце доставки товару , перелік осіб покупця, які мають право на отримання матеріальних цінностей та зразки їх підписів ( уповноважені особи : завідувач складом Гарнага С.Б. та директор Винницький О.Р) , зразки відбитку печатки, якою матеріально відповідальні особи завірятимуть на супровідних документах свої підписи про одержання цінностей.

Приватне підприємство «БЕРТА ПЛЮС»на виконання умов договору поставило відповідачу товар на загальну суму 20 027,75 грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується наступними накладними:

-          Накладна № С 00191 від 18.09.09р. на суму 17070,18 грн.

-          Накладна № С 00197 від 01.10.09р. на суму 2957,57грн..

Товар був отриманий уповноваженою на це особою відповідача –Гарнага С.Б. по накладних № С 00191 від 18.09.09р. на суму 17070,18 грн. та № С 00197 від 01.10.09р. на суму 2957,57грн. ; накладні завірені печаткою відповідача, відбиток якої відповідає зразку відбитку печатки в Додатку №1 до договору № S 603 від 16.09.09р.; підставою відпуску товару у накладних зазначено договір № S 603 від 16.09.09., відтак, позивач стверджує, що виконав належним чином свої зобов»язання згідно умов договору № S 603 від 18.09.09р. та Додатку №1 до нього.

Відповідно до п.1.7.1. Договору покупець проводить оплату за цим договором на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідачем оплата здійснена частково, на суму 10500,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Доказів зворотнього відповідач суду не надав.

З метою врегулювання спору в добровільному порядку позивачем було відправлено відповідачу вимогу від 19.03.10р. за № 15/83 про проведення погашення боргу в сумі 9527,75 грн. в межах 7-денного терміну, на яку відповідачем було дано відповідь від 07.04.10р., що вказана заборгованість виникла у зв»язку із відсутністю коштів у ТзОВ «Торговий дім»Олеська мінеральна вода» для проведення розрахунків за поставлену продукцію ТзОВ «БЕРТА ПЛЮС»та що ТзОВ «Торговий дім»Олеська мінеральна вода» не заперечує існування вказаного боргу.

Проте повної оплати за отриманий товар відповідач не здійснив і станом на момент звернення позивача з позовом до суду, сума основного боргу відповідача становить 9 527,75 грн. Сума боргу не змінилась і станом на час вирішення спору по суті. Доказів зворотнього відповідач суду не надав.

Крім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.4.2 договору пеню в сумі 1179,20 грн.; відповідно до п.1.7.1. договору, ст.625 ЦК України - 20% річних в сумі 1241,53 грн. та інфляційні втрати в розмірі 643,82 грн.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши доводи представника позивача, суд прийшов до висновку , що позов підлягає задоволенню . При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов”язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов”язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта

(виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов»язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов»язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов»язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов»язання припиняється його виконанням , проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи сума основного боргу не спростована документальними доказами відповідачем, становить 9527,75 грн, є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання ( неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно з ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.231 ГК України законом щодо окремих видів зобов»язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст.3 вищезгаданого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня , коли зобов»язання мало бути виконано.

Згідно п.4.2 договору № S 603 від 16.09.09., за порушення (прострочення виконання) зобов»язань за п.1.7.1 цього Договору , покупець повинен сплатити продавцеві неустойку (пеню ) у розмірі 0,5% від несплаченої суми (суми заборгованості) за кожен день порушення (прострочення).

За невиконання договірних зобов»язань позивач, відповідно до п.4.2 договору , з урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», нарахував відповідачу пеню за прострочення платежу в розмірі 1179,20 грн ( розрахунок пені додано до позовних матеріалів).

Відтак, такими, що підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на положеннях ст.549 ЦК України , ч.1. ч.2 ст.231 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»,є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1179,20 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний, зокрема, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.4 ст.232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

За прострочення виконання грошового зобов»язання відповідачу на підставі ст.625 ЦК України позивачем нараховано втрати від інфляційних процесів в сумі 643,82 грн. (розрахунок додається).

Відповідно до п. 1.7.1. договору та ст.625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 20 % річних за користування чужими коштами в розмірі 1241,53 грн .

Як вбачається з матеріалів справи розрахунки інфляційних втрат та 20 % річних від прострочених сум, зроблені позивачем, є обґрунтованими, законними та такими, які проведені у відповідності до норм матеріального права.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст.4-3,32,33,34,43 ГПК України, відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, на яких грунтуються заявлені позивачем вимоги.

Позов підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 2, 21,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85, 116 ГПК України, суд,-

Вирішив :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олеська мінеральна вода» (80533, Львівська область, Буський район, смт.Олесько, вул.Валова,19; код ЄДРПОУ 34107428) на користь Приватного підприємства «БЕРТА ПЛЮС» (79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 212, корп.2, код ЄДРПОУ 20857760) 9527,75 грн. основного боргу; 1179,20 грн. пені; 20% річних річних в сумі 1241,53 грн, 643,82 грн. інфляційних втрат, 125,92 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя