Рішення № 10177813, 30.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/20030.06.10

За позовом          Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг

          військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт", м. Київ

до          Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "АСТРЕЯ", м. Київ

про          стягнення 425 800,23 грн.

За зустрічним

позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "АСТРЕЯ", м. Київ

до          Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг

          військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт", м. Київ

про          стягнення 98891,03 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Шафаренко В.О., Жила М.І. –пред. по довір.

Від відповідача          Саліхов О.О. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 425 800,23 грн. заборгованості, збитків, штрафу, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за підрядними Договорами № USE-24.3-259-Д/Г-08 від 18.09.2008р. та № USE-24.3-256-Д/Г-08 від 09.09.2008р., посилаючись на порушення відповідачем, як підрядником, договірних умов щодо виконання робіт по об’єктам .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 20.05.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2010р., розгляд справи було відкладено на 16.06.2010р. та прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду разом з первісним позовом.

В судовому засіданні 16.06.2010р. було оголошено перерву до 30.06.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Заявлені вимоги позивач мотивував тим, що у 2008 р. між ним та відповідачем було укладено договори підряду на виконання робіт з реконструкції системи опалення та ремонту теплової мережі у адміністративній будівлі позивача у м. Києві. Відповідно до умов укладених договорів позивачем було перераховано на користь відповідача грошові кошти у вигляді авансу.

Натомість, відповідачем свої зобов’язання за договорами належним чином виконано не було. Відповідачем , за твердженням позивача, неодноразово допускалися порушення умов договорів, зокрема, порушувалися строки виконання робіт, а самі роботи виконувалися з порушенням норм чинного законодавства України та проектної документації та відступленням від технічного завдання замовника .

Внаслідок таких дій відповідача у результаті проведеної реконструкції теплових мереж у адміністративній будівлі позивача зросло споживання теплової енергії порівняно з аналогічним періодом минулого року.

З огляду на це, позивач змушений був укласти нові договори з іншим підрядником щодо виконання налагоджувальних робіт системи опалення та здійснити відповідні витрати. Тому, позивач просив суд стягнути з відповідача реальні збитки, упущену вигоду з урахуванням індексу інфляції та процентів річних за користування чужими грошовими коштами, пеню та штраф за порушення відповідачем умов договорів, усього 425 800, 23 грн.

У подальшому позивач уточнив вимоги шляхом подання до суду відповідної заяви про уточнення позовних вимог від 19.05.2010 р. та просив суд стягнути з відповідача реальні збитки, упущену вигоду з урахуванням індексу інфляції та процентів річних за користування чужими грошовими коштами, пеню та штраф за порушення відповідачем умов договорів, разом –420 503, 67 грн.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував та у порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України надав до суду відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про те, що відповідні роботи виконувалися відповідачем на підставі виконавчої документації, норм чинного законодавства, яка була у встановленому порядку прийнята та підписана як позивачем, так і комісією з теплоаудиту АЕК «Київенерго».

Крім того, відповідач зазначив про те, що згідно з умовами договорів, позивач повинен був надати йому у встановленому порядку доступ до майданчику робіт, після чого відповідач мав виконувати передбачені договором роботи. Відповідний доступ позивачем, за твердженням відповідача, надано не було, а тому відповідач розпочав роботи пізніше, ніж позивачем було сплачено аванс.

Акти приймання виконаних підрядних робіт позивач, за твердженням відповідача, підписувати у встановлені строки також відмовився.

З огляду на це, відповідач зазначив, що ним належним чином виконувалися умови договорів та здійснювалися передбачені роботи, обладнання було поставлено та змонтовано у визначений строк. Тому відповідач просив суд у позові відмовити.

Крім того, 20 травня 2010 р. відповідачем було подано до суду зустрічну позовну заяву про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у сумі 89 891, 03 грн. ,що прийнята судом для одночасного розгляду з первісним позовом відповідно до вимог ст..60 ГПК України .

У зустрічному позові відповідач вказував про те, що на підставі укладених між ним та позивачем договорів підряду та наданої виконавчої документації відповідачем виконувалися роботи з реконструкції системи опалення та ремонту теплової мережі у адміністративній будівлі позивача у м. Києві. Відповідні роботи відповідачем виконувалися на підставі виконавчої документації, норм чинного законодавства, яка була у встановленому порядку прийнята та підписана як позивачем, так і комісією з теплоаудиту АЕК «Київенерго».

Натомість, відповідні роботи було оплачено позивачем частково у вигляді авансового платежу, а решта суми залишається не сплаченою позивачем по сьогоднішній день.

Тому відповідач просив суд стягнути з позивача 79 580, 64 грн. основного боргу, 15 916, 13 грн. інфляційних та 3 394, 26 грн. процентів річних, усього –89 981, 03 грн.

Позивач у судовому засіданні після ознайомлення із зустрічною позовною заявою відповідача надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву від 15.06.2010 р. №USE-13.3/6292, у якому проти зустрічних позовних вимог заперечував, вважаючи їх такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема, позивач вказував на те, що відповідно до умов укладених договорів роботи підлягали виконанню відповідачем на підставі проектної документації та локального кошторису, у якому узгоджено визначено ціну робіт.

Умовами договорів передбачався строк виконання відповідачем робіт з реконструкції та ремонту теплової мережі. У зазначений строк відповідні роботи виконано відповідачем не було, акти приймання виконаних підрядних робіт також позивачу надано не було. Відповідний допуск працівників відповідача до майданчику робіт було позивачем надано у встановленому порядку, натомість, відповідачем усупереч умовам договорів не було виконано зобов’язань за складеним графіком виконання робіт.

Таким чином, позивач стверджував, що відповідачем неналежним чином виконувалися свої зобов’язання за договорами, а тому підстави для стягнення з нього на користь відповідача суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та процентів річних відсутні. Тому позивач просив суд у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між 09.09.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір підряду №USE-24-256-Д/Г-08 (надалі –«Договір», копія якого є у матеріалах справи), відповідно до п. 1.1. якого відповідач зобов’язувався на власний ризик виконати ремонт теплової мережі у адміністративній будівлі відповідно до проектної документації та умов Договору-1 на об’єкті: вул. Дегтярівська, 36 у Шевченківському районі м. Києва (надалі –«Об’єкт»), а позивач зобов’язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

П.п. 1.2.-1.4. Договору передбачено, що склад та обсяги робіт, які підлягають виконанню відповідачем, визначені проектною документацією, затвердженою позивачем. Відповідач розпочинає виконання робіт протягом 5 днів з дня виконання позивачем останньої з наступних умов: виконання зобов’язань щодо передачі Об’єкту, передачі проектної документації, сплати авансу згідно п. 3 ст. 6 Договору, і бере на себе зобов’язання завершити виконання вищевказаних робіт згідно Графіку виконання робіт, але не пізніше ніж 30 робочих днів від дати отримання ордеру на проведення робіт по благоустрою.

П. 2.1. Договору ціна робіт визначається на основі кошторису, складеного на основі проектної документації, наданої позивачем на день укладення Договору-1, включає в себе відшкодування витрат відповідача і плату за виконані роботи та визначається у розмірі 61 305, 60 грн.

Пп. 5.1.-5.2. Договору передбачалося, що відповідач забезпечує виконання робіт згідно Графіку виконання робіт, який він надає на узгодження позивачу протягом 3 днів з дня підписання Договору. Відповідач зобов’язувався повідомляти позивача про виникнення обставин, що погрожують виконанню Договору протягом 3 днів з дня їх виникнення.

Розділом 6 Договору встановлювався порядок розрахунків за Договором, за яким розрахунки за виконані роботи проводяться платежами в міру виконання робіт з урахуванням фактичних обсягів робіт та фактичних витрат відповідача (п. 6.1.). Виконані роботи оформлюються актами приймання-здачі робіт за ф. №КБ-2в, довідками за ф. №КБ-3, підписаними відповідальними представниками позивача і відповідача. Позивач зобов’язаний підписати надані акти за ф. №КБ-2в, довідки за ф. №КБ-3 та оплатити їх протягом 5 банківських днів з моменту підписання відповідного акту або повернути акти з зауваженнями у той же термін (п. 6.2.). Авансові платежі здійснюються згідно з домовленістю сторін. Сума авансового платежу складає 60% і становить 36 783, 36 грн. Авансові платежі враховуються позивачем і відповідачем при щомісячних розрахунках за виконані обсяги робіт (п. 6.3.). Остаточний розрахунок проводиться після прийняття робіт за Договором за умови дотримання всіх інших умов, погоджених сторонами у Договорі (п. 6.4.).

Згідно з розділом 7 Договору відповідач письмово повідомляє позивача про закінчення робіт (п. 7.1.). Передача виконаних робіт відповідачем та прийняття їх позивачем оформлюється актом приймання-здачі робіт (п. 7.2.). Недоліки у виконаних роботах, виявлені у процесі приймання-передачі закінчених робіт, які виникли з вини відповідача, підлягають усуненню відповідачем протягом строків, погоджених сторонами додатково (п. 7.3.).

Платіжним дорученням №316 від 12.09.2008 р. позивачем було перераховано на користь відповідача грошові кошти за Договором у сумі 36 783, 36 грн. Копія є у матеріалах справи, та приймається судом у сукупності з іншими доказами по даній справі.

Платіжним дорученням №629 від 22.10.2008 р. позивачем було перераховано на користь відповідача грошові кошти за Договором у сумі 24 522, 24 грн.

17.10.2008 р. робочою комісією позивача було складено Акт щодо невиконання робіт відповідачем за Договором .Копія акту залучена до матеріалів справи і відповідно визнається судом належним доказом яким посвідчується факт неякісного виконання робіт відповідачем та з відступленням від проекту .

18.09.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір підряду №USE-24.3-259-Д/Г-08 (надалі –«Договір-1», копія якого є у матеріалах справи), відповідно до п. 1.1. якого відповідач зобов’язувався на власний ризик виконати реконструкцію системи опалення адміністративної будівлі відповідно до проектної документації та умов Договору-1 на об’єкті: вул. Дегтярівська, 36 у Шевченківському районі м. Києва (надалі –«Об’єкт»), а позивач зобов’язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

П.п. 1.2.-1.4. Договору-1 передбачено, що склад та обсяги робіт, які підлягають виконанню відповідачем, визначені проектною документацією, затвердженою позивачем. Відповідач розпочинає виконання робіт протягом 5 днів з дня виконання позивачем останньої з наступних умов: виконання зобов’язань щодо передачі Об’єкту, передачі проектної документації, сплати авансу згідно п. 6.3. Договору-1, і бере на себе зобов’язання завершити виконання вищевказаних робіт згідно Графіку виконання робіт, але не пізніше ніж 30 робочих днів від дати отримання авансу згідно п. 6.3. Закінчення робіт оформлюється Актом здачі-приймання робіт.

П. 2.1. Договору-1 ціна робіт визначається на основі кошторису (додаток №1), складеного на основі проектної документації, наданої позивачем на день укладення Договору-1, включає в себе відшкодування витрат відповідача і плату за виконані роботи та складає 198 951, 60 грн.

П.п. 5.1.-5.2. Договору-1 передбачалося, що відповідач забезпечує виконання робіт згідно Графіку виконання робіт, який він надає на узгодження позивача протягом 3 днів з дня підписання Договору-1. Відповідач зобов’язувався повідомляти позивача про виникнення обставин, що погрожують виконанню Договору-1 протягом 3 днів з дня їх виникнення.

Розділом 6 Договору-1 встановлювався порядок розрахунків за Договором-1, за яким розрахунки за виконані роботи проводяться платежами в міру виконання робіт з урахуванням фактичних обсягів робіт та фактичних витрат відповідача (п. 6.1.). Виконані роботи оформлюються актами приймання-здачі робіт за ф. №КБ-2в, довідками за ф. №КБ-3, підписаними відповідальними представниками позивача і відповідача. Позивач зобов’язаний підписати надані акти за ф. №КБ-2в, довідки за ф. №КБ-3 та оплатити їх протягом 5 банківських днів з моменту підписання відповідного акту або повернути акти з зауваженнями у той же термін (п. 6.2.). Авансові платежі здійснюються згідно з домовленістю сторін. Сума авансового платежу складає 60% і становить 119 370, 96 грн. Авансові платежі враховуються позивачем і відповідачем при щомісячних розрахунках за виконані обсяги робіт (п. 6.3.). Остаточний розрахунок проводиться після прийняття робіт за Договором-1 за умови дотримання всіх інших умов, погоджених сторонами у Договорі-1 (п. 6.4.).

Згідно з розділом 7 Договору-1 відповідач письмово повідомляє позивача про закінчення робіт (п. 7.1.). Передача виконаних робіт відповідачем та прийняття їх позивачем оформлюється актом приймання-здачі робіт (п. 7.2.). Недоліки у виконаних роботах, виявлені у процесі приймання-передачі закінчених робіт, які виникли з вини відповідача, підлягають усуненню відповідачем протягом строків, погоджених сторонами додатково (п. 7.3.).

Додатком №1 до Договору-1 сторонами було затверджено Договірну ціну до Договору-1, яка склала 198 951, 60 грн. з ПДВ (копія є у матеріалах справи).

Надалі сторонами було складено та підписано Локальний кошторис №2-1-1/4 на реконструкцію системи опалення по вул. Дегтярівській, 36.

19.09.2008 р. платіжним дорученням №344 позивачем було перераховано на користь відповідача аванс за Договором-1 у сумі 119 370, 96 грн. (копія є у матеріалах справи).

26.11.2008 р. СВП «Енергозбут Київенерго»АЕК «Київенерго»було складено Акт №11011051 (копія є у матеріалах справи), яким було виявлено недоліки у виконаних роботах з реконструкції теплових мереж.

22.12.2008 р. представниками відділення теплоаудиту ЦТАКДР СВП «Енергозбут Київенерго»у присутності представника позивача було складено та підписано Акт 1101107475 прийняття теплового вузла обліку, яким було прийнято тепловий вузол за адресою: вул. Дегтярівська, 36 у м. Києві на підставі завдання №17 від 19.12.2008 р.

18.02.2009 р. робочою комісією позивача було складено Акт щодо невиконання робіт відповідачем за Договором (копія є у матеріалах справи).

18.02.2009 р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист вих. №USE-24/1843, яким позивач повідомив відповідача про те, що позивачем виявлено недоліки у виконаних роботах та невідповідність виконаних робіт проекту, а також висловлено пропозиції щодо усунення недоліків виконаних робіт та повідомлено про те, що остаточний розрахунок буде проведено після закінчення усунення вказаних недоліків.

Листом (вх. №05.03.2009 р. №1846) відповідачем було зазначено про те, що відповідні роботи з реконструкції системи опалення було виконано відповідачем згідно умов договору та наданої проектно-кошторисної документації.

21.07.2009 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію (вих. №USE-13.3/8018), якою позивач вимагав від відповідача відшкодувати збитки, завдані неналежним виконанням зобов’язань за Договором та Договором-1 з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, штраф та пеню на загальну суму 355 755, 91 грн. (копія претензії з доказом вручення є у матеріалах справи).

15.12.2009 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Термо-Форт»(надалі –«підрядник») було укладено Договір підряду №USE-24.3-253-Д/Г-09 (надалі –«Договір-2», копія якого є у матеріалах справи), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов’язувався на власний ризик виконати пусконалагоджувальні роботи системи опалення, електронних авторегуляторів температури та тиску «до себе», «після себе»та регулюванню споживання тепла системи опалення адміністративної будівлі відповідно до проектної документації та умов Договору-2 на об’єкті: вул. Дегтярівська, 36 у Шевченківському районі м. Києва (надалі –«Об’єкт»), а позивач зобов’язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

П.п. 2.1.-2.5. Договору-2 передбачалося, що договірна ціна робіт складає 18 681, 60 грн. і включає відповідні витрати відповідача та плату за виконану роботу (додаток №1). Оплата за виконані роботи здійснюється в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника. Після виконання робіт підрядник надає позивачу підписаний Акт виконаних робіт (у 3-х примірниках) з зазначенням ціни робіт. Позивач підписує Акт, засвідчує підпис печаткою і у 3-денний строк повертає 2 примірники Акту відповідачу. На підставі підписаних Актів і виставленого рахунку підрядник протягом 5 банківських днів оплачує виконані роботи.

Згідно з розділом 4 Договору-2 підрядник зобов’язувався виконати роботи, передбачені Договором-2, якісно, у строк у відповідності до вимог нормативно-технічної документації, діючих норм і правил та передати Роботи за Актом виконаних робіт позивачу.

Згідно з розділом 5 Договору-2 строк виконання зобов’язань, зазначених у п. 1.1. Договору-2, становить 10 календарних днів з дати підписання Договору-2.

Розділом 6 Договору-2 було встановлено порядок передачі та приймання робіт, відповідно до якого передача виконаних робіт підрядником та прийняття їх позивачем оформлюється актом приймання-здачі робіт (п. 6.1.). Позивач протягом 5 робочих днів після отримання від відповідача Акту повинен передати представнику підрядника підписаний Акт виконаних робіт або мотивоване відмовлення від приймання робіт (п. 6.2.). У випадку мотивованого відмовлення позивача від приймання робіт внаслідок наявності недоліків або дефектів у роботі, сторони складають двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання (п. 6.3.). Якщо позивач протягом 5 робочих днів не передав відповідачу підписаний акт виконаних робіт або мотивованого відмовлення, роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті (п. 6.4.).

Надалі позивачем та підрядником було складено та підписано Акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р. та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р. на суму 18 681, 60 грн. (копія є у матеріалах справи).

Платіжним дорученням №1868 від 30.12.2009 р. позивачем було перераховано на користь підрядника 18 681, 60 грн. за Договором-2.

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.

Позовні вимоги позивача заявлено про стягнення збитків з урахуванням індексу інфляції, пені та штрафу за прострочення виконання зобов’язання на загальну суму 420 503, 67 грн., у зв’язку з тим, що, за твердженням позивача, відповідач прострочив виконання робіт з ремонту та реконструкції системи опалення адміністративної будівлі згідно Договору та Договору-1.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов‘язання встановлені ст. 611 ЦК України. Відповідно до частини 1 зазначеної статті у разі порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, які завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов‘язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб‘єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з частиною 2 статті 22 ЦК України під збитками розуміються: втрати, яких особа зазнала у зв‘язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

У частині 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов‘язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України визначено склад та розмір відшкодування збитків, до яких включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з заяви про уточнення позовних вимог (стор. 3, 10 заяви), позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі доходу в матеріальній формі, який отримав би позивач у разі належного виконання відповідачем зобов‘язань за Договором та Договором-1, тобто –збитків у формі упущеної (втраченої) вигоди (неодержаного прибутку) у сумі 168 573, 27 грн., а також витрат, яких позивач, на його думку, мусив зробити для відновлення порушеного права у сумі 18 681, 60 грн., а також збитків, які позивач, на його думку поніс, у вигляді перерахованих відповідачу авансових платежів, у сумі 180 676, 56 грн.

Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства України вказує на те, що під упущеною вигодою слід розуміти втрати, яких зазнала особа внаслідок порушення свого права та інтересу, тобто, ті доходи, які така особа, яка зазнала посягання, могла б отримати у разі відсутності порушення її права з боку інших осіб. Тому, при обчисленні розміру упущеної вигоди позивачу належало виходити з достовірності (реальності) тих доходів, які потерпіла сторона передбачала отримати за звичайних умов господарського обороту.

Відповідно до норм ст. 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору на підставі доказів.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, подаючи до суду відповідні докази.

Перелік випадків звільнення сторін від доказування певних обставин у справі визначений ст. 35 ГПК України. Оскільки факт наявності або відсутності у Позивача неодержаного прибутку (упущеної вигоди) не відноситься до загальновідомих, не встановлений рішенням господарського суду або іншого органу, який вирішує господарські спори, під час розгляду іншої справи, вироком суду з кримінальної справи або рішенням суду з цивільної справи, які набрали законної сили, чи не вважаються встановленими відповідно до закону, то, зазначений факт повинен доводитися під час розгляду справи у загальному порядку.

Таким чином, оскільки позивачем заявлено позов, в тому числі, щодо стягнення з відповідача упущеної вигоди (неодержаного прибутку), збитків у формі витрат, які особа зробила (мусила зробити) для відновлення порушеного права, а також збитків, які позивач, на його думку поніс, у вигляді перерахованих відповідачеві авансових платежів, то, відповідно до ст. ст. 43, 33 ГПК України саме позивач повинен був довести факт того, що у разі належного виконання відповідачем зобов‘язань за Договором та Договором-1, позивач отримав би дохід у тому розмірі, який визначений у позовній заяві, у сумі 168 573, 27 грн.

У матеріалах справи відсутні докази того, що у разі належного виконання відповідачем своїх зобов‘язань за Договором та Договором-1, позивач отримав би прибуток у розмірі 168 573, 27 грн., як про це вказується у позовній заяві. Відповідні акти приймання-передавання товарної продукції, підписані добровільно позивачем та АЕК «Київенерго», за період 2007-2008 рр. не підтверджують та не можуть підтверджувати факт неотримання позивачем прибутку, оскільки ними підтверджується виключно факт постачання АЕК «Київенерго»на користь позивача певних обсягів теплової енергії на відповідну суму. Збільшення обсягів споживання теплової енергії у відповідні періоди 2008 р. порівняно з 2007 р. не підтверджує та ніяким чином не може підтверджувати ту обставину, що таке збільшення стало наслідком конкретних дій відповідача або сталися внаслідок виконання/невиконання ним договірних зобов’язань за Договором та Договором-1.

Зміст Договору та Договору-1 не підтверджує та не спростовує того факту, що внаслідок виконання такого Договору та Договору-1 відповідачем, позивач отримав би якийсь дохід (прибуток). Іншими доказами по справі, поданими сторонами, не підтверджується чи не спростовується факт отримання позивачем прибутку, у разі належного виконання зобов‘язання за Договором та Договором-1, а також не доводиться, яким саме способом позивач отримав би такий дохід і саме у такому розмірі, який зазначено у його позові, а також не доведено наявність причинно-наслідкового зв‘язку між нібито неодержаним позивачем прибутку та діями відповідача щодо невиконання зобов‘язання за Договором та Договором-1, якщо таке мало місце. Такої самої позиції дотримується і Вищий господарський суд України (п.п. 2-3 Роз‘яснень «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки»від 30.03.95 р. №02-5/218).

З огляду на це, оскільки позовні вимоги позивача стосуються стягнення збитків у вигляді неодержаного прибутку (упущеної вигоди) і від сторін в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не надходило будь-яких клопотань стосовно виходу суду за межі позовних вимог, то суд вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача за основним позовом у частині стягнення збитків у формі упущеної вигоди у сумі 168 573, 27 грн. є підстави відмовити з огляду на недоведеність факту понесення позивачем збитків у вигляді неодержаного прибутку (упущеної вигоди). До того ж позивач документально не обґрунтував , що прийняв всі залежні від нього заходи для ненастання таких наслідків .

Що стосується позовних вимог позивача у частині стягнення збитків у формі додаткових витрат, які позивач мусив зробити для відновлення свого порушеного права на суму 18 681, 60 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, відносяться до реальних збитків, тобто збитків, які було реально понесено особою, право якої було порушено.

У своїх позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог позивач стверджує, що зазначені витрати було понесено ним у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором та Договором-1, а саме: не проведенням пусконалагоджувальних робіт.

Таким чином, відповідно до норм ст.ст. 32-34 ГПК України позивач повинен був довести факт невиконання таких зобов’язань щодо не проведення пусконалагоджувальних робіт відповідачем за Договором та Договором-1.

У матеріалах справи знаходиться копія Акту №1101107475 від 22.12.2008 р. прийняття теплового вузла обліку, підписаний представниками позивача та Відділення теплоаудиту ЦТАКДР СВП «Енергозбут Київенерго», у якому зазначено про те, що «монтаж та пусконалагоджувальні роботи по встановленню теплолічильника виконані згідно з проектом, узгодженим з ДеПР ТУ №31/3/18038 від 04.12.2007 р. ТР №31/9/1602 від 21.08.08».

Відповідно до норм п. 9 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. №923, 9. на закінченому будівництвом об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією та державними стандартами, будівельними нормами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання. На об'єкті виробничого призначення, де встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм.

П. 7.2.44. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 р. №71, у редакції, чинній на момент підписання вищевказаного Акту, встановлено, що монтаж приладів обліку теплової енергії та об'єму (маси) теплоносія має виконуватися спеціалізованою організацією згідно з погодженим енергопостачальною організацією проектом. Після проведення монтажу та пусконалагоджувальних робіт споживачем теплової енергії та теплопостачальною організацією складається акт про прийняття комерційного вузла обліку теплової енергії та об'єму (маси) теплоносія в постійну експлуатацію.

Відповідний Акт №1101107475 від 22.12.2008 р. прийняття теплового вузла обліку, підписано представниками позивача, а також Відділення теплоаудиту ЦТАКДР СВП «Енергозбут Київенерго»(комісією теплоаудиту), і станом на сьогоднішній день зазначений Акт є чинним, не оспорювався у встановленому порядку, щодо нього відсутні рішення судів чи інших органів про визнання його недійсним. А отже, відповідно до норм чинного законодавства України самим фактом підписання зазначеного Акту підтверджується факт виконання пусконалагоджувальних робіт на об’єкті, а так само і факт виконання відповідачем відповідних робіт з ремонту та реконструкції, оскільки, у іншому випадку, такий Акт не міг би бути підписаний представниками Відділення теплоаудиту ЦТАКДР СВП «Енергозбут Київенерго».

Що стосується Договору-2, укладеного між позивачем та ТОВ «НВП «Термо-Форт», то суд приходить до висновку, що зазначений Договір-2 не підтверджує та не може підтверджувати факт неналежного виконання своїх зобов’язань відповідачем за Договором та Договором-1. Крім того, зазначений Договір-2 було укладено позивачем та ТОВ «НВП «Термо-Форт»15.12.2009 р., тобто, майже через рік після того, як відповідний тепловий вузол було прийнято в експлуатацію у встановленому порядку і позивачем здійснювалося його використання протягом майже року, факт чого не заперечується позивачем у своїй позовній заяві.

Так само, положеннями Договору-2, укладеного між позивачем та ТОВ «НВП «Термо-Форт», не підтверджується, що ТОВ «НВП «Термо-Форт»здійснювалися пусконалагоджувальні роботи саме на тій ділянці системі опалення, реконструкцію та ремонт якої здійснював відповідач, оскільки у п. 1.1. Договору-2 вказано лише загальну адресу місцезнаходження такої системи: адміністративна будівля по вул. Дегтярівська, 36 у Шевченківському районі м. Києва. З цих та інших положень Договору-2, а також інших доказів у справі також не слідує, що такі роботи виконувалися ТОВ «НВП «Термо-Форт»саме у зв’язку з тим, що відповідачем було допущено порушення умов договірних зобов’язань.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача у частині стягнення збитків у формі додаткових витрат, які позивач мусив зробити для відновлення свого порушеного права на суму 18 681, 60 грн., також не підлягають задоволенню як такі, що не підтверджуються належними та допустимими доказами у справі.

Стосовно позовних вимог позивача у частині стягнення збитків, які позивач, на його думку поніс, у вигляді перерахованих відповідачеві авансових платежів, у сумі 180 676, 56 грн., суд зазначає наступне.

Як вже зазначено вище, відповідно до норм ст. 22 ЦК України та ст.ст. 224-225 ГК України збитки можуть існувати у формі реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв‘язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права), а також упущеної вигоди (доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідна сума грошових коштів була сплачена позивачем на користь відповідача у формі авансу за Договором та Договором-1. Зазначена сума грошових коштів не відноситься до витрат, які позивач зробив або мусив зробити для поновлення свого порушеного права, не є упущеною вигодою позивача, а також не відносяться до витрат, яких особа зазнала у зв’язку з знищенням або пошкодженням речі, оскільки наявними у справах доказами не підтверджується факт знищення або пошкодження речі (майна), яке належить позивачу.

Відповідно до норм чинного законодавства, зокрема ст.ст. 570, 854 ЦК України, авансом є сума коштів, яка вноситься в рахунок наступних платежів або виплачується в рахунок майбутніх виплат, передбачених законодавчими актами.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства України сума авансу, сплаченого особою у рамках виконання договірних зобов’язань, не відноситься до збитків, понесених замовником .

Позивачем у справі не було надано до суду належних та допустимих доказів того, що зазначена сума у 180 676, 56 грн. є його збитками у формі реальних збитків або упущеної вигоди.

Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що зазначена сума грошових коштів була сплачена позивачем на користь відповідача у якості авансу за виконання робіт за Договором та Договором-1, факт виконання яких підтверджується, зокрема, Актом №1101107475 від 22.12.2008 р. прийняття теплового вузла обліку, підписаним представниками позивача, а також Відділення теплоаудиту ЦТАКДР СВП «Енергозбут Київенерго».

Таким чином, оскільки зазначена сума грошових коштів не є збитками позивача, то, відповідно, у суду відсутні будь-які підстави для стягнення такої суми з відповідача з урахуванням індексу інфляції та процентів річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Що стосується позовних вимог позивача у частині стягнення штрафу та пені за прострочення виконання зобов’язань за Договором та Договором-1, то суд, проаналізувавши матеріали справи та наявні докази, приходить до висновку про те, що зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, договорами, укладеними між позивачем та відповідачем, сторони встановили порядок та строки виконання відповідачем робіт з реконструкції та ремонту теплової мережі. Так, зокрема, п.п. 1.2., 1.4. Договору передбачалося, що відповідні роботи підлягали виконанню відповідачем у строк не пізніше ніж 30 робочих днів від дати отримання ордеру на порушення благоустрою.

Відповідний ордер на порушення благоустрою №7100151 було видано Головним управлінням контролю за благоустроєм з терміном виконання робіт з 15.08.2007 р. по 15.11.2007 р. з продовженням терміну виконання робіт до 25.12.2007 р. та 15.11.2008 р. відповідно.

Так само, у матеріалах справи знаходяться докази перерахування позивачем на користь відповідача грошових коштів за Договором у сумі 36 783, 36 грн. та у сумі 24 522, 24 грн., а також доказ надання допуску працівникам відповідача до фронту робіт (копії відповідних платіжних доручень №316 від 12.09.2008 р. та №629 від 22.10.2008 р. та відомості щодо допуску та виходу на роботу працівників відповідача є у матеріалах справи).

Твердження відповідача про те, що позивачем не було передано йому проектну документацію суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до п. 4.1.-4.2. Договору та Договору-1 затверджена проектна документація передається позивачем відповідачу, а відповідач перевіряє її відповідність установленим вимогам та протягом 10 днів надає свої зауваження та пропозиції, а у разі відсутності таких, проектна документація вважається прийнятою відповідачем. У матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем на адресу позивача будь-яких зауважень до проектної документації або ж листів з приводу її не передання, проте самий факт отримання такої документації відповідачем не заперечується і підтверджується у його поясненнях та зустрічному позові.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що проектна документація передавалася позивачем відповідачу, і останній здійснював відповідні роботи на підставі такої документації.

Відповідно до положень п.п. 1.2.-1.4. Договору-1 відповідач зобов’язаний був виконати роботи у строк не пізніше 30 робочих днів від дати отримання авансу згідно п. 6.3.

Відповідну суму авансу було перераховано позивачем платіжним дорученням №344 19.09.2008 р. у розмірі 119 370, 96 грн. (копія є у матеріалах справи).

Згідно з ч. 4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідач згідно з положеннями п. 1.2.-1.4., п. 3.4.1. Договору та Договору-1, а також ст.ст. 530, 538 ЦК України зобов’язаний був виконати відповідні роботи за Договором у строк не пізніше 24.10.2008 р., а за Договором-1 –у строк не пізніше 30 жовтня 2008 р.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідачем обумовлені Договором та Договором-1 роботи у визначені строки. Наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, Актом №1101107475 від 22.12.2008 р. прийняття теплового вузла обліку, підписаним представниками позивача, а також Відділення теплоаудиту ЦТАКДР СВП «Енергозбут Київенерго», підтверджується лише самий факт виконання зобов’язань відповідачем за Договором та Договором-1 22.12.2008 р.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що з боку відповідача існує прострочення виконання зобов’язань за Договором –на 58 днів, а за Договором-1 –на 53 дні.

Відповідно до п. 10.2. Договору та Договору-1 за порушення строку виконання робіт відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми невиконаних робіт за кожен день затримки.

Крім того, ч.2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Ч. 2 ст. 22 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

У матеріалах справи знаходиться копія статуту позивача, відповідно до п. 1 якого позивач є державним підприємством, засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Таким чином, позивач є юридичною особою, що належить до державного сектору економіки.

З огляду на це, оскільки позивач належить до державного сектору економіки, і строк прострочення виконання зобов’язань за Договором та Договором-1 складає більш ніж 30 днів, то суд приходить до висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню штраф у сумі 18 218, 00 грн. та пеня у сумі 4865, 38 грн.

Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача за первісним позовом у частині стягнення штрафу у сумі 18 218, 00 грн. та пені у сумі 4865, 38 грн. та відмовляє у решті позовних вимог.

З приводу зустрічних позовних вимог відповідача, суд зазначає наступне.

Предметом зустрічних позовних вимог відповідача є стягнення заборгованості за Договором-1 у сумі 79 580, 64 грн. з урахуванням індексу інфляції –15 916, 13 грн. та процентів річних у розмірі 3 394, 26 грн.

Як вже зазначалося вище, розділом 6 Договору-1 встановлювався порядок розрахунків за Договором-1, за яким розрахунки за виконані роботи проводяться платежами в міру виконання робіт з урахуванням фактичних обсягів робіт та фактичних витрат відповідача (п. 6.1.). Остаточний розрахунок проводиться після прийняття робіт за Договором-1 за умови дотримання всіх інших умов, погоджених сторонами у Договорі-1 (п. 6.4.).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідний об’єкт (тепловий вузол, на якому виконувалися роботи) було прийнято позивачем та Відділенням теплоаудиту ЦТАКДР СВП «Енергозбут Київенерго»на підставі Акту 22.12.2008 р. Таким чином, відповідні роботи за Договором-1 було відповідачем виконано. Доказів прийняття робіт за Договором-1 у інші, більш ранні строки до суду сторонами не надавалося, і у матеріалах справи такі докази відсутні. Так само, відсутні у матеріалах справи докази направлення відповідачем на користь позивача відповідних актів приймання виконаних підрядних робіт за ф. №КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за ф. №КБ-3 у строк до 22.12.2008 р. та отримання таких довідок позивачем. Тому суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що відповідні акти було отримано позивачем 22.12.2008 р., оскільки таке твердження не ґрунтується на наявних у справі доказах та не підтверджується ними.

Разом з тим, у матеріалах справи знаходяться копії відповідного листа відповідача з відповідними примірниками актів за ф. №КБ-2в та довідок за ф. №КБ-3 на адресу позивача та докази його відправлення через відділення поштового зв’язку від 29.05.2009 р.

Відповідно до п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 12.12.2007 р. №1149, нормативні строки пересилання письмової кореспонденції операторами поштового зв’язку (без урахування вихідних днів) становлять: для місцевої –Д+2, де Д –день подання поштового відправлення до пересилання в об’єкті поштового зв’язку.

Таким чином, оскільки відповідне поштове відправлення було здано відповідачем на пошту 29.05.2009 р., то отримати таке повідомлення позивач повинен був у строк не пізніше 02.06.2009 р.

У матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем на адресу відповідача письмових зауважень до зазначених актів за ф. №КБ-2в та довідок за ф. №КБ-3 у 5-денний строк з дня їх отримання.

А отже, відповідно до п. 6.2. Договору-1 остаточний розрахунок за виконані роботи підлягав здійсненню протягом 5 банківських днів з дня їх отримання, тобто, не пізніше, ніж до 09.06.2009 р.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази проведення такого остаточного розрахунку між позивачем та відповідачем. Більш того, сам позивач у своїй позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог прямо вказує на те, що відповідну суму грошових коштів сплачено ним відповідачу не було.

А тому, проаналізувавши матеріали справи та наявні у ній докази, суд приходить до висновку про те, що з позивача на користь відповідача підлягає стягненню сума основного боргу за Договором-1 у розмірі 79 580, 64 грн. та, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України –інфляційні у розмірі 7782, 99 грн. та 3% річних –2322, 01 грн., усього –89 685, 64 грн., а у решті зустрічних позовних вимог відповідачу слід відмовити, оскільки такі вимоги визнаються недоведеними ,є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на наявних у справі доказах.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги позивача за первісним позовом у частині стягнення штрафу у сумі 18 218, 00 грн. та пені у сумі 4865, 38 грн. та відмовляє у решті позовних вимог за первісним позовом, а також задовольняє зустрічний позов відповідача у частині стягнення 89 685, 64 грн., а у решті зустрічних позовних вимог відмовляє.

Оскільки первісний та зустрічний позови задоволено частково, то, згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за первісним та зустрічним позовами.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 22, 530, 538 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224-225, 231 Господарського кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Астрея»(03087, м. Київ, вул. Драйзера, 5; ідентифікаційний код 34750523) на користь Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36; ідентифікаційний код 21655998) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 18218 (вісімнадцять тисяч двісті вісімнадцять) грн. штрафу, пеню у сумі 4865, 38 (чотирьох тисяч восьмисот шістдесяти п’яти гривень 38 коп.) грн., 230, 83 (двісті тридцять грн. 83 коп.) гривень державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У решті позовних вимог відмовити.

4.          Зустрічний позов задовольнити частково.

5.          Стягнути з Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36; ідентифікаційний код 21655998) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Астрея»(03087, м. Київ, вул. Драйзера, 5; ідентифікаційний код 34750523) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 79580, 64 (сімдесят дев’ять тисяч п’ятсот вісімдесят грн. 64 коп.) гривень основного боргу, інфляційні у розмірі 7782, 99 (семи тисяч семисот вісімдесяти двох грн. 99 коп.) гривень та 3% річних у сумі 2322, 01 (двох тисяч трьохсот двадцяти двох грн. 01 коп.) гривень, 896, 86 (вісімсот дев’яносто шість грн. 86 коп.) гривень державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          У решті зустрічних позовних вимог відмовити.

7.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Оголошено повний текст рішення .