Рішення № 10177850, 04.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/11304.06.10           

За позовомСтрахової компанії "Лемма" у формі акціонерного товариства закритого типу

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські джерела"

Простягнення 10 857,86 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаЗвєрєва К.В.–представник за довіреністю від 01.02.2010 р.

Від відповідача не з’явився 04.06.2010 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2010 року Страхова компанія “Лемма” у формі акціонерного товариства закритого типу звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські джерела” 10857,86 грн. сплаченого страхового відшкодування за заподіяні страхувальнику позивача збитки працівником відповідача Калмиковим Павлом Вікторовичем.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/113 від 16.03.2010 р., яку призначено до розгляду на 09.04.2010 р.

09.04.2010 р. розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 26.04.2010 р. за заявою представників сторін судом було продовжено строк вирішення спору у справі № 46/113, відкладено її розгляд на 17.05.2010 р. та витребувано додаткові докази та пояснення по справі.

У судове засідання, призначене на 17.05.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, витребувані судом документи не подав. Представник позивача надав для залучення до матеріалів справи виписку з банківського рахунку про перерахування Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” на користь Страхової компанії “Лемма” у формі акціонерного товариства закритого типу 35000,00 грн. страхового відшкодування. Розгляд справи відкладався на 04.06.2010 р.

У судове засідання, призначене на 04.06.2010 р., відповідач уповноваженого представника повторно не направив, витребувані судом відзив на позов, докази і документи по справі не подав, заявлені вимоги не оспорив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Зважаючи на викладене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав та посилаючись на положення Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 988, 993, 999, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, просив задовольнити позов, пред’явлений до відповідача як до власника джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої у позивача виник обов’язок сплатити страхове відшкодування.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.11.2007 р. між Страховою компанією “Лемма” у формі акціонерного товариства закритого типу та Тараненком Дмитром Олександровичем укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № ЛК 40/176, відповідно до якого позивачем прийнято під страховий захист автомобіль «Mitsubishi Space Star», державний номер 622-80 КТ.

Автомобіль «Mitsubishi Space Star», державний номер 622-80 КТ належить Молодико Тетяні Віталіївні згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КІВ № 027532 від 25.11.2003 р. з правом керування Тараненком Дмитром Олександровичем.

Як вбачається з довідки Оболонського районного управління МВС України м. Києва від 05.03.2008 р. № 10/1255, вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 03.03.2008 р. на вул. Богатирська, 2 у м. Києві внаслідок зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo», державний номер АА 0794 ВТ, під керуванням Кхана М.Р., та автомобіля ГАЗ, державний номер АА 5779 НЕ, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Українські джерела”, під керуванням Калмикова П.В.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 07.04.2008 р. у справі № 3-10484 встановлено наступне:

“Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 03.03.2008 року о 17 год. водій Калмиков П.В. на автодорозі по вул. Богатирська, в м. Києві, керуючи автомобілем «ГАЗ-2705»д/н АА 5779 АЕ, не врахував дорожню обстановку, не врахував стан транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Міцубісі»д/н 622-80 КТ, заподіявши матеріальну шкоду, чим порушив п. 13.1 ПДР”.

На вказаних підставах, Оболонським районним судом м. Києва відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України Калмикова П.В. притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу у розмірі 68,00 грн.

На думку позивача, оскільки постановою Оболонського районного суду м. Києва Калмикова П.В. притягнуто до відповідальності у зв’язку з зіткненням з автомобілем «Mitsubishi Space Star», Товариство з обмеженою відповідальністю “Українські джерела” має нести відповідальність в порядку регресу перед позивачем, що прийняв під страховий захист автомобіль «Mitsubishi Space Star».

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної страхувальнику, позивачем було замовлено товарознавче дослідження у ПП Богаченко В.М.

Згідно з висновком автотоварознавчого дослідження № 39 від 18.03.2008 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mitsubishi Space Star», державний номер 622-80 КТ, внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, складає 45651,52 грн. і становить вартість відновлювального ремонту.

Витрати позивача на проведення дослідження в розмірі 300,00 грн. підтверджуються актом здачі-прийому виконаних робіт від 18.03.2008 р.

Позивач, керуючись умовами договору № ЛК 40/176, на підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 04.03.2008 р., страхового акту № 08/054-НТ здійснив виплату Тараненку Дмитру Олександровичу страхового відшкодування в сумі 45557,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 881 від 07.04.2008 р.

Цивільна відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські джерела” була застрахована в НАСК «Оранта»(поліс № ВА/308912 від 25.03.2007 р.), яка сплатила позивачу 35000,00 грн.

Таким чином, розмір страхового відшкодування не покритого НАСК «Оранта»склав 10857,56 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і та ін.).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи не заперечив заявлені вимог. Виходячи з відповіді відповідача від 01.08.2008 р. № 81 на претензію позивача, останній не заперечує того, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «ГАЗ», державний номер АА 5779 НЕ, належав йому, а довідка відповідача № 24 від 09.04.2010 р. свідчить, що Калмиков П.В. працював у відповідача 03.03.2008 р.

Зважаючи на встановлені та вищеописані обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову з огляду на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача щодо сплаченого страхового відшкодування.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної позивачу як страхувальнику пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю «Mitsubishi Space Star», останній був змушений замовити проведення товарознавчого дослідження та сплатити її вартість. Тобто, дані збитки позивач поніс у зв’язку з відновленням порушеного права страхувальника. За таких обставин, виходячи з положень ст. 22 Цивільного кодексу України, витрати позивача у сумі 300,00 грн. слід вважати витратами, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) і такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені ним витрати по сплаті державного мита у розмірі 108,58 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. У ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального України передбачено, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські джерела” (02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 20, ідентифікаційний код 22950759) на користь Страхової компанії “Лемма“ у формі акціонерного товариства закритого типу (61166, м. Харків, вул. Коломенська, 3, ідентифікаційний код 22623173) 10557 (десять тисяч п’ятсот п’ятдесят сім) грн. 86 коп. вартості страхового відшкодування, 300 (триста) грн. вартості автотоварознавчого дослідження, 108 (сто вісім) грн. 58 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: