Ухвала суду № 101778801, 09.12.2021, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 930/2798/21

Провадження по справі № 1-кп/129/613/2021

У Х В А Л А

09.12.2021 року Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі колегії суддів: головуючого судді Ковчежнюка В.М.

суддів Капуша І.С., Дєдова С.М.,

з участю секретаря Семенець А.В.,

прокурора Солодовніка О.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

його захисника адвоката Кіцули В.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Гайсині кримінальну справу № 12021020070000248 про обвинувачення ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України, -

Встановив:

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив обвинувальний акт призначити до судового розгляду та заявив письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки 12.12.2021 р. строк тримання його під вартою закінчується, а страх перед суворим покаранням і попередня кримінальна поведінка обвинуваченого створять ризики втечі та продовження злочинної діяльності в разі перебування на волі.

Потерпіла ОСОБА_1 , обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат Кіцула В.І. просили обвинувальний акт призначити до судового розгляду, у вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачений та його захисник просили обмежитись триманням під вартою на строк один місяць, клопотання про розгляд справи судом присяжних не заявляли, хоча суд їм це право роз`яснив.

З урахуванням позицій учасників справи, її матеріалів та вимог закону суд визнає за необхідне заявлені прокурором клопотання задовольнити частково з таких мотивів і підстав.

Згідно з обвинувальним актом від 30.11.2021 р. ОСОБА_2 поставлено за вину те, що «він протягом дня 11 вересня 2021 року, перебуваючи за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1 спільно зі своїм дядьком ОСОБА_3 вживав алкогольні напої.

Під час вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на побутовому ґрунті виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 використовуючи ненормативну лексику ображали один одного.

У подальшому, цього ж дня, близько 23:00 ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті довготривалих неприязних відносин до ОСОБА_3 , керуючись жагою помсти, перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , вирішив вчинити умисне вбивство ОСОБА_3 .

З метою реалізації вищевказаного умислу спрямованого на протиправне позбавлення життя ОСОБА_3 , ОСОБА_2 взяв у підсобному приміщенні житлового будинку металеву каністру ємністю 10 л., в якій знаходився бензин та попрямував до веранди будинку, де перебував ОСОБА_3 .

Увійшовши до приміщення веранди, де в цей час на ліжку спав ОСОБА_3 , ОСОБА_2 усвідомлюючи протиправність своїх дій, реалізовуючи свій злочинний умисел, бажаючи настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_3 та при цьому жадаючи завдати останньому особливих мук і фізичних страждань, діючи умисно, з метою вчинення вбивства з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що при цьому потерпілому буде завдано особливі муки та сильне фізичне страждання, облив бензином приміщення веранди і сплячого на ліжку ОСОБА_3 після чого взявши до рук запальничку здійснив підпал килимкової доріжки на підлозі у веранді, що призвело до займання полум`ям приміщення веранди та ОСОБА_3 .

Згідно висновку експерта за № 101 судово-медичної експертизи слідує, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок термічних опіків тіла в області голови, обличчя, шиї, грудної клітки, живота, промежини, статевих органів, верхніх і нижніх кінцівок, III-IV ступеню, які займають більше як 90% поверхні тіла; опіків верхніх дихальних шляхів, частковим обгорянням внутрішніх органів. Дані термічні опіки стоять в причинному зв`язку зі смертю. Дані ушкодження виникли від дії високої температури (диму, вогню та полум`я), які могли бути спричинені запальною сумішшю (бензином і тому подібним).»

Згідно з п.п.1,2 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин злочину, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію злочину з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

За п.2 ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу скоєння та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) від 25.07.2000 р. у справі «Матоцціа проти Італії» обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. «в» ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція). Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення.

За рішенням ЄСПЛ від 09.10.2008 р. у справі «Абрамян проти Росії» деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про факти та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення.

Положення п.п.а п.3 ст.6 Ковенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.

Таким чином, зі змісту наведених приписів кримінального процесуального закону у взаємозв`язку з практикою ЄСПЛ стосовно змісту, обсягу та якості фактичної і юридичної сторони висунутого особі обвинувачення видно, що в обвинувальному акті про навмисне вбивство повно, детально, точно, доречно повинні бути викладені всі обставини, які характеризують об`єктивну та суб`єктивну сторони діяння і підлягають доказуванню в суді та забезпечать обвинуваченому повноправну можливість для ефективного захисту зокрема і право на справедливий суд загалом.

Стосовно об`єктивної сторони досліджуваного діяння такими обставинами, крім часу і місця, є необхідні і достатні оцінювані в сукупності та взаємозв`язку факти, що дають суду реальну можливість повно і точно встановити доведений доказами перебіг злочинного посягання з описом знаряддя вбивства, дії вражаючих властивостей цього знаряддя на ОСОБА_3 в динамічному розвитку, а також суспільно небезпечні наслідки вражаючих властивостей знаряддя злочину у виді тілесних ушкоджень та смерті ОСОБА_3 , тобто причинно-наслідковий зв`язок.

З розділу обвинувального акта «Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення» і тотожно викладеного розділу «Формулювання обвинувачення» видно, що ОСОБА_2 «протягом дня 11 вересня 2021 року, перебуваючи за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1 спільно зі своїм дядьком ОСОБА_3 вживав алкогольні напої.

Під час вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на побутовому ґрунті виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 використовуючи ненормативну лексику ображали один одного.

У подальшому, цього ж дня, близько 23:00 ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті довготривалих неприязних відносин до ОСОБА_3 , керуючись жагою помсти, перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , вирішив вчинити умисне вбивство ОСОБА_3 .

З метою реалізації вищевказаного умислу спрямованого на протиправне позбавлення життя ОСОБА_3 , ОСОБА_2 взяв у підсобному приміщенні житлового будинку металеву каністру ємністю 10 л., в якій знаходився бензин та попрямував до веранди будинку, де перебував ОСОБА_3 .

Увійшовши до приміщення веранди, де в цей час на ліжку спав ОСОБА_3 , ОСОБА_2 усвідомлюючи протиправність своїх дій, реалізовуючи свій злочинний умисел, бажаючи настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_3 та при цьому жадаючи завдати останньому особливих мук і фізичних страждань, діючи умисно, з метою вчинення вбивства з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що при цьому потерпілому буде завдано особливі муки та сильне фізичне страждання, облив бензином приміщення веранди і сплячого на ліжку ОСОБА_3 після чого взявши до рук запальничку здійснив підпал килимкової доріжки на підлозі у веранді, що призвело до займання полум`ям приміщення веранди та ОСОБА_3 .

Згідно висновку експерта за № 101 судово-медичної експертизи слідує, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок термічних опіків тіла в області голови, обличчя, шиї, грудної клітки, живота, промежини, статевих органів, верхніх і нижніх кінцівок, III-IV ступеню, які займають більше як 90% поверхні тіла; опіків верхніх дихальних шляхів, частковим обгорянням внутрішніх органів. Дані термічні опіки стоять в причинному зв`язку зі смертю. Дані ушкодження виникли від дії високої температури (диму, вогню та полум`я), які могли бути спричинені запальною сумішшю (бензином і тому подібним).»

З викладеного в обвинувальному акті формулювання обвинувачення видно, що воно є неповним (усіченим), оскільки настання суспільно небезпечних наслідків у виді тілесних ушкоджень і смерті ОСОБА_3 витікає не з вражаючої дії диму, вогню та полум`я, створених ОСОБА_2 , а з висновку судово-медичної експертизи № 101.

Правильним з точки зору кримінального і кримінального процесуального закону в обвинувальному акті має бути таке формулювання після словосполучення «що призвело до займання полум`ям приміщення веранди та ОСОБА_3 »:

«Внаслідок дії високої температури диму, вогню та полум`я, створених ОСОБА_2 на тілі ОСОБА_3 і навколо нього, ОСОБА_3 отримав термічні опіки тіла ІІІ-ІV ступенів в області голови, обличчя, шиї, грудної клітки, живота, пахвини, статевих органів, верхніх і нижніх кінцівок, що займають понад 90% поверхні тіла; а також опіки верхніх дихальних шляхів, часткове обгоряння внутрішніх органів, що в сукупності призвело до смерті ОСОБА_3 (перебуває в причинному зв`язку зі смертю); дим, вогонь та полум`я могли бути спричинені запальною сумішшю (бензином і тому подібним).»

Правильне викладення зазначених фактичних обставин в обвинувальному акті має вирішальне значення для справи, позаяк дозволяє встановити доведений перебіг протиправних подій та причинно-наслідковий зв`язок як обов`язковий елемент об`єктивної сторони діяння, тобто висунути конкретне і законне обвинувачення, від якого обвинувачений матиме змогу ефективно захищатися; також це дасть можливість суду ухвалити справедливий, законний, обґрунтований і вмотивований вирок.

Відсутність даних обставин в обвинувальному акті є істотною перешкодою обвинуваченому в ефективному здійсненні права на захист, а суду – в ухваленні справедливого, законного, обґрунтованого, вмотивованого рішення, і безумовною підставою для його скасування відповідно до п.3 ч.1 ст.409, ч.1 ст.412 КПК України.

За таких обставин обвинувальний акт від 30.11.2021 р. підлягає поверненню прокурору як такий, що не відповідає вимогам закону, на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України, за яким суд в підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

З цих міркувань клопотання прокурора про призначення обвинувального акта до судового розгляду задоволенню не підлягає.

З огляду на те, що ОСОБА_2 небезпідставно обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину стосовно ст.12 КК України, покаранням за який може бути позбавлення волі від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, а страх перед суворим покаранням і попередня кримінальна поведінка обвинуваченого створюють ризики втечі та продовження злочинної діяльності в разі перебування на волі, то клопотання прокурора про продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без внесення застави ще на 60 діб має бути задоволено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316 КПК України,

Ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою задовільнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою без внесення застави на строк 60 днів з 09.12.2021 р. 16:30 год. до 07.02.2022 р. 16:30 год. включно.

В задоволенні клопотання прокурора про призначення обвинувального акта відносно ОСОБА_2 до судового розгляду відмовити, обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 за п.4 ч.2 ст.115 КК України повернути прокурору для складання нового обвинувального акта згідно з вимогами цієї ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя:

Судді: