Рішення № 101776698, 09.12.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18696/21

Провадження № 2/161/4493/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Черняка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування вимог вказує, що 01.07.2019 року на підставі кредитного договору № 1001346678901 відповідачу було видано кредит у сумі 20000 грн.

21.12.2018 року ПАТ «Перший український міжнародний банк» змінило тип товариства з публічного на акціонерне.

Відповідач свої кредитні зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 15 липня 2021 року її заборгованість складає 25633,96 грн. з яких: 13096,88 грн. – заборгованість за кредитом, 0,80 грн. – заборгованість за процентами, 12536,28 грн. – заборгованість за комісією, 0 грн. – штрафні санкції.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 25633,96 грн. та судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2021 року у справі було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно ч.8 ст.128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачу будо направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз`яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач у встановлений строк скористалась своїм правом та подала відзив на позов, в якому заперечує проти його задоволення. Вказує, згідно умов договору кредитні кошти надавались під 0,01 % процентної ставки, а також 3,99 % комісії за обслуговування кредит кредитної заборгованості. На підставі судової практики, вважає умову договору про нарахування комісії нікчемною, а вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 12536,28 грн. безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Крім того, вказує, що сплатила 6384 грн., та оскільки положення щодо сплати комісії є незаконним, вважає, що заборгованість має становити 6712,88 грн. (13096,88 грн. – 6384 грн.). Зазначає, що досудовий порядок врегулювання спору здійснено неналежним чином (документів, що підтверджують отримання нею письмової вимоги позивачем не надано). З огляду на наведене, ОСОБА_1 просить відмовити в позові.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило, а тому відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

01 липня 2019 року на підставі заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1001346678901 між ПАТ "Перший український міжнародний банк" (правонаступником якого є АТ "Перший український міжнародний банк") та відповідачем укладено кредитний договір, на підставі якого відповідачу видано кредит у розмірі 20000 грн. зі сплатою відсотків в розмірі 0,01% річних, а також комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,99%. У заяві вказано, що ОСОБА_1 підписанням вказаної заяви беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування (надалі за текстом ДКБО) фізичних осіб, яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердив свою згоду на укладення Договору страхування (а.с.6).

Підписана заява містить графік платежів із сумою платежу за розрахунковий період, комісію за обслуговування кредитної заборгованості та інше.

До зазначеної заяви додано публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у новій редакції, яка діє з 12 червня 2019 року (а.с.7-12).

Меморіальним ордером № ТR.36088247.133496.8810 від 01 липня 2019 року підтверджується факт перерахунку позивачем на користь відповідача кредитних коштів в сумі 20000 грн. ( а.с. 15).

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за договором, позивач направив на адресу позичальника письмову вимогу (повідомлення), яка датована 21 жовтня 2020 року, про дострокове виконання зобов`язань за укладеним договором з вимогою повернення боргу в строк до 28 жовтня 2020 року, однак дана вимога відповідачем виконана не була (а.с.14,15).

Доказів підтвердження отримання відповідачем вказаної вимоги суду не надано.

Крім того, в тексті позовної заяви позивач зазначає, що досудове врегулювання спору з даних правовідносин законодавством не передбачено.

Із банківської виписки з рахунку відповідача, вбачається, що прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 13096,88 грн., прострочена заборгованість за комісією 12536,28 грн., прострочена заборгованість за відсотками - 0,80 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн., строкова заборгованість за комісією - 0,00 грн., строкова заборгованість за відсотками - 0,00 грн., неустойка за порушення зобов`язань по кредиту - 0 грн., а всього 25633,96 грн. (а.с.16-17, 18-20).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості відповідач не визнала, посилаючись на норми Законів України «Про захист прав споживачів» та « Про споживче кредитування», а також на судову практику, вважаючи зазначену умову договору нікчемною.

Суд не погоджується з такою позицією з наступних підстав.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на час укладання кредитного договору), договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем. Платежі за додаткові та супутні послуги третіх осіб, пов`язані з договором про споживчий кредит, не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Якщо укладення договору про надання додаткових чи супутніх послуг третіми особами є обов`язковим для отримання кредиту або для отримання кредиту на умовах, що пропонуються кредитодавцем, споживач має бути прямо проінформований про це у письмовій формі (ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на час укладання кредитного договору).

Згідно з ч. 1 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

Статтями 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачена така форма витрат, як плата за обслуговування кредиту, яка визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Згідно з п. 8 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених Постановою Національного банку України від 08 червня 2017 року № 49, банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки. Банк зазначає реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту за рядком «Усього» у колонках 9 і 10 (відповідно) форми, наведеної в додатку 2 до цих Правил.

Відповідно до частин 1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору.

Відповідачем не надано суду жодного належного доказу, який би підтверджував та доводив обставини ненадання відповідачем інформації про умови кредитування та на підтвердження того, що договір в частині встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості є несправедливим.

Судом достовірно встановлено з матеріалів справи та підтверджено самою ОСОБА_1 , що саме вона звернулась до банку із заявою на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування. Умова договору, яку відповідач вважає несправедливою та нікчемною, була зазначена у заяві, яку відповідач підписала, тобто, погодилась з нею. Крім того, з врахуванням всіх умов договору, зокрема, розміру процентної ставки кредитування 0,01% річних, суд не вбачає істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу у визначенні у договорі комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

До того ж відповідач, як позичальник, мала можливість протягом 14 днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від даного договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів (ст. 15 Закону України Про споживче кредитування»), однак, жодних дій щодо відмови від договору не вчинила, що також свідчить про те, що вона погодилась з усіма істотними умовами договору.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості включена до сукупної вартості кредиту, зміна якої не передбачена умовами договору, а, отже, не суперечить вимогам законодавства. Натомість, несправедливими умовами за положеннями Закону України «Про захист прав споживачів» вважається можливість зміни плати за обслуговування кредиту.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 467/555/19.

У зв`язку із тим, що відповідач отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, що зазначені в кредитному договорі, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту, відсотками та комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 25633,96 грн.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи заперечення щодо позовних вимог з боку відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі у межах заявлених вимог.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, що був сплачений позивачем при звернені до суду у розмірі 2270,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 13, 141, 263, 265, 272, 280 284, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за договором № 1001346678901 від 01 липня 2019 року в розмірі 25633 (двадцять п`ять тисяч шістсот тридцять три) грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», судові витрати по справі, а саме: 2 270 (дві тисячі дві сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; код ЄДРПОУ 14282829).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст судового рішення складено 09 грудня 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк