Рішення № 10177860, 31.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/12231.05.10

За позовомЗакритого акціонерного товариства “Український мобільний зв’язок”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Лугана-сервіс”

Простягнення 5 672 094,80 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаГаєвська Т.А. –представник за довіреністю від 12.05.2010 р. № 0279/10

Від відповідача не з’явився 31.05.2010 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2010 року Закрите акціонерне товариство “Український мобільний зв’язок” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лугана-сервіс” 5236744,73 грн. заборгованості з оплати вартості придбаного товару відповідно до договору № 27 від 01.02.2008 р. та 435350,07 грн. пені за прострочення платежу.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/122 від 19.03.2010 р., яку призначено до розгляду на 12.04.2010 р.

12.04.2010 р., 23.04.2010 р. та 14.05.2010 р. розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 26.04.2010 р. за клопотанням позивача було вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача.

У судове засідання, призначене на 31.05.2010 р., відповідач уповноваженого представника повторно не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 46/122 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Під час розгляду спору по суті представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог, на порушення відповідачем умов договору щодо строків та повноти розрахунків за отриманий у власність товар.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2008 р. Закрите акціонерне товариство “Український мобільний зв’язок” в якості продавця та Товариства з обмеженою відповідальністю “Лугана-сервіс” в якості покупця уклали договір № 27 (надалі —договір), за умовами якого продавець (позивач) зобов’язався поставити, а покупець (відповідач) прийняти, оплатити та реалізувати кінцевому споживачу на території м. Києва та Київської області стартові пакети МТС, ДЖИНС, стартові пакети та ваучери ЄКОТЕЛ та єдині ваучери (продукція).

Відповідно до п. 4.1 договору вибір форми розрахунку продукції МТС здійснюється виключно продавцем. Форми оплати можуть бути наступними: одноразова 100 % передоплата; відстрочка оплати на строк до 15-ти календарних днів; відстрочка оплати на строк до 30-ти календарних днів.

Підставою для оплати продукції МТС є рахунок, який виставляється на підставі заявки покупця, прийнятої та підтвердженої по електронній пошті продавцем (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 4.3 у випадку, якщо продавець поставляє покупцю партію продукції МТС на умовах відстрочки платежу, покупець зобов’язаний оплатити рахунок продавця не пізніше 15-го (для відстрочки платежу в 15 календарних днів) та не пізніше 30-го (для відстрочки в 310 календарних днів) календарного дня з моменту виписки продавцем рахунку на таку партію продукції МТС, якщо продавцем не була встановлена інша, більш рання дата оплати. Дата виписки рахунку вказується безпосередньо в рахунку.

Вимогами ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи в рамках укладеного договору за накладними № 99216108 від 08.09.2009 р., № 99300425 від 30.09.2009 р., № 99300430 від 30.09.2009 р., № 99300437 від 30.09.2009 р., № 99300489 від 30.09.2009 р., № 99300502 від 30.09.2009 р., № 99300511 від 30.09.2009 р., № 99300567 від 30.09.2009 р. відповідачеві було поставлено товар загальною вартістю 5236744,73 грн.

Позивачем були виставлені рахунки-фактури, з вказаною в них розстрочкою оплати, передбаченою п. 4.1 договору до 15-ти календарних днів, а саме: № 200004292817 від 08.09.2009 р. на суму 503 369.75 грн., строк оплати - 23.09.2009 р.; № 200004333314 від 30.09.2009 р. на суму 1 036 349.47 грн., строк оплати - 15.10.2009 р.; № 200004333315 від 30.09.2009 р. на суму 1 036 349.47 грн., строк оплати - 15.10.2009 р.; № 200004333316 від 30.09.2009 р. на суму 1 036 349.47 грн., строк оплати - 15.10.2009 р.; № 200004333362 від 30.09.2009 р. на суму 1 036 349.47 грн., строк оплати - 15.10.2009 р.; № 200004333369 від 30.09.2009 р. на суму 7 937.71 грн., строк оплати - 15.10.2009 р.; № 200004333373 від 30.09.2009 р. на суму 499 071.79 грн., строк оплати - 15.10.2009 р.; № 200004333395 від 30.09.2009 р. на суму 80 967.60 грн., строк оплати - 15.10.2009 р.

За отриманий товар відповідач не розрахувався, заборгувавши 5236744,73 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідач прийняв товар вартістю 5236744,73 грн. та не оплатив його, чим порушив умови договору та чинне законодавство і його борг перед позивачем становить 5236744,73 грн.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 5236744,73 грн. за договором від 01.02.2008 р. № 27 документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 435350,07 грн. пені.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 12.4 договору у випадку несвоєчасної оплати покупцем товару, переданого йому продавцем на умовах цього договору, покупець сплачує пеню в розмірі 1 % від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо діючим законодавством України в імперативній формі не передбачений інший розмір пені.

Відповідно до ст.ст. 1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги наведені норми діючого законодавства, перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 435350,07 грн. пені є такими, що заявлені правомірно, а проведений позивачем розрахунок —здійснено правильно, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лугана-сервіс” (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, ідентифікаційний код 24077295) на користь Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв’язок” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 14333937) 5236744 (п’ять мільйонів двісті тридцять шість тисяч сімсот сорок чотири) грн. 73 коп. основного боргу, 435350 (чотириста тридцять п’ять тисяч триста п’ятдесят) грн. 07 коп. пені, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 29.06.2010 р.