Ухвала суду № 101778806, 10.12.2021, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/1052/21

Провадження по справі № 1-кп/129/436/2021

У Х В А Л А

10.12.2021 року Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Швидкого О.В.,

з участю секретаря Загребельної І.І,

прокурора Пивоваренка Ю.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисників - адвокатів Корнаги О.І., Ткач І.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Гайсині кримінальне провадження № 62020000000000618 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.368, ч.3 ст.369-2 КК України,

Встановив:

14.04.2021 р. до Гайсинського районного суду надійшов затверджений прокурором обвинувальний акт від 07.04.2021 р. в кримінальному провадженні № 62020000000000618 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.368, ч.3 ст.369-2 КК України.

Відповідно до обвинувального акту:

«Формулювання обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Тартак, Чечельницького р-ну, Вінницької

обл., громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.369-2 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_1 , з 04.09.2018 відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 04.09.2018 № 145 о/с обіймав посаду начальника сектору реагування патрульної поліції № 1 Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - СРПП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області), має спеціальне звання майор поліції.

Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_1 є працівником державного правоохоронного органу - Національної поліції України.

Статтею 6 Закону України «Про Національну поліцію», визначено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Поліцейський відповідно до вимог ст. 18 зазначеного Закону зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Отже, ОСОБА_1 , будучи працівником державного правоохоронного органу, відповідно до вимог ст.ст. 23, 62 Закону України «Про Національну поліцію» наділений правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов`язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою, постійно здійснював функції представника влади.

Крім того, ОСОБА_1 обіймаючи посаду начальника СРПП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, був керівником структурного підрозділу державного правоохоронного органу, тому відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Разом з тим, ОСОБА_1 , будучи представником влади та службовою особою, яка займає відповідальне становище, вирішив діяти всупереч вимогам Конституції України та законів України, використати своє службове становище з метою незаконного особистого збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_2 за забезпечення швидкої та безперешкодної видачі посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій «В1» та «В» територіальним сервісним центром № 0542 (на правах відділу, м. Гайсин) регіонального сервісного центру Головного сервісного центра МВС у Вінницькій області.

Відповідно до Положення про територіальний сервісний центр № 0542 (на правах відділу, м. Гайсин) регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Вінницькій області, затвердженого наказом регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Вінницькій області від 05.06.2020 № 11, - територіальний сервісний центр № 0542 є структурним підрозділом територіального органу Головного сервісного центру МВС України без статусу юридичної особи - регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Вінницькій області (далі-ТСЦ № 0542).

До основних функцій територіального сервісного центру зокрема належить прийняття іспитів на право керування транспортними засобами всіх категорій, здійснення видачі та обміну національного й міжнародного посвідчень водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії та внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру МВС.

У свою чергу Головний сервісний центр МВС відповідно до положення про Головний сервісний центр МВС, затвердженого Наказом МВС України від07.11.2015 № 193 (у редакції наказу МВС України від 26.11.2019) є юридичною особою публічного права (неприбутковою установою), має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, інші печатки, штампи і бланки, необхідні для здійснення його діяльності.

Головний сервісний центр МВС підпорядковується МВС України та є міжрегіональним територіальним органом з надання сервісних послуг МВС.

07.02.2018 ОСОБА_2 звернувся до територіального сервісного центру № 8043 регіонального сервісного центру в місті Києві Головного сервісного центру МВС із заявою про видачу втраченого посвідчення водія на право керування транспортними засобами, однак у зв`язку зі складням щодо нього адміністративного протоколу по ст. 124 КУпАП від 01.02.2017 № 178146 та відсутністю рішення за результатами його розгляду, у видачі посвідчення водія ОСОБА_2 було відмовлено.

У зв`язку із зазначеними обставинами, будучи необізнаним з порядком отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами, ОСОБА_2 у липні 2020 року звернувся до свого знайомого ОСОБА_1 із проханням допомогти у видачі втраченого посвідчення водія.

ОСОБА_1 , будучи представником влади та службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, використовуючи владу та службове становище, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 , у зв`язку зі складенням щодо нього адміністративного протоколу по ст. 124 КУпАП та відсутністю рішення за результатами його розгляду, не може отримати посвідчення водія, 09.09.2020 по телефону повідомив останньому, що він за 200 доларів США може забезпечити швидку та безперешкодну видачу посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій «В1» та «В», службовим особами ТСЦ № 0542. ОСОБА_2 погодився на умови ОСОБА_1 , проте розуміючи протиправність його дій, звернувся до правоохоронних органів з метою викриття його протиправної діяльності.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_2 , ОСОБА_1 використовуючи владу та службове становище, отримав довідку Чечельницького відділення поліції Бершадського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області від 11.09.2020 № 3184/209/01-2020 про скасування адміністративного протоколу від01.02.2017 № 178146 відносно ОСОБА_2 та довідку Чечельницького районного суду Вінницької області від 14.09.2020 № 01-13/20/2020 про ненадходження до суду адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_2 .

Після чого ОСОБА_1 погодив зі службовими особами ТСЦ № 0542 достатність цих документів для видачі ОСОБА_2 посвідчення водія та використовуючи своє службове становище - керівника структурного підрозділу правоохоронного органу, досяг домовленості про швидку та безперешкодну видачу посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Далі, ОСОБА_1 , діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, приблизно о 11 год 40 хв 17.09.2020 зустрівся з ОСОБА_2 біля торгівельного центру «Європейський», який розташований за адресою: вул. 1 Травня, 70 А, м. Гайсин, Вінницької області, звідки разом на автомобілі Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 прибули до територіального сервісного центру № 0542, який розташований за адресою: вул. Південна, 67, м. Гайсин, Вінницька обл.

Приблизно о 11 год 58 хв 17.09.2020 ОСОБА_2 зайшов до приміщення ТСЦ 0542 де відповідно до вимог підпунктів 1 - 3 пункту 9 розділу І, пункту 1 розділу VIII Інструкції «Про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія», затвердженої наказом МВС від 07.12.2009 № 515 (у редакції наказу МВС України від 22.05.2020 № 408), подав заяву на ім`я начальника територіального сервісного центру № 0542 та до заяви долучив необхідні документи, а саме: паспорт громадянина України; копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; дійсну медичну довідку, що підтверджує допущення водія до керування транспортними засобами відповідних категорій, а також передані йому ОСОБА_1 довідки Чечельницького відділення поліції Бершадського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області від 11.09.2020 № 3184/209/01-2020 та Чечельницького районного суду Вінницької області від 14.09.2020 №01-13/20/2020.

Приблизно о 13 год 00 хв того ж дня діловод ТСЦ № 0542 видав ОСОБА_2 посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «В1», «В» серії НОМЕР_2 від 17.09.2020 року.

Після отримання посвідчення ОСОБА_2 сів до автомобіля Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , на якому під керуванням ОСОБА_1 прибули до АЗС «ОККО», за адресою: вул. 1-го Травня, 130, м. Гайсин, Вінницька обл. У салоні вказаного автомобіля ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, отримав для себе від ОСОБА_2 неправомірну вигоду за швидку та безперешкодну видачу посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 категорії «В 1», «В» від 17.09.2020 службовими особами територіального сервісного центру № 0542 в сумі 200 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 17.09.2020 становило 5624 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні за вищевказаних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, тобто одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_1 , з 04.09.2018 відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 04.09.2018 № 145 о/с обіймав посаду начальника сектору реагування патрульної поліції № 1 Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - СРПП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області), має спеціальне звання майор поліції.

Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_1 є працівником державного правоохоронного органу - Національної поліції України.

Статтею 6 Закону України «Про Національну поліцію», визначено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Поліцейський відповідно до вимог ст. 18 зазначеного Закону зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Отже, ОСОБА_1 , будучи працівником державного правоохоронного органу, відповідно до вимог ст.ст. 23, 62 Закону України «Про Національну поліцію» наділений правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов`язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою, постійно, здійснював функції представників влади.

Крім того, ОСОБА_1 обіймаючи посаду начальника СРПП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, був керівником структурного підрозділу державного правоохоронного органу, тому відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Разом з тим ОСОБА_1 , будучи представником влади та службовою особою, яка займає відповідальне становище, вирішив діяти всупереч вимогам Конституції України та законів України, використати своє службове становище та владні повноваження з метою незаконного особистого збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_2 за вплив на прийняття рішення щодо продовження строку договору земельної ділянки особою, уповноваженою на виконання функцій держави, - начальником Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Відповідно до положення «Про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області», затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308 (у редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 № 53) - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використані, скасування такої реєстрації; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Вінницької області.

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області очолює начальник, який здійснює керівництво Головним управлінням, є відповідальним за організацію та результати його діяльності, організовує та забезпечує виконання Головним управлінням Конституції та законів України, призначає на посади та звільняє з посад в установленому законодавством порядку державних службовців та працівників Головного управління, а керівників структурних підрозділів - за погодженням з Держгеокадастром, присвоює їм ранги державних службовців тощо, тобто начальник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Відповідно до положень Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1).

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років, (ст. 19).

Згідно ст. 33 зазначеного Закону, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Так, ОСОБА_2 є засновником та головою фермерського господарства «Любацький СВ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40747115), здійснює господарську діяльність на земельній ділянці загальною площею 40,9285 Га, кадастровий номер: 0525087500:04:000:0415,сільськогосподарського призначення (багаторічні насадження), на території Червоногребельської сільської ради (за межами населеного пункту), Чечельницького району, Вінницької області, на підставі договору оренди землі від 07.06.2016 № 300. Строк дії договору - до 06.06.2023 року.

ОСОБА_2 у відповідності до вимог законодавства про оренду та охорону земель, положень договору оренди землі № 300 від 07.06.2016 вирішив вирощувати на орендованій земельній ділянці багаторічну рослину - грецький горіх.

У зв`язку з тим, що строк вирощування саджанців грецького горіху до початку плодоносіння складає декілька років, ОСОБА_2 , бажаючи убезпечити свою законну підприємницьку діяльність з вирощування грецького горіху, вирішив до закінчення строку договору оренди пролонгувати його.

Для цього ОСОБА_2 у липні 2020 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, яке розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 63. Однак, у зв`язку з карантинними обмеженнями, запровадженими відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», не зміг потрапити на прийом до начальника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Через неможливість потрапити до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 вимушений був звернутися до свого знайомого ОСОБА_1 , який має у власності декілька земельних ділянок в тій же місцевості, здійснює на них господарську діяльність із вирощування сільськогосподарської продукції, знайомий з керівництвом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та є працівником поліції, з проханням посприяти у вирішенні питання щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки.

Під час телефонної розмови 09.09.2020 ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що дізнається в Головному управлінні Держгеокадастру у Вінницькій області порядок та умови продовження строку договору оренди земельної ділянки та повідомить йому умови та порядок продовження строку договору оренди.

Далі ОСОБА_1 , діючи умисно, під час телефонної розмови 10.09.2010 та17.09.2020 під час особистої зустрічі біля приміщення територіального сервісного центру № 0542, який розташований за адресою: вул. Південна, 67, м. Гайсин, Вінницька обл., повідомив ОСОБА_2 , що за здійснення впливу на начальника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо укладення договору про продовження строку оренди земельної ділянки площею 40,9285 Га, кадастровий номер: 0525087500:04:000:0415 на 7 років із розміром орендної плати 12 % на рік від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки необхідно передати 5000 доларів США, інакше договір оренди зазначеної земельної ділянки не буде пролонгований, а після завершення строку оренди, земельна ділянка буде включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу на земельних торгах.

ОСОБА_2 поставлений в умови, за яких вимушений надати неправомірну вигоду для запобігання шкідливим наслідкам своїм правам та законним інтересам щодо продовження оренди земельної ділянки та здійснення на ній законної підприємницької діяльності, погодився на умови ОСОБА_1 , проте розуміючи протиправність його дій, звернувся до правоохоронних органів з метою викриття його протиправної діяльності.

ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочиний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_2 , почав здійснювати збір необхідних для проводження договору оренди земельної ділянки документів.

Для цього ОСОБА_1 30.09.2020 подав до відділу в Чечельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області заяву від імені ОСОБА_2 про надання відомостей з Державного земельного кадастру та в цей же день отримав витяг із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки.

08.10.2020 ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 подав заяву до Тростянецького сектору по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Вінницькій області та в цей же день отримав довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи від 08.10.2020 № 22857/л02-32-13-10, згідно якої у ОСОБА_2 станом на 08.10.2020 не має податкового боргу.

Він же, 08.10.2020 звернувся до Вінницької філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» та того ж дня отримав агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки № НОМЕР_3 , яку орендує ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 , зібравши всі необхідні документи, діючи в корисних інтересах, з метою незаконно збагачення, шляхом отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_2 за вплив на начальника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо прийняття рішення про продовження строку договору оренди земельної ділянки, 09.10.2020 та15.10.2020 по телефону повідомив ОСОБА_2 , що він з 12 год 00 хв по 13 год 00 хв 16.10.2020 має прибути до міста Вінниці та біля приміщення «Прозорого Офісу» Центру адміністративних послуг Вінницької міської ради, яке розташоване за адресою: вул. Замостянська, 7, м. Вінниця, передати грошові кошти в сумі 5000 доларів США.

Під час цієї розмови ОСОБА_1 повідомив, що лише після отримання неправомірної вигоди в повному обсязі, він через «Прозорий Офіс» Центру адміністративних послуг Вінницької міської ради подасть всі необхідні документи та забезпечить укладення договору продовження оренди земельної ділянки начальником Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

ОСОБА_2 , виконуючи вимогу ОСОБА_1 , о 13 год 25 хв 16.10.2020 на своєму автомобілі PEUGEOT д.н.з. НОМЕР_4 прибув у місто Вінницю, на визначене ОСОБА_1 місце - парковку «Прозорого Офісу» Центру адміністративних послуг Вінницької міської ради, який розташований за адресою: вул. Замостянська, 7, м. Вінниця.

ОСОБА_1 , діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання від ОСОБА_2 неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення начальником Головного управління Держгеокадстру у Вінницький області про продовження строку оренди земельної ділянки, сів до салону автомобіля PEUGEOT д.н.з. НОМЕР_4 , де о 13 год 38 хв 16.10.2020 отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 5000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 16.10.2020 складає 141683 грн., за вплив на начальника Головного управління Держгеокадстру у Вінницький області щодо прийняття рішення про продовження строку оренди земельної ділянки площею 40,9285 Га, кадастровий номер: 0525087500:04:000:0415 на 7 років із розміром орендної плати 12 % на рік від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Після отримання неправомірної вигоди, о 13 год 40 хв того ж дня, ОСОБА_1 був затриманий співробітниками Державного бюро розслідувань, та у нього вилучено предмет неправомірної вигоди.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні за вищевказаних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, тобто одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.».

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , його захисники – адвокати Корнага О.І., Ткач І.І. заявили заперечене прокурором клопотання про повернення обвинувального акту прокурору через його невідповідність вимогам КПК України.

В клопотанні про повернення обвинувального акту прокурору зазначено, що в порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України виклад обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті не відповідає вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, зокрема:

- в частині обвинувачення начальника сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_1 за ч.3 ст.368 КК України зазначається, що він вимагав та отримав неправомірну вигоду за безперешкодну та швидку видачу водійських прав з використанням наданих йому службових повноважень, однак, зважаючи на те, що видача водійських прав є виключною компетенцією територіальних сервісних центрів, на які ОСОБА_1 не має жодного впливу, на те, що співучасть у злочині не інкримінується, та на відсутність зазначення конкретного повноваження з посиланням на посадову інструкцію начальника СРПП, наведене обвинувачення є неконкретним та незрозумілим для сторони захисту;

- в частині обвинувачення начальника сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_1 за ч.3 ст.369-2 КК України зазначається про отримання ним неправомірної вигоди за вплив на службову особу, поєднане з вимаганням, однак вимагання згадується лише в кваліфікації дій ОСОБА_1 , а в формулюванні обвинувачення не зазначено ні про саме вимагання, ні про спосіб його вчинення, через що наведене обвинувачення є неконкретним та незрозумілим для сторони захисту.

Крім того, неправильна кваліфікації діянь обвинуваченого, навіть в разі подальшої зміни обвинувачення прокурором в порядку ст.338 КПК України, впливає на правильність визначення територіальної підсудності розгляду цього кримінального провадження та може потягнути за собою скасування будь-якого вироку в зв`язку з її порушенням.

З урахуванням позицій учасників справи, змісту обвинувального акту та вимог закону суд визнає за необхідне повернути його прокурору з таких міркувань.

Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин злочину, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію злочину з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

За п.2 ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу скоєння та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Згідно з ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення; у разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) від 25.07.2000 р. у справі «Матоцціа проти Італії» обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. «в» ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція). Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення.

За рішенням ЄСПЛ від 09.10.2008 р. у справі «Абрамян проти Росії» деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про факти та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення.

Положення п.п.а п.3 ст.6 Ковенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.368 КК України прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Для кваліфікації дій обвинуваченого за ст.368 КК України необхідно, щоб службова особа могла або повинна була вчинити це діяння з використанням наявних у неї владних, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій (діяння має бути зумовлене його службовим становищем і пов`язане з його владними чи службовими повноваженнями) або ж, якщо вона хоча й не уповноважена була вчинювати такі діяння, але до вчинення їх іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Зі змісту обвинувального акту, зокрема, графи «формулювання обвинувачення» вбачається, що начальник сектору реагування патрульної поліції № 1 Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_1 отримав неправомірну вигоду за видачу водійських прав з використанням наданих йому службових повноважень, чим вчинив передбачене ч.3 ст.368 КК України кримінальне правопорушення, однак, в обвинуваченні не зазначено, які конкретні службові повноваження з посиланням на посадову інструкцію начальника СРПП мав ОСОБА_1 для того, щоб, їх використовуючи, мати змогу впливати на видачу водійських прав в територіальному сервісному центрі № 0542 (м. Гайсин), а також на видачу довідок Чечельницьким відділенням поліції Бершадського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області та Чечельницьким районним судом Вінницької області. При цьому, співучасті у скоєнні цього злочину з іншими особами йому не інкримінується.

Таким чином, в формулюванні обвинувачення дій ОСОБА_1 по першому епізоду за ч.3 ст.368 КК України прокурором не зазначено будь-яких обставин, які б підтверджували необхідну для кваліфікації дійОСОБА_1 за ст.368 КК України кваліфікаційну ознаку «використання службовою особою наданої їй влади та службового становища».

Також, зі змісту обвинувального акту, зокрема, графи «формулювання обвинувачення» вбачається, що начальник сектору реагування патрульної поліції № 1 Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_1 отримав неправомірну вигоду за вплив на службову особу, чим вчинив передбачене ч.3 ст.369-2 КК України кримінальне правопорушення, кваліфікаційною ознакою якого є «вимагання»,однак, вимагання згадується лише в кваліфікації дій ОСОБА_1 , а в формулюванні обвинувачення не зазначено ні про саме вимагання, ні про спосіб його вчинення.

Крім того, неправильна кваліфікації діянь обвинуваченого ОСОБА_1 , навіть в разі подальшої зміни обвинувачення прокурором в порядку ст.338 КПК України, впливає на правильність визначення територіальної підсудності розгляду цього кримінального провадження та може потягнути за собою скасування будь-якого вироку в зв`язку з її порушенням.

За таких обставин обвинувальний акт від 07.04.2021 р. підлягає поверненню прокурору як такий, що не відповідає вимогам закону, на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України, за яким суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.3 ст.314 КПК України,

Ухвалив:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 62020000000000618 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.368, ч.3 ст.369-2 КК України, повернути Офісу Генерального прокурора для усунення викладених у цій ухвалі недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: